Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних шкарпеткових виробів різних виробників

     Чоловічі  панчішно-шкарпеткові вироби (шкарпетки) складаються з борту або гумки, паголенка, п'ятки, сліду і миска. Борт (коротка гумка) в'яжуть із застосуванням гумової жилки і синтетичної нитки спандексу.

     Шкарпетки виробляють з бавовняної, вовняної, напіввовняної і змішаної пряжі і штучних і синтетичних комплексних ниток різними переплетеннями.

     Спортивні напівпанчохи в'яжуться завдовжки  до коліна, з низькою п'ятою для  оберігання ноги від удару, зазвичай товсті і щільні.

     Гетри — це панчохи, що не мають п'ятки і сліду, внизу паголенок закінчується гумкою, до нього пришивається штрипка з тасьми або еластичного трикотажу [14].

 

     1.5.1. Дефекти панчішно-шкарпеткових виробів 

     Потовщення  – непередбачене місцеве збільшення товщини одного чи декількох петельних рядів або петельних стовпчиків.

     Потоншення  – непередбачене місцеве зменшення  товщини одного чи декількох петельних рядів або петельних стовпчиків.

     Зебристість – передбачена структурою виробу періодично повторювана поперечна відтінкова смугастість виробу.

     Смуга - непередбачена протяжка поздовжня  або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю.

     Шишкуватість  – непередбачені структурою вихідної сировини і виробу точкові потовщення врозкид на поверхні виробу.

     Мушкуватість  – непередбачені структурою вихідної сировини і виробу сторонні, випадкові волокна, пух та інші, які міцно утримуються у виробі.

     Пров’язана, забруднена, масна або кольорова  нитка, пух.

     Пробивання  нитки – непередбачене проникнення  грунтової нитки на лицьовий бік  виробу.

     Збитий  рисунок – порушена структура виробу жакардового або рисунчастого переплетення петель, які мають два або більше накидів.

     Обрив еластомірної нитки борта – часткова чи повна відсутність еластомірної нитки в петельному ряду.

     Обрив плюшевої нитки – ділянка плюшевого  виробу, утворена тільки грунтовою ниткою.

     Відсутність плюшевих петель – ділянка виробу без плюшевих протяжок.

     Перекіс – відхилення петельного ряду, стовпчика, від горизонтальної або вертикальної лінії понад допустимих нормативів.

     Спущена петля – порушення петельної структури виробу у вигляді протяжки по петельному стовпчику.

     Підняті петлі -  відновлена структура одного петельного стовпчика з подальшим закріпленням останньої петлі.

     Розрив  петель – місце зруйнування петельної  структури виробу з утворенням вільних  кінців ниток.

     Деформована петля – непередбачена переплетенням  виробу петля, що різко відрізняється  від сусідніх петель за розміром і  формою.

     Набір петель – порушення петельної  структури полотна у вигляді  непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накидів.

     Скидання  петель – порушення петельної  структури виробу у вигляді розпускання виробу по петельному ряду.

     Затяжка – один чи кілька стянутих петельних  стовпчиків або петельних рядів.

     Слід  від розпрямлення затяжки – часткове усунення стянутості петельної структури виробу на коротких ділянках петельного ряду.

     Пресові петлі – порушення петельної  структури виробу у вигляді окремих  або згрупованих непередбачених переплетенням петель з накидом.

     Незахоплені петлі – пропущенні при  самобортуванні петлі.

     Деформований  борт – порушення форми борта (хвилястий, гофрований, завужений).

     Закручуваність  борта виробу на лицьовий бік.

     Неповний  перекрут – отвір у місці перекрута  автоматично закритого миска.

     Дірка – порушення цілісності виробу.

     Штопання  – відновлена структура виробу із закріпленням необхідної для цього кількості петель.

     Кінці нитки/пряжі – не зрізані ділянки  нитки/пряжі в’язання або шиття, що вільно провисають.

     Пляма – місце забруднення виробу.

     Непрофарбування – пляма, що відрізняється інтенсивністю кольору від основного фону виробу.

     Затік – розпливчаті плями, смуги на згинах виробу.

     Складка – зафіксований протяжний небажаний  згин виробу.

     Залом – неусувний слід від складки.

     Замин – сліди небажаних складок  виробу, що усуваються в результаті волого-теплової обробки.

     Різновідтінковість  – непередбачена різна інтенсивність  кольору окремих деталей одного виробу чи виробів  парі.

     Зміщення  боків п’ятки, миска та сліду  формованих виробів – несиметричність  частин виробу відносно вертикальної лінії, утвореної в процесі формування.

