Синергетичний підхід до моделювання

 

       В результаті обчислень, застосувавши функцію ЛИНЕЙН для кожної підвибірки, отримаємо:

           Підвибірка І   

-1,73	2,95	-0,86	8,52
0,18	0,10	0,11	0,16
1,00	0,05	#Н/Д	#Н/Д
1334,49	1,00	#Н/Д	#Н/Д
10,43	0,00	#Н/Д	#Н/Д

                   Підвибірка ІІ

0,99	1,44	-0,89	9,85
0,38	0,38	0,30	1,22
0,99	0,25	#Н/Д	#Н/Д
79,91	2,00	#Н/Д	#Н/Д
15,13	0,13	#Н/Д	#Н/Д

 

За отриманими результатами, розрахуємо критерій R*:

R* = 0,000175

 

                                             (2.9.)

Звідси:

 

Fтаб= 19,16429

 

       Так як R*< Fтаб, то отримана нами модель не гетероскедастична.

Таким чином, на основі параметричного тесту Гольдфельда-Квандта,  ми довели, що в побудованій економетричній моделі не виявлено гетероскедастичності. Це значить, що користуватися 1МНК для оцінки параметрів моделі можна.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сучасна наука прагне пояснити процеси розвитку економічних систем виходячи із позитивного аналізу досвіду найефективніших із них та закономірностей етапів світового розвитку. Синергетика - це міждисциплінарний напрямок наукових досліджень, завданням якого виступає пізнання процесів і явищ на основі принципів самоорганізації систем. Синергетичний підхід розвивається у різних школах, що відносяться до різних галузей наукових знань.

Синергетичне управління базується на таких положеннях:

• існують спектри можливих майбутніх станів, і тому завдання управління полягає у виборі найкращого з доступних варіантів;
• хоча шляхів розвитку може бути багато, але їх кількість скінченна;
• у процесі управління необхідно враховувати не тільки стан зовнішнього середовища, а й власні тенденції еволюції системи;
• головним є не сила (інтенсивність, тривалість) управлінського впливу, а його правильна топологія (просторова та часова) і узгодженість із власними тенденціями розвитку системи.
• Синергетика переконливо пояснює, чому соціальні системи, які вийшли на статичні оптимальні режими функціонування (на зразок Радянського Союзу „застійного" періоду) згодом зазнають дестабілізації. Окрім того, синергетичне розуміння адаптації є цілковито нетрадиційним, оскільки йдеться про адаптацію - не про тривіальне пристосування до оточення, а про пристосування соціосистеми до власних надмірних можливостей.

Знання, здобуті в результаті вивчення даного курсу, широко застосовуються при вивченні усіх дисциплін фахового та соціально-економічного циклів. По завершенню курсу ми маємо оволодіти методологією застосування підходу математичного моделювання до аналізу економічних об’єктів та процесів, розумітися у видах технік моделювання, технології моделювання, програмного забезпечення процесу моделювання, повинні опанувати методологію кількісного та якісного економіко-математичного аналізу прикладних економіко-математичних моделей, змістовної економічної інтерпретації результатів моделювання, навчитися використовувати економіко-математичні моделі і методи для обґрунтування ефективних управлінських рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Анализ экономических  систем: основные понятия теории  общественного порядка и политической  экономики / Под общей ред. А.Шюллера  и Х.-Г. Крюссельберга; пер.с  нем. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. - 338с.

2. Бранский В. П. Социальная синергетика как постмодернистская философия истории //ОНС. - 1999. - №6. С.118-127.

3. Ельчанинов М.С. Социальная  синергетика и катастрофы России  в эпоху модерна. Серия "Синергетика  в гуманитарных науках", 2005. - 240 с.

4. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И.Пригожиным // Вопросы философии. - 1992. - №12. - С.4-14.

5. Костюк В.Н. Теория  эволюции и социоэкономические  процессы. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 176с.

6. Курдюмов С.П., Князева  Е.Н. Коэволюция сложных социальных структур: баланс доли самоорганизации и доли управления» // Материалы Первой международной научно-практической конференции „Стратегии динамического развития России: единство самоорганизации и управления". Том 1. М.: Изд-во „Проспект", 2004. - С.146-150.

7. Лесков Л.В. Нелинейная  теория динамики социально-экономических  систем. М.: Издательство РАГМ, 2006. - 78с.

8. Малинецкий Г.Г. Синергетика,  информационное управление и  будущее России // Труды конференции  „Экология. Экологическое образование. Нелинейное мышление", Воронеж. - 1997. - С. 11-12.

9. Моисеев Н.Н. Алгоритмы  развития. М. - 1987. - 345с.

10. Назаретян А.П. От  будущего - к прошлому // ОНС. - 2000. - №3. - С. 149-153.

11. Ожеван М.А. Концептуальні  підходи в соціально-політичній  аналітиці http://www.niss.gov.ua/Table/Ostrog/008.htm

12. Платова Е. Экономические  системы и их трансформация  // Мировая экономика и международные  отношения, 1998. - №7. - С. 21-28.

13. Полтерович В.М. На  пути к новой теории реформ http: //www. cemi. rssi.ru/ rus/publicat/e-pubs/ep99004.htm

14. Пригожин И., Стенгерс  И. Время, хаос, квант. К решению  парадокса времени. М.: Эдиториал  УРСС, 2000. - 168с.