Коньяки

- назви продукції;

- місткості пляшки, л;

- вмісту спирту, % об.;

- позначення нормативного документа;

- національного знака відповідності;

- дати виготовлення продукції.

Вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.

На  пляшках з колекційними коньяками наклеюються додаткові  ярлики  із   зазначенням   "Колекційне   (колекційний), додатково витримане (витриманий) в колекції ____ років".

На кожну пляшку з  коньяком наклеюють художньо оформлену  етикетку з інформацією (крім загальних  даних) про середній вік коньячних  спиртів (для марочних коньяків), дату розливу (на зворотній стороні етикетки) для пляшок місткістю 250 см3 і вище. На пляшці з коньяком місткістю 250 см3 і вище повинна бути наклеєна художньо оформлена кольєретка з позначенням кількості зірочок або назв ординарних і марочних коньяків.

Упаковують пляшки з коньяком у різні типи ящиків і в художньо оформлені сувенірні коробки. При укладанні у відкриті дощані і полімерні ящики пляшки з коньяком обгортають папером або целофаном: марочні і колекційні повністю, ординарні — можна і пояском, а для перевезення в межах міста допускаються без загортання. Пляшки з колекційними коньяками упаковують у художньо оформлені сувенірні коробки, в які вкладають коротку анотацію з правилами зберігання і використання.

З’єднання стиків клапанів та кришки для ящика з гофрованого картону виконують шляхом оклеювання. Транспортне маркування ящиків здійснюють за ГОСТ 14192–96 з нанесенням маніпуляційних знаків: “Крихке. Обережно”, “Верх”, “Берегти від вологи”. На ящики наносять додаткову інформацію: найменування підприємства; найменування коньяку; місткість пляшки, дм3; маса вантажного місця, кг.

 

7. Ідентифікація та фальсифікація

 

Приймання, добір проб і дослідження коньячної продукції  здійснюють відповідно до нормативної  документації, що поширюється на коньяки, коньячні спирти і виноматеріали.

Добір проб здійснюється для визначення зовнішнього вигляду  продукції, розлитої в пляшки, органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників якості і безпеки. Вибірку для  оцінки зовнішнього вигляду здійснюють «наосліп», відповідно до ГОСТ 18321-73. Обсяг вибірки визначають відповідно до ГОСТ 18242-72. Приймають продукцію партіями, під якою розуміють продукцію, що має одне найменування, однорідна за показниками якості і оформлена одним документом, який засвідчує якість. Партію приймають, якщо число дефектних пляшок у вибірці менше чи дорівнює приймальному числу.

Після оцінки зовнішнього  вигляду від вибірки відбирають 4 пляшки по 0,7– 0,8 дм3 (або шість пляшок по 0,5 дм3) для визначення органолептичних  і фізико-хімічних показників. Кожну пляшку опечатують або пломбують, наклеюють етикетку. З двох пляшок по 0,7– 0,8 дм3 або трьох пляшок по 0,5 дм3 складають об'єднану пробу і направляють на аналіз пляшки, що залишилися, зберігають протягом трьох місяців на випадок необхідності проведення повторних випробувань.

При відправленні коньяку  в цистернах (або бочках) добір  проб здійснюють від кожної цистерни (бочки). Причому проби відбирають рівними порціями з верхнього, середнього і нижнього шарів у кількості 0,5–1,0 дм3 на кожен шар.

Добір коньячного спирту здійснюється не раніше ніж через  чотири доби після його розливу в  бочки. Точкові проби, відібрані  з цистерн (бочок), об'єднують, перемішують  і складають об'єднану пробу, обсяг  якої повинний бути не менше 6 дм3. Для  проведення подальших аналізів об'єднану пробу розливають у шість пляшок по 0,7– 0,8 дм3 ( дев'ять пляшок по 0,5 дм3), закупорюють пробками, осмолюють, ставлять печатку або пломбують. Складають акт добору проб із вказівкою наступної інформації:

 – час і місце складання акта;

 – прізвища і посади осіб, які брали участь у доборі проби;

 – підприємство-постачальник і підприємство-одержувач;

 – найменування і кількість продукції, від якої відібрана проба;

 – найменування і номер документа про якість;

 – номер вагона, залізничної цистерни, автоцистерни;

 – підписи осіб, які брали участь у доборі проби;

 – кількість і  місткість пляшок з відібраною  об'єднаною пробою;

 – опис печатки  або пломби, якою опечатані пляшки  з об'єднаною пробою.

Найбільш поширеними видами якісної фальсифікації є:

♦ прискорення процесу витримки коньяку за рахунок збільшення кількості дубової стружки;

♦ прискорення процесу витримки коньяку за рахунок підігріву  коньячних спиртів;

♦ заміна коньячних спиртів водно-спиртовий  розчин з додаванням печіння цукру (колір) та інших компонентів, наближаючи смак-ароматичні властивості до натуральному продукту.

Неприємний смак і запах : наявність сторонніх сивушних присмаків і запахів може свідчити про те, що напій небезпечний. Однак визначити їх наявність можна тільки при підвищеній концентрації шкідливих домішок. Не великі, але небезпечні дози шкідливих домішок покупцеві знайти важко, тут потрібно високий професіоналізм експертів.

Розведення водою - найпоширеніший спосіб фальсифікації. При незначному розведенні покупцеві важко виявити фальсифікацію «на смак», зате експерт безпомилково визначить більш «рідкий» смак коньяку і відсутність присмаку.

Скорочення терміну витримки, складу: оскільки, коньяк - алкогольний напій, який отримують шляхом витримки коньячного спирту в дубових бочках не менше трьох років. То скорочення термінів витримки до року і менше - один з розповсюджених способів його технологічної фальсифікації. Наприклад, замінюють молодими коньяками (3-5 років витримки) витримані коньяки (6 років витримки і більше). Або застосовують експрес-витримку коньяку на дубової стружці, в результаті виходить коньяк з дуже грубим смаком.

