АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

    1.2. Джерела формування фінансових ресурсів 

      Джерелами формування фінансових ресурсів є власні кошти підприємства і залучені з різних джерел.

      Спочатку  формування фінансових ресурсів відбувається в момент заснування підприємства, коли утворюється статутний фонд (капітал). Він показує розмір основних і оборотних коштів, інвестованих у процес виробництва. Надалі фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок власних джерел: прибутку та амортизаційних відрахувань. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають: виторг від реалізації вибулого майна; різноманітні цільові надходження; виторг від вибуття оборотних коштів.

      Фінанси підприємств – це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб’єктів господарювання в процесі відтворення. [4, c. 12]

      Капітал – це частина фінансових ресурсів, вкладених у виробництво, які приносять прибуток із завершенням виробничого циклу. З метою одержання прибутку підприємство займається підприємницькою діяльністю і в результаті одержує прибуток від реалізації виробленої продукції, виконання робіт, надання послуг, надання майна в тимчасове користування (оренда). [4, c. 34]

      Значні  фінансові ресурси можуть бути мобілізовані за знову утворюваними або реконструйованими підприємствами на фондовому ринку шляхом продажу цінних паперів певного підприємства. Позикові кошти – це кредит, позика. Крім того, підприємства можуть одержувати фінансові ресурси в порядку перерозподілу (виплата страхового відшкодування страховою компанією, асоціацією, концерном, фінансово-промисловими групами і галузевою структурою, до якої вони можуть входити).

      Формування  фінансових ресурсів з різних джерел дає можливість підприємству своєчасно  інвестувати кошти в нове виробництво, забезпечувати у разі необхідності розширення і технічне переозброєння діючого, фінансувати наукові дослідження, розробки та їх впровадження.

      Фінанси – кровоносна система економічного базису, яка забезпечує життєдіяльність  підприємницької діяльності.

      Грошові фонди формуються у процесі:

• утворення статутного фонду;
• інвестування для виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва;
• реалізації продукції, робіт, послуг:

      а) обов’язкові платежі та фінансові  зобов’язання перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями;

• залишкові грошові надходження спрямовуються на заміщення коштів, авансованих в оборотні та основні фонди, а потім формують валовий та чистий дохід, прибуток;

      б) кошти надходять у вигляді виручки від реалізації; від фінансово-інвестиційної діяльності (акції, облігації та інші цінні папери; від вкладення коштів на депозитні рахунки; від оренди).

      Фінансове забезпечення відтворювальних витрат може здійснюватися у трьох формах : самофінансування, кредитування і державного фінансування.

      Самофінансування ґрунтується на використанні тільки власних коштів, а у разі їх недостатності потрібно або скорочувати свої витрати, або шукати інші джерела, зокрема операції з цінними паперами.

        Кредитування – це одержання позики на умовах терміновості, забезпеченості, платності, повернення та цільового використання.

      Державне  фінансування проводиться на безповоротній основі за рахунок бюджетних і позабюджетних (інноваційний фонд. Фонд промисловості і т.д.) коштів. Так, держава цілеспрямовано перерозподіляє фінансові ресурси між виробничою і невиробничою сферами, галузями економіки, територіями, між формами власності. На практиці всі перелічені форми фінансування витрат можуть застосовуватися одночасно. Головне це домогтися оптимального для певного періоду співвідношення між ними. Досягнення подібного оптимуму можливе лише на основі активної фінансової стратегії, яка має проводитися фінансовими службами держави і підприємства. [15, c. 102]

      Підприємство  використовує фінансові ресурси за багатьма напрямами, головні серед яких такі:

1. платежі організаціям фінансово-банківської системи у зв’язку з виконанням зобов’язань (внесення податків до бюджету, сплата банкам за користування кредитом, погашення позичок, страхові платежі);
2. інвестування власних коштів у капітальні витрати на розширення виробництва, технічне відновлення;
3. інвестування ресурсів у цінні папери інших фірм, придбанні на ринку;
4. спрямування ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;
5. використання ресурсів на добродійні цілі, спонсорство.

      Для забезпечення безперебійного фінансування процесу виробництва велике значення мають фонди фінансових резервів. В умовах ринку роль цих ринків зростає. Фінансові резерви спроможні забезпечити безупинний кругообіг коштів у відтворювальному процесі навіть у разі виникнення величезних втрат або непередбачених обставин.

      Фінансові резерви можуть створюватись самими підприємствами за рахунок власних фінансових ресурсів (самострахування), управлінськими структурами (на підставі встановлених нормативних відрахувань), спеціалізованими страховими організаціями (методом страхування), державою (резервні фонди).

      З переходом до ринкових відносин роль фінансових служб у вишукуванні  фінансових джерел розвитку підприємства різко зростає. Пошук ефективних напрямків використання фінансових ресурсів, операції з цінними паперами, своєчасне залучення позикових коштів стають основними в управлінні фінансами підприємства, створюючи так званий фінансовий менеджмент.

      Фінансовий  менеджмент – це така організація управління фінансами з боку фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найбільш вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи і перепродуючи їх.

      Вибір джерела покриття витрат підприємства у разі нестачі власних фінансових ресурсів залежить від цілей інвестування коштів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби  в оборотних коштах доцільно використовувати позики кредитних установ. Здійснюючі значні капітальні вкладення в розширення, технічне переозброєння або реконструкцію виробництва, можна залучити довгостроковий кредит або скористатися випуском цінних паперів. Головне – раціонально використовувати вільні фінансові ресурси, знаходити найбільш ефективні напрями інвестування коштів, які приносять підприємству додатковий прибуток. Необхідно професійно володіти технікою здійснення фінансових операцій.

