Маркетинг супермаркету

Маркетинг супермаркету

1. Супермаркет як сучасний тип підприємства роздрібної торгівлі

2. Основні вимоги  до планування  торговельного залу

3. Асортиментна політика  супермаркету

4. Маркетинг взаємин:  орієнтація на  споживача супермаркету

1. Супермаркет як сучасний тип підприємства роздрібної торгівлі

У практиці торгівлі, з одного боку, не існує чіткої класифікації підприємств роздрібної торгівлі та власне розмежування супермаркетів за типами і категоріями, а з другого – постійно виникають нові “категорії” магазинів: супермаркети, суперстори, “квартальні” магазини, “сімейні центри”, “дисконтні центри” тощо

Незважаючи на розширення типів або, як прийнято називати в зарубіжній практиці, форматів магазинів, торгівля продовольчими товарами в провідних країнах світу сьогодні здійснюється переважно в супермаркетах

Супермаркети з’явились у відповідь на зміну смаків споживачів продуктів харчування. Покупці бажають комфортніших умов покупки, виставляють збільшені вимоги щодо збереження продукції та її безпеки, санітарно-гігієнічних умов здійснення покупки

Формат  торгівлі визначає певний тип магазину

Під форматом торгівлі розуміють сукупність параметрів, згідно з якою визначається належність торговельного підприємства (як мережевого, так і незалежного) до одного з  поширених у світовій практиці видів

Як правило, кожний з форматів має своє власне найменування, що широко вживається у практиці

До  складу елементів, які формують формат торговельного підприємства, відносять наступні:

1. Площа торговельного залу:

– кількість розрахунково-касових вузлів;

– планування (планограма) торговельного залу;

– площа складських, допоміжних, офісних приміщень.

2. Асортимент продукції:

– кількість  категорій товару в асортименті;

– кількість позицій у категоріях (ширина та глибина асортименту);

– частка товару під маркою виробників і наявність продукції власного виробництва.

3. Форма обслуговування та рівень сервісу

4. Основні економічні показники діяльності торговельного закладу

– товарний обіг за день, місяць, рік;

– обіг, що припадає на одиницю площі;

– середня кількість покупок у день

Для сучасних супермаркетів характерним є наявність наступних ознак:

значний обсяг торговельної площі (від 200 кв. м і більше);

значна кількість відділів, у яких представлена різноманітна продукція (м’ясні, фруктово-овочеві, молочні продукти, хліб, хлібобулочні вироби та випічка, кондитерські, тютюнові, парфумерні, парфумерно-косметичні товари, готові ліки, товари побутової хімії; товари для автомобілістів, електро- і радіотовари, лаки та фарби тощо);

пропозиція гастрономічних і кулінарних виробів власного виробництва у відповідному підрозділі, організація додаткових послуг кафе, салат-бару чи міні-закладу швидкого харчування;

обладнані великі безплатні стоянки;

здійснення покупцями комплексних закупок під “одним дахом”, що призводить до збільшення продуктивності праці касирів;

рівномірний наплив покупців у різні дні тижня;

використання люмінесцентних ламп для кращого освітлення площ;

специфічне оформлення стін і стелі, покриття підлог керамічною плиткою;

пропозиція візків і кошиків для покупки значної кількості товарних позицій;

використання досконалих касових апаратів, з’єднаних у мережу та обладнаних новітнім програмним забезпеченням і засобами сканування інформації з товарів

У багатьох провідних супермаркетах використовують  сучасне торговельне обладнання: стелажі, прилавки, холодильники, морозильні камери, низькотемпературні шафи, вітрини з відкритими фронтальними нішами. Це дає змогу суттєво розширити асортимент і представити групи товарів, що не характерні для традиційних магазинів

У супермаркетах  широко застосовуються сучасні технічні засоби та інвентар для переміщення вантажів: кари, підйомники, роликові конвеєри, вантажні візки, які значно збільшують ефективність вантажних робіт і прискорюють рух товарів від складів до торговельних залів

У багатьох магазинах цієї категорії  встановлюються повітряні кондиціонери й автоматичні двері, що допомагають підтримувати відповідний температурний режим і ліквідовувати втрати енергії на опалення чи охолодження

Виділяють такі основні типи супермаркетів:

• Традиційні супермаркети. Традиційний супермаркет – це продовольчий магазин самообслуговування площею приблизно 2200 кв. м., що пропонує переважно продукти харчування. У традиційному супермаркеті пропозиція будь-яких непродовольчих товарів, наприклад, косметичних засобів, обмежена.
• Супермагазини і суперцентри (гіпермаркети). Супермагазинами називають великі супермаркети (площею від 2200 до 5500 кв. м), суперцентр – це супермаркет і магазин низьких цін загального профілю під одним дахом (як правило, його площа складає близько 16,5 тис. кв. м). Такі магазини дозволяють покупцям зробити всі необхідні покупки “під одним дахом”, однак вони розташовані трохи далі, ніж звичайний супермаркет (переважно на окраїні міста).

