Оцінка конкурентоспроможності ПП фірма „КВІЛТ”

    Водночас для виявлення конкурентної переваги виникають певні проблеми:

• вибір базового об’єкта для порівняння – підприємства-лідера в межах ринку;
• формування критеріїв конкурентоспроможності підприємства;
• необхідність дослідження зовнішнього та внутрішнього ринку.

    Звідси  випливає, що здатність підприємства реалізувати свою конкурентну перевагу залежить не тільки від прямих конкурентів, з якими воно стикається, але й  від потенційних конкурентів, товарів-замінників, клієнтів і постачальників. Дві перші  сили створюють пряму, а дві інші – непряму загрозу. Саме взаємодія цих сил визначає в результаті конкурентні переваги організації на конкретному ринку.

    Індикатором потенційних переваг підприємства вважають частку ринку, яка йому належить. Значення частки ринку розраховують за такими формулами:

 

                                     (1)

    де  - частка ринку і-того підприємства, розрахована за кількістю (загального вартісного) реалізованої продукції;

     - відповідно кількість і ціна  продукції, реалізованої і-тим  підприємствам;

     - обсяг продажу і-того підприємства;

     - кількість підприємств, які  функціонують на цьому ринку.

    Вимірювання частки ринку часто пов’язане з проблемою інформаційного забезпечення. На ринках споживчих товарів розвинутих країн ці дані отримують через ділерів і товариства споживачів, причому їхня точність доволі висока завдяки використанню оптичних пристроїв зчитування товарних кодів. В інших сферах таку інформацію можна отримати через маркетингові інформаційні системи.

    Розрахунок  частки ринку в натуральних вимірниках за умов, що продукція має високий  рівень диференціації, а отже, і широкий  діапазон цін, слід доповнити визначенням ринкової частки у вартісному виразі. Це дає змогу визначити найпривабливіший для конкурентів ціновий сегмент ринку. Якщо співвідношення дорівнює 1, то організація працює в середньому ціновому сегменті; - більше 1, - в низькому і якщо   - менше 1, - у високому.

    Оцінка  рівня конкурентоспроможності підприємства за часткою ринку наведена у табл. 1.

    Порівнюючи  потенціал ринку з обсягом  продажу певного підприємства, вдається визначити ринкові ніші, освоївши які, підприємство може збільшити сферу свого впливу. Водночас потрібно оцінити рівень протидії конкурентів у боротьбі за ринкові ніші. Для такої оцінки переважно використовують показник концентрації ( ), який характеризує рівень концентрації виробництва в галузі та розраховується за такою формулою: 

     ,                                                  (2) 

    де  = мах ( ), для всіх і=1-п;

     =мах( ), для всіх і=1-(п-1);

     =мах( ), для всіх і=1-(п-2);

     =мах( , для всіх і=1-(п-3);

     - кількість підприємств, які реалізують продукцію заданого асортименту. Цей показник характеризує загальну частку перших (найбільших) підприємств на певному ринку. 

    Таблиця 1.Оцінка конкурентоспроможності             підприємства 

 

    Індекс  Херфіндала розраховується як сума квадратів  ринкових часток конкурентів за такою  формулою: 

,                                                              (3)

 

    де - індекс Херфіндала (0< <1);

     - частка і-того підприємства  в загальному обсязі продажу  продукції заданого асортименту.

    Індекс  Херфіндала збільшується зі зростанням концентрації у галузі, а в умовах чистої монополії =1. У галузі, де діє 100 рівносильних підприємств з рівними частками, = 0,01.

    З метою  визначення позиції підприємства на ринку застосовують індекс Розенблюта (Ір). Він враховує номер підприємства, отриманий на основі рангування часток від максимуму до мінімуму (і), який розраховується за такою формулою: 

     .                                                    (4) 

    Описані підходи до оцінювання рівня конкурентноздатності підприємств дозволяють визначити його рівень в певний момент часу. Натомість прогнозування зміни рівня конкурентоспроможності підприємства вважається обов’язковою передумовою успішної діяльності.

    Динаміку  зміни частки достатньо точно  описується математичною залежністю: 

      ,                                                 (5)  

    де F –  частка виробника на ринку, частка від  одиниці;

    t –час, час.один.;

    К –  показник, що характеризує динаміку процесу  заміщення. 

     ,                                                              (6)

     

    де В  – поточний обсяг продажу даного виробника на ринку, грн..;

     - максимально можливий обсяг  продажу на даному ринку, грн..

    Вирішення даного рівняння записується такою  формулою: 

     ,                                                       (7) 

    де b –  характеристика ринку, що відображає умови  конкуренції, безр.вел.;

    е –  основа натурального логарифму.

    Якщо  прийняти, що критерій Е зумовлює рівень конкурентоспроможності підприємства, то рівняння (7) можна записати у такому вигляді  

     .                                                (9) 

    На основі запису можна зробити висновок, що між рівнем конкурентоспроможності виробника і його часткою на ринку  існує не лінійна, а логарифмічна залежність. Отже, результат у викладі збільшення ринкової частки досягається не прямо пропорційно докладеним зусиллям, а пропорційно ступеневої функції вкладених коштів.

