Формування товарного асортименту у продовольчих магазинах

 

 

 

ВСТУП

 

 

Тема моєї курсової роботи –  Формування асортименту товарів в торговому підприємстві.

Мета курсової роботи – дослідження товарного асортименту, чинників, що впливають на нього, види, принципи, етапи формування, джерела формування, аналіз та оцінка повноти та і стабільності асортименту товарів в торговому підприємстві.

Об’єкт  курсової роботи – магазин «Молочка».

Предмет курсової роботи –  формування асортименту товарів.

Товарний асортимент — група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Формування асортименту - це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху - від виробництва  до роздрібного продажу. У кожній з цих ланок асортимент товарів  різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є  торговий асортимент магазинів, який має  задовольнити потреби кінцевих споживачів.

Торговий асортимент формують, виходячи з концепції життєвого  циклу товару. Підприємство може отримувати різний прибуток залежно від етапу  життєвого циклу товару. Зазвичай більшість підприємств виготовляє і реалізує декілька видів товару. Кожен з них перебуває на різних етапах життєвого циклу та дає різний рівень прибутку. А нові товари взагалі можуть виявитися збитковими.

Формування асортименту  товарів у роздрібних торговельних підприємствах є складним процесом, який будується з урахуванням  впливу різних чинників. До загальних  чинників належать споживчий попит  і виробництво товарів, до специфічних - тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови постачання товарів (наявність і стабільність джерел постачання товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо), наявність магазинів-конкурентів.

Споживчий попит є основним чинником, що впливає на формування асортименту торговельного підприємства.

У процесі формування асортименту  продовольчих товарів треба враховувати  особливості попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на продовольчі  товари досить стійкий, а в окремих  випадках - навіть консервативний. Споживач звикає до певних видів продуктів (хлібобулочних  виробів, сирів, кондитерських виробів). Ось чому важливо досягти стабільності асортименту товарів, що його формує підприємство, забезпечити їх постійну наявність у продажу.

У процесі формування асортименту  продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі слід ураховувати  також їх взаємозамінність. Якщо потрібного товару в продажу немає, покупець шукає йому заміну, купує інший  товар. Особливо це стосується товарів  однієї групи.

Одним з вагомих чинників формування асортименту є купівельна спроможність громадян.

Купівельна спроможність покупців – це кількість товарів  та послуг, які населення в змозі придбати за наявні грошові кошти та за рівня цін на товари та тарифів на послуги, що склалися у країні.

Купівельна спроможність залежить від рівня доходів населення  та тієї їх частини, що може бути виділена на купівлю, в меншій мірі зумовлена  розмірами цін та тарифів на послуги.

Серед показників купівельної  спроможності громадян Україна займає 39 місце. Купівельна спроможність на душу населення у євро складає 1,487.

Тема моєї курсової роботи  має велике значення для моєї майбутньої професії, тому що правильне формування товарного асортименту є найголовнішим  фактором для роботи будь-якого комерційного підприємства і від нього залежить який прибуток отримає підприємство від своєї діяльності.

1. Теоретичні основи формування товарного асортименту

1.1 Принципи формування асортименту магазинів

 

Робота з формування асортименту  товарів повинна тривати безперервно, з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах роздрібної торгівлі, запровадження для окремих магазинів оптимальної широти i глибини асортименту, добір y магазинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Такими принципами є:

1. Забезпечення відповідності товарного асортименту характеру i особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;
2. Визначення оптимальної широти і глибини асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної спеціалізації, типізації, зони діяльності та величини торговельної площі;
3. Забезпечення постійної наявності y продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;
4. Максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та концентрація товарів складного асортименту y відносно невеликій кількості спеціалізованих i універсальних магазинів, які мають можливості для показу та реалізації всього асортименту товарів;
5. Економічна ефективність роботи магазину.

 

1.2 Стратегії формування асортименту на торговельних підприємствах

Товарний асортимент — група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає  особливої стратегії. У більшості  підприємств роботу з кожною асортиментною  групою товарів доручають окремій  особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення  і насичення товарного асортименту  новими товарами, що дає можливість підприємству:

1. Дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;
2. Спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;
3. Забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;
4. Стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;
5. Не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.

Види асортименту:

1. Широкий асортимент включає велику кількість різноманітних товарних груп.
2. Вузький асортимент складається з незначної кількості товарних груп.
3. Глибокий асортимент виникає, якщо в товарній групі пропонуються багато чисельні альтернативні якості, кольори, зразки, розміри, форми, ціни та ін..
4. Дрібний асортимент характеризується тим, що пропонуються окремі товарні групи в незначних варіантах.

 

Формування асортименту  товарів в роздрібних торгових підприємствах  — складний процес, що базується  на урахуванні дії багатьох чинників (дивись малюнок 1.1). Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи того чи іншого торгового підприємства) i специфічні (що відображають конкретні умови роботи даного торгового підприємства).

