Небезпека аборту для організму дівчини. Методика промивання шлунку

  Міністерство освіти і науки України

  Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка 
 

  Кафедра спортивної медицини та валеології 
 

  ІНДЗ картка №11

  1. «Небезпека аборту для організму дівчини»

  2. «Методика промивання шлунку» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Підготувала:

  студентка 0016 гр.

  Книш А. В.

  Перевірила:

  Бріжата І. А. 
 
 

  Суми-2009 
План

  Вступ……………………………………………………………….…………3

  I. Небезпека аборту для організму дівчини……………….…….………….4

1. Хвороби матки, які виникають після аборту…………….…….……6

1. Плацентарний поліп……………………….………………...….6
2. Ендометрит……………………………..……………..…..……..6

2. Безпліддя…………………………………………………..…………….7

3. Аборт і невиношування вагітності………………………..…..……….8

  II. Методика промивання шлунка дитині………………………...…………..9

  Висновок…………………………………………………………….......……..11

  Використана література…………………………………………………...….12 

 

  

  Вступ

  Або́рт (лат. abortus — викидень, від aborior - померти перед народженням) — припинення життя зачатої, але ще не народженої дитини, внаслідок якого настає переривання вагітності, і видалення її з матки до того, як дитина зможе жити самостійно (до 22 тижнів). Народження дитини після цього терміну називається передчасними пологами. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання - хірургічне чи медикаментозне). Медичний аборт за своєю суттю є дитиновбивством, і тому у багатьох релігіях світу вважається смертним гріхом.

  Одним з найбільш грізних ускладнень абортів  у жінок, що неродили, є різке збільшення ризику розвитку рака грудей. Як відомо, цей вид раку займає перше місце серед причин смертності від онкологічних захворювань в усьому світі.

  Перша вагітність починає особливим образом переформовувати і перебудовувати клітки молочних залоз, підготовляючи них до досі невикористаної функції - виробленню грудного молока і годівлі дитини. Формування кліток йде практично протягом усієї вагітності, і закінчується вже до самих родів. Якщо ж жінка робить аборт і перериває вагітність у такий спосіб (то ж саме відноситься, на жаль, і до мимовільного переривання вагітності), те клітки грудних залоз залишаються несформованими, їхній розвиток не завершується.

  Особливе місце серед всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Багато хто з цих симптомів жінка ніяк не зв'язує з минулим абортом. Найбільш розповсюдженими ознаками постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття провини, суіцидальні нахили, зловживання алкоголем і наркотиками, анорексия (відсутність апетиту і бажання є), нічні кошмари про дітей і т.д.  

  1 Небезпека аборту  для організму  дівчини

  Аборт — мимовільне або навмисне переривання  вагітності строком до 27 неділь включно, коли плід, ще не може існувати поза материнським організмом. Операцію штучного аборту виконують шляхом вискоблювання  порожнині матки кюреткою або за допомогою вакууму-аспіратора. Це небезпечне втручання, і навіть професійному лікарю не завжди вдається уникнути важких ускладнень.

  Операція  штучного аборту полягає в розширенні каналу шийки матки, порушенні цілості  плодового яйця і його зв'язку із стінкою матки, а потім видаленні  всього плодового яйця. Ретельно і  обережно вискоблюють всі стінки порожнини матки, які в різних місцях мають різну товщину. Основну  частину маніпуляцій виробляють усліпу, без контролю зору. Розширення шийки матки пов'язане з ризиком  її пошкодження. Відділення плодового  яйця від стінки матки - найвідповідальніший, травматичний момент операції: доводиться виконувати інструментальне втручання у недоступному для огляду просторі. Крім того, при цій операції ушкоджується велика кількість кровоносних і лімфатичних судин, а також нервових закінчень. Розкриті судини в порожнині матки не можна перев'язати, а поверхню рани - зашити. Унаслідок аборту на внутрішній поверхні матки утворюється велика рана, що кровоточить, яка гоїться протягом 4 - 5 неділь. Даній операції в основному підлягають молоді здорові жінки [1, 12-13].

