Методика викладання уроку по баяну

Як би не були різноманітні форми занять з учнями, все ж можна висловити кілька загальних міркувань щодо принципів побудови та ведення уроку, пам'ятаючи, звичайно, що на практиці вони можуть нескінченно варіюватися.

Насамперед, природно, виникає питання про послідовність роботи над навчальним матеріалом.

З чого доцільніше розпочати урок: з вправ, етюдів або з художнього репертуару, а якщо з творів, то якого жанру?

Найбільш розумно було б не дотримуватися раз і назавжди встановленого порядку, щоб привчати учня швидко застосовуватися до обставин. Зазвичай корисно спочатку попрацювати над тим, що може зайняти відносно більше часу. Якщо треба пройти великий репертуар - доцільно на одному уроці детальніше зайнятися частиною творів, а на наступному - іншими, обмежившись відносно перших лише перевіркою домашньої роботи і декількома найбільш суттєвими зауваженнями.

Читання нот і грі гам краще приділити час де-небудь у середині уроку, щоб освіжити увагу учня. Педагоги, що залишають цю роботу під самий кінець, зазвичай систематично не встигають її виконувати.

в) ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Багато разів і цілком справедливо у літературі обговорювалося метод так званих «попутних поправок», при якому педагог, прослуховуючи учня, починає його переривати і робити вказівки. У яких випадках можна так займатися? Мабуть, тільки в тих, коли педагог одразу чує, що учень вдома зовсім не працював і нічого з зроблених вказівок не виконав. Тоді, може бути, має сенс, перервавши його пару раз і зазначивши погану роботу закрити ноти і зажадати виправлення помилок, і те лише, якщо педагог цілком упевнений, що причина погано вивченого уроку в не сумлінному ставленні до справи, в ліні не бажань працювати. Як правило, треба дослухувати до кінця все, що учень приніс на урок. Чому? По-перше, таким шляхом можна скласти більш чітке уявлення про виконану домашній роботі, по-друге, психологічно налаштовуючись на те, що необхідно грати без зупинок, учень звикає концентрувати всі свої сили на цьому завданню і тим виховує в собі важливі виконавські якості.

Слухаючи учня, педагог повинен дуже добре запам'ятати всі особливості його гри і вказати на її переваги і недоліки. Якщо видно, що учень працював над п'єсою, то навіть у тому випадку, якщо багато недоліків виявилися не подоланими, корисно відзначити наявні досягнення, щоб заохотити його і правильно орієнтувати в подальшій роботі.

Не слід занадто завантажувати увагу учня безліччю зауважень. Недосвідчені педагоги цим часто грішать. Вони часто-густо говорять учневі відразу все, що можуть сказати про його виконання, в результаті чого багато і часто найістотніше залишається без уваги.

Досвідчений же педагог звертає, насамперед, увагу учня на саме головне, на загальний характер виконання, на найважливіші деталі, на грубі помилки. І лише поступово на інших заняттях він переходить до менш істотним частковостей і другорядним деталям.

г) ПОЯСНЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ

На уроці використовуються різні методи, які допомагають учневі зрозуміти характер музики, що виконується і добитися потрібних результатів. Найчастіше це - програвання педагогом твори цілком або уривками і словесні пояснення.

Програвати твір важливо тому, що зміст будь-якого, навіть самого простого твору не можна в усій ноті передати словами або яким-небудь іншим способом. Якщо б це було можливо, про музику не можна було б говорити як про особливий вид мистецтва, що володіє специфічними виражальними засобами.

Необхідно, однак, відразу ж зазначити, що виконання педагогом у класі вивчаються творів аж ніяк не завжди корисно. Занадто часте виконання або обов'язкове програвання кожної нової п'єси може загальмувати розвиток ініціативи учня. Треба враховувати, як саме і в який період роботи над твором корисно грати його учневі.

На питання, як треба грати в класі, можна в загальній формі відповісти: можливо, краще. Гарне виконання збагатить учня яскравими художніми враженнями і послужить стимулом для подальшої самостійної роботи. Граючи учневі, необхідно, однак, завжди враховувати його можливості.

Виконання твори перед початком роботи має місце переважно в дитячій школі і то в молодших класах. Це часто приносить велику користь, оскільки дитині іноді важко самостійно розібратися в деяких творах, а вивчення їх без попереднього ознайомлення протікає повільно і мляво. Все ж таки навіть у молодших класах не слід користуватися виключно тільки цим методом роботи. З перших же кроків навчання треба давати учням систематичні завдання щодо самостійного ознайомлення з твором, щоб розвивати їх ініціативу. Поступово кількість таких завдань повинна збільшуватися, а попереднє виконання педагогом стати виключенням. У старших класах і тим більше в училище, воно вже майже не повинно мати місця.

Поряд з виконанням твору цілком, педагоги часто відіграють його в уривках, це особливо корисно в процесі роботи з учнем на серединній етапі вивчення твору.

д) ЗАВДАННЯ І ВІДМІТКА

Треба бути впевненим, що учень ясно собі представляє, не тільки обсяг матеріалу, який належить вивчити, але й характер роботи з ним. З цією метою, а також для закріплення в пам'яті дитини найбільш істотного з того, що йому було сказано, корисно в кінці уроку задати відповідні питання. Тій же меті слугують записи у щоденниках. Деякі педагоги при роботі з малюками пишуть великими літерами, щоб дитина сама могла прочитати завдання, це привчає з перших кроків до більшої самостійності і сприяє підвищенню якості домашньої роботи.

Враховуючи велике виховне значення відміток, педагог повинен бути впевнений, що учень розуміє, чому отримав той чи інший бал.  

3. ВИСНОВОК

Педагог зобов'язаний проявляти постійну увагу до того, як учень розподіляє час, на скільки плідно проходять домашні заняття. Він повинен розвивати його ініціативу, навички самостійної роботи, повинен мати постійне прагнення оживити урок, зацікавити учня, розбудити в ньому активність до щоденної праці.

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, педагог повинен усвідомити, що реалізація широких можливостей баяна може бути здійснена тільки шляхом наполегливого подолання художніх і технічних труднощів. Тому у своїй практичній діяльності він повинен спрямовувати увагу на всебічний розвиток технічних навичок учня одночасно з розвитком його музичних здібностей.  

4.ІСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛІТЕРАТУРА:

1.Алексеев І.Д. Методика викладання гри на баяні. М.: 1960.

2. Медушевская В. В., Очаківська О. О. Енциклопедичний словник юного музиканта. М.: Педагогіка, 1985.

3.Рахімов Р.Р. Курай. Уфа, «Кітап» 1999.

4. Сулейманов Г.З. Курай. Уфа, 1985.

5. Конспекти за «Методикою».  

http://ua-referat.com