Характеристика споживних властивостей керамічних виробів ( цегли)

      ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА “Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод ”………………

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ…………………………………………………………

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНОЇ ЦЕГЛИ………………………………………………………………………………

3.1. Сировина для виробництва  цегли

3.2. Формування цегли-сирцю………………………………………………

3.3. Сушіння цегли-сирцю…………………………………………………..

3.4. Випалювання цегли……………………………………………………..

РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ СИРОВИНИ ТА ЦЕГЛИ. ВИДИ БРАКУ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ……………………………………………………

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

   Ще в давнину людина навчилася виготовляти вироби з глини. Це мистецтво, народжене вогнем, живе й понині. Воно дає кераміку, яка застосовується в архітектурі й будівництві. У кожній країні керамічні вироби виготовлялись стосовно до соціально-економічних умов і національних традицій. Про це свідчать рисунки на виробах, знайдених при розкопках. Одним із видів керамічних виробів є цегла.

Сучасна будівельна індустрія  України виготовляє матеріали, вироби, деталі та конструкції для всіх видів  будівництва. Розміщення підприємств промисловості будівельних матеріалів зумовлене впливом двох чинників: сировинного і споживчого. На сировину орієнтуються видобувні виробництва.

Цегельне виробництво  – одне  з найдавніших в  Україні. Цеглу для будівництва  використовували ще за часів Київської Русі . З неї побудовано, наприклад, Софію Київську, храми Чернігова. Сировина для виготовлення цегли є майже скрізь. Тому виробництво стінових матеріалів орієнтується в розміщенні на споживача. В Україні виробляють глиняну і силікатну цеглу. Невеликі підприємства працюють майже скрізь.

Як випливає з Великої  Радянської Енциклопедії, “будівельна  цегла  - це штучне каміння правильної форми, зформоване з мінеральних  матеріалів і набуваюче каменеподібних властивостей після обпалювання чи обробки  паром. За видом вихідної сировини та за способом виготовлення розрізняють силікатну цеглу ( вапняково-піщану), отримувану автоклавним методом, та глиняну обпалювану ( звичайну та лицьову ).” Про останню з них й піде мова у даній роботі.

В залежності від межі витривалості при стисканні ( в кгс/см2 чи МПа) цеглу підрозділяють на марки: 75, 100, 125, 150, 200, 250, 300.

В наш час більше 80% усієї цегли виготовляють підприємства, що працюють круглорічно, серед яких  вирізняються потужні механізовані заводи, що виготовляють більше ніж 200 млн. шт. в рік.

Мурованокуриловецький цегельний завод успішно здійснює виробництво глиняної керамічної цегли. Хоча підприємство ще досить молоде, але вже встигло завоювати добре слово серед споживачів своїх виробів.

Дана робота складається з чотирьох розділів. Четвертий розділ містить у своєму складі ще чотири підрозділи. Метою даної роботи є дослідження споживних властивостей керамічної цегли у процесі технології виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод розташований в смт. Муровані-Курилівці, по вул. Дімітрова, 30. Дане підприємство було створене колективними сільськогосподарськими підприємствами, держгоспами, міжгосподарськими підприємствами і організаціями, у 1991 році шляхом добровільного об`єднання частини своїх фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів.

До складу цегельного заводу належать цехи по випалюванню  цегли, сушильні приміщення, гаражні  приміщення, бухгалтерія, приміщення для зберігання палива (вугілля), формувальне відділення, майстерні для ремонту обладнання й техніки. В цеху для випалювання розташоване необхідне для цього процесу обладнання: стрічкові преси, кільцева піч, різальні напівавтомати та ін. Сушильні приміщення призначені для висушування цегли-сирцю після її формування, але, нажаль, вони мають обмежену місткість і обмаль сушильних площ, тому немає змоги повністю використовувати потужність пресового й пічного господарства. Бухгалтерія підприємства виконує функції бухгалтерського обліку та звітності, проводить амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів і в ремонтний фонд.

Підприємство випускає продукцію у відповідності з  вимогами державних стандартів, технічних умов, які затверджені міністерствами України, або на основі технічних умов, встановлених за погодженням сторін, при відсутності на продукцію державних стандартів.

