Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2012 в 20:29, реферат
За роки економічних реформ стан умов і безпеки праці на багатьох підприємствах країни значно погіршився.
Згідно з даними Держкомстату України, кількість осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (в основних видах економіки) на початок 2006 року складала майже 1,6 млн., або 27,4% до облікової кількості штатних працівників, що на 12% більше, ніж їх було в 1990 році.
Вступ. 3
Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики. 5
Висновок. 15
Список використаної літератури 16
Міністерства і відомства, управлінські структури всіх рівнів мають здійснювати постійний контроль за дотриманням санітарного законодавства як у процесі експлуатації діючих, так і при проектуванні нових підприємств, впровадженні новітніх технологій, передбачивши їх безпеку. Повнота та якість проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих—важлива передумова чіткої організації всієї системи охорони праці.
Істотні зрушення у цій справі може принести політика заміни морально та фізично застарілого устаткування, приведення основних фондів підприємств у відповідність до нормативних актів, відновлення державної системи підготовки і перепідготовки робітників та інженерно-технічних працівників, впровадження і дотримання правил безпеки на виробництві, забезпечення працівників засобами індивідуального і колективного захисту.
Необхідно постійно розширювати наукові дослідження з пріоритетних проблем медицини праці, які б дали змогу поліпшити умови праці та зменшити кількість професійних захворювань в Україні.
Визначним фактором процвітання і економічного благополуччя будь-якої країни на нинішньому етапі розвитку є не тільки рівень національного доходу і розвиток виробництва, але й загальний стан охорони здоров’я та охорону праці. Нехтування таким фактором, як охорона праці, призводить до швидкого погіршення стану виробництва, відтоку значної частини продуктивних сил в інші галузі (в основному в невиробничу сферу), дисбалансу і нестабільності економіки.
Без правового врегулювання служб охорони праці і забезпечення фінансування заходів з охорони праці якісна робота щодо створення безпечних умов праці неможлива.
Оскільки проблеми охорони праці існують на державному, галузевому, регіональному і виробничому рівнях управління, законодавство має передбачити вимоги щодо забезпечення фінансування відповідних заходів на кожному з цих рівнів, а також визначити джерела фінансування та ті механізми, завдяки яким виділені кошти будуть використовуватися за цільовим призначенням.
На державному, галузевому, регіональному рівнях формуються цільові програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, програми навчання з питань охорони праці, організації виробництва та забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Визначаються заходи з охорони праці у відповідних розділах перспективних і поточних планів соціально-економічного розвитку держави чи регіону. На виробничому рівні формуються і включаються до колективного договору комплексні інженерно-технічні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці на підприємстві, в установі, організації. Передбачається й виділення відповідних коштів на їх реалізацію.
Тож будемо сподіватись на швидке рішення цієї проблеми.
2. National Occupational Research Agenda Update / NIOSH, May 1999. — P. 37.
3. Пищиков В.А., Лубянова И.П. Профессиональная заболеваемость в Украине (динамика за последние 10 лет, причины формирования) и пути сохранения профессионального здоровья населения // Сб. Гигиена труда. — Вып. 30. — 1999. — С. 13–23.
4. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н. Изучение профессионального риска на Украине // Медицина труда и промышленная экология. — 1999. — 4. — С. 6–9.
5. Ершова М.А., Белашова И.Г. Профессиональная заболеваемость в сельском хозяйстве Украины // Сб. Гигиена труда. — Вып. 31. — 2000. — С. 32–39.
6. Борисполець Ю. Контроль за безпекою посилюється // Охорона праці. — 2002. — № 6. — С. 23–24.
7. Безпека праці // Охорона праці. — 2002. — № 6. — С. 21.
8. Луньов С. Повертайся з роботи живий // Охорона праці. — 2002. — № 6.— С. 5–7.
9. Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П., Гвозденко Л.А., Ершова М.А. Состояние профессиональной заболеваемости в Украине на современном этапе // Врачебное дело. — 1999. — № 5. — С. 146–149.
10. Registry of toxic effects of chemical substances. — NIOSH. — 1977. — Vol. 1. — 987 р.; Vol 2. — 930 p.
11. International Register of Potentially Toxic Chemical United Nations Environment Programme. — Geneva. — 1986. — Vol. 1. — 602 p.
12. Vaaranen V., Vasama M., Toikkanen V. New cases of occupational diseases reported to the Finnish Register of Occupational Diseases. — Helsinki: Institute of Occupational Health, 1990. — 35 p.
13. Карнаух М., Беднарик О., Галабурда Л., Сухомлин М. Автоматизована система обліку «Профзахворюваність» // Медицина праці. — 2000. — № 10. — С. 36–37.
Информация о работе Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики