Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних шкарпеткових виробів різних виробників

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2011 в 20:58, курсовая работа

Описание работы

Метою даної курсової роботи є аналіз сучасного асортименту чоловічих трикотажних шкарпеток і дослідження їх якості.
Об’єктом дослідження були взяті чоловічі трикотажні шкарпетки вітчизняних виробників(«Ушаков А. М.», «ПП Григорьєва Л. В» м. Рубіжне, Луганська обл.; «ЗАО Дюна-Веста» м. Червоноград, Львівська обл.; «Класик» Україна, м. Черкаси), а також імпортні трикотажні шкарпетки («СООО Конте СПА» Білорусія м. Гродно).
Предмет дослідження – трикотажні шкарпетки, які складаються 80% бавовни, 15% поліаміду і 5% еластану.

Содержание

АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………………..3
КЛЮЧОВІ СЛОВА, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………….5
ВСТУП………………………………………………………………………………….....6
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...8
1.1. Аналіз ринку трикотажних товарів…………………………………………….8
1.2.Сировина, що використовується для виробництва трикотажу та вимоги до неї.......................................................................................................................................12
1.3. Виробництво трикотажних виробів…………………………………………...16
1.3.1. Особливості виробництва панчішно-шкарпеткових виробів……………..19
1.4. Класифікація трикотажних виробі……………………………………………..22
1.4.1. Класифікація і асортимент панчішно-шкарпеткових виробів…………..23
1.5. Вимоги до якості, упакування та маркування панчішно-шкарпеткових виробів………………………………………………………………………………………..25
1.5.1. Дефекти панчішно-шкарпеткових виробів…………………………........27
1.6. Висновки з огляду літератури…………………………………………….. ...31
1.7. Мета і завдання досліджень………………………………………………….. ...32
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………………….33
2.1. Об'єкти, предмети та основні методи дослідження………………………….33
2.1.1. Методика визначення розтяжності борту……………………………….33
2.1.2. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до дії поту…….34
2.1.3. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до прання…….34
2.1.4. Методика визначення гігроскопічності трикотажу……………………...35
2.1.5. Методика визначення масової частки вологи трикотажу………………35
2.1.6. Методика визначення pH трикотажу……………………………………..36
2.2. Результати досліджень та їх аналіз……………………………………………37
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………

Работа содержит 1 файл

МОЯ КУРСОВАЯ 2009 годаналіз1.1Товарно.doc

— 1.48 Мб (Скачать)

     Чоловічі  панчішно-шкарпеткові вироби (шкарпетки) складаються з борту або гумки, паголенка, п'ятки, сліду і миска. Борт (коротка гумка) в'яжуть із застосуванням гумової жилки і синтетичної нитки спандексу.

     Шкарпетки виробляють з бавовняної, вовняної, напіввовняної і змішаної пряжі і штучних і синтетичних комплексних ниток різними переплетеннями.

     Спортивні напівпанчохи в'яжуться завдовжки  до коліна, з низькою п'ятою для  оберігання ноги від удару, зазвичай товсті і щільні.

     Гетри — це панчохи, що не мають п'ятки і сліду, внизу паголенок закінчується гумкою, до нього пришивається штрипка з тасьми або еластичного трикотажу [14].

 
     1.5. Вимоги до якості, упакування та маркування панчішно-шкарпеткових  виробі 

     Доброякісні панчішно-шкарпеткові вироби повинні  відповідати наступним вимогам: правильна форма і встановлені  розміри; стійке і рівне фарбування; чітке маркування; шви рівні, кінці  швів закріплені, а вільні кінці  ниток обрізані. У виробах не допускаються чітко виражені дефекти і штопка нитками, які не відповідають кольору основної нитки. За якістю трикотажні вироби ділять на 1-й і 2-й сорти.

     Сорт виробів визначають залежно від наявності, характеру і розміру дефектів, а також відхилень в розмірах. Панчішно-шкарпеткові вироби можна маркувати способом декалькоманії. На панчішно-шкарпеткових виробах допускається не вказувати товарний знак і дату випуску, також допускається приклеювати етикетку на виріб [15].

