Маркетинг спорту

     Зміст:

Вступ

1. Етапи та чинники спортивного маркетингу
2. Програма спортивного маркетингу
3. Способи реалізації маркетингової політики у сфері спорту

Висновок 

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Одним із сучасних та перспективних напрямів маркетингу є спортивний маркетинг. Спортивний маркетинг існує близько 30 років.  Гуру спортивного маркетингу вважають  Метью Шенк – декана Школи бізнес-адміністрування Університету Дейтона (США). В Україні спортивний маркетинг почав своє існування нещодавно. Одним із перших хто почав займатися таким цікавим та не звичним маркетингом, стало агентство спортивного маркетингу  «МEDIA- SPORT».  9 квітня 2008 року була створена Українська асоціація спортивного маркетингу (УАСМ) в статусі некомерційної організації. Ціль якої – об’єднати всіх спеціалістів різних рівнів, сформувати сучасні міжнародні стандарти в даній галузі.

     З одного боку, спортивний маркетинг  – звичайний вид  маркетингу, тобто це продаж готової спортивної події із використанням маркетингових  можливостей. Тому з цієї точки зору треба говорити не спортивний маркетинг, а маркетинг у спорті. З іншого боку, спортивний маркетинг – це додавання принципів класичного маркетингу до просування спортивних продуктів і маркетинг звичайних  товарів через асоціації зі спортом. 

       Сучасний спорт – найважливіший  елемент індустрії розваг. Спорт  – це продукт, а глядачі  – його споживачі. Популярність  спортивних заходів незмінно  зростає, привертаючи увагу мільярдів  глядачів зі всього світу. Це  робить спорт одним з найбільш  ефективних каналів комунікації  просування товарів і послуг, а спортивний маркетинг – необхідним  інструментом сучасних бізнес-технологій.

     Спортивний  маркетинг – це специфічна ланка  класичного маркетингу, а це значить, що ним може займатися не кожний маркетолог, навіть дуже досвідчений. У спортивному маркетингу існує  своя теорія, що спирається на специфіку  спортивних змагань. У певному сенсі  можна говорити про те, що фахівець зі спортивного маркетингу повинен  зв'язати воєдино наступні чотири складових: глядачів (уболівальників), комерційні фірми-спонсори, змагання та спортсменів, а також ЗМІ.

1. Етапи та чинники маркетингу спорту

Процес маркетингу спорту складається з таких етапів:

1. Вивчення потреб споживачів:

• маркетингове дослідження;
• споживачі як учасники;
• споживачі як спостерігачі;

2. Розроблення стратегії маркетингу:

• сегментація;
• вибір цільових ринків;
• позиціонування;

3. Розробка маркетинг – мікса:

• спортивні продукти;
• ціноутворення;
• просування;
• дистрибуція.

     На  процес формування маркетингу фізичної культури та спорту впливають чинники, які поділяються на внутрішні  і зовнішні.

     До факторів внутрішнього середовища відносять:

• організаційний вступ;
• організаційна місія;
• організаційні і маркетингові цілі;
• організаційні стратегії;
• організаційна культура.

До  факторів зовнішнього  середовища відносять:

• конкуренція;
• політичні;
• демографічні;
• соціальні;
• культурні;
• економічні;
• технологічні;
• зовнішнє середовище.

     Спортивна індустрія складається із трьох  основних елементів: споживачів спорту, спортивних продуктів, які вони споживають, і постачальників. А її ціль — задовольняти потреби трьох типів споживачів: глядачів, учасників і спонсорів.

     Спрощена  модель взаємовідносин споживача і постачальника  в спортивній індустрії.

    споживачі                                продукти                    виробники і посередники 
 
 
 

     Які переваги спортивного маркетингу перед  іншими видами маркетингу? По-перше, це гарантований контакт с фанатами. На таблиці 1 відображено наскільки захоплюються різними видами спорту. Любителі спорту регулярно відвідують змагання і не можуть не помітити рекламних щитів спонсорів. Якщо на трибунах збираються 10 тис. людей, значити, вони захоплені цим спортом и живуть його енергетикою. Спорт для них — саме життя. Тому ефект спонсорства буде позитивним. На таблиці №2 відображено захоплення спортом відносно вікової категорії населення.