  Штучні  аборти нерідко супроводжуються різними ускладненнями, що виникають безпосередньо в процесі самої операції, а також в найближчі після неї дні.

  Проте набагато частіше ускладнення виявляються через певний час після зробленої операції. Тому післяабортні ускладнення (захворювання) прийнято умовно ділити на найближчі та віддалені.

  У жінок, що перенесли аборт, нерідко спостерігається підвищена нервозність, дратівливість, плаксивість, спустошеність, а інколи апатія і пригніченість. Потрібен час, аби самопочуття жінки покращало.

  Дуже  часто через тривалий час після аборту жінки жалкують, що поквапилися перервати вагітність. Нерідко ознаки такого жалю можна відмітити у них незабаром же після зробленої операції. Про це свідчать багаточисельні особисті спостереження лікарів акушерів – гінекологів.

  До  ускладнень, що виникають безпосередньо  в процесі штучного переривання  вагітності, відносяться перш за все  механічні пошкодження шийки  і тіла матки. Яким би способом дана операція не робилася, пошкодження матки в тій чи іншій мірі фактично є неминучими. Адже для того, щоб видалити з матки плодове яйце, необхідно спочатку проникнути в її порожнину. А для цього в обов'язковому порядку потрібно розширити канал її шийки. Таке розширення має бути тим значніше, чим більше термін вагітності, при якому виробляється аборт.

  Слід  також враховувати, що канал шийки  матки у здорової жінки дуже вузький. Вхід в нього з піхви (зовнішній  зів), а також вихід каналу в  порожнину матки (внутрішній зів) бувають  стислі, по прийнятій в акушерстві термінології — «закриті».

  Розширення  каналу шийки матки при штучному перериванні вагітності досягається  шляхом поступового введення в нього  спеціальних розширювачів зі все  більш і більш широким діаметром. При цьому доводиться долати деяку  перешкоду з боку зовнішнього  і особливо внутрішнього зіву. Така маніпуляція завжди пов'язана з  великими труднощами і ризиком. Це в першу чергу відноситься до жінок, які ще не народжували, у зв'язку із значною пружністю у них тканин шийки матки і вузькістю її каналу.

  Не  дивлячись на те що розширення шийки  матки завжди виробляється лікарем  дуже обережно (з врахуванням розташування тіла матки), під час введення розширювачів нерідко виникають тріщини, надриви шийки, інколи досить значні. Як правило, вже в процесі розширення шийки з'являються хоч би невеликі кров'яні виділення. Це само по собі свідчить про деякої травматизації шийки матки. Найбільш рясними вони бувають при виробництві штучного аборту у жінок, що не народжували. [4, 28-30].

  Хвороби матки, які виникають  після аборту

  Наслідком штучного, аборту нерідко є розриви шийки матки, перфорація шийки і стінок матки. Ці ускладнення можуть зумовити розвиток місцевих запальних процесів, з'явитися причиною невиношування подальших вагітностей і розриву матки при подальших пологах. При кримінальному втручанні до цих ускладнень, як правило, приєднується інфекція.

  Плацентарний  поліп

  Після штучних, частіше позалікарняних абортів може розвинутися ускладнення, так зване плацентарним поліпом. Воно виникає у тому випадку, коли в матці затримуються залишки ворсистої оболонки, які піддаються організації, проростають елементами сполучної тканини, витікаючої з децидуальной оболонки, і зберігаються в матці, щільно прикріпляється до її стінки. У таких хворих після аборту спостерігаються тривалі кров'яні виділення із статевих шляхів. Інколи виділення тимчасово припиняються, але потім поновлюються. При вагінальному дослідженні визначається деяке збільшення розмірів матки, вона, як правило, м'яка, безболісна. Інколи матка майже не збільшена, щільна і напружена в результаті сильного скорочення, обумовленого наявністю плацентарного поліпа, на який вона реагує як на чужорідне тіло. Кількість кров'яних виділень збільшується і вони можуть перейти в сильну кровотечу, особливо в дні очікуваної менструації.

