Аналіз світового целюлозно-паперового ринку

Аналіз світового целюлозно-паперового ринку

Лісова промисловість  включає заготівлю, механічну обробку  й хімічну переробку деревини. Механічна обробка включає лісопиляння, виробництво фанери, будівельних  деталей, стандартних будинків, меблів, деревоволокнистих та деревостружкових плит, сірників. До складу лісової промисловості  входить лісохімія, де переважає  хімічна технологія, а також целюлозно-паперова промисловість, де поєднуються механічна  та хімічна технології. 
 
Лісосировинні бази світу характеризуються запасами та якістю деревини, транспортною забезпеченістю територій, природними умовами, розташуванням стосовно місць споживання. 
 
До найбільш забезпечених лісовими ресурсами країн належать Росія, Канада, Бразилія, США, Китай, Заїр, Індонезія, Фінляндія, Швеція, Румунія. Чимало країн зовсім не мають лісу: деякі держави Африки, Центральної Азії, Близького Сходу, деякі в Південній Азії та Південній Америці. У багатьох країнах, що розвиваються, до 80% заготовленої деревини йде на дрова, а у розвинутих країнах понад 90% використовується як сировина для різних сфер економіки. 
 
У Північній Америці – США й Канаді – лісорозробки розташовані на заході. Виняток становлять південні райони США з прискореним вирощуванням сосни, тополі, евкаліпта, а також північ Квебеку на сході Канади. На ці дві країни припадає шоста частина залісених площ світу. Приблизно така сама частка припадає на Росію, її ліси розташовані переважно на півночі європейської частини, у Сибіру й на Далекому Сході. 
 
У Європі найбільшу залісену площу мають Швеція та Фінляндія. Надлишкове виробництво – порівняно зі споживанням – мають Австрія та Норвегія. У решті країн Європи лісів менше. Промислові ліси збереглись у горах, на піскових пустирях і заболочених землях. Тут поширене штучне лісорозведення (вирощування сосни, тополі). Якість лісів у Німеччині, Швейцарії, Данії, Нідерландах дуже висока. На півдні Європи лісів мало: це здебільшого низькоросле рідколісся. 
 
У Японії лісу багато, але переважають широколисті породи, – тому Японія імпортує чимало деревини. У країнах, що розвиваються, у районі Амазонки, Тропічної Африки, Південно-Східної Азії є велетенські запаси лісу. Нині тропічні ліси активно розробляються і їхня продукція вже відіграє помітну роль на світовому ринку.  
 
У тропічних країнах слабко розвинута лісопильна промисловість, і тому експортується кругляк, що цінується набагато нижче за пиломатеріали. У комплексі галузей лісової індустрії найважливіше значення має целюлозно-паперова промисловість. 

Світове целюлозно-паперове виробництво неухильно зростає, як зростає й попит. Воно зосереджене передусім у США, Канаді, Японії, Швеції, Фінляндії, Росії. Чимало цієї продукції виготовляє Німеччина, Франція, Чехія, Польща, Норвегія, Австрія. Найбільшими експортерами є Канада та деякі європейські країни – Швеція, Фінляндія, Норвегія, Австрія. Імпортери: США, великі європейські країни, Японія. 
 
У багатьох країнах, що розвиваються, в целюлозно-паперовому виробництві замість лісу використовують недеревні рослини: стебло цукрової тростини після видобування з нього цукру, солому збіжжя й сабаї, сизаль, генекен, бамбук. Недеревні матеріали розглядають як дуже важливу альтернативу деревній сировині. Це пов’язано зі зростанням дефіциту деревини та цін на вироби з целюлози, особливо на папір. Найбільші виробники паперу – США, Канада, Японія, Росія, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Франція, Велика Британія. Головні постачальники паперу й картону на світовий ринок – Канада, Швеція, Фінляндія, Норвегія.

Світовий обсяг  виробництва паперу і картону - понад 250 млн. м3, близько 30% якого припадає на письмовий і друкарський папір, 15 - на газетний папір, 55% - на інші сорти  для упакування, технічних і санітарних цілей.

Основні експортери:

Фінляндія (11520 тис. т),

Німеччина (8830),

Франція (4805),

 Італія (2587),

Основні імпортери

Німеччина (9494),

Велика Британія (7554),

Франція (6051),

Італія (4397 тис. т).

Японія, країни Близького Сходу.

