Небезпека аборту для організму дівчини. Методика промивання шлунку

  Мимовільний викидень в період до 12 неділь в більшості випадків настає в результаті гормональних порушень, зокрема при недостатності гормону жовтого тіла і дистрофічних змінах в стінці матки. Першим симптомом викидня є біль в попереку і внизу живота. Потім з'являються кров'яні виділення і відбувається відторгнення плодового яйця, тобто настає викидень. В цілях профілактики кровотечі і запалення після викидня вискоблюють порожнину матки.

  Гормональна недостатність теж є причиною пізніх абортів і передчасних пологів. Пізні аборти (від 13 до 27 неділь вагітності) часто бувають при шийно-перешийній недостатності, що розвинулася унаслідок частих абортів. Настає слабкість внутрішнього зіву матки, і плодове яйце як би само собою випадає з порожнини матки. Спочатку стає видним навколоплідний міхур, потім він розкривається, відходять води і народжується плід. Цей процес відбувається безболісно, навколоплідні води відходять і народжується раптово плід.

  У хворих з шийно-перешийної недостатністю інфекція з піхви проникає в порожнину матки, виникає запалення плодових оболонок. З'являється постійний ниючий біль в попереку і внизу живота, підвищується температура тіла до 37,5 '°с і більше. Незабаром відходять води і настає викидень. У таких випадках також необхідні вискоблювання порожнини матки і протизапальне лікування.

  Таким чином, аборти шкодять організму  жінки, вони впливають на течію і  результат подальших вагітностей  і пологів, а також на стані плоду і новонародженого [1, 16-17].

  2. Методика промивання шлунка дитині

  Зазвичай  шлунок промивають при харчових отруєннях, кишкових інфекціях, отруєннях хімічними, лікарськими речовинами, накопиченні  в шлунку неперетравленої їжі, при  гострих розладах травлення. У цих випадках вчасне промивання шлунка як долікарська допомога є одним з основних заходів, що запобігають всмоктуванню токсичних чи отруйних речовин у кров. Навіть отруєння великими дозами шкідливих речовин має легший перебіг і зазвичай сприятливе завершення, якщо промивання шлунка проведено вчасно [3, 299].

  Перш  за все потрібно приготувати рідину для промивання. Це може бути розчин марганцевокислого калію блідо-рожевого кольору. Його обов'язково треба профільтрувати через паперовий фільтр чи просто складену в 4 шари марлю, оскільки дрібні кристалики, які не розчинилися у воді, можуть обпекти слизову оболонку стравоходу чи шлунка.

  Можна застосувати воду з додаванням кухонної солі (2-3 столові ложки на 5-10 л рідини). Сольовий розчин запобігає просуванню отрути чи токсинів зі шлунка в кишечник.

  Дітям віком до 3 років промивання шлунка здійснюють ізотонічним розчином натрію хлориду (його можна придбати в аптеці).

  Найефективнішим є застосування сорбентів - речовин, які мають властивість зв'язувати і виводити з організму токсини, отрути, мікроби, харчові та бактерійні алергени. До них належить всім відоме активоване вугілля. 5-6 таблеток вугілля, а іноді до 10, рекомендують розтовкти в порошок і змішати з перевареною водою.

  Можна застосувати також ентеросорбент полісорб чи сілард-П у вигляді 1-2% водної суспензії (1 чайна ложка з верхом препарату на 100 мл перевареної води).

  У разі отруєння кислотами застосовують 2% розчин соди, розчин лимонної кислоти - у разі отруєння лугами.

  Рідина для промивання шлунка має бути підігрітою до 35-37 градусів за Цельсієм, щоб запобігти охолодженню дитини і сповільнити перистальтику кишечнику.

  Загальна кількість рідини для промивання шлунка дитини віком 6-9 міс має бути 600-800 мл; 9-12 міс - 800-1000 мл; старшим 1 року - 1 л рідини на рік життя, але не більше 10 л. Цю кількість рідини треба розділити на декілька прийомів, кожен з яких має закінчуватися очищенням шлунка.

  Очищення шлунка проводять штучно викликаним блюванням за допомогою механічного подразнення м'якого піднебіння та зіва. Перед цим дитину садять на стілець, закривають груди рушником чи клейонкою, до рота підносять лоток чи ставлять на підлогу велику миску. Ослабленим дітям, які лежать у ліжку, треба повернути голову на бік так, щоб вона була нижче тулуба, пристосувати посудину для блювотиння. Промивати шлунок треба до одержання чистої води. Після блювання необхідно прополоскати рот дитини теплою перевареною водою [5, 96].

  Висновок

  Отже, аборт переважно викликає негативні наслідки для жіночого організму:

• у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл: можливі кровотечі між місячними, у жінки, в якої вже є діти після аборту менструальний цикл може відновитися через 3-4 місяця; у жінки з першою вагітністю відновлення усіх функцій може затягтися до 6 місяців і більш;
• аборт - найбільш часта причина гінекологічних захворювань - після аборту вони розвиваються в кожної п'ятої жінки;
• аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;
• як і будь-яка інша операція, аборт може викликати ряд ускладнень різного ступеня тяжкості;
• це психологічний стрес, що може призвести до змін психіки та її захворювань! Часто жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом, відчуває себе винною в убивстві своєї ж дитини. Такого роду нервові порушення часто мають дуже негативний вплив на відносини та виховання народжених пізніше дітей.

  Ускладнення після абортів можуть розвитися  в жінки через деякий час (через  декілька місяців і навіть кілька років). У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту розів'ється хронічне запалення придатків матки, у 11% - ерозія шийки матки, у 7% - ендоцервецит, у 4% - різні порушення менструального циклу. Через два роки після зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів.

  Використана література

1. Жученко П. Г., Рудюк Н. М., Степанюк Л. И. Последствия аборта. – К.: Здоровья, 1988.
2. Кулаков В. И., Куикова Н. Н. Аборт и его осложнения. – М.6 медицина, 1987.
3. Марчук А. І Долікарська допомога: Підручник / А. І. Марчук, В. М. Солодкий, М. В Чорний. – К.: НАВСУ – «Правові джерела». – 2000.
4. Фролова О. Г., Гранат Н. Е. Вред аборта. – М.: Медицина, 1985.
5. Чуприна О. В. Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка: Навч. посіб./ О. В. Чуприна, Т. В. Грищак, О. В. Долинна. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006.