Ефективність використання інформаційних технологій в управлінні виробничими процесами

 

_<<НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ_>>

КУРСОВАЯ РОБОТА

Ефективність використання інформаційних  технологій в управлінні виробничими  процесами

Студента 1 групи 2 курсу

Денного відділення

Дегтярьова Юрія Миколайовича

(прізвище , ім’я та по батькові)

 

Науковий керівник

__________________________________________

(вчений ступінь (к.е.н., д.е.н.), вчене звання (доцент,

професор))

__________________________________________

(прізвище , ім’я та по батькові)

 

 

 

Київ 2011 (рік)

ЗМІСТ

ВСТУП  - ………………………………………………………………….3 - 6

Розділ 1.– Інформаційної технології в розвитку суспільства ........... 7 – 13

1.1 Поняття інформаційної технології  ............................................7 – 8

1.2 Еволюція інформаційних технологій .........................................9 – 13

 

2. – Інформаційні технології управління .............................................. 14 – 15

 

 

3. – Сучасні інформаційні технології в системах управління виробництвом  ............................................................................................16 – 21

3.1 технології промислового виробництва ......................................16 – 19

3.2 Системи прийняття рішень в управлінській діяльності ...........20 - 22

 

 

ВИСНОВКИ .................................................................................................23

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................24

 

 

Вступ

Інформатика стала частиною нашої повсякденної дійсності. Сьогодні вона змінює не тільки матеріальні  основи багатьох соціально-економічних і науково-технічних процесів, але й наші уявлення про навколишній світ, про форми і методи його пізнання.

Вирішальне значення для прикладної інформатики мають  безпосередньо засоби обчислювальної і телекомунікаційної техніки, зокрема, комп'ютер як технічний пристрій, призначений для обробки інформації.

Вдосконалення засобів  обчислювальної техніки, систем телекомунікацій  та інформаційних технологій не лише повною мірою виявляє свою виробничу, технологічну й соціальну корисність, поліпшуючи умови нашої праці і побуту, вони радикальним чином змінюють саму природу людських і виробничих відносин у сучасному суспільстві.

Розширення застосування засобів обчислювальної техніки  і телекомунікацій помітно змінює загальне соціальне середовище сучасного суспільства, розширюючи при цьому горизонти наукових та практичних пізнань, стимулюючи процеси вдосконалення інформаційних технологій. Такий взаємний вплив обумовлює стрімкий розвиток всієї інформаційної інфраструктури суспільства, що, у свою чергу, є потужним прискорювачем розвитку новітніх засобів інформаційного обміну.

Інформаційна технологія - це цілеспрямована організована сукупність різних інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, яка забезпечує високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розподіл даних, можливість доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Поняття "система" в  науково-технічній літературі використовується для визначення сукупності взаємопов'язаних елементів, що становлять єдине ціле, функціонування яких спрямоване на отримання конкретного корисного результату. В інформатиці прийнято розрізняти такі види систем: система управління, автоматизована система управління, автоматизована інформаційна система, автоматична інформаційна система і т.д.

Інформаційна система - це комунікаційна система, побудована на основі застосування сучасних інформаційних  технологій, що забезпечують збір, обробку  і поширення інформації про певний об'єкт і надають працівникам  різного рівня інформацію, необхідну для реалізації їх основних функцій та прийняття управлінських рішень.

Сьогодні існує достатня кількість технологій збирання інформації, яка може бути представлена у найрізноманітнішому  вигляді (текстова, спеціалізовані та універсальні структуровані бази даних, графічна інформація, відео-й аудіоінформація і т.д.). Існує також численний перелік технологій зберігання та обробки зібраної інформації. Незалежно від вищеназваних технологій відомо безліч способів передачі та поширення інформації, які, базуючись на сучасних засобах телекомунікацій, здатні оперативно передавати дані будь-яких форматів і обсягів на значні відстані та з високою швидкістю. Ці структурно незалежні, розрізнені технології, хоч і мають вражаючі можливості та високі експлуатаційні показники, здатні вирішувати лише конкретне, іноді досить обмежене коло завдань.

