Синтетичні миючі засоби

Зміст:

 

     Вступ

1. Аналіз діяльності центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи................................................................5
2. Аналіз ринку пральних порошків…………………………………………9
3. Аналіз асортименту пральних порошків у торговельному підприємстві «Космо»……………………………………………………………………15

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Значення

З тих пір, як людина почала робити одяг з тканини, її хвилювало питання  очищення цього одягу. В різний час  і в різних країнах до цього  питання підходили по-різному, але  все-таки в більшості випадків для  очищення одягу використовувалася вода. Процес позбавлення одягу від бруду отримав назву прання. Проте далеко не всяке забруднення вдавалося прибрати з одягу простою водою, і найперші миючі засоби з'явилися для того, щоб відпирати одяг від жиру. Ці миючі засоби були в основному рослинного походження, наприклад корінь мильнянки, який широко використовували слов'яни, або мінерального, як калієва зола. Згодом, було винайдено мило, якраз воно стало основним миючим засобом на довгий час.

Крім прання білизни, тобто очищення його від бруду, з початком виготовлення кольорових тканин виникла проблема збереження кольору, а білі тканини, що з'явилися після кольорових, породили проблему вибілювання. Спочатку для  цієї мети використовувалися натуральні засоби, які, на жаль, не сприяли збереженню тканин. Через багатократні прання одяг досить швидко псувався.

З часом розвиток хімії сприяв створенню  синтетичних миючих і вибілюючих засобів, які справлялися з очищенням  і вибілюванням тканин краще, ніж  натуральні. Еволюція миючих засобів  продовжується і у наш час. Вони зазнають певних змін, що дозволяють поліпшити якість прання і поклопотатися  про збереження зовнішнього вигляду  тканин і їх міцності.

Зараз важко уявити прання без прального  порошку та пральної машини. Тому я  вважаю, що пральний порошок дуже важлива  річ у повсякденному житті  людини, а особливо господині та дбайливої мами.

 

Властивості

Компоненти, з яких складається  пральний порошок, можуть бути розділені  на дві основні групи: поверхнево-активні  речовини та додаткові речовини або  активатори.

Поверхнево-активні речовини органічного  походження видаляють з тканин забруднення  загального характеру і утримують  їх в миючому розчині, не даючи  осісти назад на тканину.

До неорганічних компонентів порошків відносяться: сода, яка розчиняє жирові забруднення і знижує жорсткість води, фосфати, які розщеплюють такі пігментні забруднення, як плями  від кави, овочів, фруктів і червоного  вина.

Добрі пральні порошки містять  також силікати, які сприяють отриманню  сипучих порошків, зменшуючи їх клейкість, а також оберігають метали від  корозії, що важливо при пранні в  пральних машинах.

Сульфати, поліпшуючи розчинність синтетичних миючих засобів, є ще одним корисним компонентом складу якісних пральних порошків.

До додаткових речовин відносять  так звані антиресорбенти, а також  ароматизатори, хімічні і оптичні  відбілювачі. Оптичними відбілювачами  називаються засоби, що посилюють  білизну незабарвлених тканин, і  повертають забарвленим яскравість і чистоту тону. Ароматизатором називається  суміш природних і синтетичних  речовин, що додають приємний запах  порошку і свіжий аромат білизні.

Вплив на організм людини

Пральні порошки - це хімія, з якою ми стикаємося щодня. З цієї причини  цілком резонно виникає питання: наскільки вони шкідливі для нашого здоров'я? Основні діючі компоненти пральних порошків - поверхнево-активні речовини (ПАР). Ці активні хімічні сполуки, потрапляючи в організм, руйнують живі клітини шляхом порушення найважливіших біохімічних процесів.

В експериментах, проведених на тваринах, учені встановили, що ПАР  суттєво змінюють інтенсивність  окислювально -відновних реакцій, впливають  на активність ряду найважливіших ферментів, порушують білковий, вуглеводний  і жировий обмін. Особливо агресивні в своїх діях аніонні ПАР (а-ПАР). Вони здатні викликати грубі порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Це одна з причин, за якими в країнах Західної Європи введені обмеження на використання а-ПАР в складах пральних порошків.   

