Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 20:39, дипломная работа
Виготовлення зубних протезів складається з ряду послідовних процесів, що здійснюються лікарем в кабінеті і зубним техніком в зуботехнічній лабораторії. Для виготовлення зубних протезів необхідні спеціально обладнані приміщення.
Від правильної організації робочого місця зубного техніка залежить ефективність роботи. При раціональному устройстві робочого стола, наявності необхідного обладнання і інструментарія продуктивність праці зубного техніка підвищується.
Щоб відбиток краще відокремлювався від моделі, його можна на 3-5 хв. опустити в киплячу воду. За рахунок різного ступеня теплового розширення різних за товщиною і об'ємом мас відбитка і моделі шари гіпсу починають відокремлюватись, що полегшує звільнення моделі.
Стенсовий відбиток відокремлюють від моделі, нагріваючи його до повного розм'якання в гарячій воді. Від розм'якшеного стенсу відокремлюють ложку, а модель знов опускають у гарячу воду, після чого шпателем легко знімають стене. Щоб запобігти поломці зубів, стене треба добре розігрівати, але не допускати його перегрівання, бо перегрітий стене набуває клейкості, а це утруднить його відокремлення від моделі.
Виготовлені моделі зіставляють у центральній оклюзії і фіксують в оклюдаторі. За моделлю виготовляють гіпсовий штамп, який повинен повністю відтворювати форму майбутньої коронки, але бути меншим від неї на її товщину. Ураховуючи, що коронка повинна мати високу точність у зоні шийки зуба, для збереження рельєфу шийки на гіпсовому зубі (штампі) треба окреслити її плоско загостреним хімічним олівцем, тобто оконтурити. Потім слід відновити точний відбиток обробленого зуба на гіпсовій моделі. На гіпсовому відбитку, а отже, і на моделі, звичайно, не відтворюється щілина між зубами, утворена під час сепарації. Топка гіпсова перегородка на відбитку, як правило, ламається. Спосіб відтворення цієї щілини металевими прокладками, встановленими між зубами, на нашу думку, неточний і його не можна рекомендувати для масової практики.
Таким чином, у більшості випадків на моделі не відтворюється сепарація зуба, і технік повинен її створити самостійно. Відсепарувати зуб, на який надівають коронку, від сусіднього зуба можна гострим тонким лобзиком. При цьому лінія розрізу повинна з'єднати краї вестибулярної і оральної ліній шийки зуба. Щілину між зубами утворюють так, щоб не пошкодити і повністю зберегти коронки сусідніх зубів. Після сепарації переходять до моделювання зуба, тобто до відновлення його анатомічної форми, порушеної препаруванням, а також патологічним процесом.
На куксу зуба обережно наливають розтоплений віск так, щоб він не потрапив на шийку зуба. Зуб повинен бути сухим, щоб віск добре склеївся з гіпсом. Тримати його треба горизонтально і віск наносити рухом шпателя від шийки зуба до жувальної поверхні та ріжучого краю. Модельований зуб покривають воском з деяким надлишком. Поки віск м'який, змикають оклюдатор, щоб дістати контури зубів-антогоністів. Останні змочують водою, щоб до них не прилипав віск. При змиканні не треба тиснути на оклюдатор, щоб не порушити точності моделювання зубів. Якщо віск затвердне, його треба повторно розігріти і знову зімкнути оклюдатор. Повторно моделюють зуби після затвердіння воску. При цьому враховують форму симетричного зуба, розташування зубів-антогоністів, сусідніх зубів і товщину майбутньої штучної коронки. Змодельований зуб при змиканні повинен відстояти від зубів-антогоністів на 0,25 мм, його вестибулярна і оральна поверхні повинні бути глибші порівняно з сусідніми зубати також на 0,25-0,30 мм, між модельованим і сусіднім зубами повинна залишатися щілина, що дорівнює товщині коронки, тобто, 0,25мм.
