Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 15:10, курсовая работа
Метою курсової роботи є з’ясування суті маркетингу в туризмі, визначення поняття туристичних послуг, дослідження елементів маркетингу туристичних послуг та оцінка туристичного ринку України.
Для здійснення успішної діяльності на ринку необхідна детально розроблена і добре продумана товарна політика. Стратегічні рішення по товарі є чільними в рамках загальної діяльності підприємства. Це зв'язано з тим, що товар служить ефективним засобом впливу на ринок, головною турботою підприємства і джерелом одержання прибутку. Ціна, збут, комунікації ґрунтуються на особливостях товару.
План
Вступ
Розділ I.Маркетинг в туризмі
1.1Суть і зміст маркетингу в туризмі
1.2Поняття та особливості туристичних послуг
1.3Тенденції та оцінка ринку туристичних послуг в Україні
Розділ II. Характеристика елементів маркетингу туристичних послуг в Україні
2.1 Канали збуту туристичних послуг
2.2 Методи просування туристичного продукту
2.3 Реклама в туризмі
2.4 Зв’язки з громадськістю (public relations)
Розділ III. Особливості маркетингу туристичних послуг України
3.1 Сегментація ринку туристичних послуг
3.2 Характеристика послуг туристичного ринку України
Сквадра – сільська молодь, яка надає перевагу безпечному відпочинку і заняттям спортом.
Бізнес – багаті марнотратні хижаки, які завжди прагнуть до лідерства.
Олвідадос – побожні домогосподарки, пригнічені життєвими труднощами, які шукають захисту та настанов.
Прудент – покірні, скромні, відлюдькуваті особи, які прагнуть до безпеки та захисту.
Скаут – консерватори середнього віку.
Гентрі – ультраконсервативні особи, які добиваються законності та порядку.
Сітізен – громадські діячі, які прагнуть до лідерства.
Протест – інтелектуальна свавільна молодь, яка прагне до незалежності.
Стрикт – подавлені пуритани (люди, які обмежують себе у світських розвагах, віддані Богу та живуть за заповідями).
Учасники груп відрізняються між собою за такими ознаками:
Ø частота подорожей;
Ø спосіб використання туристичних послуг;
Ø мотиви подорожі;
Ø розмір та структура витрат;
Ø задоволення від подорожі.
3.2 Характеристика послуг туристичного ринку України
До основних послуг туристичного ринку України належать:
- послуги розміщення,
- послуги харчування,
- транспортне обслуговування,
- послуги інформаційно-рекламного обслуговування,
- послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.
В усьому світі готельно-ресторанний бізнес є одним з найбільш привабливих для інвесторів, а його рентабельність у розвинутих країнах не буває нижчою за 40%, при цьому досягаючи в "туристичних" зонах відмітки 100%. Щодо України, то на думку спеціалістів, до 1997 оператори ринку працювали в досить непоганих умовах: наявність не дуже вимогливих до рівня сервісу платоспроможних клієнтів дозволяло досягати рентабельності 50%. Саме у цей період у країні з`явилось немало нових приватних готелів та ресторанів, а старі "гравці" молги частково, або повністю реконструювати власні фонди. Сьогоднішня ситуація докорінно відрізняється. Вибагливість клієнтів щодо рівня сервісу, конкуренція між гравцями та несприятлива економічна ситуація змінили правила гри у готельно-ресторанному бізнесі на суворіші.
Усі 2*-3* готелі в Україні є радянським спадком, з відповідною інфраструктурою. Вони не являють собою комерційного інтересу для інвесторів. Цей сегмент готелів практикує подвійні та потрійні тарифи: окремі ціни для громадян України, країн СНД, іноземців. У 2* та 3* сегменті робоча сила не потребує перекваліфікації, тому забезпеченість трудовими ресурсами досить непогана. Щодо капіталу потрібно зазначити нестачу інвестицій, адже цей сегмент є нерентабельним та інвесторів не цікавить. Попит на подібні послуги завжди нижчий за пропозицію, а конкурувати доводиться не лише з аналогічними за класом готелями, а й компаніями готельного сервісу, приватним сектором.