Найбільшими експортерами є скандинавські країни, а виробниками - США, Японія, Китай, Канада, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Італія, Росія,: Бразилія

До 2007 року на Фінляндію  припадало 10% світового обсягу експорту лісової і целюлозно-паперової продукції, а за друкарського паперу її сегмент у світовому експорті склав 20% .

Світове виробництво паперу та картону щороку збільшується в середньому на 3%, що, безумовно, є відповіддю виробників на зростаючі запити споживачів. Стан розвитку целюлозно-паперової промисловості оцінюється за загальноприйнятим у світі показником споживання картонно-паперової продукції на душу населення.

в країнах Західної Європи, у США, Канаді, Японії середньодушове споживання перевищує 200 кг на рік. У США щороку виробляють 83 млн. тонн паперово-картонної продукції, Китаї — 55, Японії — 31, Німеччині — 21, Канаді — 19, Фінляндії — 12, Франції й Італії — по 10, у Росії — 7 млн. тонн, із чого випливає, що Україна перебуває на рівні країн Африки та Латинської Америки. Однак при імпорті 1577,1 тис. тонн обсяг експорту української картонно-паперової продукції в 2008 році становив 389,9 тис. тонн. Примітно, що найбільше продукції українських виробників паперу та картону (майже 60%) поставляється до Росії. Далі йдуть Білорусь, Молдова, Німеччина, Казахстан, Румунія, країни Балтії, Азії та ін.

Найбільші виробники паперу

• Mondi (Австрія)
• International Paper (США)
• UPM (Фінляндія)
• Arctic Paper (Швеція)
• M-Real (Фінляндія)

Середнє світове споживання паперу і картону на душу населення за рік нині становить більше 52 кг, у Європі – 250 кг, у США – 365 кг, а в Україні – лише 32 кг. За цим показником Україна займає одне з останніх місць у Європі. При цьому потужність вітчизняних підприємств целюлозно-паперової промисловості становить майже 1,0 млн т паперу та картону на рік, що дає змогу виробляти більше 20 кг картонно-паперової продукції на душу населення 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Аналіз Українського целюлозно-паперового ринку

Целюлозно-паперова промисловість України об'єднує  близько 100 підприємств із виробництва  паперу і картону та виробів з  них, а разом з переробниками, трейдерами, посередниками, науковими, монтажними та спеціалізованими торговельними  організаціями їх налічується понад 300. У галузі працює близько 30 тис. осіб.

На підприємствах  галузі встановлено 72 паперо- та картоноробних  машини, понад 80 гофроагрегатів, майже 50 підприємств мають обладнання з виготовлення зошитів та 10 – з виготовлення шпалер. Загальна встановлена потужність паперо- та картоноробних машин в Україні становить близько 1 млн т паперу і картону на рік

Головною причиною стримування темпів росту обсягів виробництва паперу, картону та виробів з них, крім фізичної та моральної застарілості основних фондів багатьох картонно-паперових підприємств, є обладнання, що працює понад 100 років, робочий стан якого підтримується переважно за рахунок відновлювального ремонту та модернізації і рідше – шляхом заміни зношеного обладнання та відсутність сировинної бази, яка створює залежність вітчизняного виробника від імпортера целюлози і деревної маси та спонукало їх орієнтуватися на випуск таких видів паперу та картону, які виробляються з вторинного волокна – макулатури. Виробничі потужності з випуску целюлози високого виходу (напівцелюлози) та деревної маси мають лише ВАТ "Жидачівський ЦПК" та ВАТ "Луцький картонно-рубероїдний комбінат", які виробляють ці напівфабрикати виключно для забезпечення власнихпотреб. Інші підприємства галузі імпортують целюлозу, переважно із Росії[2]. Тому в структурі виробництва паперу і картону переважають такі види, як картон тарний, папір для гофрування, картон коробковий, папір санітарногігієнічний. А в структурі експорту картонно-паперової продукції ці види паперу та картону, шпалери і тара картонна займають значний сегмент.

Стан розвитку целюлозно-паперової промисловості характеризується загальноприйнятим у різних країнах показником споживання картонно-паперової продукції на душу населення. В Україні на одного жителя сьогодні припадає 28,2 кг паперу та картону на рік, що майже вдвічі нижче від рівня середньосвітового споживання, який дорівнює 65 кг на рік (рис. 1). Для прикладу: у країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії цей показник становить понад 200 кг/рік. В Європі найвищі показники мають: Бельгія – 333,7 кг/рік, Фінляндія – 333,4 кг/рік, Швеція – 268,0 кг/рік, Данія – 233,8 кг/рік, Великобританія – 208,8 кг/рік [5]

Рис. 1. Споживання паперу та картону в рік на душу населення в Україні

Обсяг продукції  целюлозно-паперової промисловості у 2009 р. в діючих цінах зріс відповідно до 2008 р. на 14,1 % і становить 9,7 млрд грн, паперу і картону в Україні за 2009 р. виготовлено 812,2 тис. т, що становило 87,3 % від рівня попереднього року [4] (рис. 2).

