Конкурентоспроможність

 Зміст

 Вступ ..................................................................................................................3

 1.     Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного     

  торгівельного  підприємства......................................................................4

 2.     Конкурентоспроможність товару та послуг як запорука

 ефективної  діяльності суб’єктів ринку..................................................9

 3.     Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній    

  діяльності  торгових підприємств...........................................................19

 4.     Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і      

  послуг  на ринку.........................................................................................23

 Висновки  і пропозиції ............…………………………………………….. 26

 Література  ………………………………………………………………….. 28

 Додатки ............................................................................................................29

 Вступ

 Одна з  найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку.

 Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї  продукції, за місце на ринку) поміж  фірмами-виробниками та торговими  організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращенного рівня якості.

 Передовий закордонний  досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

 Актуальність  теми. Протягом багатьох десятків років  у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а -  виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.

 У цих умовах проблема конкурентноздатності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, то зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому рику.

 З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її вирішення жадало від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатності вироблених і споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного торгового підприємства стає підвищення конкурентноздатності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку.

Мета  роботи: проаналізувати сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного  підприємства, конкурентоспроможність товарів та послуг, оцінку конкурентоспроможності торгового підприємства, та шляхів її підвищення.

 1. Сутність і значення  конкурентоспроможності  роздрібного торгівельного  підприємства.

 Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

 Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції  національної економіки в системі  міжнародних відносин, головним чином  в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

 Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при  справедливих умовах вільного ринку  виробляє товари і послуги, які задовольняють  світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

 Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як:

 - технологія;

 - наявність  капіталів;

 - наявність  людських ресурсів;

 - стан зовнішньої  торгівлі. 

 Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

 а) самому з  собою (у часі: результати досягнуті  в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються);

 б) один з  одним (суперництво за досягнення будь-чого);

 в) колективу  з колективом;

 г) продукції  даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

 Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб  для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.

 У цілому конкурентноздатність торгового підприємства це відносна характеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності.

 Конкурентноздатність  торгівельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції.

 Конкурентноздатність  підприємства залежить від ряду таких факторів, як:

 Як показує  світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищення конкурентноздатності підприємства.

 Щоб повніше  зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків цього  положення.

 1. Конкурентноздатність  включає три основні складові. Перша  жорстко зв'язана з виробом як таким і значною мірою зводиться до якості. Друга зв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і з економічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д.

 2. Покупець  — головний оцінювач товару. А  це приводить до дуже важливої  в ринкових умовах істині: всі елементи конкурентноздатності товару повинні бути настільки очевидні потенційному покупцю, щоб не могло виникнути найменшого сумніву чи іншого тлумачення у відношенні любого з них. Коли ми формуємо "комплекс конкурентноздатності", у рекламі дуже важливо враховувати особливості психологічного виховання й інтелектуальний рівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавий факт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяють матеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуально нерозвиненій аудиторії.

 3. Як відомо, кожен ринок характеризується  «своїм» покупцем. Тому споконвічно  неправомірна ідея про деяку абсолютну, не зв'язану з конкретним ринком, конкурентноздатністю.

 Ринкове господарство, а слідом за ним і його вченими  давно і добре зрозуміли, що намагатися схематично виразити конкурентноздатність товару — це все рівно, що намагатися схемою показати всю складність і всі тонкощі ринкового процесу. Для них конкурентноздатність стала просто зручним, що концентрує увагу і думку терміном, за яким вибудовується вся розмаїтість стратегічних і тактичних прийомів менеджменту в цілому і маркетингу зокрема. Конкурентноздатність — не показник, рівень якого можна обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед — це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на:

 Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в  науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття  наступним чином.

 Конкурентоспроможність  продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.

 Конкурентоспроможність  підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

 Конкурентоспроможність  підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

 Конкурентоспроможність  персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

 Критерій  конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.

 Зразу треба  звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на продажі окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.

 Звідси, для  досягнення цього критерію нам треба  змінити акценти, перенести центр  уваги нашої роботи при вирішенні  даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

 Тільки в  цьому випадку вони (персонал і  підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.

 З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

 1) Конкурентоспроможність  персоналу;

 2) Конкурентоспроможність  підприємства;

 3) Конкурентоспроможність  продукції (одержана як похідна перших двох).

 Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

 В багатогранній  роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати  та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

 Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий  комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми  на галузевому ринку (національному  або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

 Конкурентоспроможність  продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника  продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.

 На рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій продажу, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації збуту та збільшення асортименту продукції.

 Рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.