Сутність маркетингу

Задоволення суспільних потреб досягається через  реалізацію інтересів кожного члена  суспільства.

Маркетингова  фірма всю свою діяльність підпорядковує  задоволенню потреб клієнтів (покупців), одержуючи прибуток саме завдяки  створенню і підтримці споживацького  попиту.

Таким чином, основою для досягнення цілей  фірми - одержання прибутку- є орієнтація всієї господарської діяльності на потреби споживача і їх задоволення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Концепція соціально-етичного маркетингу

 За Ф.Котлером існує п'ять концепцій управління маркетингом — 
концепція вдосконалення виробництва,концепція вдосконалення товару,концепція інтенсифікації комерційних зусиль,концепція маркетингу та концепція соціально-етичного маркетингу. До цього переліку слід додати нову концепцію управління маркетингу-маркетинг стосунків,запропоновану у 80-х роках шведськими вченими.

Акутальним  є розширення класичної  концепції  маркетингу. До формули «маркетинг як діяльність,орієнтована на задоволення  потреб споживача»,слід додати «з одночасним поліпшенням життєвого рівня  суспільства». Така концепція отримала назву соціально-етичного маркетингу.

Концепція (від  лат. Conceptio - розуміння, система), певний спосіб розуміння, трактування якого-небудь предмета, явища, процесу, основна точка  зору на предмет тощо, керівна ідея для їх систематичного освітлення »- {2}

так визначає термін концепція Велика Радянська  енциклопедія .

З моменту  появи терміну «маркетинг» на початку минулого століття, пройшло  більше ста років. Природно, що за час  виділення маркетингу як напряму  в науці управління, розуміння  маркетингу та трактування завдань, що стоять перед ним змінювалися.

Традиційно  в теорії маркетингу виділяють наступні концепції маркетингу, які розвивалися  в міру зміни економічної ситуації:

Виробнича концепція 

Товарна концепція 

Збутова концепція 

Традиційна  концепція маркетингу

Концепція соціально-етичного маркетингу

Концепція маркетингу взаємодії

 

До концепції  соціально-етичного маркетингу компанії звернулися в третій чверті ХХ століття. Концепція соціально-етичного маркетингу була покликана замінити традиційну концепцію маркетингу, з метою раціоналізації споживання та екологічної захищеності суспільства від небажаних процесів виробництва.

Акцент робиться на комплексну маркетингову діяльність, спрямовану на задоволення потреб цільового  ринку і одночасно враховує соціальні  та етичні потреби суспільства в  цілому.

В рамках концепції  соціально-етичного маркетингу, компанія поряд з дослідженням потреб потенційних та реальних покупців, виявляє громадські інтереси і прагнути до їх задоволення.

Застосування  концепції соціально-етичного маркетингу передбачає:

-Поряд з потребами покупців, існують інтереси суспільства, які усвідомлюються і приймаються покупцями;

-успішність підприємства залежить, в тому числі, і від громадської думки, яке формується на підставі відносини підприємства до інтересів суспільства.

-споживачі при інших рівних умовах віддають перевагу товари, які виробляє компанія, що враховує інтереси суспільства.

Концепція передбачає ситуації, коли зусилля різних виробників в області маркетингу знаходяться  на одному рівні і конкуренція  на ринку дуже велика. Конкурентну  перевагу отримує компанія, пропозиція якої найкращим чином відповідає потребам, існуючим у покупця при  цьому, у своїй діяльності компанія враховує інтереси суспільства і  задовольняє їх.

«Концепція  соціально-етичного маркетингу проголошує завданням організації встановлення потреб, потреб та інтересів цільових ринків і задоволення споживачів більш ефективним, ніж у конкурентів, способами при збереженні або зміцненні благополуччя споживача і суспільства в цілому». {3}Ф. Котлер.

Провідна  ідея концепції:

Виробництво товарів які задовольняють існуючі  потреби, з урахуванням вимог  і обмежень суспільства.

Основний  інструментарій:

Комплекс  маркетингу. Дослідження споживача. Дослідження соціальних і екологічних  наслідків від виробництва та споживання вироблених товарів і  послуг.

Головна мета:

Задоволення потреб і потреб цільових ринків, при  умові збереження людських, матеріальних, енергетичних та інших ресурсів, охорони  навколишнього середовища.

