Методи дослідження мереж масового обслуговування

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 22:22, реферат

Описание работы

Вперше термін «інтелектуальна власність» у міжнародній практиці був введений в ст. 2 Конвенції, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності. В ній зазначено, що інтелектуальна власність включає права, що стосуються:
-літературних, художніх і наукових творів;
виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо – і телевізійних передач;
винаходів у всіх сферах людської діяльності;
наукових відкриттів;
промислових зразків;
торговельних марок, фірмових найменувань і комерційних позначень;
захисту від недобросовісної конкуренції;

Содержание

1. Поняття інтелектуальної власності та права інтелектуальної власності.
2. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності
3. Система охорони інтелектуальної власності в Україні

Работа содержит 1 файл

Тема І.docx

— 28.95 Кб (Скачать)
  1. Конституція України.

     Ст. 41 закріплює право володіти, користуватися  і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а ст. 54 гарантує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної  власності, їх авторських прав, моральних  і матеріальних інтересів, що виникають  у зв'язку з різними видами інтелектуальної  діяльності та встановлює заборону на використання або поширення об’єктів інтелектуальної власності без  згоди власника.

  1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2001 року.

     Містить Книгу четверту "Право інтелектуальної власності", яка складається з 12 глав, що регулюють цивільно-правові питання, пов'язані з набуттям, здійсненням та захистом прав на об'єкти права інтелектуальної власності, з яких глава „Загальні положення про право інтелектуальної власності" містить норми, що регулюють загальні питання, які є спільними для всіх відносин у сфері інтелектуальної власності (поняття, об'єкти підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності, особистими немайнові і майнові права інтелектуальної власності тощо), а подальші глави містять цивільно-правові норми, пов'язані з правом інтелектуальної власності на окремі об'єкти цього права.

     Право інтелектуальної власності є  складовою частиною цивільних прав. Отже, хоча правовідносини в сфері інтелектуальної власності і регулюються іншими кодексами та спеціальними законами, до них застосовуються також всі ті норми Цивільного кодексу України, що носять загальний характер і розраховані на регулювання всіх цивільно-правових відносин.

  1. Інші акти законодавства

     Господарський кодекс, Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний та Кримінально-виконавчий кодекс.

     4. Спеціальні закони  з питань інтелектуальної власності.

  • Закон України "Про авторське право і суміжні права";
  • Закон України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних";
  • Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування";
  • Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі";
  • Закон України "Про охорону прав на промислові зразки";
  • Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем";
  • Закон України "Про охорону прав на сорти рослин";
  • Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";
  • Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів";
  • Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
  • Закон України "Про інформацію";
  • Закон України «Про захист прав споживачів».

     5. Підзаконні нормативні  акти

     Близько 100 підзаконних актів, затверджених постановами КМУ або наказами відповідних центральних органів державної виконавчої влади.

     Крім  того, захист права інтелектуальної власності здійснюється також міжнародно-правовими засобами, більшість яких створена під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності, і утворюють уніфіковану правову базу з питань інтелектуальної власності, положення якої повинні виконуватися усіма країнами - членами цієї організації.

     Найважливішими  договорами, що діють у рамках ВОІВ, є:

  • Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (чинна в Україні з 31 травня 1995 р.);
  • Всесвітня конвенція про авторське право (чинна в Україні з 23 грудня 1993 р.);
  • Міжнародна (Римська) конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (чинна в Україні з 20 вересня 2001 р.);
  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (чинна в Україні з 15 червня 1995 р.);
  • Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (чинний в Україні з 20 вересня 2001 р);
  • Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (чинний в Україні з 20 вересня 2001 р.);
  • Паризька конвенція про охорону промислової власності (чинна в Україні з 25 грудня 1991 р.).
  • Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про патентне право та Інструкція до нього (чинні в Україні з 30 червня 2003 р.);
  • Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про закони щодо товарних знаків (чинний в Україні з 1 серпня 1996 р.);
  • Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин (чинна в Україні з 3 листопада 1995 р.).

     Крім  того, норми, пов'язані із захистом права  інтелектуальної власності містяться в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS), яка є однією з угод Світової організації торгівлі, оскільки входить до системи ГАТТ. Головною умовою членства в СОТ є приєднання країни до ГАТТ, і відповідність національного законодавства стандартам, які містяться у всіх міждержавних договорах системи ГАТТ, яких налічується близько 30.

     На  положеннях Угоди TRIPS засновано більшість міжнародних договорів, які були укладені після 1 січня 1995 р. Таким чином, гармонізація національного законодавства відповідно до положень Угоди TRIPS є однією з умов вступу України до Світової організації торгівлі, а вступ до цієї організації надасть можливість інтегруватися в світові ринкові структури.

     Угода TRIPS містить:

  • загальні положення та основні принципи, в яких викладено вимоги щодо національного режиму, тобто обов'язку країни-члена СОТ надавати фізичним і юридичним особам іншої країни-члена такі ж права інтелектуальної власності, як і фізичним та юридичним особам своєї країни, а також положення щодо режиму, який передбачає у разі надання будь-яких переваг, сприяння, привілеїв або імунітету якійсь країні поширити їх на всі інші країни-члени СОТ:
  • стандарти щодо набуття та здійснення права інтелектуальної власності, в яких наведені вимоги стосовно об'єктів авторського права і суміжних прав, торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, винаходів. топографій інтегральних мікросхем, комерційної таємниці, а також положення щодо контролю за обмеженням конкуренції у ліцензійних договорах;
  • питання захисту права інтелектуальної власності, що стосуються загальних зобов'язань, цивільно-правових та адміністративних процедур і заходів щодо усунення правопорушень в сфері інтелектуальної власності, зокрема запобіжні заходи, особливі вимоги стосовно прикордонних заходів, кримінальні процедури, які мають використовуватися країнами для захисту права інтелектуальної власності.

Информация о работе Методи дослідження мереж масового обслуговування