Оцінка якості скляних побутових товарів

 

Виробництво скляних товарів в  Україні, порівняно з закордонними виробниками, є надто енергомістким. Введення нових сучасних технологій, нового устаткування на склозаводах дозволить зменшити кількість відходів та дасть можливість різко зекономити паливо і енергоресурси, а отже знизити собівартість продукції.

 

З метою вдосконалення структури асортименту скляних виробів вітчизняного виробництва на споживчому ринку України необхідно розширити номенклатуру (видовий асортимент) виробів з урахуванням їх призначення, розробити принципово нові сучасні форми виробів, розширити методи і прийоми їх декорування, передбачивши випуск скляних виробів з національними особливостями. Перспективними методами обробки скляних виробів є використання лазерного декорування, впровадження автоматичного гранування та кислотного полірування, які широко застосовуються при виробництві скловиробів у Англії, Німеччині, Бельгії та ін.

 

Враховуючи попит споживача, сьогодні необхідно збільшити випуск комплектного посуду (сервізи чайні та кавові, подарункові набори тощо) та виробів-новинок  з кольорового скла та кришталю, декорованих живописом золотом, сріблом, платиною, люстровими і силікатними фарбами.

 

Це дасть можливість вітчизняним  скляним виробам стати конкурентоспроможними  і зайняти достойне місце як на вітчизняному, так і на зовнішньому  ринку.

 

 

РОЗДІЛ 3. Оцінка якості скляних побутових товарів

 

 

.1 Характеристика дефектів скляних  виробів

 

 

Споживні властивості скляних  побутових товарів формуються в  процесі одержання скломаси та виготовлення з неї готових виробів. При  порушенні технологічних процесів в скляних виробах можуть виникати дефекти, які поділять на три групи: дефекти скломаси, дефекти виробки і дефекти обробки.

 

Дефекти скломаси. Основними дефектами  скломаси є повітряні і газові включення у вигляді "мошки" (діаметр до 0,8 мм) і пузирів (більше 0,8 мм). Пузирі можуть бути прозорі і непрозорі. Ці дефекти понижують естетичну цінність виробів, а також міцність і термостійкість, вони утворюються в результаті недостатнього просвітлювання скломаси. Крім того, в цю групу входять кристалічні включення у вигляді нерозчинних піщинок (шихтний камінь), закристалізованих новоутворень ("рух"), викришених кусочків вогнетривів (шамотний камінь).

 

Кристалічні включення - це кристали або сукупність кристалів різних сполук, форми і розмірів, які  порушують однорідність скломаси. Ці включення непрозорі і псують зовнішній вигляд, різко знижують термостійкість, механічну міцність, створюють внутрішню напругу в склі, що може бути причиною биття в процесі експлуатації і при транспортуванні скляних виробів.

 

Скловидні включення у вигляді ниткоподібних хвилястих ліній або смуг іншого складу, ніж скломаса (свіль), чи прозорих або ж з відтінками згустків скла у вигляді бугорків чи крапель (шлір). Свіль і шлір псують зовнішній вигляд виробів, знижують термостійкість, механічну міцність та оптичну однорідність скла.

 

Недостатнє знебарвлення скломаси призводить до появи зеленуватих, голубуватих  або інших відтінків у скляних  виробах, що впливає негативно на прозорість скла та погіршує зовнішній  вигляд виробу. Недопустимими у виробах  дефектами цієї групи є замутнення, продавлювання пузирі і "рух".

 

До дефектів виробки належать різноманітні відхилення від нормативів, що виникають  при формуванні виробів. Це деформація виробу чи його частини (деталі), нерівномірна товщина стінок і дна виробу, несиметричність ручок, викривлення ручок і ніжок, зазор між корпусом і кришкою, скривлення виробу та ін. Специфічними дефектами пресованих виробів є кованість (нерівності у вигляді дрібної хвилястої поверхні), облой і залишки (виступи скла з роз'ємних прес-форм). Кованість утворюється у зв'язку з використанням при формуванні виробу зношених прес-форм, що є недопустимим дефектом. Зморшки, складки на поверхні скловиробів виникають тоді, коли скло прилипає до дуже гарячих форм. Подряпини, риски на поверхні псують зовнішній вигляд виробів, але ледь помітні допускаються. Дефекти, які різко знижують довговічність та естетичні якості скляних виробів, не допускаються. До них належать овальність корпусу і дна виробів більше 2% зовнішнього діаметра, прилепи скла, тонкі тріщини на стінках виробу, продутість стінок, недопресування та ін.

 

Дефекти обробки виникають на виробах  на завершальному етапі виробництва. Такі дефекти як переплавлений край, риски від абразивного матеріалу, сліди кислотної поліровки (хвилястість, залишок "солей"), шви на ніжках виробів допускаються в посуді, якщо не псують товарний вигляд. Дефекти, які погіршують не лише зовнішній вигляд, але й довговічність виробів, їх ергономічні властивості та безпеку, недопустимі. До них належать такі дефекти: осипання краю, незаплавлені щербини і сколення похитування виробів на горизонтальній площині, недополірування поверхні виробу, неоплавлені (гострі, ріжучі) краї верху і дна виробу.

