Звіт з виробничої практики в TOB «ЕпіцентрК»

Відділ 40 «Вироби з металу»:

• кріплення;
• мірна продукція та пакувальні матеріали;
• металеві заготовки;
• комплектуючі для меблів;
• системи складання простору;
• комплектуючі для дверей і вікон;
• таблички і наклейки;
• набори для розсувних шаф;
• торгове обладнання.

Відділ 50 «Декор»:

• фарба;
• засоби для дерева, інструменти;
• шпалери та покриття;
• засоби для прибирання;
• засоби гігієни.

Відділ 60 «Покриття для  підлоги»:

• плитка керамічна для підлоги;
• плитка керамічна для стін;
• допоміжні елементи для укладання плитки;
• килимові рулонні покриття та покриття ПВХ;
• допоміжні елементи для ковроліну та лінолеуму;
• килими.

Відділ 70 «Сантехніка»:

• водопровід;
• опалення;
• змішувачі;
• ванни;
• душові кабіни;
• кераміка;
• інсталяція;
• аксесуари;
• меблі для ванної кімнати;
• мийки для кухні;
• піддони.

Відділ 80«Вироби з дерева»:

• мебель;
• кухонні меблі;
• двері, вікна;
• погонаж, столярка, деревні плити;
• декоративні елементи для стелі, скло, послуги.

Відділ 90 «Вироби з дерева»:

• зовнішня обробка;
• покрівля;
• внутрішнє оздоблення;
• сухі будівельні суміші;
• теплозвукоізоляція і перегородки.

Відділ 100 «Салон Деко»:

• декоративні кошики та різноманітні предмети інтер'єру;
• годинник, свічники та свічки;
• фоторамки, картини та іграшки для ваших малят;
• осуд для приготування їжі;
• кухонні приналежності;
• посуд для сервірування столу;
• столові прибори;
• ємності для зберігання продуктів;
• товари для прання, сушки, прасування;
• товари для чищення та догляду;
• ємності для зберігання (пластик та інше);
• одяг і галантерея;
• плічка, вішалки і підвісні гардероби;
• кухонний посуд та аксесуари;
• карнизи та аксесуари для вікон;
• постільна білизна;
• домашній текстиль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ПІДПРИЄМСТВА З ДЕРЖАВОЮ

 

 

2.1. Оподаткування

 

За допомогою системи  оподаткування, а також різних платежів і відрахувань підприємств до державного бюджету та інших централізованих  фондів держава, вилучає у підприємства і централізує частину їх прибутку, тобто держава одержує від  підприємств кошти. Але фінансовий потік на цьому рівні не односторонній. Підприємства також можуть одержувати від держави кошти.

Фінансові відносини між  державою і підприємствами недержавних форм власності різняться видами грошових платежів і надходжень. Взаємовідносини цього типу складаються відповідно до економічної ролі держави, функцією якої є створення коштів державного і місцевого бюджетів, що йдуть на задоволення суспільних потреб. Ці кошти створюються через їх вилучення у підприємств. Це основний канал фінансових надходжень до державного бюджету.

Державні органи застосовують систему податків, платежів, ренти  за користування землею, орендної плати, одержання частки прибутку за наявності  у підприємства частини власності, що належить державі.

Фінансова політика держави  спрямована не тільки на збирання коштів і їх цільове використання на загальнодержавні соціальні потреби. Вона може бути також заборонною і обмежувальною, нести елемент примусу, створюючи межі, в яких функціонує приватне підприємство. Отже, через систему жорстких фінансових санкцій держава може змінити спрямованість підприємницької діяльності або взагалі заборонити її.

Не рідко масштаби вилучення коштів у підприємств як державної, так і недержавних форм власності й заборонно-обмежувальні заходи виглядають безглуздо, в яких не має «здравого сенсу» та раціональності. Наприклад, практично постійно змінюються ставки податків, відрахувань, запроваджуються і скасовуються заборони, що дуже шкодить підприємствам та гальмує розвиток економіки в цілому.

