Контрольная работа по "Маркетингу"

Існують канали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і  зворотного (від споживачів до виробників) ходу. Останні використовуються для  розподілу ділових відходів, зворотної  тари, некондиційної продукції та інше.

Приклади каналів розподілу  товарів промислового і споживчого призначення показано на малюнках 3.1 і 3.2.

 

 

 

 

Мал.3.1. Канали розподілу на ринку промислових товарів

 

 

 

 

 

Мал. 3.2. Канали розподілу на ринку споживчих товарів

 

Основними характеристиками каналів  розподілу є їхня довжина, ширина та типи суб'єктів. Довжина каналу розподілу — це кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу для наближення товарів і права власності на них до кінцевого споживача. Наприклад, довжина каналу, в якому товаровиробника і споживача зв'язують оптовик і роздрібний торговець, дорівнює двом. Так званий канал нульового рівня (довжина каналу дорівнює нулю), це канал, який зв'язує товаровиробника і споживача безпосередньо (неопосередковано).

Ширина каналу розподілу або  його напруженість — це кількість  посередників на кожному рівні каналу розподілу. Так, якщо продукція підприємства на першому етапі її розподілу  надходить до трьох оптовиків, а  на другому — до п'ятнадцяти роздрібних торговців, то ширина каналу розподілу  відповідно дорівнюватиме 3 і 15 (мал. 3.3).

 

       1 – й рівень                                                         2 – й рівень

    (ширина = 3)                                                       (ширина = 15)

 

 

Роздрібні торговці –                                      Довжина дорівнює 2

Рис. 3.3. Напруженість (ширина) каналу розподілу

 

Типи суб'єктів каналів розподілу показані на мал. 3.4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.4. Суб’єкти каналів розподілу

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Практичне завдання

 

Завдання 7

Вітчизняний виробник електропобутового  обладнання для кухні, зокрема, електроплит, холодильників, морозильних камер  та посудомийних машин відчуває значний  тиск з боку чужоземних конкурентів  таких, як «Зануссі» та «Індезіт». Щоб бути конкурентоспроможним з такими відомими у світі фірмами, підприємство змушене насамперед удосконалити власну товарну політику.

Які заходи ви зможете йому запропонувати  щодо:

1. товарної політики загалом?
2. асортиментної політики зокрема?

 

1. Найважливішою частиною маркетингової  товарної політики є розробка  товарів. Це поняття передбачає  або планування (створення) нових  товарів, які дадуть змогу підприємству  вийти на нові ринки чи розширити  існуючі, перемогти конкурентів,  отримати відповідні доходи і  прибутки, або модифікування існуючих  товарів, тобто зміну їхніх  властивостей та характеристик,  що уможливить постійне привернення  до них уваги споживачів і  як результат — збереження  протягом тривалого часу обсягів  збуту і доходів.

Обслуговування — це забезпечення сталості відповідних характеристик  товарів, їхньої відповідності встановленим стандартам. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, проведення заходів зі збереження характеристик товарів під час товарного руху та збуту.

Елімінування — це процес зняття застарілого (такого, який перестав користуватись  достатньо активним попитом) товару з виробництва і ринку. Основне  завдання цієї частини маркетингової  товарної політики — оптимізувати процеси усунення з ринку застарілих товарів, тобто своєчасно відмовитись  від їх виробництва, узгодити витрати  підприємства на виробництво і збут товарів, попит на які постійно спадає, зі зменшенням доходів від їхнього продажу, котрі поки ще наявні і на котрі можна розраховувати принаймні в найближчому майбутньому.

 

2. Асортиментна політика повинна  підвищувати конкурентоздатність товару на ринку шляхом вдосконалення набору товарних груп. Асортиментна політика включає:

1) визначення наборів товарних  груп (видів, підвидів, марок)

2) оптимальне співвідношення базових  моделей та їх модифікацій;

3) встановлення співвідношення  присутності на ринку товарів,  що знаходяться на різних стадіях  життєвого циклу.

Для підбору вдалого асортименту  необхідно чітко відрізняти всі  категорії асортиментної політики. По-перше вид продукції - це кінцевий продукт виробництва, як от для туристичної  фірми це туристичний тур.

По-друге підвиди виділяються  за функціональними особливостями, рівнем якості, ціною, призначені для  окремих категорій громадян.

По-третє модифікації та марки, на які поділяються підвиди.

Методики визначення оптимальної  кількості видів продукції, підвидів, модифікацій та марок можуть бути дуже відмінними в залежності від  керівництва. Маркетологи для раціонального  підбору асортименту повинні  досліджувати поведінку споживача, а до того ж аналізувати торгову  статистику.

Що ж до залежності асортименту  від стадії життєвого циклу виробу, практика свідчить: основна група  товарів, що приносять основний прибуток підприємству знаходиться на стадії зростання, складає 73-85 % усіх товарів  підприємства. Але не можна допускати, щоб асортимент товарів складався  з товарів одного життєвого циклу. Асортиментна стратегія може розроблятись в таких же напрямах, як і загальна маркетингова стратегія (диференціація, вузька спеціалізація, диверсифікація, вертикальна інтеграція). На асортимент продукції впливає:

1) наукові розробки в галузі;

2) оновлення товарного асортименту фірмами-конкурентами;

3) зміни у попиті на продукцію;

4) розвиток торгівлі за соціальними замовленнями;

5) суто виробничі потреби (бажання уникнути не завантаженості потужності, використати відходи виробництва)

 

5. Тест:

Ідентифікація як проблеми, так і  можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку це - :

а) мета маркетингових  досліджень;

б) предмет маркетингових досліджень;

в) об’єкт маркетингових досліджень

 

Який метод маркетингових досліджень використовується за недостатності  інформації або неможливості її збирання та узагальнення:

а) метод ділових контактів;

б) метод фокус груп;

в) метод  пробного маркетингу.

 

Що являє собою експеримент  як метод збирання інформації:

а) вивчення і фіксування поведінки  суб’єктів;

б) відтворення дії маркетингових  чинників за допомогою математичних моделей;

в) одержання інформації про взаємозв’язки між залежними і незалежними змінними.

 

 

Список використаної літератури

1. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — друге, доп. і випр. вид. — К.: КНЕУ, 2001. — 106 с.

2. http://library.if.ua/book/22/1697.html

3.http://pidruchniki.ws/11850323/turizm/osnovni_pidhodi_rozrobki_strategiyi_pidpriyemstva#394

4. http://studentbooks.com.ua/content/view/384/44/1/4/#23018

5.http://knowledge.allbest.ru/marketing/d2c0a65635a3ac68b4d53b88521206c26.html

6. http://www.info-library.com.ua/books-text-9571.html