У межах будь-якого  підприємства або установи, які поставили  перед собою мету максимально  використати можливості, що надаються  даними технологіями в комплексі, слід говорити про побудову на їх основі спеціалізованих інформаційних систем, які містять у своєму складі як окремі елементи підсистему первинного збору інформації, її зберігання і обробки, передачі та поширення інформації. Кожна із зазначених підсистем, у свою чергу, містить дрібніші підсистеми, які ґрунтуються на застосуванні тих чи інших сучасних інформаційних технологій. Наприклад, для збирання первинних даних можуть бути використані досить різні технології. Текстова інформація може бути введена в комп'ютер за допомогою таких методів і прийомів;

ручне введення текстової  інформації;

сканування і розпізнавання  відсканованих текстів;

автоматизований переклад текстів;

автоматизована перевірка  орфографії.

Введення графічної  інформації може бути здійснене кількома способами:

ручне введення графічної  інформації;

сканування і подальше ручне або машинне редагування  відсканованих зображень;

отримання і редагування  графічних зображень (точки, лінії, основні геометричні фігури) програмним шляхом.

Перелік конкретних способів і методів збирання, зберігання, обробки і розподілу інформації може бути продовжений, але він повністю залежить від конкретних потреб і завдань, що стоять перед установою або підприємством. Специфіка їх діяльності і визначає схему побудови конкретної інформаційної системи, яка працює в даному підприємстві або організації. Сьогодні найбільш поширеною є інформаційна система, побудована за вищезазначеною методологією.

Побудова і використання інформаційних систем на базі сучасних інформаційних банківських технологій, технологій у виробничій та соціально-економічній діяльності сприяє підвищенню ефективності праці і забезпечує принципово новий рівень і нову якість управління. В цих умовах докорінно змінюються технології організації інформаційних процесів всередині найрізноманітніших за своєю економічною і організаційною суттю структур виробничо-господарської діяльності.

Крім цього, застосування методів інформаційно-кібернетичного синтезу для дослідження складних соціально-економічних об'єктів  дозволяє побудувати адекватні реальному світу моделі та з точною достовірністю прогнозувати поведінку об'єкта, що моделюється, в реальній ситуації. Це дає можливість здійснювати ефективне управління всіма процесами, що відбуваються всередині об'єкта, і процесами його взаємодії з навколишнім світом.

планування інформаційної  інфраструктури будь-якого банку, підприємства або організації як складової  частини планування загальної господарської  діяльності є найважливішим етапом визначення стратегії їх розвитку у  різних напрямах і на різну перспективу. В умовах зростаючої складності практично всіх видів економічної діяльності, ускладнення і зростання наукоємності технологічних процесів правильна постановка процесу планування корпоративних інформаційних систем є найважливішою умовою виживання будь-якого суб'єкта господарської діяльності в сучасних умовах.

Правильно налагоджений процес планування інформаційної інфраструктури забезпечує реальні вигоди, спираючись на які можна більш раціонально  використати інформаційний потенціал  банку, підприємства або установи для досягнення основних цілей його економічної діяльності та розвитку економіки держави в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Інформаційної технології в розвитку суспільства

1.1. Поняття інформаційної технології

 

Обробка інформації в  економічних інформаційних системах здійснюється за певними технологіями. Технологія як певний процес присутній у будь-якій області спеціалізації або, як прийнято говорити, в будь-якій предметній області. У загальному вигляді технологію визначають як систему взаємопов'язаних способів обробки матеріалів і прийомів виготовлення продукції у виробничому процесі.

 Інформаційна  технологія - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їх надійності та оперативності.

Складові частини інформаційної  технології.

Сукупність  методів і виробничих процесів економічних інформаційних систем визначає принципи, прийоми, методи та заходи, що регламентують проектування та використання програмно-технічних засобів для обробки даних в предметній області.

