Аналіз стану ринку синтетичних миючих засобів в Україні

Жорсткість води також впливає  на якість прання. Звичайно, для прання в жорсткій воді потрібна більша кількість  прального порошку, ніж в м'якій. Крім того, багато пральних порошків для  машинного прання погано справляються з проблемою корозії металу в  пральній машині, яку викликають солі кальцію і магнію, що містяться  в жорсткій воді. Як вже згадувалося  вище, пральні порошки містять  соду, сприяючу пом'якшенню води, проте  її кількість не однаково в різних порошках. Оптимальний вміст соди в пральному порошку не повинен  перевищувати 20%, в іншому випадку  відбувається руйнування тканини і її "посіріння" після декількох прань. Добрим захистом від корозії і накипу служать такі добавки для пральної машини, як "Calgon", проте це значно підвищує вартість прання, тому споживач віддає перевагу пральним порошкам, у складі яких вже міститися спеціальні компоненти.

Порошки з ароматизаторами - це ті порошки, аромати яких мають більш  виражений запах, ніж у звичайних. На упаковці такого порошку звичайно указується, який запах він додає  білизні. Останнім часом дуже популярні  такі запахи як лимон і "зимова свіжість", проте не всі покупці схвалюють  наявність у прального порошку  такої сильної ароматизації.

Різні пральні порошки мають  різну структуру крупинок. Сьогодні існує два основні типи структур, відмінні за цілому ряду параметрів. Перший - це звичний для нас з давніх пір порошок, другий - порошок гранульований. Гранульований порошок відрізняється  від звичайного доброю сипучістю, а  також більш повного вимивання  порошку з тканини. Крім того, рівномірно гранульований порошок розчиняється повністю, що практично неможливо  для звичайних порошків. Але, не дивлячись  на ці явні достоїнства, є у гранульованих  пральних порошків і недоліки. Один з них - це наявність в нерівно  гранульованих порошках твердих  гранул, які майже не розчиняються і важко вимиваються з білизни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Товарознавча  характеристика синтетичних мийних  засобів за призначенням ; бальна  оцінка якості синтетичних мийних  засобів на базі торговельного  підприємства; споживні властивості виробів, склад синтетичних мийних засобів; суть мийної дії.

 