     До  виробів з вовняних, хімічних і змішаних волокон має бути прикладена пам'ятка по догляду, розроблена підприємством виробника.

    Для панчішно-шкарпеткових виробів пам'ятка по догляду може бути надрукована на етикетках, вкладишах або конвертах.

    До  панчішно-шкарпеткових виробів з вовняної і змішаної пряжі пам'ятку по догляду можна не прикладати.

     Для маркування коробок і пачок застосовуються ярлики.

     Ярлики  для всіх трикотажних виробів, що випускаються другим сортом, повинні мати яскраву синю смугу або окантовку, нанесену друкарським способом.

    На  ярликах для пачок і коробок  мають бути вказані:

    а) товарний знак;

    б) найменування і місцезнаходження підприємства;

    в) найменування виробу;

    г) номер артикулу;

    д) розмір;

    е) сорт;

    ж) кількість;

    з) колір;

    и) дата випуску (місяць, рік);

    к) номер стандарту або технічних  умов на виріб.

    Допускається  замість наклейки ярлика реквізити  наносити безпосередньо на коробку або пакувальний папір.

    Позначення  на етикетках і ярликах панчішно-шкарпеткових виробів мають бути розташовані послідовно, чітко віддруковані друкарським або літографським способом, художньо оформлені. Позначення на етикетках наносяться з обох боків.

    Допускається  чітке нанесення окремих позначень  штампом.

    Етикетки  і ярлики можуть бути різної форми і повинні узгоджуватися в установленому порядку з НД. Панчішно-шкарпеткові вироби перед упаковкою мають бути відпрасовані, відформовані і так далі. Вироби упаковують в споживчу тару (первинну і вторинну) і тару для транспортування.

    У коробку або пачку укладають  вироби одного артикулу, розміру,  сорту, групи обробки.

     Панчішні  вироби повинні укладатися в конверти з попереднім складанням на вкладиші з картону або щільного паперу. Розміри вкладишів повинні забезпечувати товарний вигляд виробу [16].

     Вироби  при упаковці в коробки повинні  укладатися щільно.

    Коробку з укладеними виробами заклеюють контрольною стрічкою упоперек або наклеюють етикетку, що сполучає обидві частини коробки.

    При упаковці виробів в коробку ярлик  приклеюють на кришку або одну з  торцевих сторін. Можуть застосовуватися коробки з клапанами, замінюючими кришку.

    На  коробку, заклеєну контрольною стрічкою, ставиться штамп пакувальника.

    На  кожному ящику незмиваємою і не псуючою упакованих виробів фарбою чітко позначають друкарським шрифтом:

    а) номер упаковочного місця;

    б) масу брутто в кг;

    в) дату упаковки.

    Ящики маркірують з торцевого боку. Допускається маркувати ящик шляхом наклейки паперових ярликів.

    На  кожне упаковочне і опломбоване місце складають супровідний документ встановленої форми.

    Всередину ящика вкладають пакувальний аркуш з тими ж даними, що і на супровідному документі.

    Для зберігання панчішно-шкарпеткових виробів  використовують приміщення, яке має бути сухим, не допускаючим виникнення цвілі і пошкодження шерстяних виробів шкідниками.

    Відносна  вологість повітря в складських приміщеннях тривалого зберігання має бути не більше 65 %.

    У літній період при дуже високій температурі  необхідне приміщення провітрювати.

    Прямі сонячні промені не повинні потрапляти на вироби.

    Відстань  між упакованими місцями і зовнішніми стінами складів має бути не менше 0,5 м.

    Для забезпечення якості виробів, що зберігаються, необхідно проводити періодичні (не рідше одного разу в шість місяців) перекладання пачок, коробок і інших видів упаковки [17].

 

     1.5.1. Дефекти панчішно-шкарпеткових виробів 

     Потовщення  – непередбачене місцеве збільшення товщини одного чи декількох петельних рядів або петельних стовпчиків.