4* готелів в Києві 3, хоча потреби столиці на рівні 10-12. Декілька 4* готелів є у Львові, Дніпропетровську, Донецьку. Інвестиції у 4* готелі зіставні з готелями 5*, проте рентабельність вища (у Києві 40-50%). Клієнтська база подібна до 5*. У сучасних умовах цей сегмент готелів змушений конкурувати не лише з 4*, а й з 3* та 5* , компаніями у сфері послуг готельного типу, оренди житла.
Сегмент 5* готелів заповнений менш за всіх, хоча попит на сервіс такого рівня досить стабільний та має тенденцію росту. У Києві на даний момент працює один готель 5* "Україна". Всього ж в Україні чотири таких готелі. Зараз будуються ще два 5* готелі, а також ведеться пошук інвестора для реконструкції готелю "Театральний". В столиці існує попит принаймні на п`ять готелів цього типу. Наявний готель та ті, що будуються, розраховані на бізнес-клієнтів, а їхня інфраструктура передбачає наявність бізнес-центра, комп`ютерної техніки в номері, конференц-зали тощо. Але різних послуг для відпочинку порівняно небагато: немає дитячої кімнати, салонів краси, не влаштовуються розважальні заходи тощо. На бізнес-клієнтів орієнтовані і офісно-готельні 5* центри, які скоро відкриються у Києві "Лейпциг", "Ділові ворота", "Торонто". Готельно-офісні центри спеціалісти оцінюють як найбільш привабливі в сегменті - попит на репрезентабельні офіси в Києві ані трохи не менший ніж на готельний сервіс високого рівня.
Експерти вважають, що вітчизняний ресторанний ринок розвивається дуже динамічно, але до повного насичення ще далеко. Наприклад в Америці на 600-700 мешканців приходиться 1 ресторан, в Києві це співвідношення 1 до 3,5 тисяч..В Києві працюють чотири великі мережі : 21століття (клуб "Динамо-люкс", "Первак"), Аризона груп ( "Сан-Торі", "Едельвейс2), Uncle Sam Group("Міміно", "Текіла Хаус") та мережа одинадцяти ресторанів ( "Хуторок", "Козачок"). Однією з найгостріших проблем ринку є проблема постачання продуктів та спиртних напоїв. Ресторатори кажуть, що постачальники, які пропонують якісну продукцію невиправдано завищують ціни, у той час як ресторатор зважаючи на конкуренцію не може збільшити ціну на страви, а тому зменшується прибутковість. За останні п`ять років рентабельність бізнесу суттєво знизилась та сьогодні не перевищує 30%.
Аналізуючи стан ринку ресторанного бізнесу, слід відмітити, що він прямо залежить від платоспроможності споживачів послуг, а також від менталітету жителів України, які усе більше орієнтуються на західні стандарти споживання. За 2006-2008 роки, витрати українців у закладах громадського харчування збільшилися від 3 до 5%. Останнім часом ресторанний ринок збільшується, поліпшується якість обслуговування, більш різноманітними стають пропозиції. Зростають доходи ресторанної індустрії і зайнятих у ній працівників
Найбільш швидко розвивається ринок ресторанного бізнесу у місті Києві - щорічний ріст за 2006-2008 рр. становив 15-20%, причому спостерігалося найбільше зростання підприємств швидкого харчування від 20 до 25%. Можна відзначити скорочення кількості елітних ресторанів із середнім рахунком від 400 грн - приблизно на 5% за останні два роки. У той же час ресторанний ринок вцілому, навіть у Києві, поки що далекий від насичення. Так, сьогодні одне ресторанне місце припадає на 2500жителів столиці, тоді як у Європі - на 250
Останнім часом активізувався ринок чайних і кав'ярень-кондитерських. У 2007 р.їх відкрилося в Києві близько десятка. Стають популярними заклади із ціновим рівнем 25-45 грн, які пропонуютькаву, чай, борошняні та кондитерські вироби., стають все більш популярними суші-бари. Взагалі, демократичні ресторани залишаються одним з найбільш вигідних і популярних напрямів інвестицій,тому що клієнтів більше притягують не дорогі інтер'єри,а смачна їжа та якісне обслуговування. Постає подальший розвиток організації мереж закладів ресторанного бізнесу, багато з яких почнають активно виходити у регіони
Розважальний бізнес в Україні виріс із стану, коли декілька розрізнених операторів індустрії розваг працювали з морально застарілим обладнанням. Сучасні мультиплекси та боулінг клуби в доповнення до основної функції та розвиненої інфраструктури харчування, мають великій вибір обладнання для відпочинку та розваг для дітей та дорослих. Розважальні ігрові автомати, лазертаги, картинги, відеоігри, редемпшн автомати, тири, ігрові автомати, 4D кінотеатри, бамперкари, лабіринти, батути, скалодроми, каруселі та інші атракціони поступово, але все більш серйозно стверджують про своє право присутності в розважальних центрах України.