10-кратне полоскання  в гарячій воді не призводить  до повного визволення одягу  від а-ПАР. Причому, чим складніша структура волокна, тим більша кількість молекул а-ПАР можуть до них "прилипнути". Найсильніше тримають ПАР вовняні, напівшерстяні і бавовняні тканини ... У середньому, потенційно небезпечні концентрації ПАР зберігаються на тканинах до 4 діб. Таким чином, створюється вогнище постійної інтоксикації всередині самого організму. Міцно закріпившись на одязі, молекули а-ПАР при зіткненні зі шкірою відносно легко переносяться на її поверхню і швидко всмоктуються всередину, починаючи свій руйнівний маршрут по організму.

Правила експлуатації

Приведені нижче правила експлуатації вказані на упаковках всіх досліджуваних мною пральних порошків .

Зберігати в недоступному для дітей  місці! Зберігати окремо від харчових продуктів. В разі потрапляння в  очі негайно промити холодною водою. Людям із чутливою шкірою слід уникати тривалого контакту із засобами для прання. Після ручного прання добре вимити руки.

Зберігати, захищаючи від прямих сонячних променів, при температурі +35С та відносної вологості не більше 95%.

І. Аналіз діяльності центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи

ЦМУЛДЕР  знаходиться за адресою м. Київ, Московський пр-т, 8, корпус 8

Телефон (оперативний черговий): (044) 426-44-70

 

 

 Протягом екскурсії до ЦМУЛДЕР  ми отримали пізнавальну інформацію щодо роботи та структури організації, а також перспективи розвитку та дослідження митної експертної лабораторії.

Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи створене наказом Держмитслужби  України від 04.02.04 № 78 на базі Центральної  митної лабораторії та експертних підрозділів  регіональних митниць і є правонаступником Центральної митної лабораторії, яка  була створена наказом Держмитслужби  України від 18 березня 1994 року № 83-к.

Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи є регіональною митницею з  питань лабораторних досліджень та експертиз, входить до системи митних органів  України й в установленому  порядку здійснює митну справу.  

До складу Управління входять  підрозділи з експертного забезпечення митних органів розташовані у  містах Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі, Харкові, Ужгороді та Сєверодонецьку.

Згідно з вимогами законодавства  експертні підрозділи Управління проходять  атестацію у Державній метрологічній  системі на отримання відповідного свідоцтва.  Компетентність та якість роботи експертних підрозділів управління підтверджена акредитацією на відповідність  вимогам, встановленим ДСТУ ISO 17025-2006, та сертифікацією згідно з ДСТУ ISO 9001-2009. В умовах глобалізації зовнішньої торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ та вимог ЄС Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи співпрацює з експертними підрозділами митних служб Канади, Польщі, Франції та Росії.

Структура Центрального митного  управління лабораторних досліджень та експертної роботи:

- служба фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

- відділ кадрової роботи;

- відділ організаційного та документального забезпечення;

- служба стандартизації та організаційного забезпечення;

- служба дослідження хімічної та промислової продукції;

- служба дослідження товарів харчового призначення;

- відділ кваліфікаційної роботи;

- регіональні підрозділи з експертного забезпечення;

- відділ МТЗ та метрології та ін.

У кожного відділу є  власна приладна та підготовча база, за допомогою яких проводяться експертизи та дослідження та формуються висновки. На основі висновків товар класифікують за УКТЗ.

Завдання управління:

- проведення досліджень та експертизи згідно з запитами та постановами митних органів;

- створення доказової бази для підрозділів дізнання та попереднього слідства;

- забезпечення організації перепідготовки і підвищення кваліфікації експертів;

- забезпечення роботи експертно-кваліфікаційної комісії ДМСУ;

- забезпечення виконання Угод про співробітництво в галузі митної експертизи;

- надання митним органам методологічної та інформаційної допомоги з питань митної експертизи;

- керівництво, організація та координація діяльності експертних підрозділів;

- узагальнення та розповсюдження передового досліду у галузі експертних досліджень;

- провадження науково-дослідної діяльності в сфері експертного забезпечення;

- забезпечення якості виконаних досліджень та експертиз згідно вимог ISO⁄IES 17025 та ISO 9001;

- перевірка та виявлення товарів «під прикриттям».

