Побутові хімічні товари

ПЛАН 

      ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. Номенклатурний аналіз споживчих якостей  товарів побутової  хімії

1.2.Клеї.

1.2.1.Асортимент  клеїв.

1.2.2.Якість  клеїв.

1.3. Абразивні товари.

1.3.1.Асортимент  абразивних товарів.

1.3.2.Якість  абразивних товарів.

1.4.Засоби  для прання та миття.

  1.4.1.Показники  якості.

1.5.Засоби  для чищення.

1.6.Лакофарбові  товари.

  1.6.1.Лакофарбові  матеріали.

1.6.2.Показники  якості лакофарбових  матеріалів.

  1.6.3. Інструменти для  малярних робіт.

1.7. Засоби по догляду  за житлом, предметами  домашнього побуту, садом і городом.

РОЗДІЛ 2.Якість товарів побутової  хімії

РОЗДІЛ 3.Зберігаючі фактори товарів  побутової хімії

      ВИСНОВОК

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП 

      В умовах ринкової економіки вся діяльність суб'єктів ринку здійснюється навколо  товару. Товар — основна фігура, індикатор економічної сили і активності виробника. Від того, який товар пропонується споживачу, залежить економічний успіх виробника та посередника, що працює на ринку. Якщо товар є прогресивним, надійним, якісним, конкурентоспроможним, відповідає сучасному рівню розвитку науково-технічного прогресу, то він завжди знайде споживача.

      Цілями  товарознавства як науки є вивчення споживчих властивостей товарів, які визначають їхню споживчу цінність, якість і їхню конкурентоспроможність.

      Знання основних споживчих властивостей та асортименту товарів дає можливість суб'єктам ринку визначати потребу в них, займатися їх закупівлею і продажем, вирішувати питання заміни одних товарів на інші, визначати їх стан на ринку, а також залежність попиту на них від зміни кон'юнктури, формувати цінову політику, визначати досягнення і перспективи науково-технічного прогресу у сфері виробництва і використання товарів.

      В умовах ринкових відносин, з розширенням  міжнародної торгівлі, з розвитком підприємництва і загостренням конкурентної боротьби за покупця, фахівцям необхідно знати і враховувати у своїх діях вимоги споживачів до товару. Тому маркетологи повинні знати номенклатуру і споживчі властивості товарів, умови їх виробничого використання, принципи їх маркірування, правила постачання, транспортування і зберігання.

      Знання  споживчих властивостей товарів  дає можливість суб'єктам ринку визначити стан товарів на ринку взагалі, проаналізувати сучасний стан ринку окремого товару, визначити залежність попиту на товари від зміни кон'юнктури ринку, визначати потребу в них, займатися їх продажем і закупівлею, вирішувати питання заміни одних товарів іншими, впливати на формування товарної і цінової політики, визначати рівень досягнень науково-технічного прогресу у сфері виробництва і використання товару й т. ін.

      Тема  курсової роботи «Побутові хімічні  товари»

      Мета: в процесі виконання роботи провести дослідження особливостей товару побутової хімії, оволодіти знаннями, необхідними для вирішення практичних завдань у сфері маркетингової діяльності на виробництві та у сфері товарообігу товарів побутової хімії.

      Робота  побудована з трьох розділів, вступу , висновку і переліку використаної літератури. Там, де необхідно, присутні посилання на відповідне джерело  інформації в фігурних дужках, перше число – номер літературного джерела, друге – сторінка. 
 
 

 

РОЗДІЛ 1. Номенклатурний аналіз споживчих якостей  товарів побутової  хімії 

      До  товарів побутової хімії відносять  клеї, абразивні матеріали, засоби для  прання і миття, засоби для чищення, лакофарбові товари, засоби по догляду за житлом. предметами побуту, садом і городом і ін. 

      1.2. Клеї

      Клеї  – це полімери, чи сполуки на їх основі , що застосовуються для з’єднання  різних матеріалів. Дія клеїв заснована  на утворенні між ними і склеюючим матеріалом адгезії. В склад клею входять полімери (клейкі речовини), розчинники, наповнювачі, пластифікатори і ін. Безпечність клею залежить від властивостей полімерів, розчинників, пластифікаторів та ін{5, c.88].

