Мікросеридовище готелю «Єва»

Мікросеридовище готелю «Єва»

Позиції управління в мікросередовищі (в  середині фірми) в основному визначаються тим призначенням і тією роллю, які  закликана реалізувати дана організація. У внутрішньо організаційному житті  управління виграє роль координаційного  початку, який формує та приводить у  рух ресурси організації для  досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує та змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації.

Будь-яке  підприємство, вирішуючи завдання задоволення  попиту покупців на конкретному ринку  і одержання прибутку, користується послугами постачальників, посередників. Ланцюг "постачальники -- підприємство -- посередники -- покупці" складає  ніби серцевину системи маркетингу. Крім того, успіх здебільшого залежить від ринкового оточення -- конкурентів  і громадськості.

До  мікросередовища відносяться наступні елементи:

- організація (підприємство);

- постачальники;

- маркетингові посередники;

- клієнтура;

- конкуренти;

- контактні аудиторії.

Підприємство. Це внутрішні групи організації, такі, як керівництво фірми, фінансова  служба, служба матеріально-технічного постачання, виробничі підрозділи, бухгалтерія. Керівництво фірми  визначає загальні стратегічні установки  й поточну політику фірми. Керуючі  по маркетингу повинні приймати рішення, не суперечним планам керівництва фірми, і працювати в тісному контакті з іншими службами й підрозділами. Фінансову службу хвилюють проблеми наявності й використання засобів. Служба матеріально-технічного постачання піклується про наявність достатньої кількості деталей і вузлів для  виробництва. Виробничі підрозділи відповідають за випуск потрібної кількості  продукції. Бухгалтерія стежить  за доходами й витратами.

Постачальники -- це фірми, компанії чи індивідуальні  підприємці, які забезпечують виробників необхідними ресурсами -- сировиною, обладнанням, електрикою, паливом тощо. Апарат управління повинен вирішувати, які ресурси виробляти самим  і які купувати. При цьому слід враховувати якість і надійність поставки, гарантії, ціни, умови кредиту.

Ефективність  постачання підприємства здебільшого  залежить від того, наскільки успішно  воно застосовує принципи маркетингу при встановленні своїх взаємовідносин з постачальниками. Кожне підприємство повинне прогнозувати діяльність своїх  постачальників, у тому числі їхню платоспроможність, ціни, стабільність роботи тощо. Для уникнення над-залежності від невеликої кількості постачальників, а точніше, їхнього монопольного диктату у сфері поставок чи цін, одні підприємства вважають, що справу слід мати з багатьма постачальниками. При цьому агенти з продажу  намагаються укласти довгострокові  угоди з основними партнерами. Інші підприємства керуються такими критеріями, як стабільність партнерів, довіра, що склалася в результаті багаторічної надійної роботи.

Маркетингові  посередники - це фірми, організації  чи окремі особи, які забезпечують для  компанії просування, розподіл і продаж товарів на ринку. До них належать агенти, брокери, оптові і роздрібні продавці, транспортні та складські організації, кредитні компанії, рекламні агентства.

Одна  з функцій маркетингових посередників - допомагати компанії знайти покупців для їхніх товарів. Цю функцію  виконують агенти, брокери, які одержують  відповідну комісійну винагороду за кожний вдало виконаний контракт на поставку товарів. При цьому вони самі товарів не купують. Але існують  і такі посередники, які самі закуповують  товари з наступною їх реалізацією. Це оптові та роздрібні торгові фірми, торгові будинки. За певних умов (відносно невеликі знижки на ціни, стабільність тощо) вигідно мати справу з великими посередниками -- оптовиками чи супермаркетами, що здійснюють роздрібну торгівлю. В інших випадках, особливо при  намаганні впровадження на нові ринки, краще вдаватися до допомоги агента. Мікросередовище маркетинговий інтегрований підприємницький

Проте пошук посередників і робота з  ними - досить складне завдання. Може так статися, що, уклавши угоди  з багатьма незалежними посередниками, компанія все-таки стане залежною від  одного-двох гігантів, які встигли  поглинути порівняно дрібні торгові  фірми. У такій ситуації загрожує небезпека наразитися на диктат в  галузі цін, розподілення ринків збуту. Щоб запобігти цьому, треба мати в запасі інші варіанти розподілу  і продажу своєї продукції.

Підприємства, як правило, звертаються до послуг посередників, оскільки вони забезпечують послуги  для покупців відносно дешевше, ніж  це зробили б самі підприємства. Головним інтересом виробника є  виробництво якомога більше своїх  товарів у належному асортименті, хорошої якості та вивезення за межі фабрики. Інтерес покупця - купити товар  у зручному для нього місці, у  прийнятний час, в широкому асортименті. Посередники допомагають ліквідувати  це протиріччя між виробником і кінцевим споживачем. Вони організовують продаж виробів у місцях концентрації потенційних  покупців, установлюють зручний час  для купівлі та торгують широким  асортиментом, щоб покупець не витрачав часу на пошуки потрібних йому товарів, забезпечують інші послуги.

