Дослідження асортименту виноградних вин

„Укрсадвинпрома”  в першому півріччі 2001 року зареєстровано ще 100 нових найменувань вин. Загальна кількість назв виноградних вин на ринку України за видами подано у - (Додаток Б)                     

Дані рис. свідчать про значну перевагу на вітчизняному ринку сегменту столових виноградних вин. Із наявного переліку 60% виготовлених вин – столові, 40% - кріплені. Серед столових вин переважає папівсухе і папівсолодке вино (відповідно 25% і 43%), а із кріплених – міцні ординарні та десертні солодкі марочні (38% і 45%).        

 Значний вплив  на формування асортименту виноградних  вин має купівельна спроможність  населення, що у великій мірі обумовлюється  цінами на них. Градація гуртових цін на виноградні вина вітчизного виробництва приведена в табл.

(Додаток В)

Дані табл. свідчать, що сегментом дешевих вин на ринку України  являються ординарні кріплені і столові вина за ціною 3-7 грн. за пляшку 0,7-0,75л., до середніх за ціною можна віднести ординарні і марочні кріплені і столові вина вартістю 6-15 грн. , до дорогих – марочні та колекційні вина більше 15 грн.  Платоспроможні покупці віддають перевагу більш дорогим французьким, молдавським та італійським винам вартістю від 30 до 200 грн. за 0,75л (вина АС або АОС – контрольовані за походженням і найменуванням).

Отже, імпортована  продукція на ринку України також  користується досить стійким попитом. І хоча сьогодні „погоду” на ринку виноградних вин роблять вітчизняні виробники (90-92%, близько 600 підприємств), імпортована винопродукція є також досить популярною (8-10%) і являється перспективним бізнесом для підприємців. Найбільш відомими постачальниками іноземних вин є наступні: корпорація „Алеф”, компанії „Долмарт”, „Квінт”, „Вінфорт”, „Ріоні”, „Батіст”, „Магістр”, „Інтервін”, „Орландо”, СП „Торговий дім „Ц.Д”, „Преміум Він”.

Широкий асортимент виноробної продукції на ринок України  пропонує „Діоніс Клуб”. Вина від „Діоніс Клуба” виготовляються в Грузії, Молдові, Угорщині, Болгарії, і тому його називають Клубом Національних Виноробів (додаток Ж). В 2000-му році „Діоніс Клуб” з річним об”ємом імпорту 14 000 000 пляшок став самим великим імпортером грузинських і молдавських вин в Росії, а  в 2001 році відновив імпорт і болгарських вин. Продукція Компанії представлена і на Україні, в країнах Прибалтики, Казахстан, Німеччині і США.

Виноградні вина Молдови від „Діоніс Клуба” представлені 9-ма різними серіями:

·  серія „Класична”: вина – Земфіра, Ізабелла, Лідія (десертні і міцні);

·     серія „Молдовська суха”: - Каберне, Мерло, Піно-Фрі, Совіньйон, Шардоне, Фетяска, Аліготе (сухі сортові вина);

·     серія „Кагори”: - Кагор вищої якості і Кагор Благовест (десертні червоні вина);

·     серія „Марочна”: - Мерло, Каберне Совіньйон,  Піно-Фрі, Шардоне (сухі вина із урожаю 1996 року);

·     серія „Візантія”: - Земфіра, Ізабелла, Лідія, Мускат де Леова білий напівсухий і білий напівсолодкий (напівсолодкі вина);

·     серія „Московська” – Таганскоє, Староарбатскоє (напівсухі і напівсолодкі вина);

·     серія „Вино Кохання” – Емануель, Мілагрос, Маріанна, Мануела (вина вермутного типу);

·     серія „Амфора” -  Земфіра, Ізабелла, Лідія (напівсолодкі вина);

·     серія „Советское Шампанское” – шампанське Dionis Club і золоте Dionis Club.

