Компетентнісний підхід на уроках математики

У позакласній  самоосвітній діяльності учнів доцільно відводити час роботі над проектами, адже це не тільки вміння здобувати  й застосовувати знання, це й розвиток комунікативних навичок, навичок самоконтролю й самооцінювання, творчих здібностей. Метод проектів дозволяє перевірити й закріпити теоретичні знання з математики, сприяє набуттю учнями цінного досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетентностей, так і життєвої компетентності в цілому. Для складання проектів варто використовувати комп’ютерні технології, інтерес до яких у методиці постійно зростає. Використання комп’ютера дає можливість привчити

учнів до самостійної  дослідницької діяльності під час  розв’язання практично спрямованих  завдань.

Формування  математичної компетентності здійснюється не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення позакласних  заходів. Так, залучення учнів до участі в шкільних та районних олімпіадах, міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», де вони розв’язують нестандартні й цікаві логічні задачі, дає позитивні  результати. Предметне навчання є  основою формування компетентності. Учитель будь-якого предмета може сформувати компетенції учнів, викладаючи свою навчальну дисципліну.

Таким чином, формування математичної компетентності може бути досягнуто за умови інтегрованого  результату навчальної діяльності учнів, системи життєвих умінь та системної  роботи кожного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.Набуття учнями математичних  компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.

 

         Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності.

      Математична компетентність — це вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

          Напрями набуття математичної компетентності.

• Будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ.
• Володіти необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі.
• Володіти технікою обчислень.
• Уміти проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі.
• Уміти працювати з формулами.
• Уміти будувати і читати графіки функціональних залежностей, досліджувати їхні властивості.
• Уміти класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині і у просторі.
• Уміти оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант.

        Математична компетентність є важливим показником якості математичної освіти, природничої підготовки молоді.

       Зрозуміло, що забезпечити набуття учнями математичних компетентностей може тільки компетентний учитель. Він повинен бути компетентним не тільки у своїй предметній галузі — математиці, а й у галузі педагогіки і психології.

       Компетентнісний підхід у навчанні вчителів-предметників — це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати педагог, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня.

       Процес обговорення математичних компетентностей буде незавершений, якщо не обговорити методи навчання, які сприяють набуттю математичних компетентностей у процесі навчання, якщо не обговорити критерії набуття математичних компетентностей та засобів вимірювання їх рівня набуття.

 

Критерії  набуття математичних компетентностей

 

      Доцільно обговорювати критерії математичних компетентностей у термінах запровадженої в Україні 12-бальної шкали оцінювання. Ця шкала передбачає визначення навчальних досягнень учнів за такими рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

       Для математики ці рівні можна інтерпретувати рівнями засвоєння понять.

 

Концептуальні поняття	Засвоєння концептуальних ідей, що лежать в основі поняття (наприклад: для поняття похідної — це традиційні задачі обчислення миттєвої швидкості та кутового коефіцієнта дотичної до кривої)
Властивості поняття	Засвоєння основних властивостей поняття (наприклад: для поняття похідної функції — це диференціювання добутку, частки, похідна складеної функції)
Застосування поняття	Вміння бачити поняття в типових  ситуаціях (наприклад: для поняття похідної, можна вибрати вміння застосовувати поняття похідної для визначення кутового коефіцієнта дотичної до кривої або швидкості зміни деякої величини)
Систематизація поняття	Узагальнення поняття, зв’язок з  іншими поняттями (наприклад: для поняття похідної функції, можна вибрати зв’язок диференційованості з неперервністю та іншими властивостями функцій)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Висновки

        Розвиток освіти  ХХІ століття спонукає до оновлення  методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний  процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів  формування в учнів предметних  та життєвих компетенцій. Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їх інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному самостворенню. Використання різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи.

      Важливою умовою  організації навчально-виховного  процесу є вибір учителем раціональної  системи методів і прийомів  активного навчання, використання  сучасних технологій у поєднанні  з традиційними засобами. Процес  навчання повинен бути організований  так, щоб зорієнтувати дитину  на досягнення нею цілей, які  вона сама собі поставила.

      Юнацтво повинно  отримувати освіту не ту, що  дається, а істинну; не поверхневу, а ґрунтовну, тобто – щоб  розумна істота – людина привчилася  керуватися не чужим розумом,  а своїм власним, не тільки  вичитувати з книжок та розуміти  чужі думки,  але й розвивати  у собі здібність проникати  у корінь речей і виробляти  істинне їх розуміння та використання . Людина повинна прагнути не  знати якомога більше, а знати,  які знання їй потрібні та  вміти їх застосовувати. Дитинство  – не період підготування до  майбутнього життя, а повноцінне  життя. Отже освіта має базувати  не лише на знаннях, які коли-небудь  у майбутньому знадобляться дитині, але й на тому, що вкрай необхідне  сьогодні – на проблемах її  реального життя. 

     Доцільно на уроках  використовувати інноваційні технології  разом із традиційними, що дозволяє  урізноманітнити діяльність учнів,  а саме:

• навчає здобувати знання самостійно;
• акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;
• сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);
• надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;
• навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;
• надає можливість висловлювати свої власні думки.

       Проте слід пам’ятати, що хоча педагогічні технології й вимагають високої активності вчителя й учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.

     Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя. (М. А. Рибникова)         

 Нам, вчителям, часто здається, що ми володіємо ключами від  знань і, що саме ми, маємо  передати їх дітям, вдало і  старанно пояснивши, розтлумачивши.  Але життя змінилось так, що  школа більше не є монополістом  знань і тому необхідно використовуючи  сучасні інформаційні технології, йти в ногу з життям, щоб  не бути викинутими не узбіччя.

 

 

                             

                                            Література

 

1. Бевз В. Г. Використання історизму у шкільному курсі математики: Практикум з історії математики: Навчальний посібник. ¾ К.: НПУ імені М. П. Драгоманова,  2009.

2.  Бевз Г. П. Методи навчання математики. ¾ Х.: Основа, 2003.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. ¾ К.: Постанова Кабінету Міністрів України № 24 від 14.01.2004.

5. Іванюк Т. Г. Групова форма роботи на уроках математики. ¾ Тернопіль: Підручники й посібники, 2007.

6. Калугіна О. Р. Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики. ¾ «Освітянин», ¾ № 1, ¾ 2008.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук.  ¾ К.: К. І. С., 2004. ¾ 112 с.

8. Овчарук О. Л. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти в Україні. Стратегія реформування освіти в Україні.

9. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів. ¾ К., 2004.

10. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. ¾ К.: А. С. К., 2003.

11. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ. ¾ Х.: Факт, 2005. ¾ 360 с.

12. Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти  //  Математика в школі. ¾ 2005. ¾ № 5.

13. Слєпкань З. І. Методика навчання математики. ¾ К.: Зодіак-Еко, 2000.

14. Думанська Г.О. Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі // Математика в школах України. – 2009.  – С.2-7.

15. Решетняк М.М. Використання проектної технології на уроках математики // Математика в школах України. – 2008.  – С.30-40.

16. Раков С.А. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти // Математика в школі. – 2008 –

С.2-7.

17. Коваленко А.А. Формування професійних компетентностей учителя // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – С.20.

18. Чернишова Р., Андрюханова В. Мета сучасної школи –компетентність // Директор школи. – 2001. – С. 91-96.

19. Звєрєва  Г.Ф. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики:методичний посібник для вчителів. – Харків, 2009.-81с.