Ринок мінеральної та солодкої води в Україні

ГОВОРИТЬ ДИСТРИБ’ЮТОР

Олександр Царевський, комерційний директор ТзОВ „Філіп”: „Упродовж останніх трьох років  держава робила декілька спроб до так званої голографічної сертифікації свердловин. Однак, внаслідок активного  спротиву з боку виробників, влада  відклала цей процес на недалеке майбутнє. Зважаючи на ситуацію в інших напрямках харчового ринку України, можна зробити висновок, що процес державного втручання неминучий. Активна політика держави може призвести до стрімкого подорожчання мінеральних вод та, з іншого боку, до підвищення якості основних сегментів цього ринку.”

Комерційний директор ТОВ АПК „АКВА” (виробник мінеральної  води „Абсолют”) Микола Блідченко  вважає, що сучасний вінницький ринок  мінеральних вод надзвичайно  розвинений, але місце для нових  брендів ще є.– Незважаючи на чітко окреслену структуру всього ринку та активну боротьбу між основними виробниками за кожну з позицій асортименту, – коментує Микола Миколайович, – деякі сегменти ринку мінеральної води поки що не заповнені. – Мова йде про фруктові води та солодкі

тонізуючі напої  на основі мінеральної води.Наші виробничі  потужності спрямовані на задоволення 

потреби в питній мінеральній воді на місцевому та загальноукраїнському ринку. За 6 років  свого існування бренд „Абсолют”  вже відомий на Одещині, Житомирщині, деяких інших регіонах.

ДОВІДКА

ВАТ „Муровано-Куриловецький  завод мінеральної води „Реґіна” – один з українських середняків (за

промисловими  потужностями) та другий бренд на Вінниччині за обсягами роздрібного продажу. Продукція  бренду входить до сімки природних вод , які в Україні визнані унікальними, та маркується знаком „Національно чиста та безпечна”. Асортимент продукції: „Реґіна” газована в ПЕТ пляшках 0,5 л, 0.75 л, 1 л, 1,5 л; 1,5 л ПЕТ „Реґіна” негазована та вода для кулерів – 5л, 20 л.

ВИРОБНИКІВ НА ТЕРНОПІЛЛІ ВИСТАЧАЄ

На полицях  магазинів Тернополя – щонайменше 10 видів різної столової та мінеральної  води: від давно відомої „Моршинської”  до київської „Бонакви”. Але переважають  все-таки пляшки місцевих виробників: „Новозбручанська”, „Добра вода ”, „Галицька джерельна” та ін. Тернополяни таку воду купують охочіше, бо вона дешевша від привізної. Випуск лікувально-столової та мінеральної води у

Тернопільській  області завжди був популярним бізнесом. Мали джерело у селі чи місті – починали розливати воду . Ставало невигідно – закривали лінію. На сьогодні, за даними Державного центру стандартизації в Тернопільській області, право випускати воду мають 23 підприємства. Серед них є і справжні магнати, як от „Добра вода ”, щороку на рахунку якої – третина виробленої в області

питної води та безалкогольних напоїв, і навіть санаторії (наприклад, „Збруч”, м. Гусятин), котрі випускають воду малими партіями. Місцеві підприємці націлені на нарощування  виробництва .

І можливості для  цього чималі: в Європі на кожного жителя у рік припадає 91 л „пляшкової” води, проти 15 л, згаданих вище. Однак наразі перешкодою є невисока купівельна спроможність населення.

Від редакції: в  одному огляді неможливо охопити  всіх виробників мінеральних вод , якими, до речі, дуже багата Західна Україна. Однак хотілось би відзначити наступне:

1. Кількість  виробників і дистриб’юторів  зростає і, судячи з попиту, буде зростати.

2. Потенційна  місткість ринку мінеральних  і столових вод в декілька  разів більша від обсягів виробництва .

3. Попри розвиток  виробництва місцевих мінеральних  вод у кожному регіоні ця  ніша залишається недостатньо  заповненою. Отже, місцеві бренди  мають добрі шанси завоювати  ринок за умови системного  просування та за умови цілеспрямованої,  довготривалої реклами місцевих мінеральних

вод , назви джерел яких добре відомі споживачам певного  регіону.

З А К О  Н У К Р А Ї Н И 

Про курорти 

( Відомості Верховної  Ради (ВВР), 2000, N 50, ст.435 )

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні та спрямований на забезпечення використання з метою лікування і оздоровлення людей природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів, які є надбанням народу України, та їх охорони.

Розділ III

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЛІКУВАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 17. Надання  природних лікувальних ресурсів у користування

Родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних  ресурсів, надаються у користування юридичним і фізичним особам для  використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Підземні лікувальні мінеральні води можуть використовуватися для промислового розливу. Порядок надання у користування таких родовищ визначається Кодексом України про надра та іншими актами законодавства.

Державний нагляд і контроль за додержанням правил і норм використання природних лікувальних  ресурсів здійснюють центральні органи виконавчої влади з нагляду за охороною праці, з геології і використання надр, охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади відповідно до закону.

Стаття 19. Розробка родовищ підземних лікувальних  мінеральних вод, лікувальних 

грязей та інших  природних лікувальних ресурсів

Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами в порядку, визначеному законодавством України.

Мінеральні води, лікувальні грязі, що належать до природних  лікувальних ресурсів, видобуваються  в обсягах, ліміт яких затверджується Державною комісією України по запасах  корисних копалин. Якість природних  лікувальних ресурсів регламентується  спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, який визначає кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів.

Медичний (бальнеологічний) висновок надається центральним  органом виконавчої

влади з охорони  здоров'я.