     

     

 

     Друга  перевага спортивного маркетингу —  лояльність аудиторії (табл. 3). Передача рекламного повідомлення під час матчу відбувається  в обстановці емоціонального підйому і співпереживання, внаслідок чого підвищується лояльність аудиторії до рекламуючого бренду. При цьому емоціональні атрибути спорту (динамізм, благородство і т. д.) переносяться на торгову марку.

 

      Компанія, бажаюча зайнятися спортивним маркетингом, повинна спланувати наступний комплекс заходів:

• стати партнером спортивного чемпіонату;
• розмістити свої рекламні матеріали на «полі бою»;
• забезпечити гостинність (прийом и розташування) спортсменам і гостям;
• організувати білетну програму;
• провести спеціальні акції в ході подій;
• забезпечити використання символіки подій у власних рекламних кампаніях;
• передбачити інші методи активації спонсорства.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Програма  спортивного маркетингу

     Спортивний маркетинг суттєво впливає на розширення спортивного календаря та зміну правил змагань. Це відбувається переважно за рахунок: проведення нових змагань, які повністю відповідають інтересам спортивних організацій, засобів масової інформації, у першу чергу телебачення і рекламодавців; формування нових систем проведення змагань; зміна правил проведення змагань з метою підвищення їх видовищності; надання додаткових послуг до, під час та по закінченні змагання та ін.

     Кожна спортивна організація пропонує комплекс продуктів чи послуг. Основним продуктом є та діяльність клубу чи федерації, яка в статуті цієї організації характеризується як її безпосереднє завдання. Для виконання своєї господарської діяльності спортивне підприємство повинне мати відповідні засоби виробництва, що складають його майно.

     Важливо мати на увазі, що дистрибутивна функція  спортивного маркетингу фокусується  на розташуванні і дизайні спортивної споруди, а потім переключається на діяльність з розповсюдження квитків, продажу телепкав, пошуку спонсорів, продажу ліцензійних товарів  і т. ін.

     Маркетинг вимагає раціонально побудованої  схеми, розподілу на етапи, які логічно передбачають такі дії: аналіз умов існуючого ринку на основі якого виявляють найбільш важливі тенденції (“стратегічний аналіз”); розробка довготривалої стратегії, яка є основою сучасного маркетингу; конкретизація одного з варіантів стратегічного плану. На цьому етапі здійснюється вибір засобів для його реалізації. На всіх етапах маркетингу важливим фактором є вивчення ринку. Виходячи з цього наголосимо, що ринок споживачів професійного спорту в Україні потребує досконального вивчення за елементами сегментації, для чого необхідна добре відрегульована система інформаційного забезпечення.

     Програма  маркетингу в спорті включає в  себе увесь комплекс комерційних  та інших заходів, скерованих на доведення товару до споживача, покращення фінансового положення організації. Ефективність маркетингу оцінюється врешті-решт за величиною прибутків. Аналізуючи, в якості взірця, доходи від маркетингової діяльності провідних світових клубів і ліг, можна окреслити основні напрямки розвитку маркетингу професійного спорту в Україні. Розглянемо основні з них. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Способи реалізації маркетингової  політики у сфері  спорту

       Традиційним і основним джерелом фінансування спорту є продаж квитків. Показником футбольного буму у Германії, а також одним з основних джерел доходу футбольних клубів є відвідування стадіонів глядачами. У сезоні 2003-2004 рр. Бундесліга стала Європейським лідером з відвідування ігор глядачами. У порівнянні з попереднім роком, середня відвідуваність виросла майже на 10% і склала 35048 глядачів. Це також є показником того, що нові сучасні стадіони приваблюють нові групи відвідувачів. Одночасно з модернізацією та оновленням стадіонів зростає ціна квитків і асортимент супутніх послуг у бізнес секторах, VIP – ложах. Виручка клубів Національної хокейної ліги (НХЛ) від продажу квитків складає біля 60% загального прибутку (6% йде до бюджету Ліги, решта належить клубам). Слід наголосити, що близько 75% усіх місць на спортивних аренах клубів реалізується шляхом продажу сезонних абонементів.