Миючі засоби - багатокомпонентні  суміші речовин, водні розчини яких застосовуються для очищення поверхонь  від забруднень. До миючих засобів відносяться мила і синтетичні мийні засоби (СМЗ). Мила - солі вищих жирних, нафтенових і смоляних кислот з різними добавками. Розчинні у воді мила (зазвичай натрієві і калієві) мають миючим дією і становлять основу господарського та туалетного мила. Туалетне мило використовується як гігієнічний засіб і зазвичай розглядається в ряду парфюмерно-косметичних товарів. До складу СМС крім поверхнево-активних речовин (ПАР), розчини яких володіють миючим дією, входять солі неорганічних кислот і корисні добавки. 
Мило завжди було і зараз залишається продуктом, який визначає ступінь благополуччя суспільства. Найбільше його кількість була вироблено в 1965 р. - 7,7 кг (господарського та туалетного) на душу населення. Поступово становище змінювалося. Населення зростало, розширювалася мережа лікарень, готелів, будинків відпочинку, санаторіїв. Потреба в миючих засобах зростала, змінилися вимоги до них. Значною мірою це обумовлювалося і появою нових тканин - штучних і синтетичних. Задовольняти всі потреби за рахунок мила стало неможливо. 
Використання нафтохімічної сировини дозволило значно розширити сировинну базу промисловості миючих засобів і організувати великотоннажне виробництво різноманітних за асортиментом і споживчими властивостями синтетичних миючих засобів. Синтетичні миючі засоби є найбільш широко вживаними препаратами побутової хімії, їх використовують в домашньому господарстві за статистикою 99% сімей. 
На початку 90-х років 20-го сторіччя вітчизняна хімічна промисловість виявилася не в змозі забезпечити потреби населення в різноманітних і високоякісних СМС, тому значна частка ринкової пропозиції формувалася за рахунок закупівель СМС по імпорту. Однак після серпневої кризи 1998 р. в умовах більш сприятливої ​​економічної ситуації вітчизняні виробники почали розвивати своє виробництво. І все ж, незважаючи на те, що обсяги виробництва господарського мила не падають, а ростуть, потреба в ньому оцінюється приблизно в 120 тис. т. (у 2009 р. вироблено близько 80 тис. т). 
Основне виробництво господарського мила зосереджено в Центральному, Приволзькому і Сибірському федеральних округах - 83% загальноросійського випуску. Цілеспрямовано працюють над розширенням асортименту, поліпшенням якості і просуванням цього продукту на ринок такі вітчизняні виробники, як Московський миловарний завод, Новосибірський жировий комбінат, Нижегородський олійно-жировий комбінат, Казанський хімічний комбінат, Омський миловарний завод. Постачають господарське мило в Російську Федерацію України, Литва, Туреччина, Польща, Словенія та інші країни. Найбільш динамічним і перспективним сегментом ринку господарського мила є упаковане мило. У 2009 році споживання упакованого мила в загальному обсязі склала приблизно 20%. Розвивається також виробництво ароматизованого господарського мила.Інтерес викликає і мило з корисними добавками, наприклад з гліцерином. 
Попит на СМС в даний час досить високий. У покупців популярна як вітчизняна, так і зарубіжна продукція. У період становлення ринкової економіки в Росії вітчизняний асортимент СМС значно звузився, а обсяги виробництва істотно скоротилися. Тоді багато заводів організували спільні підприємства з провідними зарубіжними фірмами. Так, наприклад, американська компанія Procter & Gamble з 1994 року реалізує інвестиційну програму на комбінаті "Новомосковскбитхім". Там налагоджено випуск пральних порошків Ariel, Tix, Taid. Крім того, відзначається поліпшення російської сировини, дизайну упаковки і вдосконалення споживчих властивостей вітчизняної продукції. 
Обсяги виробництва СМС досягли 500 тис. т. Лідерами серед підприємств-виробників є ТОВ "Новомосковскбитхім", ТОВ "Хенкель-Південь" і ВАТ "Ера". Зміцнили свої позиції на споживчому ринку підприємства з капіталом: ВАТ "Нефіс", ЗАТ "Аист", ВАТ "Косметична фірма" Весна ", ВАТ" Концерн "Калина", ТОВ "Універсал", ЗАТ "Артель старателів" Амур ". 
У відповідності з попитом населення росла продаж дорогих порошків сучасних складів з високими споживчими властивостями. Однак більшість російських підприємств продовжує випускати найпростіший асортимент. Цілком очевидно: щоб витримати конкуренцію на ринку, вітчизняні підприємства повинні модифікувати існуючі СМС з урахуванням вимог екологічної безпеки; розширювати асортимент порошкових СМС з перекисних сполуками і біодобавками; збільшувати швидкість розчинення СМС при низьких температурах прання; створювати екологічні рідкі миючі засоби, що містять велику кількість ПАВ (35 - 45%) без електролітів або, навпаки, мала кількість ПАР (10 - 25%) з електролітами; підвищувати стабільність пастоподібних СМС за термінами зберігання і в широкому інтервалі температур (мінус 20 - плюс 40 ° С); проводити розробку рецептур паст з ензимами і хімічними відбілювачами для прання сильно забрудненої білизни. 
В даний час в реалізації знаходяться десятки найменувань миючих препаратів маловідомих і знаменитих фірм різного призначення і вартості. Проблема вибору встає не тільки перед індивідуальним споживачем, а й перед фахівцем, що займається комерційною діяльністю на ринку товарів побутової хімії. Необхідно знання не тільки споживчих властивостей миючих препаратів і факторів, їх формують, але й основних тенденцій розвитку асортименту господарського мила і СМС, критеріїв їх конкурентоспроможності. 
Ринок засобів побутової хімії, на одностайну думку його учасників, в принципі, вже сформований. Причому в усіх відношеннях. Виробники та імпортери спільними зусиллями повністю задовольняють існуючий платоспроможний купівельний попит, дистриб'ютори намагаються доставити товар в максимальну кількість торгових точок, а роздрібні торговці намагаються побільше і "покрасивше" цей товар продати. 
Останнім акордом у формуванні вітчизняного ринку побутової хімії експерти вважають появу в Росії представництва компанії Henkel. З тих пір жодних революційних подій і приводів для хвилювання в життя "хіміків" майже не спостерігалося. 
Обсяг ринку за 2009 рік, за даними Держкомстату, збільшився приблизно на 17% (у кількісному вираженні). Це дещо менше, ніж за попередній період, - в 2008 році виробники та імпортери спільними зусиллями збільшили обсяг ринку на 23% в порівнянні з 2007року. Проте оптимісти оцінюють зростання споживання синтетичних миючих засобів в минулому році приблизно в 25% (у кількісному вираженні) При цьому насичення ринку побутовою хімією відбувається в основному стараннями вітчизняних виробників. Обсяг виробництва пральних порошків та інших мийно-чистячих засобів в минулому році збільшився на 25,5 тис. т Стабільний попит на рідну побутову хімію обумовлений перш за все прийнятною ціною вітчизняного товару. Частка вітчизняного товару на ринку росте в першу чергу за рахунок розширення асортименту продукції існуючих торгових марок. 
