Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Ноября 2011 в 18:32, реферат
Товарна політика (планування банківського продукту) полягає у визначенні та зміні характеру й асортименту послуг, що пропонуються банком (асортиментна політика), а також їх обсягу. У свою чергу, в асортиментній політиці розрізняють формування базового та поточного асортименту.
Рішення про структуру базового асортименту банк приймає на етапі його створення. Використання кожного з типів базового асортименту (спеціалізований або універсальний) супроводжується певними перевагами та недоліками.
План
Вступ
1. Поняття та сутність товарної політики банку. Базовий і поточний асортимент
2. Товарна політика «Приватбанку»
3. Міжнародні аспекти товарної політики
Висновок
Список використаних джерел
План
Вступ
1. Поняття та сутність товарної політики банку. Базовий і поточний асортимент
2. Товарна політика «Приватбанку»
3. Міжнародні аспекти товарної політики
Висновок
Список
використаних джерел
Вступ
Товарна політика (планування банківського продукту) полягає у визначенні та зміні характеру й асортименту послуг, що пропонуються банком (асортиментна політика), а також їх обсягу. У свою чергу, в асортиментній політиці розрізняють формування базового та поточного асортименту.
Рішення про структуру базового асортименту банк приймає на етапі його створення. Використання кожного з типів базового асортименту (спеціалізований або універсальний) супроводжується певними перевагами та недоліками.
Перевагами спеціалізованого банку є:
• створення передумов досягнення значного рівня якості послуг;
• економія на витратах, яка визначається більшим рівнем продуктивності спеціалізованої праці.
Істотним недоліком спеціалізованого банку є та обставина, що його діловий розвиток залежить від кон'юнктури відносно вузького ринкового сектору. У зв'язку з цим більшість фінансово-кредитних інститутів надають перевагу моделі універсального банку.
Перевагами універсального банку є:
• привабливість різноманітного асортименту як для клієнта (можливість одержувати всі банківські послуги від одного виробника), так і для банку (можливість одержувати всебічну інформацію про клієнта);
• більш рівномірне завантаження банківських потужностей (банк має можливість переміщення персоналу та матеріальних ресурсів з одних ділових секторів до інших залежно від ринкової; ситуації);
• можливості використання гнучкого ціноутворення (послуга одного ділового сектору може пропонуватися клієнтам на пільгових умовах унаслідок того, що послуги іншого дають достатній прибуток);
• диверсифікація підприємницького ризику та можливість стабілізації рентабельності.
1. Поняття та сутність товарної політики банку. Базовий і поточний ассортимент
Товарна політика (або продуктова політика) банку означає керівні рішення банку щодо характеру, асортименту та обсягів реалізації послуг, продуктів з метою забезпечення потреб споживачів та одержання прибутків, виходячи з наявних ресурсів. Товарна політика може бути регламентована окремим письмовим документом банку або визначена в іншому внутрішньому документі (наприклад, клієнтській політиці, загальній стратегії банку).
Завданнями товарної політики банку є:
Рішення про структуру базового асортименту банк приймає вже на етапі його створення. Чи повинен він бути вузьким (як у спеціалізованого фінансово-кредитного інституту) або широким (як у універсального банку)? Кожен з типів базового асортименту має свої плюси і мінуси.
Перевагами
вузького асортименту
є:
- Особлива якість послуг, зокрема в тому
випадку, якщо банку вдасться знайти ринкову
нішу, не використану конкурентами;
- Економія на витратах, що випливає з більш
високої продуктивності спеціалізованого
праці.
Проте істотним недоліком
вузького асортименту
є те, що розвиток інституту в цьому
випадку вирішальним чином залежить від
кон'юнктури у відносно вузькому ринковому
секторі і тим самим підтвердили значного
підприємницькому ризику. У зв'язку з цим
багато інститутів банківського ринку
вважають за краще мати широкий
асортимент. Його перевагами
є:
- привабливість як для клієнта, який має можливість отримувати всі банківські послуги «з одних рук», так і для банку, що має можливість отримувати всебічну інформацію про клієнта, особливо в тому випадку, якщо клієнт використовує банк як свій фінансовий центр;
- більш рівномірна завантаження банківських потужностей, так як банк має можливість перекидання персоналу і матеріальних ресурсів з одних ділових секцій в інші в залежності від виробничої необхідності;
-
можливість врівноважує ціноутворення,
коли послуги однієї ділової сфери пропонуються
клієнтам на пільгових умовах за рахунок
того, що послуги другій приносять достатній
прибуток;
- розсіювання підприємницького
ризику за рахунок диверсифікації і тим
самим можливість стабілізації рентабельності.
[5]
З теоретичної точки зору
ризик буде повністю виключений у тому
випадку, якщо у банку є дві ділові секції
(два основних ринку збуту), кожна з яких
в довгостроковому аспекті має в середньому
рівновисоку рентабельність; при цьому,
проте, вони мають негативну взаємну кореляцію
і показують однакові коливання. Розсіювання
ризику, що здійснюється в разі широкого
асортименту, веде до стабілізації рентабельності
банку. Якщо рішення про базовий асортимент
прийнято в користь широкою асортименту
універсального банку, то предметом асортиментної
політики в цих рамках будуть види послуг
поточного асортименту або окремі послуги.
