АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА  ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМТСВА 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:  ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМТСВА

НА ТЕМУ: АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ

ФІНАНСОВИХ  РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
 
 
 
 

ВИКОНАЛА:                                                                        СТ.ГР.ЕП-08-2Д

                                                                                                ФОМІНА М.М. КЕРІВНИК:                                                                           ЄЛЕЦЬ О.П.

 
 
 
 
 
 

Запоріжжя

2010

РЕФЕРАТ 

     33 сторінки, 3 таблиці, 4 рисунка, джерела.

     Мета  роботи: розглядання аналізу формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

     Основними задачами курсової роботи є:

• розглядання методів та прийомів формування фінансових ресурсів на підприємстві;
• оцінити фінансовий стан підприємства;
• встановити роль фінансового планування на підприємстві;
• розглянути фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства.

     ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ, ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ, ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА, КАПІТАЛ, ФІНАНСОВА СТАЛІСТЬ, ФОНДИ.

 

      ЗМІСТ 

ВСТУП.....................................................................................................................4

1. ПОНЯТТЯ ТАВИДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ……………………..........6

1.1. Фінансові ресурси підприємства....................................................................6

1.2. Джерела формування фінансових ресурсів..................................................10

1.3. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємств...................15

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА................................18

2.1. Аналіз фінансової  стійкості підприємства (ВАТ „МЗ”).............................18

2.2. Аналіз формування  та використання прибутку...........................................22

3. ЗАХОДИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ „МЗ”...............26

ВИСНОВОК...........................................................................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................30

ДОДАТОК..............................................................................................................31

 

       ВСТУП 

      Фінансова діяльність підприємств включає  сукупність операцій щодо надходження й витрачання коштів у вартісній оцінці (вираженій), їх використання у процесі виробництва й реалізації продукції. Аналіз фінансового стану підприємств здійснюється з метою покращання організації фінансів і підвищення ефективності їх використання. Зміст такого аналізу полягає у вивченні розміщення та використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними обіговими коштами, стану виробничих запасів, власних і запозичених джерел їхнього формування. Велике значення мають також вивчення дисципліни розрахунків з іншими підприємствами, організаціями та державою, використання господарських засобів за призначенням, виявлення шляхів підвищення ефективності витрачання фінансових ресурсів.

      Фінансовий  стан підприємства залежить від виробничих або комерційних результатів діяльності, ефективності організації та використання фінансових результатів. Чим вищі показники виробництва й реалізації продукції та нижча собівартість, тим вищі рентабельність і прибуток, тим кращий фінансовий стан підприємства. Разом з тим надійний фінансовий стан, своєчасне та правильне регулювання фінансів у процесі господарської діяльності дозволяє своєчасно і повно виконувати всі господарські операції, зобов'язання щодо оплати праці, здійснювати капітальні вкладення тощо.

      У процесі господарської діяльності часто використовуються не тільки власні кошти підприємств, але й позикові кошти у вигляді банківських кредитів та інших джерел. Обов'язковою умовою при цьому є своєчасне їх повернення за рахунок власних накопичень.

      Раціональна фінансова діяльність сприяє реалізації основного принципу господарської  діяльності — самостійності підприємств. Він передбачає, що вкладені ресурси  окупаються прибутком. Потреби у  власних фінансових ресурсах дія  формування та ефективності використання всіх господарських засобів, розширення виробництва і покращання роботи підприємства повинні задовольнятись у першу чергу за рахунок грошових надходжень від власної діяльності та реалізації продукції (робіт, послуг).

 

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ 

    1.1 ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА 

      Фінансові ресурси  підприємства – це грошові прибутки та надходження, які перебувають у розпорядженні підприємства. Вони призначені для виконання фінансових зобов’язань перед усіма суб’єктами господарювання (бюджетом, банками, страховими та іншими організаціями), з якими підприємство має взаємовідносини. Фінансові ресурси необхідні для виготовлення продукції, розширення, відновлення виробництва, економічного стимулювання робітників, тобто для здійснення необхідного руху коштів у виробничій діяльності підприємства. [3, c. 189]

      В український думці на сьогодні існує  дуже багато визначень фінансових ресурсів підприємства. Така неоднозначність  відображає, по-перше, відірваність вітчизняної  економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, які нині відбуваються в українській економіці. По друге, це свідчить про певне нерозуміння функціонування ринкової економіки та її законів, які поступово, але неухильно приходять на зміну командно-адміністративний системі, або принаймні про невдалу спробу поєднати закономірності цих двох систем у єдиному симбіозі.

      Погляньмо на деякі з тих визначень, які  були сформульовані в 90-ті роки XX століття українськими і російськими авторами, тобто в період становлення нових української і російської економік.

      Визначення 1: М.Я. Коробов: “Фінансові ресурси підприємства – це його власні і позичкові грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства”.

      Визначення 2: В.М. Родіонова: “Фінансові ресурси підприємства – це грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання і призначенні для виконання фінансових зобов’язань, здійснення затрат із розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників.”

