Аналіз  сучасної кoн’юнктУpи  світового ринку  текстильної промисловості

ЗМІСТ

1. Особливості аналізу  попиту на світовому  ринку текстилю

2. Оцінка умов пропозиції  на світовому ринку текстилю

3. Дослідження основних  факторів впливу  на кон’юнктуру  світового ринку текстилю

ВИСНОВКИ

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Ціни на бавовну оновили історичний максимум, впритул наблизившись до $ 2 за фунт, що поставило перед інвесторами питання про можливість ослаблення попиту на цю сировину при зростанні витрат.

Як пише The Wall Street Journal, вартість березневих ф'ючерсів на бавовну на InterContinental Exchange в п'ятницю досягала максимальних $ 1,9445 за фунт. Пізніше в рамках фіксації інвесторами прибутку ціни опустилися до $ 1,8997 за фунт.  
 
Як повідомляється, зростанню цін на бавовну з початку цього року на 3,1% сприяли високий попит, особливо з боку Китаю, а також недостатній обсяг поставок бавовни. За останні 12 місяців бавовна подорожчала більш ніж удвічі.  
 
У результаті зростання цін на бавовну, а внаслідок і зростання витрат, пов'язаних з подорожчанням тканини, роздрібні торговці одягом, включаючи такі компанії як Hanesbrands Inc., Jones Group Inc. і Polo Ralph Lauren Corp., змушені цього року підвищувати ціни на свою продукцію.  
 
На думку учасників ринку, ціни на одяг продовжать зростати в найближчі місяці, оскільки ту бавовну, з якої зшита продукція, що виставляється на продаж зараз, було зібрано півроку тому, в минулий урожай, коли його вартість була вдвічі нижчою.  
 
Водночас, американські споживачі не зовсім готові платити великі гроші.  
 
"Вартість одягу не зросте удвічі при подвоєнні цін на бавовну. Збутова націнка частково скоротиться", - вважає виконавчий директор Міжнародного консультативного комітету з бавовни Террі Таунсенд.  
 
Крім того, сильні дощі в Індії та повені в Австралії і Пакистані сприяли скороченню обсягу світових поставок бавовни. При цьому світовий попит може продовжити підстьобувати ціни.  
 
"Світу необхідний рекордний врожай бавовни в 2011 році для того, щоб ціни залишилися на сьогоднішньому рівні", - зазначається в огляді Rabobank.  
 
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ціна за тонну бавовни на біржі в Китаї досягла максимальної в новітній історії позначки і становить $ 4689. За оцінками експертів, обсяг фінансування для проведення угод із закупівель бавовни у світі збільшився на $ 5 млрд.

Легка промисловість світу

Легкая промышленность объединяет множество отраслей и подотраслей, главные из которых — текстильная, швейная и обувная. Легка промисловість об'єднує безліч галузей і підгалузей, головні з яких - текстильна, швейна і взуттєва. Эти отрасли в настоящее время особенно быстро развиваются в странах новой индустриализации и других развивающихся странах, что во многом объясняется их высокой обеспеченностью сырьем и дешевой рабочей силой. Ці галузі в даний час особливо швидко розвиваються в країнах нової індустріалізації та інших країнах, що розвиваються, що багато в чому пояснюється їх високою забезпеченістю сировиною і дешевою робочою силою. Промышленно развитые страны, уступив свои позиции по ряду традиционных массовых, технически несложных производств (дешевые виды тканей, обуви, одежды и др. виды продукции широкого потребления), сохраняют ведущую роль в изготовлении особо модных, высококачественных, дорогих изделий, ориентированных на высокую технологию и квалификацию труда, ограниченный круг потребителей (производство ковров, мехов, ювелирных изделий, эталонов обуви, одежды, тканей из дорогого сырья и т. п.). Промислово розвинені країни, поступившись свої позиції по ряду традиційних масових, технічно нескладних виробництв (дешеві види тканин, взуття, одягу та інші види продукції широкого споживання), зберігають провідну роль у виготовленні особливо модних, високоякісних, дорогих виробів, орієнтованих на високу технологію і кваліфікацію праці, обмежене коло споживачів (виробництво килимів, хутра, ювелірних виробів, еталонів взуття, одягу, тканин з дорогої сировини і т. п.).

