Маркетинг спорту

5) вирішення  соціальних завдань у компанії  спонсора, наприклад, безкоштовні квитки на популярні спортивні заходи та розповсюдження атрибутики популярного клубу можуть покращити атмосферу в колективі, ставлення працівників до керівництва.

     Ліцензійна  діяльність та продаж спортивної атрибутики потужним фірмам і компаніям для  її використання в якості торгівельних знаків на їх продукції, є одним з  перспективних джерел прибутку у  професійному спорті. Великий спорт  завжди відігравав у житті суспільства важливу роль і можна сказати, що ліцензійні товари були і є своєрідним провідником, завдяки якому покупці відчувають себе причетними до нього.

     Між лігами, клубами, спортсменами з одного боку та виробниками з іншого укладаються  угоди, згідно з якими останні  за певну винагороду отримують право  розташування відповідної символіки  на своїх товарах. Зазвичай ціна ліцензованого  товару вища за ціну такого ж товару без відповідної символіки на 10-15 %, із яких від 3 до 9% відраховується лігам, клубам чи певним спортсменам. За повідомленнями засобів масової інформації ще у 1996 р. NBA лише від ліцензування товарів отримала 2,6 млрд. доларів прибутку. Результати досліджень свідчать, що кожний долар, який вкладається у ліцензійну програму, приносить прибуток 3-5 і навіть більше доларів. Тому професійні ліги, асоціації, команди і окремі спортсмени надають великої уваги ліцензуванню. За даними журналу “Фацнешл уорлд” продаж ліцензованих спортивних товарів збільшився з 5,5 млрд. у 1985 р. до 20,0 млрд. доларів наприкінці 1990-х років. Слід також зазначити, що ліцензування є не тільки вагомим і перспективним джерелом фінансування професійного спорту. Воно допомагає підтримувати певний імідж виду спорту, ліги, команди серед вболівальників і широкого загалу населення, що, у свою чергу, позитивно позначається на успішності спортивного бізнесу в цілому.

     Комерційна  діяльність, що пов’язана з концесіями спортивних споруд, продажем спортивних марок, фотографій спортсменів, відеокасет з записами спортивних змагань, сувенірів та значків є також вагомим джерелом прибутку. Приміром, під час пересічної гри клубу Національної хокейної ліги “Нью-Йорк Рейнджерс”, на арені продається 20 000 хот-догів, 15 000 бляшанок пива, 10 000 пляшок води, 2500 програмок, 500 щорічників команди, 10 000 прапорців і багато іншої сувенірної атрибутики. За оцінками фахівців, кожен вболівальник до, під час і після матчу в середньому витрачає додатково близько 100 доларів, окрім витрат на придбання квитка.

     Гострота  спортивної боротьби і непередбачуваність її результату є пріоритетним моментом й обов’язковою умовою спортивного бізнесу. Американський економічний журнал “Forbes” дослідив вартість фіналів останніх найбільш масштабних спортивних подій, розбивши їх за щоденним прибутком, який надходить від продажу прав на трансляцію, спонсорство, реалізацію квитків та ліцензій. Супербоул (фінальна гра Націо-

нальної футбольної ліги, США) виявився поза конкуренцією – 336 млн. доларів, фінал чемпіонату світу з футболу – 103 млн., Дантона 500 (авто гонки) – 90 млн., фінал MLB (бейсбол) – 61 млн., фінал NBA (баскетбол) – 58 млн.

     Розвиток  маркетингу професійного спорту в Україні  вимагає пошуку специфічних шляхів виходу на ринок послуг. Найчастіше це відбувається за умов недостатньої забезпеченості інфраструктури належними спортивними спорудами. Складним та не завжди вдалим є вибір спонсорів. Потенційні глядачі найчастіше не мають змоги отримати інформацію рекламного типу, яка б стосувалась надання відповідних послуг.

     Підсумовуючи  вищезгадане, можна сказати, що маркетингова діяльність структур галузі професійного спорту в умовах вітчизняного економічного простору має бути скерована, насамперед, на розвиток зв’язків з громадськістю, розширення зв’язків з засобами масової інформації, особливо з телебаченням. Незаперечно необхідними також є реклама та проведення масових кампаній, наявність спонсорів. Життєво важливим для професійного спорту в Україні є питання щодо збільшення кількості спортивних споруд, що відповідають сучасним вимогам з надання якісних послуг. Тільки тоді діяльність у сфері професійного спорту в Україні може бути прибутковою, коли буде створено конкурентноспроможне видовище, яке б враховувало інтереси як виробників спортивних видовищ, так і їх споживачів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     В наш час рушійним важелем розвитку підприємницької діяльності структур професійного спорту є активне застосування ними ринкових управлінських технологій, насамперед маркетингу. Спортивний маркетинг майже цілком побудований на загальній концепції виробничо-економічного маркетингу, тому що сучасна економіка пропонує спорту механізм, за допомогою якого і здійснюється його комерціалізація. Ефективність спортивного маркетингу залежить від адекватної оцінки конкретної ситуації і програми дій, яка враховує специфіку спортивного продукту.

     Лідери  світового професійного спорту глибоко  і систематично вивчають потребу ринку збуту спортивних послуг і формують їх асортимент та якість у залежності від потреб споживачів. Основними джерелами отримання прибутку у професійному спорті є реалізація квитків та сезонних абонементів на спортивні змагання, продаж прав на теле- і радіотрансляції змагань, рекламно-спонсорська та ліцензійно-комерційна діяльність клубів і ліг.

     Сучасні умови господарювання в Україні  ставлять перед виробниками спортивно-видовищних послуг питання не тільки про вихід  на ринок споживачів, а й про можливість залишатись на ньому і бути конкурентноспроможними. Розглянуті маркетингові програми закордонних ліг і клубів у повному обсязі можуть бути реалізованими в Україні.

     Отже, спортивний маркетинг – це мистецтво, мистецтво об’єднати спорт та бізнес. За допомогою спортивного  маркетингу можна: задовольнити глядача, організувавши для нього незабутні, видовищні та яскраві спортивні  змагання; зв'язати ці змагання з  рекламною кампанією, що дозволить  донести до глядачів рекламну інформацію про будь-які товари або послуги; принести прибуток самим організаторам. 
 

Список  використаної літератури:

1. Скригун Н.П., Національний університет харчових технологій. «Спортивний маркетинг як прогресивна технологія просування».
2. http://www.pr-sport.ru/sport_marketing
3. Пилип Котлер «Латеральный маркетинг: технология поиска революционных идей» / Филипп Котлер, Фернандо Триас де Бес; Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишера, 2010. – 206 с.
4. Олександр Марчук, Василь Марчук «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць №. 3/ Особливості маркетингу фізкультурно - оздоровчих послуг», Луцький національний технічний університет, 2009
5. Смольянов П. О критериях компетентности специалистов в области спортивного маркетинга // Теория и практика физ. культуры. — 1999. — № 4. — С.41–44.
6. http://asiu.org.ua/ua/members/nufvsu.html
7. http://www.marketing.spb.ru/lib-special/branch/sport.htm