- Гуртові супермаркети. Гуртовий супермаркет – це магазин, що торгує продуктами харчування за низькими цінами. Запропонований набір послуг дуже обмежений, а приміщення оформлені за принципами раціональності і функціональності, без будь-яких прикрас

- Невеликі магазини (міні-маркети). Вони пропонують обмежений вибір та асортимент товарів і розташовані в зручних для покупців місцях, їхня площа становить від 330 до 1000 кв. м. Характерною ознакою цих невеликих магазинчиків є швидке касове обслуговування. Головна їхня перевага – це зручність, тому вони мають змогу пропонувати обмежений асортимент товарів і встановлювати більш високі порівняно з супермаркетами ціни. Звичайно, в такому магазині є кілька категорій

2. Основні вимоги  до планування  торговельного залу

Основним чинником, який впливає на прийняття покупцем рішення постійно відвідувати магазин, є сприйняття цього магазину або, що важливіше, досвід здійснення покупок у цьому магазині

Отримані враження від здійснення покупок в магазині (Perceived Store Shopping Experience) справляє більший вплив на вибір покупцем магазину, ніж якість продукції, тип асортименту, рівень цін і безпосередньо обумовлює сприйняття покупцем цінності магазину загалом

Керівництво супермаркету повинно приділяти відповідну увагу кожному чиннику, який впливає на отримання покупцями позитивних вражень від відвідання магазину та здійснення покупки, і зважати, що одним із найвпливовіших елементів торговельної концепції є дизайн магазину

Відповідно до структури дизайну магазину Бейкера 
виділяють три важливі параметри середовища 
магазину:

Дизайн (архітектура, загальний інтер`єр, планування залу, викладка товарів, засоби комунікації, санітарно-гігієгічні умови, торговельне обладнання);

Соціальне середовище (вигоди для продавців і клєнтів, функціональні зручності, система та рівень обслуговування, потік клієнтів, присутність інших клієнтів, фактор часу);

Атмосфера (візуальні, акустична, тактильна, назальна, смакова компоненти);

Для розподілу площ у супермаркетах використовують планограми – візуальні (графічні) схеми розташування території торгівлі, товарів, персоналу і покупців, а також товарних категорій всередині магазину

Модель  планування повинна полегшити рух відвідувачів, забезпечувати необхідну пропускну спроможність, дозволити ефективно демонструвати товари покупцям, використати наявну площу з метою продуктивнішого врахування типу магазину й асортименту і згідно з вимогами безпеки та збереженості

Технологічне планування будь-якого приміщення повинно враховувати наступні вимоги:

1. Торговельні зали та допоміжні приміщення повинні бути ізольовані один від одного і мати оптимальне співвідношення

2. Приміщення для зберігання та підготовки товару до продажу повинні бути технологічно пов’язані з торговельним залом і забезпечувати найкоротший шлях доставки товару до зон викладення

3. Зони прийому товару мають розміщуватися поблизу приміщень для їх зберігання.

4. Комори і камери для зберігання товарів не повинні бути прохідними.

5. Планування приміщень магазину має забезпечувати мінімізацію часу, оптимізацію здійснення, зручність для користувачів і персоналу всіх торговельно-технологічних операцій

6. Планування повинно створювати покупцям можливість безперешкодного вибору товару за мінімально короткий термін. Вільний доступ до товару підвищує обіг на 30–70%, а поганий огляд, відсутність доступу може зменшити обіг удвічі.

7. Планування має забезпечувати максимальний огляд асортименту товарів, їх споживчих властивостей, залучення для цього всіх наявних засобів (освітлення, спеціальних методів продажу та ін.).

8. Планування магазину повинно забезпечити легкість і простоту здійснення покупок, свободу пересування торговельним залом, раціональне розміщення товарів, а також стимулювати здійснення імпульсних покупок.

Відношення торговельної площі до загальної визначає коефіцієнт ефективності (Ке) використання загальної площі магазину:

Ке = Sт : Sо,

де  Sт – площа торговельного залу,

Sо – загальна площа супермаркету.

Чим вище є отримане значення, тим ефективніше використовується площа магазину.

На Заході оптимальним є співвідношення торговельної та неторговельної площі магазину в пропорції 70:30.

3. Асортиментна політика  супермаркету

Асортимент може бути сформований за кількома напрямками і буває:

• однорідний;
• різнорідний;
• розширений;
• обмежений.

Повністю однорідний асортимент має місце тоді, коли робляться запаси товарів лише одного виробника; цей асортимент може охоплювати або значну кількість, або невелику кількість різноманітних товарів.

Різнорідний асортимент виникає там, де пропонується велика кількість товару або обмежена кількість не пов’язаних між собою товарів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Робота з оптимізації асортименту охоплює кілька етапів:

1. Загальний аналіз початкового стану виявлення загальних груп товарів, оцінка позицій кожного бренда, питома вага брендів і постачальників, обсяг поличкового простору, зайнятого товарами кожної групи).

2. Виявлення “чорних дір” – нерентабельних товарних позицій (заходів), що відволікають ресурси магазину.

3. Необхідно визначити ефективність використання 1 кв. м викладки товарів (товарообіг/прибуток на 1 кв. м викладення), ефективність роботи з товарною позицією (товарообіг/прибуток на одну товарну позицію/торговельну марку).

4. Вибір ключових позицій для формування асортименту.

5. Планування заходів щодо поліпшення структури існуючого асортименту, оптимізація розміщення товарів у торговельному залі та їх викладення.