Характеристика споживних властивостей керамічних виробів ( цегли)

Інколи тріщини при  сушінні виникають від неоднорідності структури бруса при його формуванні, що викликається, наприклад, зміщенням  мундштука відносно осі стрічкового  преса. Уникнути цього можна лише ліквідувавши вищезгадані недоліки, підвищити вологість бруса під час формування.

Крихкість цегли після  сушіння свідчить про те, що процес відбувається в середовищі з високою  випаровувальною спроможністю, отже, в тунелі чи камері слід знизити  кількість теплоносія.

Багато браку у вигляді  завилькуватості трапляється через  неоднакові умови сушіння й усадки різних частин поверхні виробів. Коли з сушарні починає виходити волога цегла, це означає, що до камери надходить  менше теплоносія. Причина полчгає  в несправності розподільних каналів. Своєчасна їх перевірка усуває і цей нелолік.

Зменшенню кількості  браку в сушарні сприяє також  ретельний контоль за процессом  сушіння за допомогою спеціальної  вимірної апаратури.

Іноді випалену цеглу  хоршої якості “рве” на складі, будівельному майданчику або навіть у стіні. Це так званий “дутик” – вид браку спричинений неякісною сировиною. Отже, необхідно перевірити вихідну сировину і, якщо є можливість, визначити інше місце для добування її в кар’єрі.

Готову продукцію, яка  надходить з печі і в якій дійсно є “дутик”, рекомендується завантажувати в басейн і протягом довгого часу витримувати у воді.

Є й інші види браку  в процесі випалювання цегли. Чи не найпоширеніший з них –  недопал. Він виникає внаслідок  недостатньої температури. Щоб попередити його, треба підвищити температуру до заданої в технологічній карті, а також усунути підсоси холодного повітря через хідники, уважно перевірити якість закладання цих хідників. У тунельні печі холоднее повітря може проникнути також і через щілини в стиках вагонеток або пісочні затвори. 

Ще один вид браку  – загальний підвар продукції  або ніжок садки. Він проявляється у вигляді місцевого оплавлення цегли в садці, спричиненого надто  високою температурою випалювання  внаслідок завантаження надмірної  кількості вугілля. Недбала садка також призводить до концентрації палива і зосередження горіння в окремих місцях, до засипання паливом ніжок садки, через що припиняється доступ повітря. У цьому випадку слід добитися заданного температурного режиму. При застосуванні високозольного палива потрібно змінювати конструкцію ніжок садки й підвищувати її висоту на 1-2 ряди, слідкувати за правильним завантажуванням палива, щоб воно не закоксовувалось. При газоподібному паливі рекомендується навпроти горілок залишати прогін 30-40 см між садкою цегли.

При наявності значної  кількості волосяних тріщин (це свідчить про те, що для садки використали вологий сирець, а також надто різко зростала темпетатура до 200 ^о С ), слід негайно домогтися нормального досушування цегли в сушарнях.

Часто випалена цегла  має сухий звук або деренкотить  при простукуванні. Це свідчить про  те, що сирець в піч надійшов вологим  і недостатньо просушився у перший період випалювання. Такий вид браку  може викликати швидке охолоджування  випаленої цегли і наявність у глинах зайвої кількості піску або сирого палива на початку випалювання. Уникнути цього можна шляхом садки тільки сухого сирцю, зміною зони підсушування, повільним охолодженням готової продукції, особливо в період, коли цегла нагріта до температури  900-1000 ^о та 600-700 ^о С.

Поганий товарний вид  випаленої цегли – відбиті  кути, збиті ребра – свідчить про недбалу садку сирцю. Великі відкриті тріщини та спучення утворюються  через відсутність загартування, надмірне охолодження та значну кількість  добавок, які вигоряють у зоні охолодження. Отже, цеглу слід витримувати у зоні високих температур, на початковому періоді охолоджувати її повільно, зменшити кількість добавок для вигорання.

Причина випуску неморозостійкої  цегли криється в порушенні технологічних параметрів. Тут і недостатнє випалювання, мала зона закалювання, відсутність добавок, які вигоряють. Що ж стосується нерівномірного випалювання продукції по перерізу печі, то породжують його погано зароблені хідники в печах, через що трапляються підсоси холодного повітря, нещільності на стиках пічних вагонеток у печах, неоднаковий гідравлічний режим у підвагонетковому та випалювальному каналах, шаруватість газового потоку в печах. Щоб усунути такий брак потрібно ліквідувати підсоси холодного повітря, встановити під подовий вентилятор і підвищити швидкість теплоносія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

     На цегельних  виробах  Мурованокуриловецького заводу виросли не лише Муровані-Курилівці, а й десятки інших сіл району. Також продукцію заводу постачають до міста Вінниці та Києва, де будують багатоповерхові будинки та інші споруди культурно-побутового призначення.

За умов правильної організації виробництва, керамічна цегла за своїми технічними якостями й собівартістю має значні переваги перед іншими будівельними матеріалами. Вона не потребує ремонту протягом тривалого часу, не вимагає додаткового устаткування для налагодження її виробництва. Велике значення вона має і як стійкий, вогнетривкий матеріал.

  Потреби споживачів у будівельному матеріалі з року в рік зростають. Задовольняти їх попит і домогтися значного збільшення виробництва можна за умов реконструкції підприємства, використання внутрішніх резервів, які має завод. Через відсутність  достатньої кількості будівельних матеріалів, особливо цегли, в селах в основному застосовують ліс. Використання деревини як стінового матеріалу призводить до значних рубок лісу. Тому головним завданням заводу є максимальне використання  місцевих нерудних матеріалів для виготовлення цегли, тим більше, що у Вінницькій області їх запаси практично необмежені.

    Технологічне  устаткування, яке випускають машинобудівні  заводи, високопродуктивне. Проте  за останні роки не створено  істотно нового устаткування для такого будівельного матеріалу, як цегла, хоча попит на цей виріб у зв’язку з бурхливим розвитком будівництва різко зростає. Щоб збільшити випуск ефективних стінових матеріалів і знизити їх собівартість, на Мурованокуриловецькому цегельному заводі взялися за модернізацію технологічного устаткування. Проходить вона, в основному, по трьох напрямках: підвищення продуктивності машин і механізмів; зниження трудомісткості ремонтних робіт; поліпшення якості продукції й умов експлуатації устаткування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

 

1. Микитчук В.І. “Технологія виробництва будівельних матеріалів”: Посібник. – м. Ужгород: “Карпати”, 1974. – 80 с;

2. Михайлов В.І., Глушкова  Т.Г., Зельніченко О.І. Підручник: “Непродовольчі товари” – К.: Книга, 2005.- 556с;

3. Желібо Є.П.: “ Основи технології виробництва в галузях народного господарства; ”

4. Очеретниий В.П. “Будівельні матеріали та вироби”: Навчальний посібник. – К.: НОК ВО, 1992;

5. Збожна О.М. “Основи технології”: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, змін і доп. – м. Тернопіль: Карт-бланси, 2002. – 486 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Сушильний сарай  площею забудови 800 м².

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема протитечійної сушарки безперервної дії з зосередженим підводом теплоносія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Камера обдування: 1 —  вентилятор № 5; 2 — камера обдування; 3 — вентилятор № 6.