Анатомо – фізіологічні особливості дітей шкільного віку

            Київськиий університет імені Б.Д.Грінченка

                              Гуманітарний інститут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Реферат

        на тему:

   Анатомо – фізіологічні особливості дітей шкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студента Фаб-1-07

Петренко Олексій

 

 

Київ - 2009

 

План

1.Анатомо – фізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку.

2. Анатомо – фізіологічні особливості учнів середнього шкільного віку.

3. Анатомо – фізіологічні особливості підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатомо-фізіологічні і особливості учнів молодшого шкільного віку.

 

У молодшому шкільному  віці відбувається інтенсивний розвиток організму; довжина тіла щорічно  збільшується на 3-5 см., а маса на 2-2,5 кг. Великої різниці у розвитку між хлопчиками і дівчатами за багатьма показниками в цьому віці не спостерігається.

• Скелет та м»язи

Скелет  легко піддається деформації тому , що процес окостеніння ще не закінчився, поперекова кривизна хребта не сформувалася і не закріпилася, кістки таза не зрослися. Хребет гнучкий і рухливий.

М'язи  і сполучний апарат слабкі, тому необхідна велика напруга м'язів, щоб утримувати хребетний стовп у вертикальному положенні. В результаті неправильного положення тіла виникає викривлення хребта: бокові викривлення (сколіози), плоска, сідловидна, сутула та кругла спина.

В цьому віці поступово  завершується окостеніння кісток передпліччя  і зап'ясть.

М'язова  система дитини розвивається інтенсивно, але нерівномірно: відстають у розвитку дрібні м'язи. У школяра 7-8 років м'язи складають 27% ваги тіла. Сила м'язів рук збільшується приблизно на 2 кг. щорічно. Сила м'язів кисті у дівчат 7-8 років менша, ніж у хлопчиків, приблизно на 5 кг., а в 11-12років -на 10 кг. М'язова система інтенсивно удосконалюється за рахунок розвитку довгих м'язів, від яких залежить швидкість і гнучкість рухів, і меншою мірою — за рахунок розвитку силових м'язів. Підвищується арсенал рухів руками: діти легко вивчають не тільки односпрямовані, але й перехресні рухи.

• Серцево-судинна система.

М'яз серця у дітей молодшого шкільного  віку за своїм розвитком відстає від м'яза дорослого. Досягти максимального використання кисню, розвинути і підтримати високу потужність роботи м'язів не дає змоги невеликий об'єм серця і як похідне - незначна величина викиду крові за одиницю часу. Але забезпечення кров'ю всіх тканин тіла відбувається вдвічі швидше, ніж у дорослої людини, завдяки великій частоті серцевих скорочень і більш швидкому кровообігу. Цим забезпечується інтенсивний обмін речовин. У дітей частота серцевих скорочень у спокої також підвищена: у віці 8-11 років вона коливається між 84-90 уд./хвил. (у дорослих 68-72), а висота кров'яного тиску під час скорочення серця - від 96 до 108 мм. рт. ст., підвищуючись з кожним роком на 3—4 мм.

Добра еластичність стінок кров'яних судин, відносно невисокий  рівень кров'яного тиску збільшують функціональні можливості серця дитини, яке достатньо забезпечується кров'ю завдяки широкому просвіту коронарних судин і прискореному кровообігу. Тому серце у дітей молодшого шкільного віку порівняно витривале і добре адаптується до циклічних вправ помірної інтенсивності.

• Органи дихання

У тісній взаємозалежності з системою кровообігу знаходяться  органи дихання. Вони збагачують кров киснем, необхідним для окислювальних  процесів, що відбуваються у тканинах. Обсяг грудної клітини набагато збільшується, її форма стає більш пристосованою до виконання своєї функції.

В цьому  віці спостерігається відносна слабкість  дихальних м'язів. Менша глибина дихання компенсується порівняно великою його частотою -від 20 до 22 разів на хвилину, а повітря, яке видихає дитина, має тільки 2% вуглекислого газу (у дорослого 4%). Життєвий об'єм легенів (ЖОЛ) з 7 до 12 років збільшується з 1300 до 2000 см 3. Починає спостерігатися диференціація типів дихання: у хлопчиків діафрагмальне, у дівчат -грудне.

Кількість повітря і крові, які проходять через легені за одиницю часу, у дітей відносно більші, ніж у дорослих.

• Ендокрінна система

Залози внутрішньої  секції формуються і починають впливати на розвиток організму в різні  роки життя дитини. Так, зобна залоза, гормон якої регулює процес росту організму, досягає максимального розвитку до 8-10 років життя дитини; вона впливає на розвиток організму в період статевого дозрівання. Порушення функцій зобної залози може привести до затримки росту, передчасного розвитку статевих залоз.