     Потоншення  – непередбачене місцеве зменшення  товщини одного чи декількох петельних рядів або петельних стовпчиків.

     Зебристість – передбачена структурою виробу періодично повторювана поперечна відтінкова смугастість виробу.

     Смуга - непередбачена протяжка поздовжня  або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю.

     Шишкуватість  – непередбачені структурою вихідної сировини і виробу точкові потовщення врозкид на поверхні виробу.

     Мушкуватість  – непередбачені структурою вихідної сировини і виробу сторонні, випадкові волокна, пух та інші, які міцно утримуються у виробі.

     Пров’язана, забруднена, масна або кольорова  нитка, пух.

     Пробивання  нитки – непередбачене проникнення  грунтової нитки на лицьовий бік  виробу.

     Збитий  рисунок – порушена структура виробу жакардового або рисунчастого переплетення петель, які мають два або більше накидів.

     Обрив еластомірної нитки борта – часткова чи повна відсутність еластомірної нитки в петельному ряду.

     Обрив плюшевої нитки – ділянка плюшевого  виробу, утворена тільки грунтовою ниткою.

     Відсутність плюшевих петель – ділянка виробу без плюшевих протяжок.

     Перекіс – відхилення петельного ряду, стовпчика, від горизонтальної або вертикальної лінії понад допустимих нормативів.

     Спущена петля – порушення петельної структури виробу у вигляді протяжки по петельному стовпчику.

     Підняті петлі -  відновлена структура одного петельного стовпчика з подальшим закріпленням останньої петлі.

     Розрив  петель – місце зруйнування петельної  структури виробу з утворенням вільних  кінців ниток.

     Деформована петля – непередбачена переплетенням  виробу петля, що різко відрізняється  від сусідніх петель за розміром і  формою.

     Набір петель – порушення петельної  структури полотна у вигляді  непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накидів.

     Скидання  петель – порушення петельної  структури виробу у вигляді розпускання виробу по петельному ряду.

     Затяжка – один чи кілька стянутих петельних  стовпчиків або петельних рядів.

     Слід  від розпрямлення затяжки – часткове усунення стянутості петельної структури виробу на коротких ділянках петельного ряду.

     Пресові петлі – порушення петельної  структури виробу у вигляді окремих  або згрупованих непередбачених переплетенням петель з накидом.

     Незахоплені петлі – пропущенні при  самобортуванні петлі.

     Деформований  борт – порушення форми борта (хвилястий, гофрований, завужений).

     Закручуваність  борта виробу на лицьовий бік.

     Неповний  перекрут – отвір у місці перекрута  автоматично закритого миска.

     Дірка – порушення цілісності виробу.

     Штопання  – відновлена структура виробу із закріпленням необхідної для цього кількості петель.

     Кінці нитки/пряжі – не зрізані ділянки  нитки/пряжі в’язання або шиття, що вільно провисають.

     Пляма – місце забруднення виробу.

     Непрофарбування – пляма, що відрізняється інтенсивністю кольору від основного фону виробу.

     Затік – розпливчаті плями, смуги на згинах виробу.

     Складка – зафіксований протяжний небажаний  згин виробу.

     Залом – неусувний слід від складки.

     Замин – сліди небажаних складок  виробу, що усуваються в результаті волого-теплової обробки.

     Різновідтінковість  – непередбачена різна інтенсивність  кольору окремих деталей одного виробу чи виробів  парі.

     Зміщення  боків п’ятки, миска та сліду  формованих виробів – несиметричність  частин виробу відносно вертикальної лінії, утвореної в процесі формування.

     Зашиття по не потоншеній ділянці – відхилення шва зашивання миска від потоншення ділянки виробу.

     «Мішечки» - опуклості на початку і в кінці  шва зашивання виробу.

     Зміщення  зрізів деталей – поздовжнє зміщення деталей одна відносно одної під час зшивання.

     Незбіг  швів – порушення непередбаченого  моделлю продовження одного шва  другим при з’єднанні деталей.