 

До дефектів декорування скляних  виробів належать: несиметричність, недоведення і переведення лінії малюнка, "заовальність" алмазних граней, забруднення, розтріскування, вигорання, потемніння і неміцне закріплення силікатних, люстрових фарб, плівок золота, срібла.

 

.2 Вимоги нормативно-технічної  документації до якості скляних  побутових товарів

 

 

Скляні побутові товари за формою, розмірами, видами обробки, зовнішнім  виглядом повинні відповідати зразкам-еталонам, затвердженим в установленому порядку, а також мати комплекс визначених споживних властивостей.

 

За якістю виготовлення посуд із натрій-кальцій-силікатного скла повинен відповідати вимогам ГОСТ 26821-86 "Посуда и декоративные изделия из натрий-кальций-силикатного стекла. Технические условия."

 

За основними параметрами вироби із скла поділяють таким чином (табл. 3.1):

 

 

Таблиця 3.1.

 

Групування скляних виробів  за основними параметрами

 

Група виробуВисота, ммДіаметр чи довжина, ммПовна місткість, см3ДрібніДо 100 включноДо 100 включноДо 100 включноСередніБільше 100 до 250 включноБільше 100 до 150 включноБільше 100 до 500 включноКрупніБільше 250 до 350 включноБільше 150 до 250 включноБільше 500 до 1500 включноОсобливо крупніБільше 350Більше 250Більше 1500

 

У виробах із безкольорового скла допускаються незначні кольорові відтінки, які не псують товарний вигляд. Крім того, допускається різниця в інтенсивності забарвлення одного і того ж виробу з кольорового і накладного скла, викликані нерівномірністю товщини стінок, які не псують товарний вигляд виробу. Різні кольорові відтінки декору, одержані при термообробці сульфідцинкового скла, також допустимі у виробах. В скляних виробах не допускаються інші включення розміром понад 1 мм та в кількості, яка наведена в табл. 3.2.

 

 

Таблиця 3.2.

 

Кількість інших включень в скляні вироби

 

Вид виробуКількістьінших включень, які допускаються для групування виробів, шт.ДрібніСередніКрупніОсобливо крупніВироби багатостадійної механізованої виробки, видувні і пресовані, склянки механізованої виробки 1 2 - -Інші вироби1234

 

На декорованих кольоровими "крихтами" ділянках виробів допускаються інші включення розміром не більше 1 мм в кількості не більше 3 шт. - для дрібних і середніх виробів, та не більше 5 штук - для крупних і особливо крупних. Кількість і розміри пузирів не повинні перевищувати значення, указані в ГОСТ 26821-86. У посуді не допускаються локальні накопичення "мошки", прорізані грані, прилиплі шматочки скла, задирки, "припал", матовий наліт на гранях, а також недоведення і переведення ліній малюнка розміром понад 4 мм.

 

На виробах та ніжці допускаються несиметричність з'єднання верхньої частини і дна та в місцях з'єднання верхньої частини з нижньою, ніжки з денцем - також кільцеподібні потовщення чи хвилястість, які не псують товарний вигляд виробу. "Насип" на декорованих виробах повинен бути заплавленим, без ріжучих часточок скла та не осипатись. Шви та торцева поверхня верхнього краю виробів повинна бути гладкою. До виробів повинні бути підібрані кришки і корки. Кришка повинна вільно накривати виріб чи входити в нього. Непритерті корки повинні вільно входити в горловину виробів. Притертий корок повинен щільно прилягати до горловини виробу, але допускається ледь помітне хитання корка в горловині. Вироби повинні бути стійкими на плоскій горизонтальній поверхні. Склянки, блюдця для чаю, тарілки, чашки для гарячої їжі повинні бути термічно стійкими. Видувні вироби не повинні руйнуватись при температурі 95-70 - 20°С. Загальна кількість допустимих дефектів зовнішнього вигляду в одному дрібному виробі повинна бути не більше 2, середньому - 3, в крупних - 4.

 

Якість виготовлення виробів із кришталю визначається ГОСТ 26822-86 "Посуда и декоративные изделия из хрустальных стекол. Технические условия".

 

В залежності від якості скла, способів виробки і обробки кришталеві вироби поділяють на 1 та 2-й сорти, крім виробів пресованих без малюнка, які не діляться на сорти. В залежності від розмірів і місткості кришталеві вироби діляться також на дрібні, середні, крупні і особливо крупні, параметри яких ідентичні параметрам відповідних груп виробів із скла.

 

Кришталеві вироби повинні мати блискучу, гладку поверхню, відполіровану до повної прозорості.

