Електропровідність клітин і тканин

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2013 в 16:19, творческая работа

Описание работы

Величина електропровідності живих тканин і органів несе велику інформацію про фізіологічний стан в нормі і патології, про вплив на нього, лікарських препаратів, температури, ультразвуку і іонізуючого випромінювання. Електропровідність є мірою проникності мембран , визначає активність іонів у клітинах. Крім того як постійний струм так і змінний використовується в медицині, як з лікувальною так і з діагностичною метою.

Работа содержит 1 файл

електропровідність клітин і тканин..ppt

— 548.50 Кб (Скачать)

Метод реографії ґрунтується  на законі Ома, формули 4.3. Так  як кров характеризується значно  більшою електропровідністю порівняно  з іншими тканинами, то при  збільшенні об’єму крові в  деякій ділянці судинної системи  після її систолічного виштовхування  спостерігається збільшення електропровідності (опір падає), а після зменшення  об’єму в результаті відтоку  крові спостерігається зменшення  електропровідності. Зареєстровані  в часі коливання електропровідності  створюють умови для одержання  реограми.

 

 

 

 

      - зміна електропровідності;

v- об’єм органу;

 

Між зміною електропровідності  і об’ємом органів, які вивчаються, існує така залежність:

 

(4.13)

 

де  

 

- електропровідність органу;

 

 

 

- зміна об’єму органу.

 

 

 

 

Величина електричного опору  живих тканин залежить від  частоти струму, який проходить  через ці тканини. Ця залежність  визначається структурою досліджуваної  ділянки, розподілом тканин з  ємнісними або резисторними властивостями  і зв’язком між електричними  властивостями тканин і частотою  струму. Тому вибір частоти струму, на якій ведуться дослідження, дуже важливий. На малих частотах  опір шкіри і тканин дуже  великий (~6

 

                                                                                     104 Ом) і реєструвати зміну опору (електропровідності) важко. Дуже великі частоти струму теж неприйнятні, оскільки, внаслідок великого розсіювання їх важко підвести до досліджуваної ділянки тіла, крім того, струм великої частоти розповсюджується переважно по поверхні тіла. Більшість реографів, які випускаються промисловістю, сьогодні працюють в діапазоні частот 30...80 кГц. Слід мати на увазі, що вибір діапазону частот дослідження визначається діелектричними властивостями шкіри.

 

 

 

 

Електропровідність крові залежить  від швидкодії її руху, а зміна  опору рухомої крові залежить  від концентрації еритроцитів. Особливо  важливим є те, що коливання  електропровідності, які зв’язані  з пульсовим прискоренням кровотоку, чітко реєструються в артеріальному  руслі і гірше – у венах.

Таким чином, дякуючи застосуванню  змінного струму високої частоти  можлива реєстрація дуже малої  величини зміни електричного  опору живої тканини обумовленої  коливаннями кровотоку. Експериментальні  дослідження різних авторів показали, що ця величина не перевищує (0,5...1)% від загального опору між  електродами. Реєстрація таких малих  змін електричного опору можлива  лише з допомогою сучасної  підсилювальної апаратури.

 

 

 

 

Коливання електричного опору, які реєструються як реографічні  хвилі, характеризуються параметрами, основними із яких являються  період, амплітуда і форма хвилі. Ці параметри реографічних хвиль  відображають її складні процеси, які відбуваються в артеріальній  системі при роботі серця. Коливання  маси крові у ділянці судинного  русла, яка вивчається відображають  стан пульсового кровонаповнення, що проявляється на реограмі  у відповідній амплітуді географічної  хвилі. Величина кровонаповнення, швидкість  кровотоку, характер їх динамічних  змін після скорочення серця  визначається станом судинної  системи, артеріального і у меншій  степені венозного русла; еластичності, пружнов’язних властивостей. Так, наприклад, еластична судинна стінка дозволяє  масі крові після систоли швидко  і повністю розкрити просвіт  судини. При порушенні еластичності  цей процес буде іншим в  часі, а розширення судини не  таким повним. Будь-яка зміна стану  стінки артеріальної судини при  різних її паталогічних станах  відобразиться на формі реографічної  хвилі. Період реографічної хвилі  визначається частотою серцевих  скорочень.