Текстильная промышленность в эпоху НТР существенно изменила свою структуру. Текстильна промисловість в епоху НТР істотно змінила свою структуру. На протяжении длительного периода времени главной отраслью текстильной промышленности мира оставалась хлопчатобумажная, за которой следовали шерстяная, льняная и переработка искусственных волокон. Протягом тривалого періоду часу головною галуззю текстильної промисловості світу залишалася бавовняна, за якою слідували вовняна, лляна і переробка штучних волокон. В настоящее время в мировом производстве тканей значительно возросла доля химических волокон, уменьшилась доля хлопка, шерсти и особенно льна. В даний час у світовому виробництві тканин значно зросла частка хімічних волокон, зменшилася частка бавовни, вовни і особливо льону. Большое значение имело создание смесовых тканей из натуральных и химических волокон, трикотажа (трикотажное полотно). Велике значення мало створення сумішевих тканин з натуральних і хімічних волокон, трикотажу (трикотажне полотно). Особенно возросла доля химических волокон в текстильной промышленности развитых стран. Особливо зросла частка хімічних волокон в текстильній промисловості розвинених країн. В экономике развивающихся стран основными видами текстильного сырья остаются хлопок, шерсть, натуральный шелк, хотя и удельный вес изделий из химических волокон за последнее время сильно возрос. В економіці країн, що розвиваються основними видами текстильної сировини залишаються бавовна, шерсть, натуральний шовк, хоча і питома вага виробів з хімічних волокон за останній час сильно зріс.

Текстильная промышленность в целом более быстрыми темпами развивается по группе развивающихся стран. Текстильна промисловість у цілому більш швидкими темпами розвивається по групі країн, що розвиваються. Главным регионом текстильной промышленности в мире стала Азия, дающая сегодня около 70% общего количества тканей, более половины производства хлопчатобумажных и шерстяных тканей. Головним регіоном текстильної промисловості у світі стала Азія, яка дає сьогодні близько 70% загальної кількості тканин, більше половини виробництва бавовняних і вовняних тканин.

Основными производителями хлопчатобумажных тканей являются Китай (30% мирового производства), Индия (10%), США, Япония, Тайвань, Индонезия, Пакистан, Италия, Египет, Основними виробниками бавовняних тканин є Китай (30% світового виробництва), Індія (10%), США, Японія, Тайвань, Індонезія, Пакистан, Італія, Єгипет,

Среди ведущих продуцентов шерстяных тканей также значительная часть азиатских стран. Серед провідних продуцентів вовняних тканин також значна частина азіатських країн. Крупнейший в мире изготовитель этих тканей – Китай (15%), далее следуют Италия (14%), Япония, США, Индия, Турция, Республика Корея, ФРГ, Великобритания, Испания. Найбільший в світі виробник цих тканин - Китай (15%), далі йдуть Італія (14%), Японія, США, Індія, Туреччина, Республіка Корея, Німеччина, Великобританія, Іспанія.

И в производстве наиболее дорогих шелковых тканей, при абсолютном лидерстве США (свыше 50%), так же очень велика доля азиатских стран, особенно Индии, Китая и Японии (более 40%). І у виробництві найбільш дорогих шовкових тканин, при абсолютному лідерство США (понад 50%), так само дуже велика частка азіатських країн, особливо Індії, Китаю і Японії (понад 40%).

Значительно уменьшилось производство льняных тканей. Значно зменшилося виробництво лляних тканин. В большом количестве их выпускают только в России и в странах Западной Европы (во Франции, Бельгии, Нидерландах, Великобритании). У великій кількості їх випускають тільки в Росії і в країнах Західної Європи (у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії).

Развитые страны мира (особенно США, Италия, Япония, ФРГ, Франция), при сокращении их доли в производстве хлопчатобумажных и шерстяных тканей, остаются крупнейшими производителями трикотажа, тканей из химических волокон (синтетических и смесовых). Розвинені країни світу (особливо США, Італія, Японія, ФРН, Франція), при скороченні їх частки у виробництві бавовняних і вовняних тканин, залишаються найбільшими виробниками трикотажу, тканин з хімічних волокон (синтетичних і сумішевих). Хотя и в этих видах текстильной промышленности их роль неуклонно падает за счет организации производства в развивающихся странах (Индия, Китай, Республика Корея, Тайвань и др.). Хоча і в цих видах текстильної промисловості їх роль неухильно падає за рахунок організації виробництва в країнах, що розвиваються (Індія, Китай, Республіка Корея, Тайвань та ін.)

В России, бывшей одним из крупнейших изготовителей всех видов натуральных тканей в мире, в их производстве наблюдается сильнейший спад. У Росії, колишньої одним з найбільших виробників всіх видів натуральних тканин у світі, в їх виробництві спостерігається сильний спад.

