Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни

“Економіка  підприємства ”

 
 
 
 

     Тема  I

“Ціноутворення  на промислову продукцію ” № 72 

Тема II

“Планово-економічне проектування процесів створення на підприємстві нового товару ” Варіант 16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     I    Тема: “Ціноутворення на промислову продукцію ” № 72....................3

1. Економічна  сутність ціни на продукцію, функції  цін............................3
1. Постановка  задачі ціноутворення та визначення попиту...............3
2. Оцінка витрат та аналіз цін і товарів конкурентів............................6
3. Вибір методу ціноутворення та встановлення остаточної ціни......8
2. Види цін......................................................................................................9
3. Методи вставлення цін............................................................................13
1. Розрахунок ціни по методу “середні витрати плюс прибуток ”....13
2. Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості.........................14
3. Установлення ціни на основі цінності товару.................................15
4. Установлення ціни на основі закритих торгів.................................16
4. Проблемі ціноутворення на продукцію.................................................16

II  “Планово-економічне проектування процесів створення на підприємстві нового товару ” Варіант № 16...............................................19

     Список  рекомендованої літератури........................................................51 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Тема: “Ціноутворення на промислову продукцію ”. 

1 Економічна сутність  ціни на продукцію,  функції цін. 

     Ціна  була і залишається найважливішим  критерієм прийняття споживчих рішень. Але  останнім часом одержали широкий розвиток інші, нецінові фактори конкуренції. Проте ціна зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики, робить дуже великий вплив на ринкове положення і прибуток підприємства.

      Разом з тим, цінова політика багатьох фірм нерідко виявляється недостатньо кваліфікованої. Найчастіше зустрічаються наступні помилки:

     - ціноутворення надмірно орієнтоване  на витрати;

     - ціни слабко пристосовані до  зміни ринкової ситуації;

     - ціни недостатньо структуруються  по різних варіантах товару  і сегментах ринку;

     - ціна використовується без взаємозв'язку  з іншими елементами маркетингу.

Установлення  цін припускає конкретну доріжку  кроків: 

 
 

1. Постановка  задачі ціноутворення  та визначення попиту

 

   Насамперед, фірмі треба буде визначитися, яких саме цілей вона прагне досягти за допомогою конкретного товару. Адже стратегія ціноутворення в основному визначається попередньо прийнятими рішеннями відносно позиціонування на ринку. Одночасно фірма може переслідувати також і якісь інші цілі. І чим ясніше уявлення про їх, тим легше визначатися з  ціною. Прикладами таких часто зустрічающихся цілей можуть бути: забезпечення виживаності, максимізація поточного прибутку, завоювання лідерства на ринку.

   Забезпечення  виживаємості стає основною метою фірми  в тих випадках, коли на ринку  занадто багато виробників і панує  гостра конкуренція чи різко міняються потреби клієнтів. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут своїх товарів, фірми змушені встановлювати низькі ціни в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів. Виживання важливіше прибутку. Доти, поки знижені ціни покривають витрати, фірми що потрапили в скрутний стан, можуть ще якийсь час продовжувати комерційну діяльність.

   Багато  фірм прагнучи максимізувати поточний прибуток проводять оцінку попиту і  витрат стосовно до різних рівнів цін  і вибирають таку ціну, що забезпечить максимальне надходження і готівки і максимальне відшкодування витрат. В усіх подібних випадках поточні фінансові показники для фірми важливіше довгострокових.

     Інші фірми хочуть бути лідерами  на ринку із міркувань, що  компанія, якій належить найбільша   частка ринку, буде мати самі низькі витрати і найвищі  довгострокові прибутки. Домагаючись лідерства на ринку, вони йдуть на максимально можливе зниження цін. Варіантом цієї мети є прагнення домогтися конкретного збільшення частки ринку.

   Фірма може поставити собі мету домогтися, щоб її товар був самим високоякісним з усіх пропонованих на ринку. Звичайно це вимагає встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення дорогих досліджень.

   Будь-яка  ціна, призначена фірмою, так чи інакше, позначиться на рівні попиту на товар. Залежність між ціною і сформованим у результаті цього рівнем попиту представлена кривої попиту.  Крива показує, яку кількість товару буде продано на ринку протягом  конкретного відрізка часу. У звичайній ситуації попит і ціна знаходяться в зворотно пропорційній залежності. Так що, піднявши ціну з Ц1 до Ц2 фірма продає меншу кількості товару. Імовірно, споживачі з обмеженим бюджетом, зустрівшись з вибором альтернативних товарів, стануть купувати менше тих, ціни на які виявляються для них занадто високими. Більшість кривих попиту йде вниз по  прямій чи вигнутій лінії, як на малюнку 1.1.а. Однак у випадках із престижними товарами крива попиту іноді має додатній нахил типу представленого на малюнку 1.1.б. Споживачі порахували більш високу ціну показником більш високої  якості чи більшої бажаності товару. Однак при занадто високій ціні (Ц3) рівень попиту виявляється нижче, ніж при ціні Ц2.   

ДВА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТИ ПОПИТУ 

 

Малюнок 1.1 Варіанти попиту

А. Для більшості  товарів   Б. Для престижних товарів

Кількість штук товару, куплених за визначений період

   Більшість фірм, так чи інакше, прагнуть проводити  виміри зміни попиту. Розходження в підходах до розмірів диктуються типом ринку. В умовах чистої монополії крива попиту свідчить про те, що попит на товар обґрунтований ціною, що фірма за нього хоче. Однак з появленням одного чи більше конкурентів крива попиту буде мінятися в залежності від того,  чи залишаються ціни конкурентів постійними чи міняються. У даному випадку будемо вважати, що вони залишаються немінливими.