Закінчивши моделюванн, зуб треба видалити з моделі. Для цього її кладуть у воду, щоб гіпс розм'як. Зуб вирізують пилкою або технічним шпателем. Щоб не поламати зуб, модель розрізають по лінії сусідніх зубів так, щоб вирізаний фрагмент був трохи ширшим, ніж сам зуб. Рештки гіпсу починають зрізати від шийки зуба до основи моделі, причому вісь коронки зуба повинна збігатися з віссю основи. Зуб з основою, вирізаний з моделі, є гіпсовим штампом. Його обробляють двома способами. Гіпс, на основі штампа можно зрізати по ширині шийки зуба або залишити основу трохи ширшою. У другому випадку на переході шийки зуба в основу утворюється уступ шириною 0,5-1,0 мм. Оскільки край коронки повинен заходити у фізіологічну кишеню, то шийку на гіпсовому штампі слід подовжити. Для цього гостро заструганим олівцем на 1 мм нижче шийки зуба і паралельно їй проводять другу лінію. Гострим шпателем знімають гіпс, що лежить між першою і другою лініями, причому шпатель тримають паралельно до осі зуба. Оформлення цієї частини гіпсового штампа має дуже велике значення. Якщо звузити або розширити зуб на ділянці другої лінії шийки, то виготовлена коронка буде вужчою або ширшою, друга лінія шийки на гіпсовому штампі повинна бути чіткою, щоб відштампувалася на коронці. Для цього безпосередньо під позначеною олівцем другою лінією шпателем роблять борозенку, якщо основа штампа має таку саму товщину, як і зуб в ділянці шийки. Якщо між шийкою і основою штампа є уступ, то край коронки визначають за ним. Перевагу слід віддавати першому способу обробки гіпсового штампа. При наявності уступа припасовувати гільзу треба точно по довжині коронки зуба. Проте, коли гільза виявляється довшою від коронкової частини гіпсового штампа, під час штампування вона розривається біля краю або дає складки на жувальній поверхні.
Гіпсовий штамп використовують для виготовлення металевих штампів, які повинні точно відповідати першим. Для цього спочатку треба виготовити гіпсовий контр-штамп або матрицю. Гіпсовий конрштамп можно виготовити за одним гіпсовим штампом або одночасно за кількома. У першому випадку застосовують гумове кільце, у другому- металеву раму.
Щоб гіпсовий штамп легко відокремився від контр-штампа, його на 7-10 хв. опускають у холодну воду. У гумове кільце заливають гіпс, коронкою вниз опускають гіпсовий штамп так, щоб щоб він не дійшов до дна на 1,5-2,0 см. Щоб під час заливання гіпсу не утворились пори, по кільцю постукують, і штамп кілька разів занурюють у гіпс. Коли гіпс затвердне, матрицю видаляють з кільця, для стійкості на ній утворюють шпателем плоску поверхню, а на протилежному боці - борозенку. У цю борозенку вставляють шпатель і, постукуючи по ньому молоточком, розколюють матрицю. Якщо гіпсовий штамп не видаляється з матриці, її знову складають і розколюють на тій ділянці, на якій затримався штамп. Після видалення гіпсового штампу матрицю зіставляють, установлюють у кільце і відливають по ній металеві штампи.
Набагато швидше готувати контрштамп одночасно для кількох зубів. Для цього гіпс наливають на скло, надають його форми прямокутника товщиною до 2 см і вирівнюють його поверхню мокрим шпателем. Надати гіпсу бажаної форми можно також за допомогою металевої рамки. Штампи занурюють у гіпс боком приблизно до половини і розміщують один від одного на відстані 1,0-1,5 см. Коли гіпс затвердне, форму знімають із скла, вирізають на її краях клиноподібні заглибини, занурюють на 7-їй хв. у холодну воду і знову заливають шаром гіпсу товщиною 2-3 см. Форму розкривають, постукуючи по ній молоточком або опускаючи в киплячу воду на 5-7 хв. Потім гіпсові штампи обережно виймають, стуляючи обидві половинки форми і заливають у неї легкоплавкий метал, Відливають відразу два металеві штампи. Один з них використовують для попереднього штампування гільзи, а другий -для остаточного. Якщо металеві штампи у місці розколювання мають незначні виступи, то на бічній поверхні їх видаляють напилком, а жувальній - гострим штихелем або бором.