Однак цей показник є набагато нижчим, ніж у розвинених країнах світу. Так виробництво паперу і картону становило в таких країнах, як: США - 83 млн т; Китай – 55 млн т; Японія – 31 млн т; Німеччина – 21 млн т; Канада – 19 млн т; Фінляндія – 12 млн т; Франція та Італія – по 10 млн т; Росія - 7 млн т [5], що свідчить про високе забезпечення відповідною продукцією власного ринку.

Вступ України до СОТ зумовив відкриття вітчизняного ринку картонно-паперової продукції, що призвело до збільшення імпорту багатьох товарів, насамперед паперу для гофрування, тарного картону, ящиків з гофрокартону, зошитів, шпалер, паперу туалетного, що в умовах зношених основних фондів ставить вітчизняного товаровиробника в несприятливі умови. З метою утримання зайнятих позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках, підприємства галузі активно здійснюють заходи з модернізації та реконструкції виробництв. Проте, внаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи та нестабільності національної валюти, чимало інвестиційних проектів тимчасово було призупинено.

Внаслідок світової економічної кризи обсяг експорту картонно-паперової продукції за 2009 р. зменшився на 9,1 % порівняно з 2008 р. і становив 354,4 тис. т. Відповідно рівень споживання картонно-паперової продукції знизився і становив 1295,5 тис. т у 2009 р. проти 1592,6 тис. т у 2008 р. (темп приросту 81,3 %), причому імпорт становив 837,7 тис. т, або 64,7 % [6] (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка змін експорту та імпорту  картонно-паперової  продукції

Найбільшими експортерами картонно-паперової продукції до України є Росія та Фінляндія, які разом поставляють майже 50 % паперу, картону та виробів з них. Ця частка є стабільною вже впродовж 2000-2009 рр. (табл. 1).

Відповідно найбільше продукції вітчизняних виробників поставляється до Росії – 61,5 %. Переважно це папір для гофрування, шпалери, тара транспортна картонна, папір санітарно-гігієнічного призначення (табл. 2).

Проте, через об'єктивні та суб'єктивні обставини, потреба вітчизняного ринку в друкарських видах паперу (газетний, офсетний) задовольняється переважно завдяки продукції імпортного походження. Нестабільність крос-курсу української національної грошової одиниці відносно іноземних валют негативно позначається на вартості газетного та офсетного паперу, який імпортується для забезпечення потреб друкованих засобів масової інформації.

Як вже зазначалося, основною сировиною для вітчизняних підприємств галузі сьогодні є макулатура. Виходячи з обсягу вітчизняного ринку картонно-паперової продукції 1295,5 тис. т у 2009 р. було заготовлено 680,0 тис. т макулатури, а потреба досягає майже мільйона тонн. Тому в середньому 15-20 % від потреби підприємств або 150-200 тис. т макулатури на рік імпортується. Вітчизняні заготівельні організації не можуть задовольнити в повному обсязі потреби виробників картонно-паперової продукції в макулатурі. Оскільки рівень регенерації вторинного волокна в Україні становить 49-50 %, тоді як у багатьох європейських країнах цей показник дорівнює 65-70 % [3]. Різниця в ступені регенерації вторинного волокна в Україні і в країнах Європи полягає в різниці технічного та культурного ведення заготівлі, а також у різному підході держави щодо питання стимулювання заготівельної діяльності. Збільшення обсягів споживання паперу і картону та підвищення рівня регенерації мають стати результатом задоволення потреб споживачів макулатури як вторинної сировини для виробництва паперу і картону.

Однак на діючих потужностях кардинально вирішити це питання неможливо. Необхідно на рівні держави приймати рішення про будівництво нового целюлозного заводу на основі використання деревини як сировини в комплексі з паперовою фабрикою з виготовлення паперу для друку, а також заводу з виробництва деревної маси з використанням однорічних рослин, що допоможе вирішити питання зі задоволення потреб підприємств целюлозно-паперової промисловості первинною волокнистою сировиною – целюлозою та деревною масою.

Виробництво основних видів промислової  продукції по місяцях 2011 року