Побутові хімічні товари

      До  допоміжних матеріалів для обробки  поверхні відносять сікативи, розчинники, розчини барвників та ін.

      Сікативи  – це розчини, що застосовуються для пришвидшення висихання оліф і лакофарбових матеріалів, що містять масла. В продаж поступає сікатив №64 (свинцево-марганцевий темний).

      В продаж поступають розчинники №645, 646, 647, 648, Р-4, Р-12. Застосовують для розведення лаків, емалей, ґрунтовок та ін.

      1.6.2. Показники якості.

      Вимоги  до якості.

            Лакофарбові матеріали (ЛФМ) — це багатокомпонентні суміші, які наносяться тонким шаром на поверхню виробу і при висиханні утворюють щільні плівкові покриття.

      Плівка  може бути кольоровою, безбарвною, прозорою і непрозорою.

ЛФМ використовують для захисту виробів від руйнування. Ізолюючи поверхню виробу від зовнішнього  середовища, лакофарбова плівка перешкоджає проникненню у виріб агресивних реагентів і тим самим оберігає їх від руйнування та корозії.

      Через те, що ці матеріали відносно дешеві, за рахунок простоти їх нанесення, надійності, доступності, вони знайшли широке застосування у багатьох галузях.

      Одночасно із захисною дією вони мають здатність  надавати виробам гарний і необхідний кольоровий відтінок, декоративний вигляд, а також мають електроізоляційну здатність і кислотостійкість.

      Для отримання надійного і зручного покриття застосовують багатошарове нанесення  ЛФМ на поверхню.

      Виробництво їх нараховує понад 2000 марок.

      ЛФМ складаються із плівкоутворюючих речовин, сикативів, розчинників, розріджувачів, пластифікаторів, наповнювачів і пігментів.

      Утворення плівки обумовлене наявністю основного  компонента — плівкоутворюючої речовини, яка є основою ЛФМ і від якої залежать її властивості.

      Найбільш  розповсюджені плівкоутворюючі компоненти — синтетичні і натуральні смоли, ефіри целюлози і мінеральні масла.

      Синтетичні  смоли — це алкідні, поліуретанові, епоксидні, фе-ноло-формальдегідні та інші.

      Натуральні  смоли — нафтові бітуми, кам'яновугільні  смоли, каніфоль.

      Ефіри целюлози — нітроцелюлоза і етилцелюлоза. Мінеральні олії, рослинні олії (трьох  видів)[12, c.66}:

• висихаюча — льняна, тунгова, конопляна;
• напіввисихаюча — соняшникова, соєва;
• невисихаюча — касторова, бавовняна.

      Плівки, які утворюються при висиханні рослинних олій, повинні мати достатню міцність, водо- і хімічну стійкість, швидко висихати, тому в їх склад вводять оліфу.

      Оліфа — це рідка плівкоутворююча речовина на основі рослинних олій, алкідної смоли, яка містить олійні масла, нафторе-човини. Вона використовується для розведення густотертих фарб, при виготовленні ґрунтовок, шпаклівок. її отримують при варінні олії з додаванням сикативів — 3% від маси масла.

      Сикативи  — це сполучення кобальту, марганцю, свинцю та інших каталізаторів, які  прискорюють процес висихання ЛФМ.

      Крім  того, до складу ЛФМ вводять розчинники, розріджувачі, наповнювачі, пластифікатори, пігменти й т. ін.

      Розчинники  — це безбарвні, леткі рідини, призначені для розчинення плівкоутворювача і тим самим зменшення в'язкості ЛФМ.

      Після висихання ЛФМ розчинник випаровується. В залежності від хімічного складу плівкоутворювача застосовують і певний розчинник.

      Епоксидна смола — ацетон.

      Масляні смоли — бензин (уайт-спірит).

      Гліфталеві  смоли:

• ксилол,
• скипидар,
• толуол,
• метиловий спирт.

      Розріджувачі  застосовують для економії дорогих  розчинників. Вони не розчиняють плівкоутворювачів, але розбавляють склад ЛФМ (бензол, спирти, дихлоретан).

      Наповнювачі використовуються для підвищення міцності, стійкості пофарбованого шару, надання  матовості (крейда, тальк, гіпс).

      Пластифікатори  надають плівці пластичність, морозостійкість, оберігають її від розтріскування, протизапалення.

      Пігменти  надають колір ЛФМ, а також  хімічну, термічну і механічну стійкість (охра, муміє, ультрамарин, сполуки металу — оксиди цинку, титану, свинцю; сажа, графіт).

      До  складу ЛФМ може також входити  емульгатор (водоемульсійна фарба) і стабілізатор (для збереження покриття).

      Виготовлені   промисловістю   лакофарбові товари класифікуються:

• за видом ЛФМ;
• за плівкоутворювачем;
• за призначенням.

      Ці  ж ознаки покладені в основу маркування лакофарбових матеріалів.

      За  видом лакофарбові матеріали  діляться на:

• лаки,
• фарби,
• емалі,
• ґрунтовки,
• шпаклівки.