Мета застосування інформаційних  технологій - зниження трудомісткості використання інформаційних ресурсів. Під інформаційними ресурсами розуміється сукупність даних, що представляють цінність для організації (підприємства) і виступають як матеріальних ресурсів. До них відносяться файли даних, документи, тексти, графіки, знання, аудіо-та відеоінформація, що дозволяють зобразити на екрані комп'ютера об'єкти реального світу.

Упорядкована послідовність  взаємопов'язаних дій, що виконуються  з моменту виникнення інформації до отримання результату, називається технологічним процесом обробки інформації.

Інформаційна технологія (ІТ) містить в собі сукупність методів  і способів збору, накопичення, зберігання, пошуку та обробки інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки.

Поняття інформаційної  технології, таким чином, невіддільне від тієї специфічної середовища, в якому вона реалізована, тобто від технічної і програмної середовища.

Технологія вирішення  економічних і управлінських  завдань є послідовність взаємопов'язаних етапів по модифікації первинної  економічної інформації в результатную.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Еволюція інформаційних технологій

 

Людство у своєму розвитку пройшло шлях довжиною в кілька десятків тисячоліть. Більше 99% історичного шляху  люди мали справу з матеріальними  об'єктами. Весь цей час людина вчилася перетворювати енергію і матеріальні об'єкти в інформаційні технології шляхом реєстрації та накопичення інформаційних образів. До витоків інформаційних технологій можна віднести печерну і наскальний живопис, рахунок, поява мистецтва, писемності.Матеріальними носіями інформації були камені, кістки, дерево, глина, папірус, шовк, папір.

Перша інформаційна технологія полягала у передачі знань усно у  спадок.З'явилися хранителі знань - жерці, духовенство. Професійні навички  передавалися особистим прикладом. Доступ до знань та інформації був обмежений, тому знання не могли суттєво впливати на виробничий процес.Рівень технології обробки даних був ручний, виробництво ремісничим, унікальним, дрібносерійним. Темпи зростання виробництва та номенклатури виробів невеликі.

Поява першого друкарського верстата і друкарства (1445 р.) зробив першу інформаційну революцію, яка тривала приблизно 500 років. Знання стали тиражуватися. Вони вже могли впливати на виробництво. З'явилися верстати, парові машини, малюнок, телеграф, радіо.

Якщо до кінця XIX ст. приблизно 95% трудового населення працювало  в сфері матеріального виробництва  і тільки 5% - у сфері обробки  інформації, то до середини XX століття приблизно 30% трудового населення  розвинених країн займалося обробкою інформації, в даний час ця тенденція зростає.

1946 р. - початок ери  електронно-обчислювальних машин  (ЕОМ). Вперше в історії людства  був створений спосіб запису  і довготривалого зберігання  формалізованих знань, при якому  ці знання могли безпосередньо  впливати на режим роботи виробничого устаткування. Процес запису раніше формалізованих професійних знань у готовій для безпосереднього впливу на машини і механізми формі отримав назву програмування ЕОМ.

З моменту появи першої ЕОМ інформаційна технологія пройшла ряд етапів.

I етап тривав до початку 60-х рр.. Експлуатувалися ЕОМ першого і другого поколінь (лампові і напівпровідникові). Основним критерієм створення інформаційних технологій була економія машинних ресурсів. Мета - максимальне завантаження устаткування. Характерні риси цього етапу: програмування в машинних кодах, поява блок-схем, програмування в символьних адресах, розробка бібліотек стандартних програм, автокодом, машінооріентірованних мов і асемблера. Наприкінці 50-х рр.. А.А. Ляпуновим був розроблений операторний метод. Він послужив основою для розробки алгоритмічних мов (Алгол, Кобол, Фортран) і керуючих програм. Досягненням в технології програмування стала розробка оптимізують трансляторів і поява перших керуючих програм реального часу і пакетного режиму. Керуючі програми реального часу стежили за появою сигналу переривання, що приходить по каналах зв'язку (від супутника, датчиків і т.д.), і відразу ж включали програму його обробки.