Ще в 50-і роки поточний асортимент
пропонованих банківських послуг в країнах
Західної Європи був дуже обмежений. Однак
у наступні 20 років зміна асортименту
стало одним з ключових інструментів маркетинг-мікс,
і на сьогоднішній день банки розвинених
країн надають своїм клієнтам понад 300
різних послуг. При цьому поточний
асортимент схильний,
по суті, до щоденних
змін, що не зачіпають його базової спрямованості.
Такі зміни поточного асортименту можна
охарактеризувати як політику асортиментної
гнучкості. Способами її реалізації можуть
бути: розширення асортименту за допомогою
введення в нього нових видів послуг. Цей
інструмент характерний для інститутів,
послідовно проводять стратегію диверсифікації,
звуження асортименту за допомогою видалення
з нього певних видів послуг; заміна старих
видів послуг новими (наприклад, заміна
ощадкнижок пластиковими картами); поглиблення
асортименту шляхом внесення змін (модифікацій)
в існуючі продукти виходячи з потреб
ринку в цілому або окремих сегментів;
позиціонування продуктів, тобто створення
бажаного образу продукту в очах клієнтів,
що допомагає банкам диференціювати свої
продукти і сформувати споживчі переваги.
Позиціонування може грунтуватися як
на реально існуючих, так і на уявних, штучно
навіюваних споживачам відмінностях банківських
продуктів, розробка нових областей застосування
або виявлення нових груп споживачів для
існуючих банківських продуктів.
Банківській асортиментній
політиці останніх десятиліть у країнах
Заходу притаманні такі особливості.
[5]
По-перше,
у період бурхливого розвитку банківської
справи в 60-80-х роках банками були розроблені
численні нові продукти, у результаті
чого в цей час по всіх цільових груп асортимент
послуг є практично вичерпним. З огляду
на це, а також високі витрати, з якими
пов'язане впровадження нових продуктів,
і швидкість реакції конкурентів на олігополістичному
ринку, істотних асортиментних новацій
в найближчому майбутньому очікувати
не доводиться. Більше того, зростання
витрат і прагнення клієнтів (особливо
масової приватної клієнтури) бачити в
своєму банку широкий, але в достатній
мірі доступний для огляду асортимент
послуг можуть у майбутньому привести
швидше до звуження асортименту.
По-друге, зазначений
зростання витрат привів до яскраво вираженої
орієнтації політики поточного асортименту
на підвищення рентабельності, що реалізується
в її спрямованості на зниження витрат
або на збільшення виручки.
Приклади заходів, спрямованих на зниження
витрат: свідома відмова від більш «затратоемкую»
послуг на користь менш «затратоемкую»
(наприклад, заміна індивідуалізованих
послуг стандартизованими); політика непрямого
асортименту, при якій банк пропонує послугу
на ринку, але надає її не сам, а (повністю
або частково) за допомогою іншої кредитної
інституту (наприклад, видача консорциального
кредиту).
Приклади заходів, спрямованих
на збільшення виручки:
надання додаткових послуг за рахунок
більш повного використання наявних ресурсів
(наприклад, якщо не повністю завантажені
потужності власного обчислювального
центру, то банк може пропонувати клієнтам
послуги, пов'язані з використанням комп'ютерів);
політика непрямого асортименту з залученням
дочірніх або належать банку на пайовій
основі кредитно-фінансових установ (наприклад,
пропозиція лізингових послуг із залученням
лізингової компанії, в якій банк має пакетом
акцій).
По-третє, особливістю
оформлення банківського продукту в 70-і
роки стало «пакетування» (packaging), тобто
об'єднання взаємодоповнюючих послуг
у свого роду «пакети». При цьому іноді
в такі «пакети» включаються не тільки
банківські, але і деякі небанківські
послуги (наприклад, споживчий кредит,
поєднаний зі страхуванням життя). Розрізняють
типові (заздалегідь сформовані) та індивідуальні
пакети послуг. У типові пакети включаються
послуги, що є найбільш типовими для того
чи іншого сегменту ринку.
Так, ще на початку 70-х років
«Уеллс Фарго Бенк» (США) розробив «Золотий
рахунок Уеллс Фарго» - пакет послуг, що
включав чековий рахунок з необмеженою
можливістю виписки чеків, кредитну карту,
індивідуальний сейф для зберігання цінностей,
пільгові ставки по позиках , спеціальний
ощадний план і деякі інші послуги. За
перший місяць після впровадження цього
продукту на ринок було відкрито понад
7000 таких рахунків - у три рази більше,
ніж відкривалося звичайних рахунків
щомісяця.
Індивідуальні пакети призначені
в основному для великих корпоративних
і приватних клієнтів і орієнтовані на
вирішення їх конкретних фінансових проблем.