Вина Грузії, Угорщини, Болгарії від „Діоніс Клуба” представлені червоними, білими сухими напівсолодкими і напівсухими напоями (додаток З).

Отже, формування асортименту виноградних вин  на ринку України проводиться  з врахуванням цілого ряду факторів, орієнтуючись на купівельний попит  населенння та прибуткову діяльність підприємсв торгівлі. 
 
 

4.3)Оцінка якості виноградного вина:

Виноградне вино - це складне органічне середовище, яке живе і розвивається. В ньому проходять зміни фізико-хімічного, біохімічного характеру, які безперервно продовжуються до кінця його життя. Приблизно ці зміни можна розкласти на окремі стадії розвитку вина:

·     утворення;

·     формування;

·     визрівання;

·     старіння;

·     відмирання.

Деякі вина з віком  при витримці набувають нових  якостей і стають кращими. Але  процес витримки і подальшого зберігання – це справа дуже дорога, тому основна  маса вина не досягає його найкращого стану і реалізується.

Органи Держспоживзахисту  забороняють реалізацію доброякісних вин виробничим підприємствам та торговельним організаціям з причини  закінчення їх гарантійного терміну  зберігання. При цьому підміняється поняття „гарантійний термін зберігання” „строком придатності до вживання”.

В п.2 ст. 13 закону України  „Про захист прав споживачів” сказано, що строки придатності встановлюються до тих харчових продуктів, споживчі властивості яких можуть з часом  погіршуватися, бути небезпечними для  життя і здоров”я громадян.

Саме тому законодавство  вимагає, щоб строки придатності позначалися на упаковці продовольчих товарів. Дані відомості необхідні не тільки для продавців, але й для споживачів.

Для вин, „життя”  яких продовжується десятки, сотні  років, строків придатності для  вживання немає, а передчасна втрата товарного вигляду від помутніння регулюється законодавством.

Гарантійний термін зберігання – це виключно юридичний  термін зобов”язальної частини громадянського права, що розділяє майнову відповідальність сторін у договорі купівлі-продажу. Тож, позначати гарантійні строки зберігання на етикетках вин не потрібно, щоб не вводити покупців в оману.

Але це не стосується вин які розливаються в паперові пакети. В цьому випадку втрачається візуальний контроль за станом вина, що потребує встановлення виробником терміну реалізації, після якого відповіфдно до закону України „Про захист прав споживачів” вино повинно бути заборонено до реалізації і повернуто виробнику, навіть якщо воно не втратило товарного вигляду, адже споживач не може бачити його стан. В непрозорій тарі виявити дефекти вина неможливо.

Тривале зберігання вин може призвести до втрати товарного  вигляду продукції, але ніяк вони не можуть викликати загрозу для  здоров”я і життя громадян, що відповідно до вказаної статті характерно для продукції, на яку встановлюється строк придатності. До того ж якість виноградних вин з часом не погіршується, а навпаки поліпшується. Про це свідчить висока якість колекційних вин, які зберігаються у пляшках десятки років, а також продаж „прострочених” сторічних масандрівських вин на аукціоні „Сотбі” в Англії по ціні 5 тис дол США за одну пляшку.

Українським науково-дослідним  інститутом стандартизації та інформатики  Держстандарту України за № 804/200118/01 від 23 липня 1997 року введено в дію і зареєстровано: Вина, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з”явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

Державний стандарт України „Вина тихі. Загальтні  технічні умови” ДСТУ 202.002.-96  встановлює такі гарантійні терміни зберігання вин від дня їх розливу:

·     столових ординарних – 3 місяці;

·     кріплених ординарних і столових марочних – 4 місяці;

·     кріплених марочних – 5 місяців.

Отже, можна зробити  такі висновки: гарантіфйний строк  зберігання вин – це проміжок часу, протягом якого постачальник несе майнову відповідальність перед одержувачем у випадку псування вина або втрати ним товарного вигляду при зберіганні його у неналежних умовах, передбачених нормативною документацією. Гарантійні зобов”язання приймаються постачальником в договорах купівлі-продажу на рівні чи вище, які обумовлені стандартами строків, які рахуються від вказаної на етикетці пляшки дати.