Сучасний стан транспортної інфраструктури в Україні більшістю експертів визнається незадовільним. Україна має досить високий рівень забезпеченості залізницями (за цим показником вона входить в першу десятку світу), хоча дещо відстає від Польщі, Франції і Німеччини. Рівень електрифікації залізниць теж досить високий.
Проте, в частині забезпеченості автомобільними дорогами Україна зовсім невигідно відрізняється від інших країн. Будучи більшою за площею від Франції та Німеччини, Україна має, відповідно, у 5,6 та в 3,8 разів менше автошляхів. Якщо ж брати до уваги щільність автодоріг, то вона залишається далеко позаду.
Як відомо, автомобільний транспорт - найбільш популярний в туристичних перевезеннях. Не зважаючи на певні незручності та стабільно високий рівень аварійності, щорічно у міжнародному сполученні ним перевозиться близько 2 млн. пасажирів. Завдяки своїй доступності широким верствам населення, універсальності застосування, розвиненій комунікаційній мережі найчастіше в туристичних перевезеннях використовуються автобуси. Найбільш популярними в даних перевезеннях є спеціально обладнані автобуси іноземного виробництва, хоча в Україні є можливість налагодити на Львівському автобусному заводі серійний випуск вітчизняних автобусів туристичного класу, розрахованих на тривалі подорожі та належним чином обладнаних.
Щодо мережевої забезпеченості України, то загальна довжина автодоріг в Україні становить близько 170 тис. км, у тому числі, з твердим покриттям – понад 97 %. Найбільшу довжину автодоріг мають Харківська, Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська та Житомирська області. Найменшу – Чернівецька, Закарпатська та Івано-Франківська. Найвищою щільністю автодоріг вирізняються Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська, Київська області. Помітно меншими є ці показники на півночі України.
Із загальної довжини автодоріг загального користування 5% припадає на міжнародні дороги, що входять до Європейської мережі, 3% - на національні, 4% - на регіональні. Разом довжина доріг державного значення становить 20,2 тис.км. Саме вони відіграють важливу роль у розвитку в’їзного туризму. Територію України перетинають такі міжнародні автомагістралі як Київ-Москва, Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Москва-Харків-Сімферополь, Київ-Донецьк-Ростов, Київ-Львів-державні кордони з країнами Євросоюзу, Київ-Одеса-Кишинів. Головними внутрішньодержавними магістралями є Київ-Одеса, Київ-Львів, Київ-Дніпропетровськ-
Висновки
Маркетинг в туризмі – це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, які користуються попитом на ринку і які туристичне підприємство здатне запропонувати з прибутком для себе і більш ефективніше ніж це роблять конкуренти.
Мета туристичного маркетингу – робота, яка приносить прибуток по обслуговуванню і задоволенню потреб клієнтів. З цієї точки зору маркетинг повинен служити чітко вираженій задачі: як найуспішніше функціонувати .
