Суть композиції

Досконалість форми в  значні мірі визначається раціональністю технічного рішення, логікою конструкції, прогресивністю технології – тільки на цій основі дизайнер може створювати справжню гармонійну форму, але для цього він повинен брати участь в роботі не лише над формою, а й над виробом в цілому.

В процесі формоутворення відбувається творче осмислення рішень, які приймаються на всіх етапах конструювання. При цьому в свідомості художника-конструктора певним чином змінюються естетичні поняття суспільства – його культура, смаки тощо. Кінцеве композиційне рішення, образність виробу стають, таким чином, свого роду міцним сплавом багатьох елементів.

Разом з тим було б принциповою  помилкою хоча б у будь-якій мірі принижувати значення форми в техніці, особливо зараз, коли естетичний рівень в багатьох випадках визначає успіх виробу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

На жаль, і в наш час  навіть в дизайні відомі приклади, коли, здавалось би, з намаганням зробити машину красивою використовують прийоми хибної оформлюваності. Так, художники інколи вводять функціонально  не обґрунтовані важкі литі деталі, різного роду чисто декоративні кожухи, які заважають роботі.

Технічна естетика – це наука, яка обслуговує величезну і важливу область діяльності, яка називається дизайном. І сам дизайн може далі плідно розвиватися, приносячи велику користь суспільству, тільки на науковій основі. Різні формалістичні, естетичні концепції в естетиці шкідливі, так як вони напряму пов’язані з економікою виробництва. Композиція в техніці як один з важливих розділів технічної естетики сьогодні може розвиватися також лише на науковій основі.

Як гармонійне ціле композиція будь-якого промислового виробу володіє  багатьма властивостями і якостями. Їх можна розподілити на головні, визначаючі дану форму, та другорядні. Так, композиція верстата може будуватися на прийомі контрасту між складною, насиченою тінями структурою відкритої  частини механізму (направляючі  станини, елементів супорта, ходових  гвинтів, органів керування тощо), різних зовнішніх оребрінь і лаконічними, чистими об’ємами несучої частини станини, опор верстата і великих формоутворюючих елементів (коробки подач і швидкостей, несучих колон, столів тощо). Основною властивістю такої композиції буде контрастність – протиставлення простого і складного початків.

Композиція іншого верстата може не відрізнятися саме цією рисою; її головною, організуючою властивістю, можливо є ритм або метричний повтор певних зовнішніх конструктивних елементів. Домінуючою властивістю такої композиції буде ритмічність.

Композиція багатьох оптичних приладів з їх складною об’ємно-просторовою  структурою має сьогодні свої специфічні якості, наприклад кольоровий і тональний  контраст між темними елементами органів керування і зазвичай світлими частинами корпуса. Іншою, ще більш обов’язковою якістю оптичних приладів є тонка нюансова проробка і своя пластика всіх елементів, яка взагалі повинна відрізняти композиції точних приладів.

Але є якості, обов’язкові  для композиції будь-якого промислового виробу. Відсутність хоча б одного з них може призвести до суттєвих порушень організації форми. Крім вказаних вище властивостей – тек тонічності і організованості об’ємно-просторової структури, – це пропорційність, масштабність, композиційна рівновага, єдність характеру форми всіх елементів, колористична і тональна єдність. Саме ця група якостей забезпечує свого роду комплексну властивість композиції – гармонійна цілісність форми.

Дещо збоку стоять ще дві  обов’язкових якості композиції –  єдність стилю (особливо суттєва, коли йдеться про комплексне проектування предметного середовища) і образність форми. Їх виділення з ряду інших  якостей обумовлене тим, що стильова єдність не забезпечується лише звичними, “класичними” засобами композиції (пропорціями  або ритмом, контрастом, нюансом  тощо); її досягнення залежить від уміння художника передати дух часу в самому вигляді речі.