Особливості товарного ринку

Асортиментом називається певна сукупність товарів, перелік їх різних видів, сортів, об’єднаних за якою-небудь ознакою.

Товарний  асортимент має величезне  соціально-економічне значення, оскільки від нього залежать повнота задоволення  купівельного попиту і якість торговельного  обслуговування суб’єктів  ринку.

Асортимент  товарів характеризується широтою, повнотою, глибиною, ступенем оновлення, структурою.

Широта  асортименту визначається кількістю різних товарів або груп, запропонованих на ринку.

Глибина асортименту є кількістю різновидів конкретного виду виробів та кількістю позицій у кожній групі товарів.

Повнота асортименту визначається відношенням фактичної кількості різновидів товару до його кількості, передбаченої відповідним прейскурантом або специфікацією (наприклад, специфікація передбачає 6 різновидів товару, а фактично у продаж надійшло 4. Значить, повнота асортименту складає 0,66).

Ступінь оновлення асортименту означає питому вагу нових виробів у загальному обсязі виробів, що надійшли у продаж (наприклад, дрібнооптовий магазин реалізує 25 видів парфумерної продукції, з них 7 нових, таких, що раніше не продавалися. Звідси, ступінь оновлення асортименту складає 0,28).

Структура асортименту характеризується питомою вагою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальній сумі товарообігу.

Раціонально сформований асортимент прискорює реалізацію товарів, скорочує витрати  праці і часу на пошук, придбання  потрібного товару, і, кінець кінцем, сприяє задоволенню попиту потенційних споживачів.

Розрізняють асортимент промисловий (виробничий) і торговельний.

Перелік товарів, що випускаються підприємством або  гарів, що знаходяться  у сфері обігу, називається торговельним асортиментом. Торговельний асортимент, як правило, ширший за промисловий, оскільки включає  товари різних галузей, а також імпортні.

Розрізняють товари простого і  складного асортименту.

Товари  простого асортименту на практиці в межах одного виду не розрізняються, як правило, за призначенням, фасонами, розмірами та іншими ознаками (годинник, зошити, автомобілі вітчизняного виробництва тощо).

Товари  складного асортименту в межах одного виду розрізняються за призначенням, фасонами, розмірами, матеріалами та іншими ознаками.

Товари  об’єднуються в групи  за ознакою їх виробничого  походження (метал, тканини, лакофарбні матеріали) або споживчого призначення (одяг, господарські товари). Такий підрозділ  має назву групового  асортименту.

Різновид  товару в межах  кожної товарної групи  називається номенклатурою  внутрішньо групового (розгорненого) асортименту. Наприклад, усередині групи  »господарські товари»  можуть значитися  миючі засоби, хімікати, предмети домашнього вжитку тощо.

Успішна комерційно-господарська діяльність суб’єктів  товарного ринку  вимагає оптимізації  товарного асортименту, а тому особлива увага  повинна приділятися  його формуванню.

Формування  асортименту означає підбір різних груп, видів, розмірів та інших різновидів товарної продукції відповідно до попиту суб’єктів ринку, направлений на повніше його задоволення.

Ринок вимагає, щоб у  кожній ланці руху товару, особливо на підприємствах оптової  та роздрібної торгівлі, був представлений  раціональний асортимент товарів. Добитися цього  дуже складно, а тому спочатку треба прагнути мати обов’язковий асортимент, так званий асортиментний мінімум. При цьому необхідно  враховувати конкретні  умови:

1) специфіку й особливості  товарних груп, окремих  видів товарів;

2) обсяг і структуру  товарообігу;

3) розміри складських  і торговельних  площ;

4) наявність і стан  складського і  технологічного устаткування  тощо.

Асортимент  товарів повинен  формуватися з  урахуванням наступних  принципів:

1. Відображення в  асортименті особливостей  попиту обслуговуваних  і потенційних  споживачів товарів.

2. Забезпечення комплектності  у виборі і закупівлі  товарів покупцями.

3. Дотримання сталого  для торговельного  підприємства асортиментного  профілю.

4. Забезпечення достатньої  повноти і стійкості  асортименту товарів  постійного попиту.

5. Складання простого  асортименту, списку  товарів незамінних  і таких, які  важко замінити.

6. Визначення кола  взаємозамінних товарів.

7. Забезпечення достатньої  широти товарів  по кожній групі  і підгрупі.

8. Розширення асортименту  за рахунок нових  товарів.

9. Досягнення шляхом  раціонального підбору  товарів умов, що  сприяють зростанню  та прискоренню  товарообігу, підвищенню  прибутку.

Чинником  формування асортименту  товарів виступає його стійкість, у  зв’язку з чим  номенклатуру товарів  можна умовно розділити  на дві частини: постійну і змінну.

Постійний асортимент відповідає наявності твердо сформованого попиту, адже відсутність  яких-небудь товарів  приводить до незадоволеного попиту.

Змінний асортимент пов’язаний з альтернативним попитом (який допускає заміну товарів) та імпульсним попитом (невизначеним, прихованим, який з’являється і формується під впливом товарної пропозиції), що сприяє різноманітності асортименту, його систематичному оновленню.

Сформувати  і забезпечити  стійкість, повноту  раціонального асортименту  нереально без  чітко функціонуючого виробництва. Виробництво, по суті, є сполучною  ланкою між попитом  і пропозицією. Тільки знання дійсного попиту на конкретну продукцію  дозволяє галузям  виробництва забезпечити  відповідну пропозицію.

Сучасні ринкові відносини  вимагають постійного оновлення товарної пропозиції, тому досить актуальним є завдання виготовлення і випуску  на ринок нових  товарів. Новизна  товарної продукції  оцінюється за допомогою  системи різних критеріїв: товарних (споживчі можливості, технічні характеристики, якість, дизайн, ціна); ринкових (конкурентоспроможність, перспектива розвитку); виробничо-збутових (прогресивні  технології, нова сировина і матеріали).