На процеси росту впливає  також функція щитовидної залози, яка особливо сильно розвивається упродовж перших двадцяти років життя людини. Від її діяльності залежить своєчасне прорізання зубів, розвиток багатьох внутрішніх органів і головного мозку. Недостатня діяльність щитовидної залози може призвести до послаблення кори головного мозку і затримки психічного розвитку. Посилення її функції різко збуджує центральну нервову систему, порушує обмін речовин, прискорює ритм серцевих скорочень і т. д.

Особливу роль у фізичному розвитку дитини відіграють статеві залози. В період статевого дозрівання зовнішній вигляд людини різко змінюється, діяльність вегетативної і центральної нервової системи стає інтенсивнішою.

Гіпофіз, надниркова та інші залози внутрішньої секреції регулюють процеси росту і життєдіяльності організму. Вони прискорюють і стримують збудження і гальмування в корі головного мозку. Нормальний розвиток і діяльність залоз внутрішньої секреції залежить від дотримування дитиною правильного режиму дня і гармонійного фізичного розвитку його організму.

• Психологічні особливості .

Діти 7-10 років більшою  мірою, ніж дошкільнята, здібні осмислити  і контролювати свої дії.

З другого боку, треба враховувати, що в дітей у молодшому шкільному  віці у зв'язку з високою збудливістю нервових центрів процеси збудження переважають над процесами гальмування. В цьому віці діти непосидющі, дуже багато рухаються. Вони не можуть довгий час концентрувати увагу на одноманітній, монотонній роботі. Тому необхідно урізноманітнювати зміст занять, широко використовувати ігровий метод, елементи змагань, що значно підвищує емоційність занять. При цьому необхідно слідкувати за тим, щоб дитина, під час гри або змагань не мала надмірного навантаження.

Оскільки діти молодшого шкільного  віку мають конкретно - образний тип мислення, вони дуже швидко вивчають вправи, добре копіюють рухи вчителя. Але вони потребують керівництва дорослих. У дітей під час навчання проявляються сильні і різні емоцій. Тому кожній дитині необхідно організовувати невеликий перший успіх.

 

Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості учнів  середнього шкільного віку.

 

Будова та функції органів школяра постійно змінюються. В середньому шкільному віці продовжується енергійний ріст і розвиток підлітка. Наступає період "другого витяжіння" (перше у 6-8 років). Збільшення росту досягає 10-15 см. за рік. Різниця у рості може досягати в окремих учнів одного віку 30-40 см. Вага значно відстає від росту. Невідповідність росту і ваги не можна сприймати, як негативний фактор у фізичному розвитку підлітка. Крім того, у дітей в цьому віці спостерігається неврівноваженість у поведінці та прояві працездатності.  Період статевого розвитку у дівчат починається раніше (у 12-13 років), ніж у хлопчиків.

Фізичний розвиток дівчат і хлопчиків відбувається нерівномірно. Дівчата 11-12 років помітно обганяють хлопчиків у рості (іноді у вазі). У 12-13 років дівчата у вправах на швидкість обганяють хлопчиків, але поступаються їм у силі та витривалості.

    В цьому віці потрібно систематично працювати над рухливістю в суглобах, розвивати пластичність і координацію. Сила у своєму розвитку відстає.

• Скелет та м»язи

Продовжують розвиватися крупні групи м'язів. Тонус згиначів переважає над тонусом розгиначів. Це призводить до появи сутулості, поганої постави. Тому на кожному уроці необхідно приділяти увагу зміцненню м'язів спини, шиї, плечового пояса і черевного преса. Надмірна робота на силу і витривалість може призвести до передчасного окостеніння росткових хрящів, особливо таза і нижніх кінцівок.

• Серцево-судинна система.

Розміри серця швидко збільшуються ,поліпшується його іннервація,але розвиток кровоносних судин дещо відстає від розвитку серця,через що співвідношення просвітів судин  і маси серця  зменшується. Ток крові зазнає значного опору,нерідко виникає задуха,відчуття затислості в області серця. Ріст серця відстає від росту організму, якщо підлітки не займаються фізичними вправами. Тому необхідно притримуватися правила поступового підвищення навантаження на уроках фізичного виховання.

  

• Дихальна система

Морфологічна структура грудної клітки у дітей така,що рухомість ребер обмежена. Внаслідок цього дихання часте і поверхневе.

    На уроках необхідно слідкувати за диханням учнів, більше давати динамічних вправ, чітко дозувати вправи на силу з елементами напруги, затримкою дихання, необхідно вчити підлітків дихати через ніс.

• Нервова система.

Вона характеризується перевагою процесів збудження над процесами гальмування. Звідси неврівноваженість, підвищена збудливість, швидка зміна настрою. У поведінці наступають великі зміни. Підлітки неврівноважені, схильні до конфліктів. Для підлітка характерна переоцінка своїх сил, він хоче виглядати дорослішим, розумнішим та сильнішим, ніж є насправді.