  Лікування плацентарного поліпа полягає у  видаленні залишків плодового яйця шляхом вискоблювання матки. Інфекція при плацентарному поліпі може вийти  за межі порожнини матки і привести до виникнення запального процесу в  придатках та інших відділах малого тазу. У таких випадках не можна обмежитися інструментальним видаленням плодового яйця, потрібно також провести відповідну протизапальну терапію.

  Ендометрит

  Після штучного аборту ендометрит найчастіше розвивається при затримці частин плодового яйця в матці і проникненні висхідної інфекції. При кримінальному втручанні незалежно від характеру маніпуляцій, що проводяться, як правило, відбувається інфікування порожнини матки. Розвиток ендометриту в цьому випадку залежить від стану макроорганізму і вірулентності інфекції. У хворих, ослаблених унаслідок крововтрати, психічної травми, вірогідність виникнення інфекційного процесу у відповідь на впровадження збудників інфекції значно збільшується.[2, 41-42]

  Безпліддя

  Дані  медичної статистики свідчать, що в  перший рік заміжжя вагітність виникає  в 80 —85% всіх молодих жінок, що регулярно  живуть статевим життям, коли вони і  їх чоловіки не застосовують протизаплідні засоби.

  Якщо  ж після 2 — 3 років подружнього  життя без вживання протизаплідних засобів вагітність жінки не настає, то такий брак вважається безплідним.

  Безпліддя — не захворювання. Це, як правило, прояв  тих, що існують в організмі чоловіка або жінки різних патологічних станів, які і визначають нездатність  одного з подружжя, а інколи і  обох мати дитину.

  Безпліддя виникає в тих випадках, коли статеві залози чоловіка або жінки через які-небудь причини не виробляють, не виділяють статевих кліток або ці клітки неповноцінні; коли відсутні умови для зустрічі і злиття чоловічих і жіночих статевих кліток, тобто для запліднення; коли запліднена яйцеклітина буває позбавлена можливості подальшого існування і розвитку в організмі матері.

  Первинне  безпліддя може бути викликане вродженими вадами розвитку статевих органів або  їх недорозвиненням у зв'язку з несприятливою дією зовнішнього середовища на організм жінки в період його становлення. І чим значніше міра недорозвинення, тим швидше воно може стати причиною безпліддя. Крім того, первинне безпліддя може виникнути в результаті ряду загальних і гінекологічних захворювань, ендокринних розладів і ін.

  Вторинне безпліддя. У його виникненні значна роль належить штучним абортам, особливо при першій вагітності. За статистичними даними, в половині всіх випадків вторинного безпліддя винне штучне переривання вагітності.

  Поширеною причиною, що обумовлює безпліддя  після зробленого аборту, є запальні процеси статевих органів: шийки матки, її тіла, маткових труб, яєчників, що в основному хронічно протікають.

  Аборт, будучи біологічною травмою, ослабляє нейроендокринну регуляцію організму жінки, порушує функції гіпоталамо-гіпофізарної системи і залоз внутрішньої секреції, а також взаємини між ними[4, 42-48].

  Аборт і невиношування вагітності. Негативна дія аборту на організм жінки не обмежується лише запальними захворюваннями статевої сфери і безпліддям. Грубо виконане втручання, особливо за межами лікувальних установ, украй негативно впливає на периферичні нервові закінчення шийки і тіла матки, а також центральну нервову систему. Однією з життєво важливих функцій нервової системи є так звана трофічна. Завдяки трофічній функції здійснюються регуляція обміну речовин в тканинах і забезпечення їх живленням. При аборті і його ускладненнях порушується трофічна  функція центральної і периферичної нервової системи. У тілі і шийці матки під час аборту і після нього ушкоджуються нервові закінчення, що приводить до порушення обміну речовин в організмі.