Існує й інший метод фальсифікації

- заміна дорогих французьких  коньячних спиртів дешевими, невідомого  походження. При цьому повністю  змінюється так званий «портрет» коньяку. Цінитель коньяку відразу помітить підроблення, однак для недосвідченого покупця це буде непросто.

Ароматизація: зустрічаються також «коньяки», приготовлені з використанням ароматизаторів штучного походження. У цьому випадку при сприйнятті букета дуже яскраво відчуваються окремі ноти, найчастіше карамельні і шоколадні. При ць ому смак залишається порожнім, «рідким», малоекстрактивним.

Випадки отруєння недоброякісними  алкогольними напоями зі смертельним  кінцем і тяжкими наслідками для здоров’я людини фіксуються дуже часто в багатьох регіонах країни. Основну шкоду життю і здоров’ю людини наносить фальсифікація коньяків шляхом часткової або повної заміни етилового спирту технічним, який містить у своєму складі підвищену кількість сивушних олій, метилового спирту, альдегідів, кетонів, фурфуролу, що викликають отруєння різного ступеня важкості і навіть смерть.

 Отже, митна служба  України повинна стати на захист  інтересів споживачів і перешкоджати  ввозу в Україну коньячних  виробів, які не відповідають державним стандартам якості алкогольних напоїв.

 

8. Коньяки вітчизняного та імпортного виробництва

 

Що стосується країни-виробника, то найкращими вважаються, звичайно ж, французькі, 70% всього виробництва коньяку забезпечують 4 великі фірми - Хеннессі, Мартель, Ремі Мартен і Курвуазьє. Вважається, що коньяком може вважатися лише, продукт, вироблений у певних регіонах Франції. Тепер же коньяком визнається напій, зроблений з певних сортів винограду і витриманий у дубових бочках не менше 2,5 років з моменту закінчення дистиляції. Весь процес виробництва напою суворо контролюється Національним міжпрофесійним бюро коньяку, що дає право на його сертифікацію.

Виробництво коньяків із спиртів, отриманих перегонкою виноградних  вин, широко розвинено в багатьох західноєвропейських країнах. Окрім Франції, родоначальницею коньяків, що є, коньяки проводяться в Італії, Іспанії, Португалії і ФРН. Правда, в деяких країнах, наприклад у ФРН, горілки з виноградного спирту не називають коньяками, хоча по суті вони нічим від коньяків не відрізняються. У східноєвропейських країнах - Болгарії, Румунії, Албанії, Югославії - також виробляють коньяки.

 Виробництво коньяків  широко поширене в Північній  (США) і Південній (Чилі, Аргентина  і інші країни) Америці.

 Залежно від екологічних умов, а також сорти винограду і технології коньяки різних країн вельми різняться один від одного. Коньяки північніших районів зазвичай мало екстрактивні і те своїм якостям наближаються до коньяків Франції. Коньяки південних районів, наприклад іспанські і італійські, володіють сильним ароматом, але вони грубі на смак і важкі. Не можна не обернути уваги на те, що в багатьох країнах коньяки, як жоден інший продукт, піддаються фальсифікації. Окрім того, що коньячний спирт часто замінюється спиртом хлібним, картопляним і т. п., для отримання аромату і букета, властивих коньякам, додають різні ароматичні інгредієнти: настої трав і коріння, кардамон, ванілін і пр.

Сучасний ринок алкогольних  напоїв – це ринок споживача. Найбільш крупними і помітними виробниками коньяків в Україні є :

ТМ «Закарпатський»;

ТМ «Клинков»;

ТМ «Грінвіч»;

ТМ «Коктебель»;

ТМ «Зелений гай»;

ТМ «Чайка»;

ТМ «Шустов».

Україна за темпами зростання  кількості коньячних будинків б’є всі світові рекорди. У нашій країні видано аж 28 ліцензій на виробництво міцного виноградного продукту,а повний цикл виробництва мають лище 5 з них. Це АПФ “Таврія”,Одеський коньячний завод, Закарпатський коньячний завод, ЗМВК “Коктебель” і “Зелений гай” . На міжнародних конкурсах вин марочні коньяки України неодноразово нагороджувалися золотими і срібними медалями.

Зусилля неякісної продукції  – фальсифікат, споживач, воліє зовсім відмовлятися від українського коньяку, і купувати імпортний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Коньяк (фр. Cognac) – оригінальний тип міцного алкогольного напою, що відноситься до аперитивів, володіє достатньо м'яким з деякою жгучістю, але гармонійним, чудовим і ніжним смаком з ванільними, смолянистими, шоколадними тонами, які знаходяться в чудовому балансі з багатим стійким букетом витримки з пікантними нотками екзотичних квітів, благородних ефірів з проявом після смаку плодових тонів, тонів чорносливу, родзинок і мигдалю – у російських (північних) коньяків, а також нюансами жасмину, троянди, шафрану, мускатного горіха, імбиру, нарциса, фіалки, піонів – у французьких (південних) коньяків. Колір коньяку – від світло-золотистого і золотисто-янтарного до кольору темного янтару і старого золота.

Виготовляється напій з коньячного спирту, який отримують в результаті перегонки білих сухих виноградних вин з пізнішою витримкою в дубових бочках. Вперше цей напій почали виготовляти у Франції в місті Коньяк, звідки й пішла назва напою.

Контроль якості виробництва коньяку контролюється державними стандартами, технічними умовами та санітарними правилами й нормами. Потрібно боротися з фальсифікацією даного продукту.