Формування асортименту в магазині

Формування асортименту товарів  в роздрібних торгових підприємствах  – складний процес, що базується  на урахуванні дії багатьох чинників. Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи того або іншого торгового підприємства) і специфічні (що відображають конкретні умови роботи даного торгового підприємства). До загальних чинників відносяться купівельний попит і виробництво товарів.

До специфічних чинників, що впливають на побудову асортименту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабільних джерел), чисельність і склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транспорту і т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяльності даного магазину.

Купівельний попит виступає як основний чинник, що впливає на формування асортименту, яке направлене на максимальне задоволення попиту населення і разом з тим на активний вплив на розширення попиту. Формування асортименту і купівельний попит в своєму розвитку взаємопов'язані. Істотні зміни в попиті повинні супроводжуватися змінами в сформованому асортименті.

На попит мають також вплив наступні чинники соціального та економічного характеру:

• розміри грошових прибутків населення, його чисельність, соціальний, професійний і статево-віковий склад;
• рівень роздрібних цін і їх співвідношень;
• географічні і кліматичні особливості мешкання населення;
• національні та історичні особливості праці і побуту даного району та ін.

Більшість перерахованих чинників попиту може бути враховано при формуванні асортименту товарів, оскільки багато які з них мають конкретне  числове вираження і є постійно діючими для певного району. Їх можна розглядати як елементи, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту.

При формуванні асортименту необхідно  також враховувати характер попиту, що пред'являється. Розрізнюють попит  стійкий, альтернативний та імпульсний.

Стійкий, або твердо сформований попит, пред'являється па певний товар і не допускає його заміни яким-небудь іншим, навіть однорідним товаром.

Альтернативний (нестійкий) попит формується остаточно в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром і його особливостями. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах групи, підгрупи або різновидів товарів.

Імпульсний попит виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця. Це попит частіше за все на маловідомі або невідомі товари. Імпульсний попит часто викликається наявністю в магазинах новинок в товарному асортименті.

Попит на електротовари в магазині "Троянда" можна назвати альтернативним (можливе остаточне формування попиту в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром), а також імпульсивним, тобто виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця.

Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець частіше за все обов'язково визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, в межах якого він має намір сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів в магазині "Троянда" служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю.

Нарівні з купівельним  попитом, як основний чинник, що впливає на формування асортименту, виступає виробництво товарів.

Побутові електротовари в нашому житті мають велике значення, бо заощаджують наш час та значно знижують навантаження за виконання таких процесів, як прання білизни, прибирання приміщень, приготування їжі тощо.

Сьогодні на ринку побутової  техніки і електроніки відбувається переоцінка цінностей. У 1994 – 1997 pp. на ринку  добре реалізувалась аудіо- і відеотехніка, а зараз на перший план виходить електропобутова техніка. Фірми, які традиційно здійснювали торгівлю аудіо- і відеотехнікою, включають до свого асортименту холодильники і морозильники, пральні машини, електричні плити та малу побутову електротехніку: пилососи, міксери, кавоварки, кухонні комбайни тощо.

Підприємства України виробляють різноманітні електропобутові машини та прилади широкого призначення.

Конкурентоспроможні побутові холодильники та морозильники створюють Донецьке акціонерне об'єднання "Норд", Дніпропетровський машинобудівний завод та Васильківський завод холодильників (Київська обл.). Побутові пральні машини виробляють: Київське авіаційне виробниче об'єднання "Либідь", Харківський завод "Електроважмаш" ("Харків'янка"), Маріупольский завод "Електропобутприлад" ("Донбас"), Донецьке ВО "Точмаш" ("Дончанка", СМ-2), Кіровоградське виробниче об'єднання "Червона зірка" ("Зірочка"), Одеське виробниче об'єднання "Пресмаш" ("Мрія"-1,5), Сумське виробниче об'єднання ("Мрія"-1,5).

Високі споживчі властивості мають  побутові пилососи "Ракета" виробництва  Дніпропетровського агрегатного заводу, "Вітязь" Харківського заводу "Електроважмаш", та "Міні" ПР-02 Київської фірми "Рем-Маркетинг".

У широкому асортименті виробляють електроустановчі вироби, електроосвітлювальну арматуру та джерела світла підприємства Львова, Полтави, електронагрівальні прилади (праски, плити та ін.) підприємства Києва, Запоріжжя, Сум, Харкова.