      Лаки — це розчин плівкоутворюючої речовини в розчиннику. Вони використовуються як обробні матеріали, електроізоляційні, захисні, для нанесення малюнків на кераміці, склі. Розрізняють синтетичні лаки, нітролаки, бітумні лаки.

      Фарби:  олійні,

• алкідні (гліфталеві, пентафталеві),
• феноло-формальдегідні,
• порошкові.

      Оліфа:

• оксоль — 55% олії, 45% бензину;
• алкідні оліфи — 50% олій, 50% уайт-спіриту;
• комбіновані — 60% різноманітних масел, 40% уайт-спіриту.

      При маркіровці види оліфи позначаються цифрами:

— натуральна;

— оксоль; 

— гліфталева;

— пентафталева;

— комбінована.

      Ґрунтовки — суміш пігменту з наповнювачем у плівко-утворювачі. Є основою для лакофарбового покриття. Забезпечують адгезію лакофарбового покриття з поверхнею, яку фарбують.

      Шпаклівки — суміш пігменту з наповнювачем у плівкоутво-рювачі. Густа, в'язка маса, призначена для заповнення нерівностей, вирівнювання поверхні.

      Емалі (лакові фарби) одержують розтиранням пігменту з лаком. Найчастіше застосовуються в машинобудуванні, електротехніці, деревообробній промисловості. Виділяють такі види емалей: нітроемалі; масляні емалі; синтетичні емалі.

      .  

Таблиця класифікації товарів  побутової хімії

 

      Принцип маркування ЛФМ. У позначенні марки  ЛФМ вказується його назва («ґрунтівка», «шпаклівка», «фарба» і т.ін.); скорочена назва основного компоненту — плівкоутворюючої речовини; переважне значення матеріалу (для фарб числове позначення від 1—9, для ґрунтовок — 0; для шпаклівок — 00); порядковий номер і його колір.

      За  плівкоутворювачем. Якщо плівкоутворювачі одержані на основі синтетичних смол, то вони мають таке позначення:

ГФ  — гліфталеві;

ПФ — пентафталеві;

ХВ — перхлорвінілові;

ФЛ — феноло-формальдегідні; Лг

УР  — уританові;

ЕП — епоксидні;

      КО  — кремнієво-органічні.

Якщо  на основі ефірів целюлози:

НЦ — нітроцелюлоза;

ЕЦ — ефірцелюлоза.

Якщо  на основі натуральної сировини:

МА — масляна; ;    

БТ — бітумна;

В — водорозбавлена;

П — порошкова.

      За  переважним призначенням ЛФМ діляться на 9 груп; позначаються цифрами 1—9:

— атмосферостійкі — покриття для  зовнішніх робіт;

— обмеженоатмосферостійкі — внутрішні роботи;

— консерваційні покриття

— водостійкі

— спеціальні;

— маслобензостійкі;

— хімічностійкі;

— термостійкі; 

— електроізоляційні.      

      Приклади  маркірування.

Ґрунтовка АС-095 біла.

• Ґрунтовка — вид матеріалу,
• АС — позначення плівкоутворювача за хімічним складом (алкідно-акрилова);
• 0 — ґрунтовка;
• 95 — порядковий номер;
• біла — колір ґрунтовки.

Шпаклівка ХВ — 0060.

• Шпаклівка — вид матеріалу;
• ХВ — перхлорвінілова;
• 00 — шпаклівка;
• 60 — порядковий номер матеріалу.

Фарба ХВ — 161.

• ХВ — перхлорвінілова,
• 1 — атмосферостійка,
• 61 — порядковий номер фарби.

      Лакофарбові матеріали наносять на поверхню різними  способами:

• нанесення щіткою,
• розпилюванням,
• обливанням,
• вальцюванням,
• умочуванням й т. ін.

      Висихання лакофарбових покриттів може здійснюватись у природних умовах при температурі навколишнього середовища і в штучно створених умовах (при підвищених температурах).

      1.6.3. Інструменти для малярних робіт

      До  цих інструментів відносять пензлики і малярські щітки, ручні фарборозпилювачі, валики, скребки та ін.

      Пензлики  і малярні щітки застосовують для ручного нанесення ЛФМ. Їх ділять  по видах, матеріалу робочої частини і розмірах. 

     1.7. Засоби по догляду за житлом, предметами домашнього побуту, садом і городом

      До  засобів по догляду за житлом і  предметами домашнього побуту відносять засоби для чищення предметів домашнього побуту; засоби догляду за підлогою (мастики, самоблискучі і миючо-поліручі сполуки); засоби догляду за меблями (Полі роль, Комфорті ін.); засоби для знешкодження побутових комах (Бура технічна, Дтирофос, Дихлофос, Молебій і ін.); засоби для боротьби з гризунами (Зоокумарин); дезінфікуючі засоби (Монохлорамін та ін.); засоби для знешкодження неприємного запаху (дезодоранти).