В своїй діяльності підприємство керується законодавством України, Законом про кооперацію, Законом України “Про підприємства в Україні”, загальним положенням про міжгосподарське підприємство (організацію), Статутом, а також іншими  нормативними актами. Здійснюючи  виробничо-господарську діяльність підприємство використовує найбільш прогресивні, науково-обгрунтовані форми організації виробництва, забезпечує досягнення найкращих результатів при найменших затратах трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Головним завданням  виробничо-економічної і соціальної діяльності підприємства є видобування корисних копалин місцевого значення та виробництво формованої глиняної випалюваної цегли, необхідної для розширення будівництва виробничих і соціально-культурних будівель і споруд. Підприємство не потребує закупівлі сировини для виготовлення цегли з інших районів чи областей, так як на території району та поблизу заводу зосереджені значні поклади якісних глин, необхідних для її виробництва.

Дане підприємство має  колективну форму власності, та надає  послуги у вигляді виробництва  та реалізації дірчастої цегли. До основних джерел постачання готової продукції належать ТОВ “Стройка-Плюс” м. Київ, ТОВ “Благострой” м. Новодністровськ, а також приватний сектор.

Все наявне майно та кошти  підприємства, за виключенням кредитів банку та фондів споживання (фонди  матеріального і соціального розвитку), є власністю учасників кооперації міжгосподарського цегельного заводу.

Закріплені за підприємством  основні та оборотні засоби виробництва  створюють його статутний фонд, розмір якого відображається на балансі  підприємства, а також на відповідних балансах учасників кооперації у вигляді пайових внесків.

До основних економічних  показників підприємства належать:

• статутний фонд – 4003,1 тис. грн.;
• чисельність працюючих – 19 чол.;
• обсяг реалізації – 439,8 тис. грн.;
• вартість основних фондів – 4605,5

в т. ч. активної частини  – 995,6;

-    вартість майна  – 4605,5.

Розмір власних оборотних  коштів затверджується для підприємства рішенням зборів уповноважених представників  учасників кооперації. Приріст власних  оборотних коштів підприємство здійснює за рахунок власних засобів.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ( ЦЕГЛИ)

 

 

Підвищення якості продукції –  важлива умова зростання ефективності суспільного виробництва.

Під якістю продукції розуміють  суспільну властивість продукції, яка характеризує її призначення, особливості, корисність та здатність задовольнити потреби і вимоги споживача.

Якість продукції безпосередньо  пов’язана зі споживчою вартістю, яка характеризується сукупністю властивостей, що задовольняють певне споживання, але, відрізняючись від останнього, вказує на ступінь, при якому ці властивості відповідають задоволенню потреб споживання.

За умов якісного виготовлення і правильної експлуатації будівель кераміка є довговічним матеріалом, який може експлуатуватися десятиріччями і навіть століттями. Однак із часом, під дією атмосферних факторів, агресивного середовища і механічного навантаження керамічні вироби можуть втрачати свої властивості і руйнуватися. Залежно від умов експлуатації довговічність кераміки оцінюють за багатьма чинниками, наприклад, для стінових матеріалів ( цегла, порожнисті камені, фасадна плитка, черепиця) таким чином є морозостійкість. Основними факторами, що визначають морозостійкість керамічних виробів є мінералогічний та хімічний склад глинистої сировини, якість її переробки, формування та випалювання, мікро- та макроструктура черепка, структура пор та їхні розміри.

Відомо, що зі збільшенням частки закритих пор, морозостійкість керамічних виробів  підвищується. Підвищення морозостійкості керамічних виробів досягається деякими технологічними прийомами: введенням добавки подрібненого вугілля (1…3%), подвійною переробкою і вилежуванням сировини, вакуумуванням керамічної маси, обмеженням вмісту мергелистої глини. Покриття виробів глазурами та ангобами також підвищує їхню морозостійкість.