     Зашиття по не потоншеній ділянці – відхилення шва зашивання миска від потоншення ділянки виробу.

     «Мішечки» - опуклості на початку і в кінці  шва зашивання виробу.

     Зміщення  зрізів деталей – поздовжнє зміщення деталей одна відносно одної під час зшивання.

     Незбіг  швів – порушення непередбаченого  моделлю продовження одного шва  другим при з’єднанні деталей.

     Невідповідність виробу зразку-еталону – відхилення моделі виробу, конструкції, форми деталей, кольору від затвердженого зразка-еталону.

     Відмітка  швейна нитка – непередбачена  моделлю відмінність кольору/відтінку ниток строчки від кольору  виробу.

     Незбіг  розмірів парних виробів/деталей –  різна ширина і довжина виробів  у парі або парних деталей одного виробу.

     Порушення лінійних розмірів – невідповідність лінійних розмірів виробу/деталей регламентованим [18]. 

     1.6. Висновки з огляду літератури 

     Проаналізувавши джерела літератури та нормативну документацію, можемо зробити висновок, що трикотажні шкарпетки представлені широким асортиментом на ринках користуються достатньо великим попитом у населення, завдяки своїм споживчим властивостям: еластичність, гарний зовнішній вигляд, гігроскопічність, теплозахисні властивості, розтяжність, формостійкість, стійкість до стирання.

     Звернути  увагу споживача на даний товар дуже легко, але умовити придбати -    досить складно. Потрібно виготовляти якісні і цікаві вироби, що задовольнять сподівання покупця, які він покладає на товар.

     На  сьогоднішній день, ринок панчішно-шкарпеткових виробів знаходиться все ближчим до насичення.

     Вітчизняні  трикотажні фабрики достатньо забезпечують ринок панчішно-шкарпетковими виробами, але також присутня імпортна продукція. 

     1.7. Мета і завдання досліджень 

     Метою даної роботи є експериментальна перевірка чоловічих трикотажних шкарпеток різних виробників, представлених в торговельній мережі міста Харкова.

     Завдання  курсової роботи - аналіз і оцінка ринку  трикотажних шкарпеток, ознайомлення з асортиментом, розкриття сутності виробництва, ознайомлення з основними властивостями трикотажу та визначення якості за допомогою органолептичних і інструментальних методів дослідження.

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 

     2.1. Об'єкти, предмети та основні методи дослідження 

     В   якості   об'єктів   дослідження   були   обрані   п'ять   зразків  трикотажних шкарпеток, які реалізуються на ринку Харкова:

     Зразок 1 – «Diwari» СООО «Конте СПА», Білорусь, м. Гродно;

     Зразок  2 – «Комфорт» Україна,  Луганська  обл. м. Рубіжне;

     Зразок  3 -  «Дюна-Веста» ЗАТ «Дюна-Веста» Україна, м. Червоноград, Львівська область;

     Зразок  4 -  «Класик», «Ушаков  А. М.» Україна, м. Черкаси;

     Зразок  5 - «Business class» , «ПП Григорьєва Л. В. » Україна, Луганська обл.

м. Рубіжне.

     Предметом дослідження були обрані чоловічі трикотажні шкарпетки, які складаються з 80% бавовни, 15% поліаміду, 5% еластану.

     Методи  дослідження органолептичні (визначення сорту) та лабораторні (визначення стійкості фарбування до дії «поту», визначення стійкості фарбування тканини до дії прання, визначення гігроскопічності, визначення рН трикотажних зразків, визначення масової частки вологи).

     Обробку результатів проводили за методом Стьюдента (Додаток А) 

     2.1.1. Методика визначення розтяжності борту 

     Розтяжність трикотажних шкарпеток можна оцінити органолептичним методом. Розтяжність борту шкарпеток визначаємо за допомогою лінійки, для цього вимірюємо довжину борту у нерозтягнутому стані, після чого закріпивши один кінець борту до початку відліку лінійки розтягуємо зразок за інший кінець з максимально-допустимим зусиллям до межі подовження. Розтяжність трикотажних шкарпеток визначають за формулою:

     Е=

, (2.1)

     де  Lp – довжина чи ширина зразку у розтягнутому стані, мм;

     Lc – довжина чи ширина зразку у вільному стані, мм. 

     2.1.2. Методика визначення стійкості фарбування до дії «поту» 

     Розчин, що імітує піт, готують з 5 г кухонної солі і 6 мл 25%-го розчину аміаку на 1 л дистильованої води.