     Невідповідність виробу зразку-еталону – відхилення моделі виробу, конструкції, форми деталей, кольору від затвердженого зразка-еталону.

     Відмітка  швейна нитка – непередбачена  моделлю відмінність кольору/відтінку ниток строчки від кольору  виробу.

     Незбіг  розмірів парних виробів/деталей –  різна ширина і довжина виробів  у парі або парних деталей одного виробу.

     Порушення лінійних розмірів – невідповідність лінійних розмірів виробу/деталей регламентованим [18]. 

     1.6. Висновки з огляду літератури 

     Проаналізувавши джерела літератури та нормативну документацію, можемо зробити висновок, що трикотажні шкарпетки представлені широким асортиментом на ринках користуються достатньо великим попитом у населення, завдяки своїм споживчим властивостям: еластичність, гарний зовнішній вигляд, гігроскопічність, теплозахисні властивості, розтяжність, формостійкість, стійкість до стирання.

     Звернути  увагу споживача на даний товар дуже легко, але умовити придбати -    досить складно. Потрібно виготовляти якісні і цікаві вироби, що задовольнять сподівання покупця, які він покладає на товар.

     На  сьогоднішній день, ринок панчішно-шкарпеткових виробів знаходиться все ближчим до насичення.

     Вітчизняні  трикотажні фабрики достатньо забезпечують ринок панчішно-шкарпетковими виробами, але також присутня імпортна продукція. 

     1.7. Мета і завдання досліджень 

     Метою даної роботи є експериментальна перевірка чоловічих трикотажних шкарпеток різних виробників, представлених в торговельній мережі міста Харкова.

     Завдання  курсової роботи - аналіз і оцінка ринку  трикотажних шкарпеток, ознайомлення з асортиментом, розкриття сутності виробництва, ознайомлення з основними властивостями трикотажу та визначення якості за допомогою органолептичних і інструментальних методів дослідження.

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 

     2.1. Об'єкти, предмети та основні методи дослідження 

     В   якості   об'єктів   дослідження   були   обрані   п'ять   зразків  трикотажних шкарпеток, які реалізуються на ринку Харкова:

     Зразок 1 – «Diwari» СООО «Конте СПА», Білорусь, м. Гродно;

     Зразок  2 – «Комфорт» Україна,  Луганська  обл. м. Рубіжне;

     Зразок  3 -  «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська область;

     Зразок  4 -  «Класик», «Ушаков  А. М.» Україна, м. Черкаси;

     Зразок  5 - «Business class» , «ПП Григорьєва Л. В. » Україна, Луганська обл.

м. Рубіжне.

     Предметом дослідження були обрані чоловічі трикотажні шкарпетки, які складаються з 80% бавовни, 15% поліаміду, 5% еластану.

     Методи  дослідження органолептичні (визначення сорту) та лабораторні (визначення стійкості фарбування до дії «поту», визначення стійкості фарбування тканини до дії прання, визначення гігроскопічності, визначення рН трикотажних зразків, визначення масової частки вологи).

     Обробку результатів проводили за методом Стьюдента (Додаток А) 

     2.1.1. Методика визначення розтяжності борту 

     Розтяжність трикотажних шкарпеток можна оцінити органолептичним методом. Розтяжність борту шкарпеток визначаємо за допомогою лінійки, для цього вимірюємо довжину борту у нерозтягнутому стані, після чого закріпивши один кінець борту до початку відліку лінійки розтягуємо зразок за інший кінець з максимально-допустимим зусиллям до межі подовження. Розтяжність трикотажних шкарпеток визначають за формулою:

     Е=

, (2.1)

     де  Lp – довжина чи ширина зразку у розтягнутому стані, мм;

     Lc – довжина чи ширина зразку у вільному стані, мм. 

     2.1.2. Методика визначення стійкості фарбування до дії «поту» 

     Розчин, що імітує піт, готують з 5 г кухонної солі і 6 мл 25%-го розчину аміаку на 1 л дистильованої води.

Информация о работе Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних шкарпеткових виробів різних виробників