Маркетинг професійного спорту передбачає також  використання радіо і телебачення як джерела доходів шляхом продажу їм прав на радіо і телетрансляції змагань. Теле- і радіокомпанії всього світу, кожна відповідно до своєї маркетингової програми, буде витрачати ефірний час на ті сюжети, які б дозволили привернути якомога більшу аудиторію. Наведемо простий приклад. Останній супербоул (41-й в історії) між командами Indianapolis Colt і Chicago Bears (рахунок 29:17), який відбувся 4 лютого 2007 року в Майамі, подивилися в прямому ефірі 93 млн вболівальників, 140 млн телеглядачів бачили хоча б частину гри. Середня вартість демонстрації 30-секундного ролика під час матчу склала 2,6 мільйонів доларів. Усього було показано 101 рекламний ролик, 60 з них від великих виробників товарів і послуг.

     Телевізійні компанії зазвичай витрачають кошти  тільки на відомих спортсменів, гучні імена та перспективні команди. Так, наприклад, після того, як відомий боксер Айк Ібеабучі переміг колоритного боксера Девіда Туа та популярного американського боксера Кріса Берда, телеканал НВО підписав з Ібеабучі контракт на трансляцію трьох наступних поєдинків за його участі на суму у 1,2 мільйона доларів.

     Значними  є прибутки від продажу телетрансляцій і в Національній хокейній лізі. За п’ятирічним контрактом НХЛ з телеконцерном АВС & ESPN Ліга отримує за телеправа 600 млн доларів – тобто по 4 млн на кожен клуб щороку. За даними каналу АВС, матчі НХЛ у сезоні 2001-2002 рр. переглянули на 29% телеглядачів більше, ніж у попередньому.

     Важливим  джерелом прибутків є розвиток спонсорства  у професійному спорті. Вибір спорту для спонсорства багато у чому залежить від країни і спортивних традицій, що в ній склалися. Спонсорування клубів і команд у наш час в окремих європейських країнах – найбільш розповсюджена форма спонсорства в спорті. У Бундеслізі (Німеччина) доходи від спонсорства складаються з надходжень від різних джерел, але найбільш значущим є титульний спонсор, символіка якого розміщена на формі гравців. У німецькому футболі спонсорство відноситься до доходів від розвитку підприємництва. За даними Німецької футбольної ліги (DFL), члени вищої ліги змогли збільшити доходи в сезоні 2002- 2003 рр. на 26,8 % – з 14,9 млн євро до 18,9 млн євро. У наступних сезонах проявилась стійка тенденція до зростання прибутків від рекламно-спонсорської діяльності.

       Спонсори, що представлені на футбольній формі гравців, допомагають команді значно збільшити власні доходи. У сезоні 1999-2000 рр. доходи від даного виду спонсорства у Бундеслізі виросли і склали близько 81 млн. євро. Бундесліга посідає провідне місце у Європі за доходами від спонсорства на футбольній екіпіровці. Виробники спортивної екіпіровки отримують додаткову вигоду з торгівлі ліцензованими товарами, а також на тенденції до моди на “стиль життя з футболом”:

1) підвищення  популярності та престижу компанії, покращення її іміджу, оскільки люди бачитимуть, що компанія “на виду”, та ще й займається підтримкою спорту;

2) підтримка  рекламної кампанії, яка триває  в інших сферах;

3) розширення  присутності на ринках, залежно  від мети – на внутрішньому  або зовнішньому;

4) налагодження  контакту з цільовою аудиторією, тобто конкретна торгова марка буде асоціюватися з якоюсь командою, спортсменом або й цілим видом спорту, в разі вдалої кампанії;