Торговці стверджують, що реально побутової хімії реалізується приблизно на 15-20% більше, ніж відображено в даних офіційної статистики. "Допомога" імпортерам і великим вітчизняним виробникам надають дрібні підпільні фірми і човники. Слід зазначити, що "хіміки-битовіков" сьогодні менше стурбовані наявністю "паралельного" ринку. Оскільки підробки, контрабандний і низькоякісний товар реалізуються, як правило, на ринках, частка яких в структурі збуту з кожним роком знижується. 
Основні гравці ринку побутової хімії визначені. Це компанії "Ольвія Бета", Henkel, Procter & Gamble, Cussons, Unilever і Evyap. На думку операторів, якої-небудь зміни в складі головних дійових осіб не передбачається. Але це з розряду філософських роздумів: теоретично, звичайно, можливо, але практично - навряд чи. 
Імпортери і виробники вже завершили формування своїх збутових структур. Сьогодні приблизно 80% товарів побутової хімії на внутрішньому ринку реалізується через дилерські мережі. Інша частина пральних порошків та іншого "битхіма" надходить у роздріб через оптовиків. 
Наші експерти відзначають: застава успішних продажів - налагоджена робота дистриб'юторів. Проте дистриб'ютори все більше дивляться на своїх постачальників, як на злу мачуху.Маркетингові війни виробників за збільшення частки ринку можуть привести до того, що збутові ланцюжки скоротяться ще більше. З розвитком мережі супермаркетів і магазинів cash & carry необхідність у посередниках-дистриб'юторах просто відпаде. 
До того ж дистриб'ютори стверджують, що новачку заробити на продажах засобів побутової хімії сьогодні практично неможливо. Дистриб'юторські компанії міцно застовпили всі можливі роздрібні та оптові місця збуту. Рентабельність торгівлі засобами побутової хімії для дистриб'юторів складає приблизно 8-12% і, як видно, буде зменшуватися. 
Серед присутніх на ринку торгових марок в минулому році виділилися явні лідери. За даними маркетингових агентств, найбільше голосів споживачі віддали за продукцію торгової марки Gala. Крім цього господині віддають перевагу прати білизну порошком Ariel, мити посуд гелем Fairy і чистити тверді поверхні порошком Comet. Торговці відзначають, що якщо ще 2-3 роки тому покупці купували один вид миючого засобу і використовували його для різних цілей, сьогодні збільшилися продажі спеціалізованої побутової хімії. 
Досить добре, за оцінками трейдерів, розвивається сегмент ополіскувачів для білизни. Продажі цієї групи товарів у 2009 році збільшилися в середньому на 150%. Споживання порошків для автоматичного прання зросла на 30% (у кількісному вираженні) у порівнянні з 2008 роком. На думку торговців, сьогодні склалася сприятлива ситуація для виведення на ринок нових товарів побутової хімії. До того ж виробники побутової техніки, одягу, взуття, оздоблювальних матеріалів для будинку (паркет, кахель, кераміка) постійно стимулюють споживання різних засобів побутової хімії. 
Маркетингові бюджети великих імпортерів за останній рік зросли майже наполовину. Однак обсяги реклами на телебаченні найближчим часом навряд чи збільшаться.Сьогодні, як вважають трейдери, більш ефективно підвищувати лояльність покупців до бренду, стимулюючи покупки в місцях продажів товарів побутової хімії. Найдієвішим методом підвищення активності покупців вважаються акції. В основному стимулюючі заходи проводяться за ініціативою виробників і в більшості випадків зводяться до надання покупцям безкоштовного додаткового обсягу товарів, подарунка при покупці або до участі в безпрограшній лотереї. 
Ринок засобів побутової хімії інтенсивно розвивається. У період з 2004 по 2010 рік ринок виріс в 1,5 рази. Розвиток ринку забезпечується за рахунок зростання виробництва продукції в Росії. Так в 2004 році частка імпорту становила 20%, а в 2008 - не перевищувала 15%. Лідируюче становище у виробничій структурі товарів побутової хімії займають синтетичні миючі засоби (СМС, 49,4%), на другому місці знаходяться - чистячі засоби - 18,1%, на третьому - відбілюючі та допоміжні засоби (14,1%), на четвертому - засоби по догляду за автомобілями (13,4%). На частку інших товарів побутової хімії доводиться 4,4%. У період з 2004 по 2008 рік виробництво СМС зросла в 1,4 рази до 730 тис. тонн. У 2009 році цей показник збільшився на 11% і перевищив 800 тис. тонн. Домінуюче становище (94,8%) у виробничій структурі СМС займають порошкоподібні пральні засоби. Разом з тим набирає обертів порівняно молоде виробництво рідких гелеобразних пральних засобів. Їх виробництво зросло майже втричі в порівнянні з 2006 роком і склало 19 тис. тонн в 2008 році. У 2009 році збільшилася до 23 тис. тонн. Загальний обсяг виробничих потужностей СМС по Росії оцінюється в більш ніж 1,2 млн тонн. При цьому на частку P & G припадає 25% всіх потужностей, "Хенкеля" - 18%. Третє місце займає "Нефіс Косметікс" (6%), за нею йдуть "Сода" (5%) і "Лелека" (4%). У період до 2010 року збережеться стійка тенденція зростання попиту на СМС. 
З упевненістю можна сказати, що в 2011 році продажі засобів побутової хімії збільшаться в середньому на 10-15%. 
Основний прибуток торговцям і раніше і надалі буде забезпечувати продукція середнього цінового сегмента. Однак найбільш перспективною з точки зору зростання обсягів продажів є категорія дорогих товарів побутової хімії. Багато операторів відзначають можливість розширення географії дилерських мереж за рахунок освоєння регіонів. Відповідно, зросте частка продажів товарів побутової хімії через торгові мережі і супермаркети. При цьому деякі дистриб'ютори висловлюють побоювання щодо майбутніх перспектив своєї діяльності. Маркетингова політика постачальників, спрямована на пропозицію конкурентоспроможного товару, передбачає мінімально можливу торговельну націнку. Відповідно, рентабельність роботи дистриб'юторських компаній рости не буде. Швидше, навпаки. 
За прогнозами імпортерів, збільшиться пропозиція нових для українського ринку товарів - універсальних засобів для прибирання, пральних порошків для різних видів тканин, спеціалізованих засобів для догляду за паркетом і керамікою.При цьому майбутнє - за гелевими і кремоподібні продуктами побутової хімії. Тенденція до зниження споживання порошкоподібних миючих засобів збережеться. 
Основними факторами, що визначають розвиток асортименту СМС, є: 
наявність сировинних і енергетичних ресурсів та їх вартість; 
температура і жорсткість використовуваної води; 
асортимент і кількість виробів (тканин, волокон), що піддаються пранню; 
зміна конструкції пральних машин; 
традиції прання; 
захист навколишнього середовища. 
Відповідно до цього в нашій країні створено великотоннажне виробництво СМС в різних товарних формах (порошки, рідини, пасти, шматки), призначені як для прання в домашніх умовах, так і для пралень.