 

В безкольорових виробах допускаються слабо виражені голубуваті відтінки, які не псують товарний вигляд. Кількість  та розміри інших включень, а також  пузирів, не повинні перевищувати значень, які наведені в діючому стандарті. Ці значення для кришталевих виробів, як правило, нижчі за аналогічні значення для посуду із натрій-кальцій-силікатного скла. На відміну від посуду скляного, в кришталевих виробах сколення і щербини оброблені, які не псують товарний вигляд, допускаються лише в 2-му сорті. Для таких виробів 1 сорту допускаються подовження ліній матового рисунка розміром не більше 2 мм, але не допускається недоведення і переведення ліній інших малюнків, які псують товарний вигляд виробу.

 

Норми інших допустимих і недопустимих дефектів аналогічні нормам дефектів для посуду із натрій-кальцій-силікатного скла.

 

Край грані основних зрізів виробів  з алмазним грануванням трикутного профілю повинен бути в межах 80-130° в залежності від виду малюнка.

 

Загальна кількість допустимих дефектів зовнішнього вигляду в одному виробі не повинна перевищувати норми, вказані у табл. 3.3.

 

 

Таблиця 3.3.

 

Норми допустимих дефектів в одному кришталевому виробі

 

Група виробу Кількість дефектів у  виробіI сортII сортМеханізовані вироби (пресовані)Дрібні233Середні344Крупні455

 

Кришталеві та вироби із натрій-кальцій-силікатного  скла повинні бути відпалені. Відпал виробів визначають кількісною оцінкою  внутрішніх напруг. Граничне значення різниці ходу променів не повинно  перевищувати 100 нм/см.

 

 

.3 Оцінка якості скляних побутових товарів

 

 

Відповідно до діючих нормативних  документів оцінюється якість скляних  побутових товарів. При перевірці  якості виробів важливо дотримуватись  принципів сортування, тобто враховувати  фактори, які зумовлюють можливість зарахування виробів до того чи іншого сорту чи ступеня придатності. Такими факторами є вид скла, спосіб виробки, вид дефекту, розмір і місцезнаходження дефекту на виробі, розмір виробу, кількість однойменних дефектів на виробі, загальна кількість допустимих дефектів на виробі.

 

Приймання скляних побутових товарів  проводиться партіями. Партією вважається певна кількість виробів одного найменування, вироблена із скла одного виду і оформлена одним документом про якість, в якому містяться  найменування виробу, кількість, відповідність виробів НТД та результати випробувань.

 

При оцінюванні якості скляних побутових  товарів особлива увага звертається  на відповідність виробів установленим нормам до зовнішнього вигляду, розмірів, якості, відпалу та термостійкості. Для цього методом випадкового відбору з різних місць від партії виробів відбирають певну кількість виробів. Відібрані таким чином вироби перевіряють за такими показниками: дефекти зовнішнього вигляду, розмір, маса, місткість, стійкість, якість відпалу, термостійкість. Для перевірки наявності дефектів від партії відбирають 1%, але не менше 10 шт., а кришталевих виробів - така ж кількість кожного сорту. Для визначення відповідності виробів основним розмірам, масі, місткості, стійкості, якості відпалу та іншим показникам відбирають 0,5%, але не менше 10 шт. (для кришталевих виробів - від кожного сорту). Дефекти зовнішнього вигляду виробів визначаються зовнішнім оглядом неозброєним оком в умовах нормального освітлення на відстані 500-600 мм від ока спостерігача.

 

Місткість виробів перевіряють за допомогою мірного посуду або за масою води (в грамах), вміщеній в посуд до краю, при температурі 20°С. Лінійні розміри виробів перевіряють універсальним інструментом (лінійка, штангенциркуль, кронциркуль) з похибкою вимірювання не більше 1 мм. Стійкість посуду визначають так: наповнені водою вироби встановлюють на площині з кутом нахилу до горизонталі 10°. Якість відпалу скляних виробів встановлюють за допомогою поляриметра - полярископа ПКС - 250. В добре відпалених виробах поле зору в цьому приладі повинно бути рівномірно забарвленим у фіолетовий колір або мати червонувато-оранжеві відтінки з синім або фіолетовим кольорами.

 

Термічну стійкість склянок  і блюдець для чаю, тарілок  і чашок для гарячої їжі  із звичайного скла перевіряють таким чином: у вироби при т.° 20°С наливають несильним струменем гарячу воду не нижче 95°С. Після охолодження у виробі до 70°С (для пресованих до 60°С) її виливають, а виріб швидко занурюють у воду кімнатної температури (2СГС). Термостійкість загартованих пресованих виробів перевіряють наступним чином: нагрівають їх в спеціальній печі до 150°С, а потім швидко охолоджують у воді при температурі 15°С. При цьому випробуванні вироби не повинні руйнуватись.

 

Випробування на термостійкість жаростійкого кухонного посуду проводять в більш жорстких умовах відповідно до умов експлуатації. Вироби протягом 15 хв. витримують в печі при 200°С з наступним зануренням у воду, температура якої 15°С. При цьому допускається руйнування не більше 1% досліджуваних виробів, яких повинно бути не менше 100 одиниць.