 

 

 

 

 

Малюнок 1.1

 

До загальних чинників належать: попит покупців і виробництво  товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні (дивись малюнок 1.2).

 

 

 

 

 

 

Малюнок 1.2

 

До специфічних чинників (дивись малюнок 1.3), що впливають на побудову асортименту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться тип i розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабільних джерел), чисельність i склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транспорту i т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяльності даного магазину.

 

 

 

 

 

 

 

Малюнок 1.3

 

1.3 Процес формування асортименту у магазинах

 

З погляду технології процес формування асортименту товарів  у магазинах можна поділити на три етапи (дивись малюнок 1.4).

 

 

Малюнок 1.4

На першому етапі здійснюється розподіл асортименту між підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на території села, міста, району. Контроль за додержанням типізації, спеціалізації, асортиментної політики здійснюють органи державної влади.

Другий етап полягає в установці групової структури асортименту для кожного торгового підприємства з урахуванням його типу та площі торгового залу. Визначається асортиментний профіль магазину. При цьому враховуються принципи розміщення роздрібної торговельної мережі на території регіону. Так, y сільській місцевості формування асортименту товарів буде залежати від категорії поселень: рядові села, кущові (внутрігосподарські й міжгосподарські) центри, районні центри. У містах групова структура асортименту залежатиме від місця розташування магазину (мікрорайон, центр міста). Асортимент товарів повсякденного попиту повинен бути максимально на6лиженим до покупців і розміщатися в магазинах "Товари повсякденного попиту", "Універсам", "Продукти", "Хліб", та ін.. Продовольчі та непродовольчі товари періодичного i малого попиту концентруються в універмагах, торгових центрах і спеціалізованих магазинах. На цьому етапі установлюються кількісні співвідношення (питома вага) окремих груп товарів y загальному товарообороті та відбувається їх поєднання з плановими показниками  магазину.

Третій етап полягає y формуванні внутрігрупового асортименту в кожному магазині, тобто здійснюється добір конкретних різновидів товарів кожної групи за різними ознаками з урахуванням купівельного попиту населення та прибутковості торгівлі.

Раціональна організація роботи магазинів  залежить від вдалого розподілу  товарних груп, підгруп і видів  в роздрібних торговельних підприємствах  та поєднання їх в окремих магазинах, що потребує відповідального групування товарів.

Формування асортименту  товарів у роздрібній торговельній мережі потребує не тільки встановлення магазинам групового і видимого асортименту, раціонального розміщення його в окремих магазинах, але  і постійного регулювання та систематичного контролю за дотриманням його повноти  і стабільності. Це досягається шляхом розробки і впровадження в практику роботи магазинів обов’язкових асортиментних  переліків товарів.

Асортимент товарів в  магазинах з часом змінюється під впливом виробництва та купівельного попиту населення. Глибоке вивчення цих змін  та врахування їх у повсякденній роботі дозволяє працівникам сфери  торгівлі вносити відповідні корективи  в асортиментні переліки товарів, формуючи оптимальний асортимент в магазинах.

Необхідність розробки асортиментних  переліків зумовлена значним  впливом на склад видової товарної номенклатури магазинів багатьох чинників. Це призводить до того, що роздрібні  торговельні підприємства не завжди i не в повному обсязі враховують їх y процесі формування асортименту. Як наслідок, магазини з однаковим  товарним профілем (груповим асортиментом), чисельністю обслуговуваного населення та зоною діяльності нерідко мають різну, часто нераціональну, видову номенклатуру товарів. Враховуючи це, для магазинів державної та кооперативної торгівлі були введені асортиментні переліки товарів,  які розроблялися для кожного конкретного магазину з урахуванням його типізації, специфікації, розміру торгової площі, місця розташування та інших факторів.

Процес розробки асортиментних  переліків відбувається y три етапи. На першому етапі затверджуються приблизні асортиментні переліки для основних груп магазинів із зазначенням основних споживчих комплексів і мікрокомплексів, товарних груп i назв товарів. Деталізація i уточнення приблизних асортиментних переліків з урахуванням специфічних особливостей  діяльності конкретних регіонів досягається на другому етапі шляхом розробки типових асортиментних переліків. У них відображається тип підприємства, торгова площа, перелік споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних груп,  a також найменувань товарів і кількість їх різновидів. На третьому етапі на основі типових переліків для кожного конкретного магазину розробляються і затверджуються обов’язкові асортиментні переліки. Вони враховують конкретні умови функціонування роздрібного  торговельного підприємства і охоплюють: назву і тип магазину, його товарну площу, місце знаходження (населений пункт), найменування споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних груп, а також назви товарів, кількість їx різновидів, кількість товарних одиниць у магазині.