 

Однією з найважливіших характеристик товарів є асортиментна, яка визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань. 
Асортимент товарів - набір товарів, що формується за певними ознаками і задовольняє різноманітні, аналогічні та індивідуальні потреби. 
Асортимент споживчих товарів підрозділяється на групи - за місцезнаходженням, на підгрупи - по широті охоплення товарів, на види - за ступенем задоволення потреб, на різновиди - за характером потреб. 
За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент промисловий і торговий. Торговий асортимент - набір товарів, що формується організацією торгівлі або громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживчого попиту і матеріально - технічної бази. На відміну від промислового торговельний асортимент включає товари різних виробників. 
В залежності від широти охоплення товарів розрізняють наступні види асортименту: простий, складний, груповий, розгорнутий, супутній, змішаний. За ступенем задоволення потреб розрізняють раціональний та оптимальний асортимент.В залежності від характеру потреб асортимент може бути реальним, прогнозованим і навчальним. 
Формування асортименту - діяльність по складанню набору товарів, що дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації. 
Формування асортименту не може бути абстраговано від конкретної організації і повинне базуватися на заздалегідь обраних цілях і задачах, що обумовлюють напрями розвитку асортименту. Це визначає асортиментну політику організації. 
Асортиментна політика - цілі, завдання та основні напрями формування асортименту, визначаються керівництвом організації. 
Мета організації в області асортименту - формування реального і / або прогнозованого асортименту, максимально наближається до раціонального, для задоволення різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку. 
Для цього повинні бути вирішені наступні завдання: 
встановлені реальні і передбачувані потреби в певних товарах; 
визначено основні показники асортименту і дано аналіз його раціональності; 
виявлені джерела товарних ресурсів, необхідні для формування раціонального асортименту; 
оцінені матеріальні можливості організації для випуску, розподілу та / або реалізації окремих товарів; 
визначено основні напрямки формування асортименту. 
Основні напрямки в області формування асортименту: скорочення, розширення, стабілізація, оновлення, удосконалення, гармонізація. Зазначені напрями взаємопов'язані, значною мірою доповнюють один одного.               У таблиці 4 представлено асортимент пральних порошків вмагазині "ДЦ" на 15.04.2010р. 