Основною тенденцією розвитку фінансових відносин між державою і  підприємствами має бути прагнення до їх вирівнювання, універсалізації незалежно від форми власності, яку вони використовують у підприємницькій діяльності. Водночас потрібно враховувати деякі елементи специфіки, особливості податків і платежів, масштаби оподаткування, а також передавання підприємствам фінансових коштів з державного бюджету, особливо у процесі інвестування підприємств пріоритетних галузей народного господарства.

ТОВ «Епіцентр К» сплачує такі податки:

Комунальний податок: за рішенням Харківської міської ради від З0. 11.2005р. № 6 встановлено, що комунальний податок нараховується підприємствами та організаціями щомісяця в розмірі 10% від фонду оплати праці працівників за звітний період, нарахованого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів працівників. Розрахунок сплати комунального податку подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, за місцем реєстрації платника.

Відповідно до пп.. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання, зазначену в поданій  ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації [1].

Податки на заробітну плату: єдиний соціальний внесок згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в розмірі 37,26%, так як торгівля будівельними матеріалами відноситься до 23 класу професійного ризику виробництва.

Підприємство утримує із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч. 1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2-464-УІ від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п. 164.6 Податкового кодексу)[19].

 

2.2. Види і форми звітності  на підприємстві

 

Фінансово-господарська діяльність «Гіпермаркету «Епіцентр К» м. Запоріжжя» здійснюється відповідно до поставлених завдань. Підприємство щорічно розробляє та не пізніше ніж на 3 місяці до початку звітного фінансового року погоджує з планово-економічним та начальниками торгових відділів техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності на наступний рік.

Фінансова звітність (Financial Reporting) - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність задовольняє інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
• забезпеченості зобов'язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

Правові засади складання  та подання фінансової звітності  в Україні визначено Законом "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'.

Фінансова звітність підприємства включає:

• баланс;
• звіт про фінансові результати;
• звіт про рух грошових коштів;
• звіт про власний капітал;
• примітки до звітів.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери яких вони належать, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам подається фінансову звітність відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлює Кабінет Міністрів України [2].

«Гіпермаркет «Епіцентр К» м. Харків» має такі форми фінансової звітності:

• баланс
• звіт про фінансові результати
• звіт про рух грошових коштів
• звіт про власний капітал
• примітки.

Звітним періодом для складання  фінансової звітності є календарний  рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня кварталу (року).

 

2.3. Взаємовідносини підприємства з іншими суб'єктами

 

У процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає у  господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне  функціонування підприємства.

Господарські відносини  регламентуються договорами. При  встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов'язання. З юридичної точки зору ці права і зобов'язання виникають в момент укладення договору. В бухгалтерському обліку виникнення зобов'язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пояснюється тим, що майже ніколи не збігаються моменти виконання зустрічних зобов'язань. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив (тому, що існує ймовірність отримання майбутніх вигод) у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої — зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором [3].

 

2.3.1 Взаємовідносини з покупцями та замовниками

 

Підприємство реалізує товари покупцям та замовникам. Торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про споживчу кооперацію», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист прав споживачів» [1].

Покупець може розрахуватись  з підприємством за придбаний товар декількома шляхами:

• сплатити за товар на касі готівкою
• обрати безготівковий розрахунок: для цього необхідно в торговому залі вказати консультантові на потрібний товар. Консультант зобов'язаний виписати артикул товару, на основі артикула оформити рахунок у відділі безготівкового розрахунку; сплатити рахунок протягом трьох банківських днів від дати написання рахунку, інакше, по закінченню цього терміну, товар буде повернено до торгового залу; отримати товар протягом трьох банківських днів від дати сплати рахунку, інакше, по закінченню цього терміну, товар буде повернено до торгового залу; при отриманні товару покупець повинен звернутися з довіреністю та паспортом до відділу безготівкових розрахунків для оформлення документів; для отримання товару з видатковою накладною підійти до потрібного відділу в торговому залі; 3 третім примірником видаткової накладної пройти контроль на охороні.
• придбання товарів по передоплаті [6].