Усі види керамічних матеріалів, особливо щільної структури, мають високу кислотостійкість. Звичайна керамічна  цегла з істинною пористістю 30…40% менш стійка проти дії водних розчинів лугів, які при взаємодії з глиноземом утворюють легкорозчинні солі, що вимиваються водою. Кристалогідрати, які утворюються у цеглі з розчинів солей (особливо сульфатів натрію та магнію), також сприяють її руйнуванню. Навіть саме зволоження цегли, незалежно від хімічних процесів, негативно впливає на її довговічність, знижуючи міцність та морозостійкість. Ось чому дії фізичної та хімічної корозії підлягають конструкції, що системно зволожуються водою: фундаменти, цоколі, стіни вологих приміщень. Фізична корозія активніше виявляє себе у зимовий період (внаслідок циклічного заморожування та відтавання води в порах матеріалу), а хімічна – в теплий період.

Особливістю хімічно стійкої кераміки є щільний спіклий черепок, в якому переважають нерозчинні або важкорозчинні оксиди силіцію та алюмосилікати. Зі збільшенням вмісту в складі випаленої кераміки муліту підвищується її здатність протистояти тривалому впливу лугів та кислот.

Технічні властивості керамічних матеріалів визначають з урахуванням  їхнього призначення та умов експлуатації.

До основних таких  властивостей  керамічних виробів  належать: точність геометричних розмірів, показники зовнішнього вигляду, міцність, водопоглинення, водонепроникність, морозостійкість, стиранність, термостійкість, теплопровідність, кислотостійкість та ін.

Точність геометричних розмірів перевіряють  вимірювальним інструментом (лінійкою, штангенциркулем, шаблоном, кутником, лекалом), порівнюючи результати вимірювань з допустимими  відхиленнями від  стандартних розмірів.

Показники зовнішнього вигляду  і наявність зовнішніх дефектів визначають візуально, а також за допомогою вимірювальних інструментів.

При визначенні якості стінових керамічних виробів (цегли), крім показників зовнішнього  вигляду, важливими технічними характеристиками є марка, водопоглинання і морозостійкість. Марку визначають за величинами границі міцності при стиску і згині випробуваних зразків, кількість яких становить не менше 5. При цьому випробування керамічної цегли на згин виконують на натурних зразках, а міцність при стиску визначають на зразках, що складаються з двох половинок. Марку керамічних порожнистих каменів визначають тільки за результатами випробування на стиск.

Водопоглинення стінових виробів  визначають за масою. Для цього три  натурних зразки насичують водою  при температурі (20-25)⁰ С протягом 48 годин або кип’ятять у воді протягом 4 годин, а потім висушують до постійної маси при температурі 105…110⁰С. Водопоглинення визначають як середнє арифметичне результатів випробування трьох зразків.

Морозостійкість стінових виробів  визначають за спеціальною методикою. Для випробувань використовують цілі вироби (5 зразків). Через кожні 5 циклів (для марок F15, F25) або 10 циклів (для марок F35, F50) виконують візуальний огляд зразків. Вони вважаються такими, що витримали випробування, якщо після потрібної кількості циклів заморожування і відтавання відсутні будь-які руйнування та видимі пошкодження на поверхнях (розшарування, лущення, викришування, відшарування декоративного покриття).

Термічну стійкість виробів  визначають витримуючи почергово по 15 хв зразки виробів у воді з температурою не менше 85⁰С, а потім у воді з температурою (17-20)⁰С. Вироби вважають такими, що витримали випробування, якщо після трьох таких циклів вони не матимуть тріщин, відколів та інших пошкоджень. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНОЇ ЦЕГЛИ

3.1.Сировина для виробництва цегли

 

 

Виробництво керамічних виробів починається з добування  сировини в кар’єрі, розміщеному  поблизу формувального відділення заводу. Його розробка здійснюється у весняно-літній період. Після цього приступають до добування глини за допомогою бульдозера. Розробляють кар’єр похило.

Дуже рідко зустрічаються  кар’єри, де залягає однорідна сировина. Розрізи більшості кар’єрів складаються  з двох або кількох шарів. Розробляти сировину в них важче, ніж там, де вона однорідна. Якщо сировина з кар’єру подається неоднорідною й нерівномірно щодо кількості, то це негативно впливає на роботу механізмів, на сушіння сирцю й випалювання. Тому, коли кар’єр має кілька шарів, розробляти його необхідно так, щоб на завод надходила сировина однакового складу.