Всесвітня туристична організація (ВТО) виділяє три головні функції маркетингу в туризмі:
встановлення контактів з клієнтами;
розвиток;
контроль;
Для маркетингу в туризмі характерні наступні основоположні принципи:
1. Орієнтація на ефективне рішення проблем конкретних споживачів. Ринок утворюють споживачі з певними потребами, для задоволення яких вони бажають і здатні придбати туристичні послуги. Саме ідентифікація запитів споживачів в маркетингу додається особливе значення. Пропоновані на ринок продукти повинні розглядатися підприємством з урахуванням того, наскільки вони можуть допомогти в рішенні їх проблем.
2. Націленість на чітко виражений комерційний результат, що для фірми, кінець кінцем, зводиться до оволодіння наміченою часткою ринку відповідно її довготривалим цілям. Сформулювавши ці цілі, визначають три головні компоненти маркетингової діяльності: терміни, ресурси, відповідальність. Звідси орієнтація на довгострокове прогнозування всієї маркетингової ситуації, починаючи від платоспроможних потреб населення і закінчуючи власними можливостями в цій перспективі.
3. Комплексний підхід до досягнення поставлений цілей, оскільки успіх забезпечується тільки всією сукупністю засобів маркетингу, узятих у взаємозв'язку і взаємообумовленості. Комплексність означає, що певні маркетингові дії (аналіз потреб, вивчення туристичного продукту, реклама і т.д.), узяті самі по собі, не здатні забезпечити того ефекту, який дає вживання маркетингу як системи.
4. Активність, наступальність, заповзятливість, що забезпечує швидку і ефективну реакцію на зміни зовнішньому по відношенню до фірми середовищу. Без цього неможливо добитися комерційного успіху і одержати конкурентні переваги.
Туризм, згідно Закону України «Про туризм» (1995р.) визнаний одним з пріоритетних напрямків розвитку господарства країни, що визначає державну увагу і проведення стимулюючої державної туристичної політики, спрямованої на розбудову індустрії туризму відповідно до європейських стандартів. Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму країни знаходиться в стадії перманентного реформування, що значно ускладнює проведення послідовної туристичної політики і не стимулює розвиток інвестиційного процесу. Державну туристичну політику на ринках міжнародного та внутрішнього туризму впроваджує Державна туристична адміністрація України шляхом координації інтересів державних і місцевих органів влади, некомерційних організацій та комерційних суб’єктів ринку. Розбудовується система підготовки кадрів для туризму і координуються зусилля в цьому напрямку.
Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на напрямах культурно-пізнавального і екскурсійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального туризму, підтримки та відновлення — ринок круїзного та спортивного туризму, розбудови — ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, то основні маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на розвиток дитячого відпочинку та оздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення та розбудову автотуризму (особливо це актуально стосовно статусу транзитної держави та створення трансєвропейських транспортних коридорів), релігійного туризму. Основним споживчим ринком залишається ринок масового попиту з превалюючою мотивацію «відпочинок+екскурсії». На ринках нестандартного та елітарного попиту домінуючими можуть бути позиції спортивного та екологічного туризму. Пріоритетним напрямом розвитку є внутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків та ускладнення територіальної структури внутрішнього ринку за рахунок формування місцевих територіальних ринків на основі інтенсифікації ресурсної бази туризму і розбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором повинно стати проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого та середнього підприємництва у внутрішньому туризмі та організації екскурсійної діяльності. Розбудова індустрії туризму та формування національного ринку туристичних послуг позначиться на територіальній організації туристичного ринку країни процесами структуризації геопростору і диверсифікації місцевих ринків і сприятиме подальшій поляризації територіальної структури, ієрархізації територіальних ринків, що закріпиться процесами територіальної концентрації і спеціалізації. Означені процеси повинні оформитись у туристичну логістичну систему з розподільчими вузлами-координаторами внутрішніх і зовнішніх туристичних потоків (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Симферополь, Одеса, Львів) і чіткою функціонально-територіальною диференціацією елементів територіальної структури.
Информация о работе Маркетингове дослідження туристичного ринку України