Друга функція посередників - просування товарів від виробників до споживачів. Воно включає складування, зберігання, транспортування товарів.

Важлива функція посередників - забезпечення покупців необхідною інформацією. Організаціями, які надають компаніям допомогу у найефективнішому використанні засобів  інформації, є рекламні агентства, маркетингові дослідні фірми, агентства друку, різні  консультаційні фірми Крупні компанії можуть мати такі власні організації, але все ж більшість віддає перевагу укладенню контрактів на виконання  послуг з посередниками.

Ряд посередників спеціалізується на наданні  фінансових послуг. До них належать банки, кредитні, страхові та інші компанії, що фінансують процеси купівлі - продажу  товарів, беруть на себе страхування  цих угод.

Покупці -- кінцева мета для компаній з  маркетинговою орієнтацією. Для  задоволення їхніх потреб у товарах  та послугах і встановлюються господарські зв'язки з постачальниками й посередниками. Спеціалісти виділяють п'ять типів  ринку покупців.

- споживчий, учасниками якого є окремі покупці чи сім'ї, що купують товари і послуги для задоволення особистих потреб;

- індустріальний -- участь беруть підприємства, організації, що купують товари і послуги для виробництва іншої продукції;

- посередницький -- організації купують товари і послуги для подальшого перепродажу їх;

- урядовий -- урядові установи закуповують товари і послуги для виробництва інших товарів чи для споживання;

- міжнародний -- покупці знаходяться за кордоном, у тому числі - індивідуальні покупці, виробники, посередники, уряд.

Кожна компанія, підприємство повинні визначити  свої цільові ринки. На перший погляд може здаватися, що ринок покупців уже  визначений і його треба наповнювати  товарами. Проте за допомогою спеціальних  досліджень можна виявити в цій  сфері додаткові можливості. Наприклад, компанія, яка виробляє кондитерські вироби, може використати всі типи ринків, незважаючи на немовби суто споживче призначення своєї продукції. Цукерки можуть бути і сировиною (індустріальний ринок), мають попит  на урядовому ринку (для бюджетних  установ).

Конкуренти -- невід'ємний елемент системи  маркетингу. Вони впливають на вибір  компанією ринків, маркетингових  посередників, постачальників, на формування асортименту товарів і на весь комплекс маркетингової діяльності.

Конкурентне оточення не можна зводити лише до конкуруючих компаній, фірм. Розрізняють  чотири різновиди конкурентів:

а) бажання - конкуренти;

б) товарно-родові;

в) товарно-видові;

г) марки-конкуренти.

Наприклад, з можливих варіантів своєї поведінки (заняття спортом, їжа, громадська діяльність) у певний момент людина вибирає, скажімо, їжу. Це конкуренція бажань.

Далі, з різних варіантів їжі покупець може вибрати кондитерські вироби. Цей вид конкуренції, що виникає  при наявності ряду інших товарів, які в змозі задовольнити аналогічні потреби споживачів, називається  функціональним. При цьому немає  ніякого значення, чи є на ринку  конкуренти, які пропонують аналогічний  товари, чи ні.

Після того як функціональне рішення про  купівлю прийняте, покупець вибирає  конкретний вид кондитерських виробів. Це видова конкуренція.

І, нарешті, постає питання про вибір фірми, яка задовольняє цю потребу. Це міжфірмова конкуренція. Наявність такої конкуренції  змушує компанії вивчати, що продають покупцям конкуренти, що споживачі  купують більш охоче, які можливі  способи задоволення потреб.

Громадськість -- постійний елемент мікрооточення  підприємства. Це будь-яка досить чітко  визначена група людей, яка виявляє  реальний чи потенційний інтерес  до діяльності підприємства або може справити на неї певний вплив.

Кожне підприємство має справу насамперед з такою категорією громадськості, інтереси якої співпадають з її інтересами. Це, наприклад, фінансові кола. Але  існують і такі громадські інститути, у яких підприємство, хоч воно і  зацікавлене, може не зустріти відповідної  позитивної реакції, наприклад засоби масової інформації. Нарешті, є такі групи населення, які виявляють  інтерес до цього підприємства, але  зовсім його не цікавлять. До них можна  зарахувати різні товариства щодо захисту  прав споживачів.