      При інвестуванні коштів у цінні папери працівники фінансових служб зобов’язані дотримуватися низки таких вимог для того, щоб домогтися найбільшої прибутковості подібних операцій:

1. Купуючи цінні папери інших підприємств, необхідно інвестувати тільки умовні надлишкові фінансові ресурси. Причому на підприємствах завжди має бути готівка на випадок майбутніх платежів; готівка може або бути у формі грошового запасу на банківському (депозитному) рахунку, або втілена у високоліквідні цінні папери (наприклад урядові).
2. Перш ніж купувати цінні папери будь-якого підприємства, потрібно володіти достатньо серйозною інформацією про це підприємство, отримати консультації у фахівців та вичерпну інформацію про це підприємство. Не можна купувати акції фірм, які не публікують звітів про свої доходи.
3. Потрібно інвестувати кошти в цінні папери декількох підприємств, причому краще, якщо вони будуть із різних галузей економіки. Вкладення тільки в один об’єкт може виявитися невдалим, якщо це підприємство зазнає краху або опиниться в складній економічній ситуації.

      Виходячи  зі структури бізнесу, джерела фінансування коштів поділяють на внутрішні і зовнішні, тобто, відповідно, власні і залучені.

      Внутрішні фонди - після продажу продукції(робіт, послуг) фірма отримує гроші, які вона використовує на покриття витрат. Фонди, що залишаються на підприємстві, утворюються за рахунок прибутку фірм. Власники або акціонери можуть повністю використовувати прибуток підприємства. Як  правило, у власника залишається частина прибутку як нерозподілений прибуток, що разом з амортизацією і становить внутрішні фонди.

      Зовнішні  фонди - обсяг продажу змінюється протягом року або іншого періоду часу (місяця, тижня, дня і т.д.). бувають випадки, коли фірма одержує більше коштів, ніж їй необхідно, але трапляються і випадки, коли не вистачає коштів на покриття поточних витрат. У цьому випадку фірма може: 1) взяти кредит, позику і т.ін.; 2) продати цінні папери (акції, облігації – для акціонерного товариства) або шукати додатковий капітал серед власників (якщо це товариство або приватна фірма); 3) зменшити витрати фірми. Якщо фірма бере в борг, то вона може скористатися коротко-, середньо- або довгостроковими кредитами. [15, c. 290]

      До  джерел фінансових ресурсів відносять  також надходження грошових ресурсів за рахунок благодійних внесків (меценатство), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків. Спонсор – це юридична або фізична особа, яка фінансує якийсь захід. Спонсорство – це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним заходу. 

    1.3. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємств 

      Ефективне формування й використання ресурсів підприємства викликає потребу оцінки ефективності  фінансових проектів на рівні окремих підприємств.

      При оцінці ефективності формування і використання ресурсів важливо оцінити терміни  та обсяги вкладених фінансових ресурсів (ФР) і отриманого прибутку. Процес вкладення капіталу передбачає його повернення шляхом прибуткової діяльності, що може відбуватися послідовно, паралельно, інтервально (рис.2).

      П П  П

       П_і П_і  П_і 

        РФ             РФ                         РФ

            РФ_і  РФ_і РФ_і

          Рис. 2,а                                  Рис. 2,б                               Рис. 3,в

      Рис.2. Схема вкладення фінансових ресурсів і отримання відповідного прибутку.

      У кожному з варіантів передбачено  вкладення певної суми ресурсів (РФ_і) та отримання прибутку (П_і). За умови послідовного перебігу вказаних процесів (рис.2,а) повну суму прибутку отримають після завершення інвестування. Паралельний перебіг процесів найтрадиційніший, оскільки сума отриманого прибутку зростає за умови зростання суми фінансування й відбувається взаємозалежмо в часі. За умови інтервального перебігу визначених процесів (рис.2,в) між терміном фінансування й отримання прибутку є відрізок часу. За умови відсутності інфляції та централізованих джерел капіталовкладень інтервальність фінансування не впливала на ефективність процесу, оскільки реальна вартість прибутку в часі не змінювалася. В сучасних економічних умовах взаємозалежність терміну фінансування й отримання прибутку значною мірою визначає ризик інвестування і враховується у процесі оцінки інвестиційної привабливості проекту.

      Правильність  рішень про вкладення капіталу залежить від того, які методи оцінки інвестиційних  проектів використовуються. У вітчизняній  і зарубіжній літературі пропонується широкий спектр показників ефективності інвестицій. Вони ґрунтуються як на дисконтова них, так і на недисконтованих оцінках. Причому перші точніші, другі простіші у використанні.

      Вибір будь-якого показника обов’язково  має бути обґрунтованим. Жоден з  існуючих методів оцінки ефективності інвестицій не є універсальним, кожен із них має свої позитивні й негативні сторони. Орієнтація на якийсь один або кілька критеріїв залежить не лише від їх значення, а й від політики керівництва підприємства.

      Статистичні методи важливі для малих і середніх підприємств, бо стосуються інвестиційних проектів, що здійснюються в межах року. Динамічні методи, як правило, використовуються для оцінки інвестиційних проектів, термін реалізації яких понад рік. У цьому разі використовують метод обчислення чистої теперішньої вартості й внутрішньої норми рентабельності. Оскільки тут враховується фактор часу, це зумовлює підвищений інтерес до названого методу з боку українських підприємств.