У журналі  «Marketing-Mix» якось була опублікована стаття відомого професора міжнародного маркетинга Филипа Котлера : {4}

«…что же касается концепции социально-этичного маркетинга, то она стала дальнейшим развитием маркетинговых идей в условиях усложняющейся социально-экономической и экологической обстановки. Приверженцы этой концепции дополнительно проверяют свои решения сопоставлением благ и выгод для потребителей тем влиянием, которое оказывает деятельность фирмы на окружающую среду при ситуации нехватки природных ресурсов, ухудшения экологической обстановки, нарастания инфляционных процессов и т. д.

Концепция социально-этичного маркетинга требует, чтобы деятели рынка добивались сбалансированности трех факторов, которые легко могут вступать в противоречие между собой: прибыли фирмы, потребностей покупателей и интересов общества. Разумеется, для достижения желаемого баланса фирмам приходится идти на компромиссы, однако необходимость учета противоречивых требований заставляет искать наиболее приемлемые решения, многие из которых стимулируют научно-технический прогресс. Социально-этичный маркетинг обходится дорого, но эти затраты оборачиваются ростом общественного авторитета фирмы, а значит, и повышением интереса к ее продукции со стороны потребителей, не говоря уже о том выигрыше, который получает общество в целом…»

 

 

 

 

 

Висновки

 

Таким чином, нинішня діяльність підприємств  на ринку не заперечує, а навпаки, включає всі ті методи маркетингу, які застосовувалися раніше, й  розвиває їх. Вона передбачає детальне вивчення кожного споживача, його інтересів  і потреб, і на основі цього - розробку довгострокової цільової організації  виробництва, розрахованого на конкретну  особу. Така концепція маркетингу і називається соціально-етичною, оскільки вона полягає у глибокому аналізі не лише потреб, а й нахилів, звичок окремих споживачів і орієнтацію виробництва на їх задоволення. Тобто йдеться про потреби не суспільства в цілому, а окремого споживача.

В останні  роки дедалі більшої популярності набуває  концепція соціально-етичного маркетингу.

Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.

Ця концепція  виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення тощо.

Концепція вимагає  збалансування усіх трьох чинників:

прибутків підприємства;

споживних потреб цільової групи;

інтереси  суспільства.

Завдяки орієнтації на концепцію соціально-етичного маркетингу деякі зарубіжні компанії уже  досягли значного зростання обсягів  продажу та прибутковості, оскільки завоювали довіру споживачів.

На основі вище викладеного матеріалу можна  зробити такі висновки:

Споживач  –це король, а ми –його вірні  слуги, інаше завдання полягає в  тому,щоб із повагоюі найбільшими  для короля зручностями допомагати йому зробити вибір.

Треба намагатися виробляти те, що можна продати, а  не намагатися продати те, що можна  виробити.

Інженери  створюють виріб, а маркетологи  товар. При тому слід завжди памятати що та сама продукція водночас може бути втіленням інженерної міри та жахом для відділу збуту.

Споживача належить питати про те, який виріб йому потрібний, а про те у чому полягають його проблеми сьогодні і як він хоче розвязати їх за допомогою ваших  товарів завтра.

Хто забуває  про конкурентів, того завтра забуде ринок.

Не забувайте  та прогнозуйте зміни зовнішнього середовища і його вплив на ваш ринок та ваші товари.

Найбільш  збитково – це ефективно робити те, чого робити взагалі не слід.

Хороший дизайн – хороший бізнес.

Ніхто не хоче платити за низьку якість, але ніхто не хоче платити і за зайву якість.

Хто економить  на системах збуту, той економить  на процвітанні фірми.

Зайві витрати  – це витрати на недостатню рекламу.

Немає сервісу  – не має успіху.

Маркетинг –  загальнофірмова справа.

Маркетинг існує  для фірми – а не фірма для  маркетингу.

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1.Веселов С. В. Маркетинг в рекламе – М., 2006

2. Примак Т. О. Маркетингові комунікації в системі управління підприємством. — К.: Експерт, 2005.

3. Гэбэй Дж. Маркетинг: новые возможности. - М.: Финпресс, 2007.

4. Бове/Аренс.Современная реклама. Русское издание.2008

5.Джо  Витале.Маркетинг. 2009.

6.Филип Котлер.Основы Маркетинга.-Прогресс.2008.

7.{1} Е.Селигман  Основы политической  экономии.-Спб.,1908

8.{2} Так визначила термін «концепція» Велика Радянська енциклопедія.

19.{3} Филип Котлер. Marketing-Mix.