Ринок побутових електротоварів України поповнюється за рахунок надходження товарів із Росії (холодильників "Саратов", "Мир", "Ладога", "Садко", "Бирюса", "Ока", пральних машин "Чайка-3", "Урал-373 4M", "Ока", "Сибір-Сі", "Малютка", пилососів "Буран-5", "Циклон", "Електросила", "Вихрь", "Спутник"; швейних машин "Чайка"); з Білорусі (холодильників "Атлант"), з Латвії (кухонних машин "Страуме", холодильників "Снайге"); з Молдови (пральних машин "Ауріка", холодильників "Кодри").

Комерційні структури для населення  України закуповують різноманітні електропобутові прилади та машини в провідних фірмах Німеччини, Японії, США, Італії, Франції та інших країн.

Електротовари, представлені на ринку  України, класифікують за такими ознаками: призначення, тип захисту від  ураження електричним струмом, ступінь захисту від вологи, умови експлуатації, режим роботи, кліматичне виконання, категорії розміщення.

Промисловість України виробляє близько  ста найменувань електропобутових машин та приладів, тоді як у високорозвинених промислово країнах (США, Німеччина, Японія, Англія, Франція) виробляють понад 400 видів побутової техніки.

Аналіз стану виробництва найважливіших  видів побутової техніки в  Україні показує:

1) позитивну динаміку за період 1970-1990 років – високі темпи  зростання виробництва всіх асортиментних груп електропобутових виробів (наприклад, випуск пилососів збільшився в понад 3 рази; прасок – майже в 2 рази);

2) від'ємну динаміку за період 1990-1999 років – високі темпи  зниження виробництва (наприклад,  обсяг випуску пилососів, міксерів, чайників, соковижималок, м'ясорубок зменшився в понад 10 разів; кавоварок і вентиляторів – у 50 разів; кавомолок – у 60 разів, а фенів – майже в 90 разів). Різке зниження обсягів виробництва в основному пояснюється низьким рівнем купівельної спроможності населення; невисокою конкурентоспроможністю вітчизняної побутової техніки порівняно з аналогічною імпортною продукцією.

Слід сказати, що в 1999 році порівняно  с 1998, збільшилося виробництво пилососів, прасок, м'ясорубок, кавоварок, духовок, що позначилось і на структурі реалізації, бо споживчий ринок поповнився українськими товарами. Така тенденція збереглась і в 2000 році.

Побутові холодильники в Україні  виробляють Донецьке AT "Норд", Дніпропетровський  і Васильківський заводи.

Донецьке AT "Норд" виробляє 16 моделей побутових холодильників об'ємом від 100 до 560 дм³ і дві моделі побутових морозильників на 100 і 200 дм³. Для AT "Норд" характерним є високий ступінь концентрації виробництва (самостійно виготовляє до 90 % комплектуючих), постійне прагнення до модернізації моделей, які виробляються, без зниження обсягів виробництва.

Пральні машини типу СМ-1, СМР-1,5 та СМР-2 виробляють заводи побутової техніки  Маріуполя ("Донбас", "Десна"), Донецька ("Дончанка"), Харкова ("Харків'янка"), Кіровограду ("Зірка"), Мелітополя ("Таврія"), Львова ("Карпати"). Із 1998 p. AT "Норд" освоїло виробництво автоматичної пральної машини з 18 програмами обробки білизни.

Основними виробниками побутових  пилососів в Україні є Дніпропетровський  агрегатний завод (модель "Ракета", біля 70 % вітчизняного обсягу виробництва), а також заводи побутової техніки Києва, Запоріжжя, Донецька, Харкова.

Незначна стабілізація обсягів  виробництва побутової техніки, збіднення основної маси населення  України, призводить до старіння парку  побутової техніки, яка знаходиться в населення і, як наслідок, – фізичного виходу з експлуатації холодильників, пральних і швейних машин, електропилососів тощо.

Особливо слід відзначити втрату державної  монополії на виробництво і торгівлю електропобутовою технікою. Роздержавлення визначило сьогоднішній стан ринку, на якому утвердились товари практично всіх провідних світових виробників, при цьому імпортний сегмент ринку продовжує розширюватись і витискає українських виробників.

Паралельно зі зниженням купівельної  спроможності основної маси населення в Україні, починаючи з 1992-1994 років, почав формуватися клас спроможних покупців та високооплачуваних найманих робітників, які і є основними споживачами якісної побутової техніки імпортного виробництва. За даними Державного комітету статистики України в 1996-1999 роках експорт побутових холодильників і пральних машин, порівняно з 1994-1995 роками, скоротився в 5-6 разів, а імпорт збільшився в 3,5-4 рази. Зниження експорту зумовлено невисокою конкурентоспроможністю вітчизняних електротоварів на світовому ринку. Тому традиційні ринки збуту в країнах СНД активно займаються налагодженням торговельних зв'язків з виробниками.