      Визначення 3: В.Г. Бєлолипецький: “Фінансові ресурси фірми – це частина грошових ресурсів у вигляді доходів і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань і виконання затрат із забезпечення розширеного відтворення”. [10, c.202]

      Із  наведених вище визначень можна  зробити висновок, що більшість авторів  розуміє під фінансовими ресурсами  грошові накопичення, доходи і надходження або ж фонди грошових ресурсів.

      Звернімося  до такого поняття, як фонди та їх відношення до фінансових ресурсів.

      Жодне сучасне підприємство не може дозволити  собі такої розкоші, щоб спочатку залучати кошти, а вже потім перетворювати  їх у фінансові ресурси для подальшого використання. Чому? По-перше, жодна копійка не надходить до підприємства просто так. Обов’язково проти кожної копійки, залученої підприємством, виступає або товар, або зобов’язання підприємства у вигляді цінних паперів. І по-друге, кожну копійку підприємство намагається залучати під прогнозований раніше напрям розвитку. Підприємство в сучасних умовах не може тримати довго на розрахунковому рахунку залучені кошти або ж формувати спочатку спеціальні фонди з них, а вже потім вкладати в реальні основні й оборотні засоби. Чим швидше підприємство пустить в обіг кошти, тим більшу величину доходу і прибутку воно може отримати в майбутньому. В іншому разі кожна хвилина “простоювання” коштів може вилитися підприємству у небажані збитки або недоотримані прибутки.

      Отже, спочатку відбувається прогнозування  розвитку, а вже потім для втілення в життя цього прогнозу залучаються  відповідні кошти. Такий процес на підприємстві одразу кожну залучену копійку перетворює у фінансовий ресурс, а згодом –  через купівлю основних і оборотних засобів – у капітал.

        Тільки держава має право вилучати  кошти, підприємство ж може  лише їх залучати, і це залучення  повинно бути завжди обґрунтованим,  якщо компанія хоче мати успіх.

      Сьогодні  поняття “фонди” як організаційна форма руху коштів просто починає зникати з лексикону підприємства (в економічній літературі “фонди” трактуються лише як загальне джерело коштів). Для цього достатньо поглянути на нову форму балансу, в якій жодного разу не згадуються фонди, а старі фонди замінені прости поняттям “капітал”. Щодо фондів, то, наприклад, В.В. Ковальов так пише про них: “Взагалі до трактування будь-якого фонду як джерела коштів для придбання активів не слід ставитися буквально (подібна помилка особливо поширена серед не бухгалтерів) – активи найчастіше придбаваються у тому разі, коли у підприємства є в достатньому обсязі вільні грошові ресурси, а не тому, що створено якийсь фонд. Не випадково багато які підприємства уже не поспішають створювати різноманітних фондів, а акумулюють їх у вигляді нерозподіленого прибутку; до речі, подібна практика звичайна у більшості економічно розвинутих країн”.

      За  таким трактуванням фінансових ресурсів втрачається сутність сучасних підприємств. У теперішніх умовах власність і  управління на підприємстві чітко розмежовані. Це означає, що підприємство як юридичний суб’єкт кожну свою зароблену копійку має розглядати як зобов’язання перед тими, хто авансував у нього свої кошти раніше. Відрізняється лише форма цього авансування: ви можете авансувати в підприємство кошти як його власник (акціонер) або ж як його кредитор. Різниця між цими двома видами фінансування підприємства полягає тільки в певних аспектах при обчисленні оподатковуваного прибутку (відсотки за кредит, як правило, вираховуються до оподаткування, на відміну від дивідендів), при банкрутстві підприємства (вимоги кредиторів задовольняються раніше за вимоги акціонерів) і в деяких інших незначних відмінностях. Таким чином, у підприємства як у юридичної особи завжди є зобов’язання перед своїми акціонерами й кредиторами і весь його пасив відображає склад цих зобов’язань.

      Отже, під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або  на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг – операційна діяльність), основних і оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і видачі зобов’язань (майнових і боргових – фінансова діяльність).

      Ми  дотримуємося ідеї прив’язування фінансових ресурсів саме до певної дати. Коли ми говоримо про фінансові ресурси, то маємо на увазі сукупність грошових ресурсів, які підприємство змогло залучити й утримати ця сукупність набуває форми капіталу. [5, c. 67]

      Щоб виявити цю сукупність і її склад, достатньо поглянути у пасив  балансу, складеного на цю дату. Підсумок пасиву дасть нам загальну суму фінансових ресурсів, а його статті відобразять нам їхній склад. Пасив відображає сформовані в минулому фінансові ресурси, які матеріалізовані в активі. Ані виручка, ані доход як величини, пов’язані з проміжком часу, не належать до фінансових ресурсів. Єдиною частиною доходу, яка належить до цих ресурсів, є нерозподілений прибуток. Але це відбувається тільки тому, що даний прибуток капіталізується. Замість того, щоб виплачувати увесь розмір прибутку у вигляді дивідендів акціонерам, а потім переконувати їх вкласти знову в підприємство, механізм накопичення нерозподілених прибутків дає змогу уникнути такого обхідного шляху і безпосередньо інвестувати підсумку збільшує акціонерний капітал, а отже, і розмір частки в ньому кожного з акціонерів.