   Для виміру попиту необхідно провести його оцінку при різних цінах. При цьому  треба пам'ятати, що на попиті можуть позначитися, крім ціни, і інші фактори, наприклад збільшення обсягів реклами, і стає неможливим визначити, яка частина збільшення попиту обумовлена зниженням ціни, а яка - збільшенням реклами. Під впливом нецінових факторів відбувається зрушення кривої попиту, а не змінення її форми. Якщо початковий рівень попиту представлений кривої З1 (див. мал. 1.2.), при цьому за ціною Ц продається К1 штук товару, і раптово змінилась  ситуація в  економіці чи продавець подвоїв рекламу, то рівень попиту, що підвищився в зв'язку з цим, відбивається у виді зрушення вгору по кривій попиту. Не змінюючи ціни, продавець став продавати К2 штук товару.

   ЗРУШЕННЯ  КРИВОЇ ПОПИТУ ПІД ВПЛИВОМ ЗАХОДІВ

   ПО  СТИМУЛЮВАННЮ ЗБУТУ Й ІНШИХ НЕЦІНОВИХ  ФАКТОРІВ 

 
 

 

Малюнок 1.2

   1.2 Оцінка витрат  та аналіз цін  і товарів конкурентів

   Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що фірма може запросити за свій товар, а мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія прагне призначити на товар таку ціну, щоб вона повністю покривала усі витрати по його виробництву, розподілу і збуту, включаючи норму прибутку.

   Витрати фірми бувають двох видів - постійні і перемінні.

   Постійні  витрати (названі також "накладні витрати") - це витрати, що залишаються  незмінними. Так, фірма повинна щомісяця платити за оренду приміщення, теплопостачання, виплачувати відсотки, платню службовцям і т.д. Постійні витрати присутні завжди, незалежно від рівня виробництва.

   Перемінні витрати міняються в прямій залежності від рівня виробництва. У розрахунку на одиницю продукції ці витрати звичайно залишаються незмінними. А перемінними їх називають тому, що їхня загальна сума міняється в залежності від числа вироблених одиниць товару.

   Валові  витрати являють собою суму постійних  і перемінних витрат при кожному  конкретному рівні виробництва. Керівництво прагне стягувати за товар таку ціну, що як мінімум покривала б усі валові витрати виробництва.

   Хоча  максимальна ціна може визначатися  попитом, а мінімальна - витратами, на встановлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів і їхні ринкові реакції. Фірмі необхідно знати ціни і якість своїх конкурентів. Цього можна домогтися декількома способами. Фірма може доручити своїм представникам зробити порівняльні покупки, щоб зіставити ціни і самі товари між собою. Вона може роздобути прейскуранти конкурентів, закупити їхнє устаткування і розібрати його. Вона може також попросити покупців висловитися з приводу того, як вони сприймають ціни і якість товарів конкурентів.

   Використовуючи  знання про ціни і товари конкурентів  фірма може скористатися в якості відправної крапки для власного ціноутворення. Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, вона змушена буде призначити ціну, близьку до ціни товару цього конкурента. У противному випадку вона може втратити збут. Якщо товар нижче по якості, фірма не зможе запросити за нього ціну таку ж, як у конкурента. Запросити більше, ніж конкурент, фірма може тоді, коли її товар вище по якості. Власне кажучи, фірма користується ціною для позиціонування своєї пропозиції щодо пропозиції конкурентів.

   1.3 Вибір методу ціноутворення  та встановлення остаточної ціни

   Знаючи  графік попиту, розрахункову суму витрат і ціни конкурентів, фірма готова до вибору ціни власного товару. Ціна ця буде десь у проміжку між занадто низкою, що не забезпечує прибутку, і занадто високою, що перешкоджає формуванню попиту. Мінімально можлива ціна, як уже було відзначено вище, визначається собівартістю продукції, максимальна - наявністю якихось унікальних достоїнств у товарі фірми. Ціни товарів конкурентів і товарів замінників дають середній рівень, якого фірмі  варто дотримувати при призначенні ціни.

   Ціль  усіх попередніх методик - звузити діапазон цін, у рамках якого і буде обрана остаточна ціна товару. Однак перед  призначенням остаточної ціни фірма  повинна розглянути ряд додаткових розумінь.

   Продавець повинний враховувати не тільки економічні, але і психологічні фактори ціни. Багато споживачів дивляться на ціну як на показник якості. Багатьом фірмам вдається збільшити збут своєї продукції підвищенням ціни на свої товари, і ці товари будуть вважатися престижними. Метод установлення ціни з урахуванням престижності товару виявляється особливо ефективним, наприклад, до  парфумів чи дорогих автомобілів, що можуть коштувати в 10 разів дешевше, але люди платять за них у 10 разів дорожче, оскільки вважають, що така ціна припускає щось особливе.

   Існує ще неписаний закон, якого дотримують майже всі продавці: ціна обов'язково повинна виражатися непарним числом. Наприклад, замість ціни $ 200 установлюють ціну $ 199, і тоді для багатьох споживачів цей товар буде коштувати $ 100 із зайвим, а не $ 200 із зайвим.

   Передбачувану ціну варто перевірити на відповідність  установкам практикуємої політики цін. Багато фірм виробили установки щодо свого бажаного цінового образа, надання  знижок з ціни, і вживання відповідних  заходів у відповідь на цінову діяльність конкурентів.