Віддзеркаленням економічної акції  на ринку побутової техніки є  ціни на товари. Індекси оптових  цін на деякі побутові товари і середньомісячна заробітна плата, за даними Держкомстату України, показують, що в 1999 році, порівняно з 1995, купівельна спроможність населення зменшилась на холодильники в 3,2 рази, пральні машини – у 5,2 рази, електропилососи – у 3,8 рази. Зважаючи на високі темпи інфляції (понад 28 %) та практично незмінну середню заробітну плату на 2000-2001 роки ситуація не змінилась.

Імпортом електропобутової техніки  в Україні займаються понад 150 великих  і середніх фірм. Проте з урахуванням  усіх малих фірм-імпортерів, які не проводять масштабних рекламних кампаній і не беруть участі у виставках, загальна кількість імпортерів побутової електротехніки збільшиться як мінімум втричі. Тобто майже 500 фірм (1,5 % суб'єктів економічної діяльності) в Україні ввозять побутову техніку. Близько 70 % фірм пропонують новий асортимент побутової техніки, 20 % фірм спеціалізуються на великій побутовій техніці, а 10 % пропонують тільки малу побутову техніку.

Нині на ринку побутової техніки  України представлено близько 200 моделей побутових холодильників і морозильників, пральних машин і понад 300 найменувань малої побутової техніки. Частка вітчизняних моделей складає близько 10 % представленого на ринку модельного ряду як великої, так і відносно малої побутової техніки. Відповідно до оцінок фахівців AT "Бізнес" розподіл обсягів продажу на українських ринках великої побутової техніки характеризується такими даними (у % до загального обсягу): "Арістон Індезіт" – 40 %, "Зануссі" – 12 %, "Ровента" – 10 %, "Ардо" – 12 %, "Бош", "Сіменс" – 5 %, "Електролюкс" – 2 %, інші – 18 %. Оцінити сегментацію ринку малої побутової техніки досить важко через складність асортименту. Необхідно відзначити, що товари для середнього класу в даний момент представлені торговельними марками "Тефаль", "Молінекс", "Ровента", "Бош", "Сіменс" "Філіпс", "Браун" та ін. Товари, що розраховані на менш заможного покупця, представлені торговельними марками "Уніт" (Австрія), "Меліса" (Швеція), "Северин" (Німеччина).

Порівняно з 1995-1997 рр., коли обсяги продажу  імпортної техніки збільшились на 150-170 %, в 1998 – 1999 роках настало насичення даного сегменту ринку і ймовірність продажу, за оцінками прогнозистів AT "Бізнес" збільшиться на 15-20 %. За збереження нинішніх темпів спаду виробництва вітчизняної техніки і деякого підвищення доходів населення, у найближчу перспективу на 5-7 % збільшиться сегмент імпортних товарів, в першу чергу за рахунок недорогих моделей.

Насиченість ринку електротоварів залежить від імпорту, але в основному  все ж таки від вітчизняних  виробників, у тому числі регіональних.

На формування торгового асортименту  впливає також тип магазину і  зона його діяльності. Тип торгового підприємства, що характеризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту.

Формування асортименту не можна  вести відірвано від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:

• на підприємства, що обслуговують житлову зону в межах пішохідної доступності. В містах пішохідна доступність прийнята в радіусі 0,5 км, в сільській місцевості – 2 км;
• на підприємства, що обслуговують місто і сільський район загалом або його великі складові частини в межах загальноміської транспортної доступності.

Економічно обґрунтована і встановлена для магазинів  номенклатура товарів впливає, в кінцевому результаті, позитивним чином на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємств. Широта асортименту товарів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання і виконання запланованих показників товарообігу, сприяє тим самим підвищенню середньої вартості покупки, зростанню об'єму товарообігу з 1 м² площі торгового залу. Закладені в номенклатуру правильні співвідношення між товарами високої і низької оборотності приводять до підтримки оптимального рівня середніх товарних запасів. Крім того, при розрахунках для магазинів рівня витрат обігу в процесі формування асортименту можна досягнути і запланованого рівня рентабельності шляхом правильного поєднання в асортименті товарів з високими і низькими торговими знижками.