Велико значение развивающихся стран и в производстве продукции швейной промышленности (бельевые изделия, верхняя одежда и пр.). Велике значення країн, що розвиваються і у виробництві продукції швейної промисловості (білизняні вироби, верхній одяг та ін.) Многие из них, и прежде всего Китай, Индия, Южная Корея, Тайвань, Колумбия, стали крупнейшими производителями и экспортерами готовой одежды. Багато з них, і перш за все Китай, Індія, Південна Корея, Тайвань, Колумбія, стали найбільшими виробниками і експортерами готового одягу. Развитые страны (особенно США, Франция, Италия и др.) все больше специализируются на производстве модных, элитарных, индивидуальных изделий, Розвинені країни (особливо США, Франція, Італія та ін) все більше спеціалізуються на виробництві модних, елітарних, індивідуальних виробів,

Обувная промышленность среди отраслей легкой индустрии в наибольшей мере переместилась из развитых стран в страны с дешевым трудом – развивающиеся страны. Взуттєва промисловість серед галузей легкої індустрії в найбільшій мірі перемістилася з розвинених країн до країн з дешевою працею - країни, що розвиваються. Лидерами в изготовлении обуви стали КНР (обогнавшая по ее производству прежних лидеров Италию и США и дающая более 40% обуви в мире) и другие азиатские страны — Республика Корея, Тайвань, Япония, Индонезия, Вьетнам, Таиланд. Лідерами у виготовленні взуття стали КНР (обігнала по її виробництву колишніх лідерів Італії та США і дає більше 40% взуття в світі) та інші азіатські країни - Республіка Корея, Тайвань, Японія, Індонезія, В'єтнам, Таїланд. В развитых странах (выделяются Италия, США, Австрия, ФРГ) сохранилось в основном изготовление кожаной обуви из дорогого сырья, с высокой трудоемкостью производства  . У розвинених країнах (виділяються Італія, США, Австрія, ФРН) збереглося в основному виготовлення шкіряного взуття з дорогої сировини, з високою трудомісткістю виробництва . Крупнейшим производителем и экспортером такой обуви является Италия. Найбільшим виробником і експортером такого взуття є Італія. В России производство обуви за последние годы сократилось в несколько раз, и страна из крупнейшего в мире продуцента обуви (в 1990 г. уступала только КНР) превратилась в значительного ее импортера. У Росії виробництво взуття за останні роки скоротилася в кілька разів, і країна з найбільшого в світі продуцента взуття (1990 р. поступалася тільки КНР) перетворилася на значного її імпортера.

     .Проблеми і рішення в інших країнах 

     Зростаючі вимоги до галузей і комплексам національної економіки і економік регіонів, що виробляють товари народного споживання, з особливою актуальністю вимагають комплексного виявлення проблем, розгляду і чіткого формування завдань, уточнення інтересів і цілей розвитку економічних систем і виконуваних ними функцій з метою зростання добробуту і гарантії економічної безпеки .

     Основою забезпечення економічної безпеки всіх держав в умовах глобалізації є як створення сприятливого середовища конкуренції власним виробникам за кордоном, так і збалансоване розкриття вітчизняного ринку для якісного імпорту.

     У випадку з легкою промисловістю, очевидно, що індустрія є найбільш вразливим сектором внутрішнього ринку Росії.

     У розвинених країнах галузі з виготовлення текстилю, одягу і виробів зі шкіри знаходяться в числі пріоритетних. У США вони займають 3 і 4 позиції (після харчової та тютюнової галузей), в той час як у Росії вони посідають останні місця (10-12 місця) з 13 обробних галузей економіки.

     Легка промисловість Росії - це 22 тисячі діючих підприємств і організацій, на яких зайнято близько 900 тисяч працюючих. Історично склалася регіональну структуру індустрії утворюють два макрорегіону Росії - Європейська частина спільно з Уралом і Східний регіон.Сучасну територіальну організацію легкої промисловості представляють російські мезорегіони з відповідними частками індустрії в структурі регіональної економіки кожного: Центральний регіон - 3,9%, Південний регіон - 1,8%, Приволзький регіон - 1,5%, Північно-Західний регіон - 1,5 %, Сибірський регіон - 0,7%, Далекосхідний регіон - 0,4%, Уральський регіон - 0,3%.

     Відносно Центрального регіону слід підкреслити факт того, що регіон є серцем індустрії в Росії і концентрує на своїй території понад 300 великих підприємств легкої промисловості. Разом з тим очевидні проблеми в основних промислових вузлах індустрії, таких як Іванівський, Московський, Володимирський, Тверської і т.п..

     В якості складових підпроблем ключової проблеми стабілізації і розвитку легкої промисловості головним чином слід звернути увагу на зношеність основних фондів підприємств, слабкі маркетинг і діллінг, недостатнє знання переваг споживачів, критичне фінансування виробництв індустрії, низьку інноваційну активність підприємств, переважання дешевого імпорту готових виробів на вітчизняному ринку . Особливо гострою є проблема забезпечення зайнятості працездатного населення через те, що більша частина підприємств легкої промисловості розташована в малих містах і селищах. У винятково важкому становищі перебуває текстильна галузь легкої промисловості і в першу чергу через розрив зв'язків щодо поставок сировини.