Конкурентоспроможність

 Виходячи  з оцінки існуючої і перспективної  конкурентноздатності товару приймається  рішення про подальшу виробничо-збутову політику:

 • чи продовжувати виробництво даного товару і його збут;

 • чи провести модернізацію для перетворення товару в товар ринкової новизни;

 • чи зняти  його з виробництва і приступити до випуску нового товару.

 Чи варто  приступити до пошуку нового ринку  збуту з урахуванням достатності  фінансових і матеріальних ресурсів, наявності товаропровідної і  збутової мережі, можливостей забезпечення сервісу проданого товару.

 При виборі шляхів підвищення конкурентноздатності товару нерідко буває дуже своєчасним рішення не про запуск нового, не про зняття з виробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення про модифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупців для одержання більшого прибутку.

 Безперечним є і розвиток такого напрямку підвищення конкурентноздатності товару, як своєчасне надання комплексу послуг, зв'язаних зі збутом і використанням машин, устаткування й іншої промислової продукції які б забезпечували їхню постійну готовність до високоефективної експлуатації, тобто сервісне обслуговування. При вмілій організації сервіс є вирішальним чинником підвищення конкурентноздатності товару, тому що ціни на запасні частини в 1,5 - 2,0 рази нижче, ніж ціни на комплектуючі, використовувані у виробництві.

 У вирішенні  задач підвищення конкурентноздатності продукції з кожним роком все зростаюче значення набуває проблема вибору, і освоєння нових ринків збуту. У зв'язку з цим на будь-якому підприємстві дуже важливі аналітико-пошукові зусилля в цій області. Нові ринки збуту вирішальним образом можуть змінити конкурентноздатність товару і рентабельність збутової діяльності. Зрозуміло, що, впроваджуючи товар на новий ринок, можна продовжити життєвий цикл товару. Сезонні коливання в попиті можуть сприяти успішній реалізації того самого товару в різних точках планети. А збільшення обсягу продажів на нових ринках дозволить знизити витрати виробництва на одиницю продукції, насамперед за рахунок використання дешевої робочої сили, досить низьких рівнів податків і митних податків і ряду інших факторів на нових ринках збуту. У зв'язку з цим дуже важливо для подальшого розвитку конкурентноздатності товару (перш ніж перейти до нового, його модифікації, зняттю з виробництва) спробувати вийти з ним на новий ринок збуту, тому що на внутрішньому його конкурентноздатність різко упала.

 У результаті оцінки конкурентноздатності продукції  можуть бути прийняті наступні шляхи  підвищення конкурентноздатності:

 Oзміна складу, асортименту, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що  комплектують виріб або конструкції продукції;

 Oзміна порядку проектування продукції;

 Oзміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування, транспортування, монтажу;

 Oзміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту, цін на запасні частини;

 Oзміна порядку реалізації продукції на ринку;

 Oзміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;

 Oзміна структури й обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;

 Oзміна системи стимулювання постачальників;

 Oзміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.

 Стратегія підвищення якості товару є найважливішою складовою частиною стратегії фірми. Об'єктами прогнозування є показники якості товару, що уступають аналогічним показникам товарів конкурентів.

 10 етапів для підвищення якості по Джозефуі М.Джурану.

 1. Сформуйте  усвідомлення потреби в якісній роботі і створіть можливість для поліпшення якості.

 2. Установіть  цілі для постійного удосконалювання діяльності.

 3. Створіть  організацію, що буде працювати  над досягненням цілей, створивши  умови для визначення проблем,  вибору проектів, сформувавши команди  і вибравши координаторів.

 4. Надайте  навчання всім співробітникам організації.

 5. Виконуйте  проекти для вирішення проблем.

 6. Інформуйте  співробітників про досягнуті  поліпшення.

 7. Виражайте  своє визнання співробітникам, які  внесли найбільший внесок у  поліпшення якості.

 8. Повідомляйте  про результати.

 9. Реєструйте  успіхи.

 10.       Запроваджуйте досягнення, яких Вам удалося домогтися протягом року, у системи і процеси, що регулярно функціонують в організації, тим самим, закріплюючи їх.

 Сім успішних факторів якості:

 1. фокус на  споживача;

 2. фокус на  процес і його результати;

 3. управління  участю/відповідальністю;

 4. безупинне  поліпшення;

 5. проблеми, що залежать від робітників, повинні  складати не більш 20 %;

 6. проведення  вимірів;

 7. постійно  діючі наскрізні функціональні  наради, що представляють собою  постійно діючі команди по  поліпшенню якості.

Висновок

 Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від розглядаємого економічного об`єкту. У багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

 1) Конкурентоспроможність  персоналу;

 2) Конкурентоспроможність  підприємства;

 3) Конкурентоспроможність  продукції (одержана як похідна перших двох).

 Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

 В багатогранній  роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати  та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

 Як показало проведене дослідження, нараховується багато параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління. Разом з тим, задаючись параметрами конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

 Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства. Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

 Але успіх  нашого, та інших підприємств буде залежати від Державної політики. Основним завданням Держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників.

 У той же час  існують визначені шляхи підвищення їхньої конкурентноздатності, пов'язані з економічними критеріями: зменшення торгових надбавок на товари і зниження тарифів на послуги за рахунок використання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси обслуговування без зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни при реалізації товарів і наданні послуг.

 Обмеження активного  впливу на підвищення конкурентноздатності товарів і послуг у сфері обслуговування вимагає обґрунтованого добору і застосування методів забезпечення конкурентноздатності, які необхідно розглядати як найбільш ефективні шляхи підвищення конкурентноздатності.

 Одним зі шляхів підвищення конкурентноздатності товарів і послуг у сфері обслуговування є забезпечення їх організаційного й інформаційного підкріплення у формі надання додаткових сервісних послуг, а також доведення до споживачів необхідної і достовірної інформації. Крім того, підвищити конкурентноздатність товарів і послуг у сфері виробництва й обслуговування можна шляхом розробки і впровадження систем забезпечення конкурентноздатності.

Література

 1.        Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с.

 2.       

 3.        Герчикова И.Н. Менеджмент : Учебник .- М.: Банки и биржи  ЮНИТИ, 1994. 685 с. : ил.

 4.        Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48

 5.        Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995 - 400 с.

 6.        Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции (работы услуги) как фактор роста эффективности производства. Проблемы статистики и рыночных отношений. М., 1992 г. с, 50-57

 7.        Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку України)  \\ Політика і час. - 1994- №8- с. 37-41

 8.        решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-25.

 9.        Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова думка" ,  1988

 10.   Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с.

 11.   Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева.            М.: «Инфра-М», 2000 г.

 12.   Коммерческая деятельность. Учебник  Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.

 13.     Торговое дело: экономика и организация. Учебник под общ. Ред. Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г.