Видобуток, підготовка, переробка та використання підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюються згідно із затвердженими проектами та встановленими центральним органом виконавчої влади з геології та використання надр квотами.

Відповідальність  за недотримання затверджених проектами  умов і встановлених квот покладається на суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у центральному органі виконавчої влади з геології та використання надр спеціальний дозвіл (ліцензію) на використання надр з метою експлуатації родовищ корисних копалин.

Президент України  Л.КУЧМА 

м. Київ, 5 жовтня 2000 року N 2026-III

14 НОЯБРЯ - ДЕНЬ  МИНЕРАЛЬНЫХ ВОД 

Комитет Верховной  Рады Украины по вопросам экологической  политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы вместе с фракцией "зеленых" 14 ноября нынешнего года проведут День Минеральных вод . (укр.)

У ході заходу, що проходитиме у будинку Верховної  Ради, буде розгорнута експозиція "Мінеральні води України", в якій представлятимуть свою продукцію провідні українські виробники безалкогольних напоїв. Голова екологічного комітету Юрій Самойленко зазначив, що метою заходу є привернення уваги народних депутатів та громадськості до питань наукової та практичної діяльності у галузі видобутку, виробництва , оцінки, контролю якості, сертифікації, застосування та збуту, популяризації

мінеральних природних  столових, лікувально-столових, лікувальних  вод та підтримки їх виробників.

В Україні, за інформацією Комітету, обсяг розвіданих запасів мінеральних вод - понад 2,5 млн. куб. км, що складає майже половину всіх запасів Європи. При цьому рівень експлуатації джерел в державі не перевищує 3%. Незважаючи на зростання виробництва (за останні три роки - більше ніж у

4 рази) вітчизняний  ринок мінеральних вод залишається  ненаповненим. На відміну від  жителів західноєвропейських країн,  які випивають більше 100 літрів  мінеральної води за рік, середній  українець, який звик пити воду "з під крану", - лише 8 літрів. У той же час, наголошують у Комітеті, лише одна з десяти придбаних на українських ринках пляшок води - натуральна. Фахівці не виключають, що 70% бутильованої води перебуває у нелегальному обігу, або є фальсифікатом, або неврахованою

продукцією. На жаль, констатують у екологічному комітеті, діюча державна система контролю якості не дозволяє уникнути проникнення у торгову мережу великої кількості недоброякісної безалкогольної продукції. Відсутня і законодавча база безпечного водопостачання та водоспоживання. Тому, наголошують ініціатори Дня Мінеральних вод у парламенті, сьогодні актуальним є розгляд Верховною Радою проектів законів про питну воду та безпечне водопостачання, вдосконалення нормативної бази, створення надійної системи контролю за видобутком, переробкою та реалізацією мінеральних вод . По материалам информационного управления Верховной Рады Украины.

За 9 місяців  року із закарпатських родовищ видобуто понад 140 тисяч кубометрів мінводи 

Якою в області  є ситуація з використанням мінеральних  вод, де криються резерви збільшення ефективності та як подолати тіньові схеми в цій галузі, йшлося в середу на нараді в Закарпатській ОДА.

Мінеральні води Закарпаття, які можуть використовуватись  з лікувальною метою, представлені понад 60 основними родовищами, розвіданими на сьогоднішній день. Загалом із 205 родовищ мінвод, освоєних в Україні, 39, або 19 відсотків, маємо саме на Закарпатті. За 9 місяців року із закарпатських родовищ видобуто понад 140 тисяч кубометрів мінводи. За цей же період майже на 27 відсотків зросли надходження в бюджет. Враховуючи те, що заводи по розливу мінвод сплатили податків на 2,3

відсотка менше  у порівнянні з відповідним періодом минулого року, це не є значними цифрами. Ефективне використання родовищ  є резервом зростання надходжень в бюджет. Але деякі

підприємства  по розливу мінвод зменшили обсяги виробництва. Цей факт виробники  пов’язують зі значними залишками  нереалізованої продукції на складах. Хоча пояснення тут одне: маркетингові служби підприємств працюють неефективно. Нерівномірним є навантаження на свердловини в розрізі районів. Якщо найбільш використовуваними є родовища Свалявського куща, то унікальна вода Соймівського родовища практично не розробляється. Деякі санаторії при можливостях видавати “на

гора” по 300-600 кубометрів мінводи використовують лишень 1-3 відсотки. Приклад тому – рахівська “Гірська Тиса”. Затягуються роботи по реконструкції ряду санаторіїв, зокрема “Солених млак” та “Теплиці”. Суворішому контролю піддадуть і роботу підприємств, котрі, експлуатуючи закарпатські родовища, сплачують податки в інших областях. Важливим питанням є наведення ладу із забудовою

санаторно-курортних  зон. До розробки генпланів забудови населених пунктів необхідно  ввести мораторій на виділення земельних  ділянок під будівництво. Селищні та сільські ради мають завершити роботу по затвердженню зон санітарної охорони.Загалом від галузі видобутку мінводи зиску ще мало, зазначив голова ОДА Іван Різак. Не бачить він тут і пошуку ефективних резервів для динамічного розвитку. У сфері розливу мінеральних вод простежуються тіньові схеми. Керівник області дав жорстку оцінку стану справ у галузі видобутку мінеральних вод. З такою ситуацією обласна влада надалі не миритиметься. Мінеральна вода є одним з найбільших багатств Закарпаття. Видобуток її має приносити прибуток і працювати на мешканців краю. Отож Іван Різак дав доручення в 10-денний термін перевірити ліцензії та дотримання законо-давства на підприємствах, що займаються розливом

мінводи, а також  в санаторіях.