Нерідко з-за їх надання відзначає так
званий персональний банкір, що обслуговує
даного клієнта. Метод «пакетування» послуг
застосовується і російськими банками.
Так, власники пластикових карт Міст-банку
автоматично є застрахованими за страховим
полісом фірми РОСНО. Отримавши такий
поліс, власник карти виявляється застрахований
від цілого ряду неприємностей, які можуть
статися при поїздках за кордон.
По-четверте, ще однією
особливістю товарної політики, що сформована
в 70-і роки, але придбала особливу актуальність
у 80 - х, є так звана перехресні продажі
(cross-selling), спрямована на те, щоб перетворити
випадкового клієнта в постійного, спонукати
кожного клієнта до придбання як можна
більшої кількості послуг.
Таким чином, асортиментна політика фінансово-кредитного
інституту передбачає визначення базових
широких або вузьких рамок асортименту
і постійний контроль за його наповненням.
2. Товарна політика «Приватбанку»
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, Україна. Приватбанк зареєстрований НБУ в "Книзі реєстрації банків" за № 92 від 19 березня 1992 року Ліцензія НБУ № 22 від 29.07.2009 р. [6]
Заснований в 1992 році, комерційний банк «Приватбанк» є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом (нині також з часткою іноземного капіталу). За станом на 30 вересня 2011 року розмір активів банку складає 128 млрд. грн. Статутний фонд банку складає 13,545 млрд. грн., власний капітал - 16,294 млрд. грн. Кредитний портфель банку - 105,528 млрд. грн. Чистий прибуток «Приватбанку» за підсумками 2010 року склав 1,370 млрд. грн.
В ході дослідження ринку банківських послуг в 2010 році, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали Приватбанк найпривабливішим для себе українським банком. «Приватбанк» також є найпопулярнішим і впізнаваємим банківським брендом України - 64% жителів країни знають «Приватбанк» без підказки. «Приватбанк» також є лідером серед українських комерційних банків по кількості клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 356 тисячі корпоративних клієнтів, приватних підприємців - 347 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Об'єм притягнених банком засобів юридичних осіб на 30 вересня 2011 року складає 24,304 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель юр. осіб - 9,918 млрд. грн. Об'єм засобів фізичних осіб, притягнених «Приватбанком» на 30 вересня 2011 року складає 68,054 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фіз.осіб - 55,441 млрд. грн. В 2009-м році Global Finance сьомий рік підряд визнає «Приватбанк» кращим банком в Україні, так само як і інші впливові видання в різні роки присуджували «Приватбанку звання "The Bank of Year"» (журнал "The Banker") і "Кращий банк" (журнал - "Euromoney"). [6]
Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку і вдосконалення якості обслуговування, «Приватбанк» вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України більше 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, всілякі програми споживчого кредитування, здійснювані в партнерстві з ведучими вітчизняними торгівельними, рієлторськими компаніями і автовиробниками. «Приватбанк» є уповноваженим Урядом України банком по виплаті пенсій і соціальної допомоги громадянам, а також виплаті компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію і соціальні виплати в Приватбанку отримують понад 1,5 мільйонів чоловік. Також свої засоби довіряють Приватбанку майже третину всіх вкладників України. Більше 35% клієнтів українських банків вибирають «Приватбанк» при відкритті поточного рахунку і понад 28% користуються послугами банку при здійсненні грошових переказів.
Національна мережа банківського обслуговування «Приватбанку», що включає більше 3000 філій і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнтові отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни. Широкий круг зарубіжних партнерів «Приватбанку» не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але і, найголовніше, дозволяє найширше задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. «Приватбанк» підтримує кореспондентські стосунки з найбільшими іноземними банками, ефективно співробітничає з ними на різних сегментах фінансового ринку.
«ПриватБанк» є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карт. На сьогоднішній день банком випущено більше 18,5 млн. пластикових карт (близько 40% від загальної кількості карт, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карт банку працює 6 837 банкоматів, пластикові карти банку приймають до оплати понад 46,6 тисяч торгівельно-сервісних крапок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє «Приватбанку» активно упроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карт. Інноваційна політика «Приватбанку» орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. «Приватбанк» першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги інтернет-банкінгу "Приват24" , Privat Mobile, Liq Pay і GSM-банкінга, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку і IP-телефонії.
Надійність
і якість банківських операцій, що
проводяться, багато в чому залежать від
досвіду і компетентності фахівців банку.
Сьогодні персонал «Приватбанку» - це
команда висококваліфікованих фахівців,
здатних оперативно вирішувати найскладніші
завдання і задовольнити швидко зростаючі
потреби клієнтів в банківському обслуговуванні.
На сьогоднішній день в банці працює понад
30 тисяч співробітників, з них 3 000 - в головному
офісі банку. Середній вік співробітників
банку складає 34 роки. Більшість співробітників
«Приватбанку» (75%) мають вищу освіту, відповідну
профілю посади. У банці створені сприятливі
умови для здобування вищої і післядипломної
освіти, більше половини співробітників
щорік підвищує свою кваліфікацію.
Характеристика «Приватбанку» [6]