Аналіз основних показників діяльності зубопротезного
відділення Білопільської ЦРЛ за 2009 - 2011 роки
Показники | 2009 р. | 2010 р. | 2011 р. |
Коронки металеві | 613 | 578 | 607 |
Коронки пластмасові | 43 | 66 | 50 |
Коронки з облицюванням | 82 | 77 | 66 |
Коронки металеві в мостоподібних протезах | 1114 | 1060 | 1245 |
Вкладки | 63 | 50 | 46 |
Коронки естетичні | 26 | 29 | 47 |
Штифтові коронки | 22 | 25 | 24 |
Зуби литі | 39 | 41 | 50 |
Зуби литі з облицюванням | 1212 | 1239 | 1126 |
Повні знімні протези | 174 | 203 | 217 |
Часткові протези | 287 | 325 | 272 |
Бюгельні протези | 39 | 47 | 47 |
Прийнято хворих | 4749 | 4166 | 4617 |
Завідуючий
зубопротезним відділенням В.І.Гнилосир
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Робота зубного техніка вимагає дотримання правил техніки безпеки. Використовувати електроплитку тільки при заземленні, цілісність електропроводки. При знаходженні побічних шумів або поломок звертатись за допомогою до електротехніка.
Під час роботи з паяльним апаратом не дозволяється створювати занадто великий тиск - це вибухонебезпечно. Заправляти паяльні апарати паливом можна в тому разі, коли поблизу немає відкритого вогню.
Шліф-мотор повинен мати спеціальну раструбу, яка захистить у разі пошкодження абразивного круга.
А також необхідна вентиляція.
При роботі з кислотами необхідно дотримуватися таких правил:
• кислоту треба лити в воду, а не навпаки;
• роботу з кислотами, відбілами та іншими реактивами проводити тільки в витяжних шухлядах, в гумових рукавичках і захисних окулярах;
• відбілювати потрібно в спеціальному посуді, використовувати емальований посуд забороняється;
• нейтралізація кислот проводиться слабим розчином луги або водою, а луги - слабкими кислотами і водою;
• зберігаються реактиви тільки в скляних бутилах зі щільно притертими кришками в спеціально відведеному місці.
Накази, якими керуюся в роботі
1. Наказ Сумського УОЗ №408 від 18.08.89 р. «Про збирання та здачу лому медичних виробів одноразового використання».
2. Галузевий стандарт 42-21-2-85 «Дезінфекція і стерилізація виробів медичного призначення».
3. Наказ МОЗ України №38 від 28.03.94 р. «Про організацію і проведення боротьби з педикульозом».
4. Наказ МОЗ України №356 «Правила придбання, приймання, зберігання, призначення, відпуску, використання, обліку і контролю наркотичних засобів, психотропних речовин та прескурсорів, переліку та спеціальних бланків №3 у державних та комунальних лікувально-профілактичних закладах».
5. Наказ МОЗ України № 742 від 23. 11. 2007 року «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою".
6. Наказ МОЗ України №120 від 14.11.2000 р. «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію / СНІД".
7. Наказ МОЗ України №288 від 23.09.76 р. «Про санітарно-профілактичний стан лікарень».
8. Наказ МОЗ України від 12.07.89 р. „Про заходи по зниженню захворюваності на вірусні гепатити".
9. Наказ Сумського УОЗ №694 від 9.10.87 р. «Про виконання завдань по боротьбі зі СНІДом в Сумській області».
10. Закон України «Про попередження захворювання СНІДом та соціальний захист населення. Заходи соціального захисту хворих та інфікованих, заходи соціального захисту медичних працівників».
11. Наказ Сумського УОЗ №146 від 14.04.97 р. «Про порядок надання першої медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД».
12. Методичні рекомендації по наданню першої медичної допомоги при невідкладних станах.
13. Наказ МОЗ України №720 від 31.08.78 р. «Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньо лікарняною інфекцією».
14. Наказ №344 від 15.10.2000р. «Про затвердження методичних рекомендацій удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД».
15.Наказ МОЗ СРСР від 29.03.76р. №288 «Про затвердження інструкції про санітарно-епідемічний режим лікарні і про порядок здійснення органами та закладами санітарно-епідемічної служби державного санітарного нагляду за санітарним станом лікувально-профілактичних закладів».
Завідуючий зубопротезним
відділенням
Ознайомлений:
Зубний технік ________________ С.А. Шестак
Информация о работе Ортопедическое лечение твёрдых тканей зуба