Таблиця 4: Асортимент пральних порошків в магазині "ДЦ" на 15.04.2010 р.

Найменування	Кількість різновидів, шт.	Массовая  доля, %
Ariel	18	23
Аист	2	2,6
Дося	7	9
Ласка	2	2,6
Лоск	4	5,1
Миф	13	16,7
Персил	10	12,8
Tide	11	14,1
Tix	11	14,1
Итого	78	100

З даних таблиці 4 видно, що асортимент пральних порошків вмагазині "ДЦ" представлений сімдесятьмавісьмома різновидами. Найбільша масова частка припадає напральний порошок Ariel (23%). Найменше пральних порошківЛелека і Ласка (по 2,6%). Велика частка припадає на порошкиМіф (16,7%), Tide і Tix по (14,1%). 
У таблиці 5 представлено асортимент пральних порошків вмагазині "ДЦ" на 30.04.2010г. 

Таблиця 5: Асортимент пральних порошків в магазині "ДЦ" на 30.04.2010г.

Найменування	Кількість різновидів, шт.	Массовая  доля, %
Ariel	21	24,8
Аист	3	3,5
Био Max	2	2,4
Дося	5	5,9
Ласка	3	3,5
Лоск	4	4,7
Миф	15	17,6
Персил	11	12,9
Tide	12	14,2
Tix	9	10,5
Итого	85	100

За даними таблиці 5 можна зробити висновок, що як і ранішенайбільше різновидів порошку Ariel (24,8%), порошку Міф 17,6%, менше всього порошків Лелека і Лоск (по 3,5%). В ціломуасортимент розширився, т.к різновидів стало більше (було надходження товарів). З'явився новий порошок Біо Max, часткаякого склала 2,4%. 
У таблиці 6 показано, скільки всього порошків в магазині "ДЦ" 15.04.2010р. 

Таблиця 6: Кількість товарів в магазині "ДЦ" на15.04.2010р.

Наименование	Количество, шт.	Массовая  доля, %
Ariel	123	19
Аист	12	1,9
Дося	19	2,9
Ласка	7	1,1
Лоск	24	3,7
Миф	117	18,2
Персил	133	20,6
Tide	116	18
Tix	94	14,6
Итого	645	100

У таблиці 7 представлено кількість порошків в магазині "ДЦ" на 30.04.2010г. 

Таблиця 7: Кількість товарів в магазині "ДЦ" на30.04.2010г.

Наименование	Количество, шт.	Массовая  доля, %
Ariel	135	20,3
Аист	17	2,5
Био Max	20	3
Дося	15	2,2
Ласка	11	1,6
Лоск	19	2,8
Миф	103	15,5
Персил	108	16,2
Tide	135	20,3
Tix	104	15,6
Итого	667	100

З таблиць 6 і 7 можна зробити висновок, що кількість порошківзбільшилася з 645 до 667шт.