Але в цьому віці вже спостерігається більш послідовне сприйняття навколишнього світу. Розвивається спостережливість, здібність концентруватися не тільки в цілому, але й на деталях.

1. Розвиток основних рухових якостей.

• Хлопчики у цьому віці вже володіють вищим рівнем прояву швидкості, витривалості і сили.
• У дівчат завершується основний період розвитку до 14 років, у зв'язку з цим закінчується приріст у швидкості і силі, а також у швидкісно-силових здібностях.

2.Тип дихання

• що у хлопчиків у 89% випадків брюшний тип дихання,
• у дівчат у 92% - грудний тип дихання.

    Але діти при виконанні достатньо напружених (інтенсивних) фізичних вправ у підлітковому віці легко переходять на тип дихання, близький до змішаного.

    Приблизно у 20 % підлітків спостерігається поверхове дихання, що вимагає особливої постановки завдання навчання глибокого змішаного типу дихання.

3.Тип тілобудови

У підлітковому віці формується достатньо чіткий тип тілобудови. Залежно від цього у підлітків по-різному проявляються ті або інші рухові якості.

4. Розвиток фізичних якостей

    Було встановлено, що рухові якості по-різному розвиваються в підлітковому віці в учнів різного типу тілобудови.

Умовно їх можна розділити на три групи:

- пластичні;

- стабільні;

- консервативні.

    До першої групи відноситься витривалість, яка легко піддається впливу у всіх підлітків незалежно від типу тілобудови.

Стабільними, що не піддаються впливу, є показники відносної сили і рівноваги (це правильно тільки по відношенню до дівчат). У хлопчиків, мабуть, ці якості піддаються більшому впливу.

    Консервативними якостями є швидкісно-силові, особливо для дівчат дигістивного типу, а для школярок астенічного типу - гнучкість. Необхідно відзначити, що гнучкість взагалі важко піддається впливу у підлітковому віці в зв'язку із завершенням морфологічного дозрівання кістково-м'язового апарату. Спеціалізоване виховання гнучкості у підлітковому віці може привести до появи туберкульозу.

    До 13-14 років у дівчат розвиваються швидкісні і швидкісно-силові якості (у хлопчиків цей процес завершується на 2-3 роки пізніше). Припиняється збільшення і відносної сили м'язів у зв'язку зі збільшенням загальної маси тіла (особливо жирової тканини у дівчат).

5. Статеве дозрівання і рівень прояву фізичних якостей

   До моменту прояву другорядних статевих ознак силова витривалість різних груп м'язів суттєво знижується і не можна вимагати від підлітка високої інтенсивності виконання відповідних вправ.

    До появи менархе витривалість дівчат до навантаження різної інтенсивності (особливо у бігу) значно збільшується. Це явище збігається з віком 11-12 років для дівчини (90% вже мають І і II стадії статевого дозрівання).

Як тільки наступає менархе (III стадія), приріст витривалості припиняється або уповільнюється.

    В період біологічного дозрівання підлітки більше реагують на кисневу недостатність (гіпоксію), ніж діти молодшого віку і дорослі. Відмічено, що і пристосованість до гіпоксії у них гірша.

     Оскільки кисневий борг має місце в цілому ряді фізичних вправ, особливо на швидкісну і силову витривалість, то ці вправи треба виключити або використовувати обережно в заняттях з дітьми середнього шкільного віку.

    У підлітковому віці прояв швидкості і швидкісно-силових якостей має свої особливості. Так, виявлено, що до 13 років результати в бігу на короткі дистанції не залежать від довжини і ваги тіла у здорових школярів. Але в 14-15 років деяку перевагу у бігу мають дівчата високого зросту.

    Оскільки показники максимальної швидкості з віком підвищуються, то за одні і тіж секунди хлопчики 11-12 років пробігають ЗО м., а юнаки 15-16 років - майже 40 м. У дівчат ці величини дорівнюють 28-29 м. і 34-36 м.

    У школярок 11—14 років вправи у стрибках при систематичному їх використанні на уроках значно впливають на приріст стрибучості, особливо в період до 13 років.

    Координація рухів у підлітків насамперед забезпечується умінням керувати напруженням і розслабленням м'язів. Це уміння важко піддається формуванню у молодшому шкільному віці.

    Вправи на розслаблення повинні чергуватися з іншими вправами, які не вимагають великої концентрації уваги.

    При великій втомі від фізичного навантаження здібність до розслаблення зовсім зникає.

    Згідно з анатомо-фізіологічними особливостями розвитку школярів період від 10 до 15 років при характеристиці рухливих ігор поділяється на два періоди:

- охоплює школярів 10-12 років

- охоплює підлітків 13-15 років

 

Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підлітків.

 

Цей віковий період можна охарактеризувати як період росту.

• Скелет та м»язи