Фінансові кола впливають на можливість одержання  коштів. Основні представники -- банки, інвестиційні компанії, біржові маклери, власники акцій. Для того щоб мати нормальні ділові відносини з  фінансовими колами, за кордоном більшість  компаній випускають барвисті річні звіти, дають відповіді через пресу на численні фінансові питання, які цікавлять споживачів.

Преса -- це засоби масової та комерційної  інформації. Газети, журнали, радіо- і  телепередачі містять різні новини, статті з спеціальних питань, коментарі  тощо. Привернення позитивної уваги  преси до діяльності підприємства, фірми -- одна з серйозних маркетингових  проблем. Деякі зарубіжні компанії мають спеціальні відділи зв'язків  з пресою. Керівник такого відділу  постійно підтримує взаємовигідні  відносини з представниками найвпливовіших засобів масової інформації. Він  пропонує їм цікаві матеріали, нову інформацію.

Урядові організації та законодавчі органи також впливають на основні складові маркетингових програм: характеристики товарів, упаковку, ціни, рекламні засоби. Останнім часом виявилась тенденція  до посилення державного втручання  в маркетингові рішення фірм. Наприклад, у США за останні 15 - 20 років під  тиском громадськості було прийнято ряд законодавчих актів, які регулюють  якість деяких предметів споживання: закони про безпеку автомобільного транспорту, іграшок; охорону навколишнього  середовища; пакування і маркування товарів; якість продовольчих товарів  і медикаментів; рекламу цигарок  тощо. Як доповнення до існуючих Федеральної  торгової комісії та Управління харчових продуктів і ліків у США  в 70-х роках було створено Агентство  охорони навколишнього середовища, Комісію з безпеки споживчих  товарів, Агентство захисту споживачів, яке покликане контролювати і  координувати діяльність інших аналогічних  організацій.

Посилення ролі державного регулювання призвело до того, що в компаніях збільшився штат юристів, які повинні давати рекомендації з приводу законності маркетингових рішень. Крім того, існує  відділ зв'язків з різними державними установами на місцевому, регіональному  і національному рівнях, а також  з усіма законодавчими органами.

Громадські  організації являють собою групи  людей, об'єднаних загальними інтересами споживачів. У західних країнах на початку 60-х років стрімкими темпами  почав розвиватися рух, який дістав назву "консьюмеризм". Це організований  рух населення та урядових кіл  щодо посилення прав покупців у взаємовідносинах з продавцями товарів. Товариства консьюмеризму  захищають своїх членів і здебільшого  виграють судові справи з питань кредитування, ціноутворення, якості продукції, реклами  товарів.

Для кожної фірми, підприємства всі розглянуті елементи мікросередовища маркетингу становлять так зване мікрооточення.

Об’єкт дослідження  – готель бізнес-класу «ЄВА» м. Донецьк.

Мікросередовище - сили, які мають  безпосереднє відношення до самої фірми  та її можливостей щодо обслуговування клієнтури.

Головне завдання управління готелем  – розробити конкурентні якісні послуги для ринку, на якому працює готель. Ступінь його успіху на ринку  залежить від різних чинників, з  яких складається мікросередовище (постачальники, посередники, клієнти, конкуренти, контактні аудиторії ).

Постачальники мають прямий вплив  на діяльність готелю, оскільки вони забезпечують компанію ресурсами, необхідними для  виробництва, продажу, збуту товарів  чи послуг даного підприємства. Тому, обираючи постачальників, треба зважати, що на імідж підприємства впливатиме їх репутація. Постачальники готелю «ЄВА» - це фірми, які постачають ресурси, необхідні для надання послуг. До них відносяться гіпермаркети меблів «MARGO», продуктів «БУМ», електроніки «МегаМакс», ТЦ «Амстор», ТРЦ «Донецьк-Сіті». Також готель співпрацює з іншими фірмами, які постачають напої і продукти харчування та з комунальними службами.

Маркетингові посередники (фірми, які допомагають компанії в безпосередній  реалізації маркетинг-міксу) формують імідж компанії виробника. Від дій  маркетингових посередників залежатиме думка споживачів про ту чи іншу торгову марку. До маркетингових  посередників готелю «ЄВА» входять  рекламні компанії та туристичні агенції, які допомагають готелю рекламувати  та продавати свої послуги.

Контактні аудиторії (будь-які групи, які виявляють реальну або  потенційну зацікавленість до організації  або впливають на її здатність  досягати поставлених цілей) можуть сприяти або заважати фірмі в  обслуговуванні ринків. До контактних аудиторій готелю належать банки  з якими він співпрацює, засоби масової інформації (поширюють інформацію про фірму, впливають на формування суспільної думки навколо певної торгової марки) – це Інтернет, газети, журнали, радіо, телебачення та ін. Також  в готелі передбачена система  безпеки.