      До  функціональних властивостей клеїв відносять їх клеючу здатність, термічну і хімічну стійкість і універсальність. Надійність визначається довговічністю склеєних сполук, зберіганням клеїв та ін. Еластичні властивості залежать від їх кольору, прозорості, упаковки, чіткості маркіровки.

      1.2.1. Асортимент клеїв

      Клеї  поділяють в залежності від різних ознак .

      За  призначенням клеї ділять на виробничі (для з’єднань матеріалів) і побутові (для ремонту, склеювання).

      За  походженням клейової речовини клеї поділяють на синтетичні і штучні. 

      Синтетичні  клеї відрізняються високою міцністю склеювання, хімічною стійкістю, водостійкістю, здатністю склеювати матеріали, кераміку, скло.

      Побутова  синтетичні клеї поступають в продаж готовими до використання, вони зручні в застосуванні і забезпечують надійність склеювання.

      Найбільш  поширеними являються наступні клеї[11, c.327:

• на основі полівінілхлориду – МЦ-1, ПВХ;
• на основі полі вінілацетату і його похідних – ПВА, полі вінілацетат;
• на основі модифікованих фенол формальдегідних смол – БФ-2, БФ-4 і ін.
• двокомпонентні – епоксидний, уретановий та ін., в які перед використанням добавляють затвердувач.

    Штучні  клеї характеризуються стійкістю до дії води і мікроорганізмів. Це клеї на основі целюлози, крохмалю, білків і  силікатів.

    До  нітроцелюлоз них відносять клей КМЦ-Н (для приклеювання миючих і паперовищ обоїв), АГО, Нітроцелюлозний, Суперцімент; до крохмальних – обойний; до білкових – столярний, кістяний і казеїновий; до силікатних – силікатний канторський.

    По  універсальності розрізняють клеї одно цільові (для склеювання паперу), напівуніверсальні і універсальні (для склеювання різних матеріалів).

    По  консистенції клеї бувають тверді (у  вигляді гранця, порошків та ін.) і  рідкі (у вигляді розчинів, емульсій, маси).

    За  характером затвердіння клеї можуть бути холодної (при кімнатній температурі) і гарячої (при нагріванні) сушки.

        1.2.2. Якість клеїв

      Вимоги  до якості. Клеї повинні мати притаманні їм властивості, мати визначений склад, однорідного кольору і відповідного відтінку, без домішок, не мати неприємного запаху.

      Контроль  якості. В залежності від клеючої  здатності столярний клей випускають сортів екстра, вищий, 1, 2, 3, кістковий  – вищого, 1, 2, 3-го сорту, інші клеї на сорти не ділять[11, c.327]. 

      1.3. Абразивні товари.

      До  абразивних товарів відносять товари, виготовлені на основі абразивних матеріалів.

      Абразивними називають матеріали зернистої  будови, що застосовуються для шліфування і полірування других матеріалів, заточки інструментів і ін.

      Розрізняють абразивні товари природні – наждак (мілко зерниста гірська порода із зерен корунда з іншими мінералами), пемза (пориста легка вулканічна гірська порода), корунд (окис алюмінію) і інші; штучні – електрокорунд – одержують плавленням глиноземвмісної сировини в електропечах, карбід креміню або карборунд (одержують сплавленням коксу з вуглецем в електропечах, буває чорний і зелений) і ін.; синтетичний алмаз (одержують із графіту і вуглевмісних речовин) та ін.

      Зернистість абразивних матеріалів характеризується величною зерен, позначених умовними знаками. В залежності від величини зерна ці матеріали діють на шліф зерно (крупнозернисті), шліф порошки і мікропорошки.

      1.3.1. Асортимент абразивних товарів

      До  абразивних товарів відносяться  абразивні інструменти і пасти.

      Абразивні інструменти бувають жорсткими – круги і бруски шліфувальні і м’ягкими – шліфувальний папір[13, c.73].