Миючі засоби представляють собою багатокомпонентні суміші речовин, водні розчини яких застосовують для очищення поверхні різних тіл від забруднень. До складу більшості миючих засобів крім миючих речовин (поверхнево-активних речовин, розчини яких володіють миючим дією), входять солі неорганічних кислот (фосфати, карбонати), що підсилюють миючу дію, а також відбілюючі та дезінфікуючі речовини, піноутворювачі або піногасники, ароматизуючі речовини, барвники та ін 
 
Поверхнево-активні речовини (ПАР) є органічні сполуки, що володіють поверхневою активністю, здатністю утворювати піну і напівколоїдний розчин у воді. Завдяки поверхневої активності, вони знижують поверхневий натяг води, збільшуючи тим самим її смачивающую здатність. 
 
Миючі речовини в залежності від будови вуглеводневого радикала і активної групи ділять на такі типи: 
   1. Алкілкарбонати (мила); 
   2. Алкілсульфати; 
   3. Алкилсульфонати; 
   4. Алкіларілсульфонати; 
  5. Алкіламмонійхлоріди (катіоноактивні миючі речовини). 
 Мила отримують переробкою жирового сировини, сульфати і сульфонати є синтетичними миючими речовинами.Перераховані миючі речовини називають йоногенних (Ионообразующее). У водному розчині вони дисоціюють на іони. 
Мила, сульфати і сульфонати є аніоноактивні, так як утворюють поверхнево-активний негативно заряджений іон.Зустрічаються і неіоногенні миючі речовини. Вони у воді не дисоціюють, але розчиняються, завдяки наявності в молекулі великого числа гідрофільних груп, наприклад ОН. До складу мила входять натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот: стеаринової та пальмітинової. Натрієві солі вищих карбонових кислот є основною складовою частиною твердого мила, калієві солі – рідкого мила.

У промисловості  мило добувають лужним гідролізом жирів. Цей процес ще називають омиленням жирів. Для омилення жирів замість лугу можна використовувати соду Na₂CO₃. Мило, добуте внаслідок цієї реакції, називається ядровим милом і відоме як господарське мило. Туалетне мило відрізняється від господарського наявністю добавок: барвників, запних речовин, антисептиків тощо.

Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними  молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Умовно склад мила можна позначити формулою R–COONa, деR – вуглеводневий радикал, до складу якого можуть входити 12–17 атомів Карбону. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок –COO^–Na⁺ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.

У твердій воді мило втрачає свою мийну дію, тому що утворюються нерозчинні магнієві та кальцієві солі вищих карбонових кислот. У зв’язку з цим широко розвивається виробництво синтетичних  мийних засобів. Вони мають добру  мийну дію і не втрачають її у твердій воді. До ефективних синтетичних  мийних засобів належать алкілсульфати. Це натрієві солі моноестерів сульфатної кислоти з вищими спиртамиRO–SO₂ONa, де R – насичений вуглеводневий радикал. Молекули цих солей містять 12–14 атомів Карбону і мають дуже добрі мийні властивості. Кальцієві та магнієві солі їх розчинні у воді, а тому такі мийні засоби миють і у твердій воді. Вони входять до складу поширених пральних порошків.

Мило і синтетичні мийні засоби належать до так званих поверхнево-активних речовин (ПАР). Їхнє широке застосування часто пов’язують із забрудненням водойм, довкілля. Річ  у тім, що до мийних засобів додають  фосфати, які у водоймах перетворюються на речовини, що живлять мікроорганізми. Вони починають швидко розмножуватись. А це спричинює заболочення водойм.

  4.Характеристика асортименту допоміжних засобів для прання; Характеристика пакування,маркування.

 

 

 Засбои для очищення 
Засовами для очищення корыстуются в тих выпадах, коли потрібно выдалити  плями, накипи, ржавчину. 
За призначенням їх ділять на засоби: для очищення керамічних виробів, емальованих поверхонь (ванн та ін.); для очищення посуду, виробів із металів; для чищення і миття скла; для чищення килимів, декоративних тканин; для видалення плям і чищення одягу та ін. 
Засоби для чищення випускаються у вигляді порошків, паст, рідин, аерозолів, салфеток.