Строки паридатності продовольчих товарів – це чисто  споживча і медико-біологічне поняття. Цим терміном позначається відрізок часу, після закінчення якого продовольчі товари змінюють свої початкові харчові якості або перетворюється у продукти, які непридатні для споживання.

Діючі в Україні  стандарти на винопродукцію встанорвлюють  не терміни її реалізації, а гарантії забезпечення якості продукції при  її зберіганні.

Якість продукції  відіграє важливе значення для всіх учасників процесу „виробництво – споживання”. Для продукції вітчизняного виробництва документами, що засвідчують якість, є Сертифікат відповідності та Посвідчення якості.

Кожна партія товарів, що надходить від постачальників на ТзОВ „Гал–Леобуд”, ТзОВ „К.Ц. „Зевс”, а в наступному і в реалізацію супроводжується Сертифікат відповідності, Посвідченням якості або їх копіями, завірених постачальником на товар, який підлягає обов”язковій сертифікації . Харчові продукти, які супроводжуються Сертифікатом, вважаються проконтрольваними на відповідність їх якості вимогам стандартів і безпеки. 

З метою оцінки якості виноградних вин, нами було відібрано і проаналізовано наступні зразки виноградних вин:

-   „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

-   „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

-   „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

-   „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

-   „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

-   „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

-   „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино, марочне;

-   „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться  за десятибальною системою  за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку, типовості. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

·     прозорість:  вино кришталево чисте з блиском - 0,5;

·     колір : повна відповідність виду і типу вина – 0,5;

·     букет : дуже тонкий, добре розвинений букет, що відповідає виду і типу вина – 3,0;

·     смак: гармонійний тонкий смак, що відповідає виду і типу вина – 5,0;

·     типовість: повна відповідність типу – 1,0.

За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від максимальної оцінки, а  сума балів за всіма показниками дає загальну характеристику дегустаційних властивостей вина (категорію якості).

За результатами досліджень складено картки аналізу: №1 - №5.

З даних можна зробити висновок, що досліджувані зразки марочних кріплених виноградних вин: десертного червоного „Кагор”, солодкого червоного „Чорний полковник”, міцного напівсухого червоного „Портвейн червоний „Кримський” і ординарного столового сухого червоного виноградного вина „Каберне” за результатами дегустаційної оцінки отримали максимальну кількість балів – 9,5 – 10,0 і від відносяться до найвищої категорії якості – „відмінне”. Категорію якості „добре” одержали наступні зразки столових виноградних вин: марочного сухого білого - ”Шардоне”, ординарного напівсолодкого рожевого „Коблево” та напівсухого червоного „Монастырская изба”, а виноградне вино „Аліготе” - столове сухе біле,  за всіма органолептичними показниками має невелике відхилення від типу і отримало загальну кількість балів – 7,55, що відповідає категорії якості – „задовільно”. 

Картка  аналізу № 1

Виноградне  вино: „ Каберне”

Група: столове

Категорія: сухе

Тип: червоне

Виробник: компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота-Амфора”), Дніпропетровська область

Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.

Дата  проведення аналізу: 16.04.2011 року

Визначення  якості проводилось  згідно з ДСТУ 202.002.-96 

(Додаток Г)

Висновок: досліджуванний зразок ординарного столового сухого червоного виноградного вина: ”Каберне” за органолептичною оцінкою відповідає вимогам стандарту ДСТУ 202.002.- 96 і відноситься до найвищої категорії якості – „відмінна”. 

Картка  аналізу № 2

Виноградне  вино: „Кагор”

Група: кріплене

Категорія: десертне

Тип: червоне

Виробник: компанія „Алеф-Виналь” (ТМ „Золота-Амфора”), Дніпропетровська область

Вид і місткість споживчої тари: пляшка скляна 0,7л.