      Круги шліфувальні складаються із електрокорунда, карбіду кремнію і інших, бувають  різної форми і ступеня зернистості. Розміри їх визначають по зовнішньому, внутрішньому діаметрах і висоті (товщині) в міліметрах. Застосовують для шліфування, полірування і замочування інструментів.

      Бруски  шліфувальні відрізняються від  кругів тільки формою, але може бути прямокутною, круглою, напівкруглою та ін. Розміри брусків позначаються в міліметрах по довжині, ширині і висоті.

      Шліфувальний  папір – це листок паперу або  тканини, на одній стороні якої клеєм  рівномірно закріплений абразивний матеріал. Папір розрізняють за видом  абразивного матеріалу, зернистості, матеріалу основи, способу нанесення  абразивного матеріалу (механічний, електростатичний), за призначенням (для машинної і ручної обробки), водостійкості (для сухого шліфування. водостійкі – на синтетичному клеї), зносостійкості (класів А і Б), по типах (у вигляді листів, рулонів, книжок) і розмірах.

      Абразивні пасти – суміш абразивних матеріалів із в’яжучою речовиною. Застосовують їх для шліфування, полірування.

      1.3.2. Якість абразивних товарів

      Вимоги  до якості. Абразивні інструменти  повинні мати правильну форму, бути однорідними за кольором і зернистістю, встановлених розмірів. Пасти повинні бути відповідної консистенції, однорідної зернистості.

      Контроль  якості. На торгових підприємствах  шляхом внутрішнього огляду абразивних матеріалів встановлюють повноту і  чіткість маркіровки, наявність дефектів. На сорти їх не ділять.

      На  кругах і брусках не допускають тріщини  і сторонні домішки. Наявність тріщин визначають легким постукуванням дерев’яним предметом. Шліфувальний папір не повинен  бути пом’ятим, не допускається залитість  клеєм зерен. Пасти не повинні містити сторонніх домішок. 

      1.4. Засоби для прання та миття 

      До  них відносять миючі, відбілюючи і водопом’якшуючі засоби.

      Миючі засоби – це сполуки, основною складовою  яких є миючі речовини. До них  відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби (СМЗ). Вони являються товарами першої необхідності для особистого застосування і відіграють значну роль в різних галузях промисловості[11, c.154].

      Миючі засоби повинні бути не шкідливими.

      Функціональні властивості визначаються миючою здатністю (здатністю відновлювати чистоту брудної поверхні), виконанням допоміжних функцій (дезінфекція, антистатичний ефект та ін.), універсальністю – здатністю миючих засобів виконувати основну функцію в середовищі різної жорсткості і температури розчину.

      До  ергономічних властивостей відносять зручність користування миючими засобами, які залежать від їх консистенції, розчинності, необхідності нагрівання миючого розчину, зручності дозування і внесення.

      Надійність  миючих засобів характеризується зберіганням  їх складу, кольору, запаху. Естетичні властивості визначаються однорідністю кольору і художнім оформленням упаковки.

      Мило  господарське – це миючий засіб, основними  складовими якого є натрієві і  калієві солі жирних кислот.

      На  торгові підприємства поступає мило господарське тверде в кусках з вмістом 72, 70 і 60% натрієвих солей жирних кислот. Одержують мило омиленням лугами тваринних і рослинних жирів або нейтралізацією жирних кислот содою, де сировиною являються смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти. Таке мило містить до 47% натрієвих солей жирних кислот, залишки жиру, лугу і інші домішки; мають невисоку миючу здатність і випускають його для спеціальних цілей. Для одержання мила з більшим вмістом жирних кислот в не вистиглу масу (мильний клей) вводять поварену сіль, щоб виділити мило від домішок. Такий процес називається висолюванням, а одержане мило – ядровим з вмістом 60% натрієвих солей жирних кислот. Для покращення споживчих властивостей ядрове мило старанно перетирають на вальцях і формують. Таке мило містить 70-72% натрієвих солей жирних кислот[10, c.45-48].