    Використовуючи  формулу (9) можна визначити, який час  необхідний для того, щоб новий конкурент захопив при поточному рівні його конкурентоспроможності максимально можливу для нього частку на ринку. Наприклад, якщо період буде мати початок в t=0,1 і завершиться при t=0,9, то  

       . 

    Такий період називається „періодом характерного зростання”, оскільки він залежить для виробника від показника його конкурентоспроможності.

    Отже, результати оцінки конкурентоспроможності підприємства за конкурентними перевагами використовують, аналізуючи результати діяльності за певний період і при розробленні наступних конкурентних стратегій. 
 
 

                                                                    
 
 

    Аналіз  конкурентоспроможності підприємства 

 Основними покупцями є:

    1.Фірма  „Юлія” Хорватія.

    2.ТЗОВ  „Компанія АНГСТРЕМ ТРЕЙДІНГ” Росія.

    3. ДДО  „Опстанак” Сербія і Чорногорія. 
 

               Основними конкурентами

                   ПП фірми „КВІЛТ”  є:  

    1.Підприємці  агрофірми „Прут”.

    2.Приватні  підприємства Західного регіону  діяльність яких спрямована на ведення сільськогосподарського підсобного господарства, виробництво, закупівлю, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, які здійснюють заготівлю в юридичних осіб та від населення сільськогосподарської продукції і сировини, продовольчих товарів та продуктів переробки сільгосппродукції, дикоростучої продукції (грибів, ягід). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Аналіз  конкурентоспроможності ПП фірми „КВІЛТ” 

    ПП фірма  „КВІЛТ” в даний час займається експортом сільгосппродукції і  дикоростучої продукції. 

    Фірму  можна вважати конкурентоспроможним підприємством, оскільки:

    1. Продукція  підприємства високоякісна та  екологічно чиста що користується  попитом закордоном;

    2. Добре  налагоджені організаційно-управлінський  механізм: на підприємстві частково  використовуються всі методи управління колективом, важливе значення має метод переконання.

    3. Механізм маркетингової діяльності ПП фірми „КВІЛТ” полягає у створенні попиту та одержанні прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів. Цими питаннями на даному підприємстві займається менеджер. Працівники сфери маркетингу докладають максимум зусиль у сфері збуту і стимулювання – це на в’язання покупки, спроби за будь-яких умов підписати угоду, щоб підприємство працювало і працівники мали заробітну плату.

    4. Підприємство довгий час співпрацює з ДДО „Опстанак”, що свідчить про надійність підприємства. 

       
 
 
 
 
 
 
 
 

    Аналіз  конкурентоспроможності українського підприємства на світовому ринку

    Поняття конкурентоспроможність має універсальне значення і все більше застосовується не тільки стосовно продукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн. Саме підприємство є основним структуроутворюючим елементом економіки держави. Через систему податків, субсидій, кредитів, цін і ін. Конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку дуже важливо оскільки країна прагне вступити в Євро союз.

    Наведемо  приклад оцінювання причин низького рівня якості послуг українських  авіакомпаній.

    У повітряному  просторі на міжнародних рейсах українські авіакомпанії конкурують зі славнозвісними LUFTHANZA, BRITISH AIRWAYS, AIR FRANCE. Тому перед вітчизняними компаніями стоїть зовсім не гіпотетичне запитання: як відвоювати у конкурентів найбільш прибуткові сегменти пасажирів, до яких, поза сумнівом, належить когорта ділових людей (бізнесмени, державні діячі).

    Відповідь на це запитання лежить у площині  тих самих потреб споживачів, а  точніше – здатності компаній-конкурентів  задовольнити їх найкращим чином. Відоме „час – гроші” в цьому випадку  набуває буквального значення. Готовність платити більше в обмін на можливість скоротити час на переліт зрештою формує складові якості послуг авіакомпанії: мінімум очікування, стикування рейсів та ін. До речі, стандарт LUFTHANZA забезпечує скорочення очікування до 30 хвилин.

    Таким чином, затримка рейсу за певних обставин рівнозначна втраті пасажирів. Глибокий аналіз конкурентоспроможності фірми пов’язаний з глибоким „препаруванням” причин, за яким товар (послуга) втрачає свою привабливість в очах споживачів.

    При цьому  може бути використана діаграма Ішікави (діаграма „риб’ячий кістяк”). Першу назву ця діаграма отримала за ім’ям професора Ішікави, який широко пропагував її використання в Японії. Діаграма у вигляді риб’ячого кістяка представляє собою спосіб для аналізу причинно-наслідкових зв’язків. Причини при цьому групуються за кількостями. Основою діаграми є стріла, яка вказує вправо і впадає в наслідок (наприклад, у проблему ”літак вилітає із запізненням”). На стрілці розміщуються всі причини, пов’язані з проблемою. 

    Сутність  методу полякає в пошуку відповіді на запитання про основні причини, а також фактори, які призвели до певного наслідку. Схема методу така. 

    Крок 1. Формулювання проблеми.

    Необхідно описати проблему якомога простіше, розмістивши цей опис на вістрі стріли справа від основної лінії.