 

 

 

 

Таким чином, реографія дає інформацію  про величину пульсового тиску, кровонаповнення, стан судинної  системи, про відносну швидкість  кровотоку, а також про артеріальний  і венозні рівні кровообігу  судинної системи головного мозку, так званий метод реоенцефалографії (РЕГ). При дослідженні судинної  системи головного мозку цим  методом і особливо при інтерпретації  результатів дослідження виникає  ряд труднощів, які зв’язані в  першу чергу з тим, що кровообіг  в мозку досліджують через  черепну коробку і м’які тканини  голови.

 

 

 

 

На рисунку 4.7 приведений синхронний  запис хвилі РЕГ сердечного  циклу, ЕКГ і лікворного тиску. На рисунку 4.7 приведений зовнішній  вигляд реокардіографічного блоку, який призначений для експрес  – діагностики і моніторного  контролю за станом пацієнта  по електрокардіосигналу і по  результатах географічних досліджень  досліджень центральної і периферичної  гемодинаміки. Забезпечує індикацію  і регістрацію ЕКГ – сигналу  в стандартних і грудних відведеннях, регістрацію реограм і індикацію  значень між електродного потенціалу. Максимальна чутливість в режимі  ЕКГ – 40 мм/мВ, а в режимі РЕО  – 200 мм/Ом.

 

 

 

 

7. Дія електричного стуму на живі організми. 

 

Під час дії постійного струму  на організм існує певне порогове  значення сили струму,нижче від  якого струм не викликає подразнення. Це порогове значення різне  для різних організмів та залежить  від їх фізіологічного стану.

Можна вважати, що для людини  струм з густиною 1,0 – 1,5 А/м2 не  зумовлює подразнення. Подразнення  стає відчутним при густині  струму 2,0 – 3,0 А/м2, а при густині  струму більше від  5 А/м2 спостерігається  пошкодження тканин та органів, що може призвести до смерті  внаслідок подразнення нервів  та нервових центрів, які керують  процесами дихання. Ефект дії  змінного струму на організм  приведений в таблиці 4.3

 

 

 

 

Таблиця 4.3

 

Зупинка серця. Якщо шок був короткочасний, серце ще можна реанімувати.

 

Більше від 3 А

 

Смертельна шлуночкова фібриляція, якщо дуже швидко не відбудеться реанімація

 

100 мА –  3 А

 

Параліч дихання

 

20 – 100мА

 

Зростає дія на м’язи, деяке пошкодження. При 16 мА – людина не може звільнитись від електродів.

 

10 – 20 мА

 

Біль, м’язове скорочення

 

2 – 10 мА

 

Втрата чутливості

 

0,5 – 2 мА

 

Відсутній

 

0 –0,5 мА

 

Ефект дії струму

 

Сила струму при частоті 50 Гц 

 

 

 

 

Фібриляція може виникати також  з інших причин. У цьому випадку  використовують електричний струм  певної сили та частоти для  відновлення серцевої діяльності  дефібриляція. Електричні дефібрилятори  успішно використовують у клінічній  практиці.

На рис. 4.7 приведений зовнішній  вигляд дефібрилятора ДКИ –  Н – 02, який використовується  для електроімпульсної дефібриляції  серця через нерозкриту грудну  клітку. Пристосований до роботи  з кардіосинхронізатором, а також  з апаратом короткочасної електроанестезії. Може застосовуватись в стаціонарних  умовах і машинах швидкої допомоги.

 

 

 

 

Дякую за увагу!


Информация о работе Електропровідність клітин і тканин