Напрямки взаємодії:

- департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД;

- департамент боротьби з контрабандою, аналізу ринку та протидії корупції (виявлення незаконного переміщення документів, наркотиків, шкідливих речовин та товарів та ін.);

- вищі учбові заклади з підготовки спеціалістів(ЦМУЛДЕР співпрацює з Київським національним торгівельно-економічним університетом, Академією митної служби України та Полтавським університетом споживчої кооперації);

- регіональні центри стандартизації, метрології та сертифікації;

- митні лабораторії інших країн (обмін інформацією і метрологією);

- провідні науково-дослідні установи міністерств та відомств (тісна та плідна співпраця);

- науково-дослідні інститути судових експертів Мінюсту України.

Для забезпечення експертними  митними органами всіх регіонів України  ЦМУЛДЕРу підпорядковуються регіональні  митні центри у Харкові, Сіверо-Донецьку, Луганську, Одесі, Сімферополі, Дніпропетровську, Львові та Ужгороді. Всі найскладніші експертизи проводяться в м. Києві, де лабораторії мають сучасне обладнання: інфрачервоні та ультрафіолетові спектрофотометри, хроматоспектрофотометри, газові та рідинні хроматографи, розривні машини, рентгенмонолістентний аналізатор, мікроскопи та інше обладнання, яке використовують для дослідження і виявлення природи товарів, представлених для експертизи.

В лабораторіях ЦМУЛДЕР проводяться  такі експертизи та дослідження:

1. Криміналістичні (почерку і підписів, зброї, реквізитів документів та ін.);

2. Фізико-хімічні (речовин органічного та неорганічного походження, полімерів, нафтопродуктів, металів, наркотичних та лікарських речовин та ін.);

3. Інженерно-технічні (машин, механізмів, виробничого обладнання, комп’ютерного устаткування та ін.);

4. Товарознавчі (сировини, товарів народного споживання. обладнання).

Експертні підрозділи (як центральні, так і регіональні ) складаються  з служби досліджень хімічної та промислової  продукції та служби досліджень товарів  харчового призначення та біологічно-активних речовин. Кожна служба має свою спеціалізацію, яка залежить від товарів, які  перебувають на експертизі. Частота  дослідження певного товару залежить від спеціалізації промисловості  району та імпорту товару в регіоні  підрозділу. Наприклад: спеціалізація  Харківської служби з забезпечення митними органами – ювелірні вироби, органічні речовини, лікарські препарати, тканини, текстиль.

ЦМУЛДЕР тісно співпрацює з Росією, обмінюючись досвідом та новими здобутками у сфері експертизи. Велике місце у роботі займає розвиток працівників у науковому плані, тим самим примножуючи здобутки Митного управління серед іноземних партнерів.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Аналіз ринку  пральних порошків.

Україна є привабливим ринком для  збуту товарів побутової хімії (ТПХ) завдяки багатомільйонному  населенню та вигідному географічному  положенню. Водночас в країні практично повністю відсутнє власне промислове виробництво поверхнево-активних речовин (ПАР), таких як: алкилбензолсульфонат натрію, алкилсульфати вищих жирних спиртів, алкилефірсульфати, неіонні та інші види ПАР, які є основою синтетичних мийних засобів (СМЗ).

Робота в ринкових умовах внесла свої корективи. Фактично кожне підприємство самостійно вирішує свої проблеми з  придбання ПАР. Сировина закупається  в Росії, Туреччині, Кореї, Німеччині  та інших країнах. На сьогоднішній день Україна має три старі установки  сульфування, які були побудовані ще за радянських часів – в містах Первомайську, Вінниці та Горлівці. На даних установках може вироблятися  алкилбензолсульфонат натрію. Установка  в Горлівці простоює внаслідок своєї  нерентабельності, установки в Первомайську та Вінниці працюють рідко і випускають продукцію для власних потреб. В Україні також є установка  по виробництву неіонних ПАР потужністю 2 тис. т на рік в Івано-Франковській фірмі “Барва”, але зараз зазначена  фірма випускає неіонні ПАР в  обмеженій кількості. [1]