Контрольна робота з "Комерційна діяльість підприємста"

     Двохетапні тендери використовуються досить рідко в силу складності та тривалості процедур. Вони використовуються у разі закупівлі складної (унікальної) дорогої продукції.

• Загальна
• З попереднім кваліфікаційним відбором

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Аналіз  кон’юнктури ринку товарів і послуг

     Кон’юнктура ринку — це сукупність умов, що визначають конкретну економічну ситуацію ринку на певний момент чи відрізок часу. Оцінка та аналіз ринкової кон’юнктури є необхідною умовою комерційної діяльності і маркетингу на всіх рівнях управління, а також щодо формування державної політики регулювання ринку за допомогою соціально-економічного та податкового впливу.

     Основним  завданням статистичного вивчення кон’юнктури ринку є визначення характеру й ступеня збалансованості, насамперед, співвідношення між попитом та пропозицією. Суть дії ринкового механізму виявляється у намаганнях попиту й пропозиції зрівноважитись. Однак цей процес, маючи стохастичний характер, відбувається під постійним впливом великої кількості суперечливих чинників, що зумовлює наявність постійних коливань та відхилень від основної тенденції ринку.

     Пропозиція  товарів і послуг досліджується  в цілому та у розрізі окремих  товарів, виробників, торгових посередників і регіонів. Основними показниками  є: а) обсяг, структура і динаміка пропозиції; б) сировинний та виробничий потенціал пропозиції; в) еластичність пропозиції.

     Пропорційність  ринку залежить як від попиту, так  і від пропозиції, її основними  показниками є: співвідношення попиту й пропозиції; співвідношення ринків засобів виробництва, товарів і  послуг; структура товарообігу; питома вага ринку між виробниками, оптовими та роздрібними продавцями; структура продавців за формами власності; структура покупців; регіональна структура.

     Пропорційність  ринку характеризується також за допомогою балансового методу, відносних  величин структури й координації  індексів, середніх квадратичних та лінійних відхилень, коефіцієнтів еластичності.

     Впливають на пропорційність ринку такі чинники, як: тенденція розвитку ринку; стійкість  і циклічність ринку; регіональні  особливості ринку; ділова активність партнерів; комерційний ризик; масштаб ринку тощо.

     Тенденція розвитку ринку досліджується за допомогою таких показників: темпи  зростання, параметри трендів реалізації, цін, товарних запасів, інвестицій і  прибутку.

     Стійкість і циклічність ринку вивчають за такими показниками: коефіцієнтами варіації продажу, цін і товарних запасів у часі й просторі; параметрами моделей сезонності й циклічності розвитку ринку.

     Регіональні особливості стану і розвитку ринку простежуються за такими показниками: регіональною варіацією співвідношення попиту й пропозиції, рівнем попиту в розрахунку на душу населення, динамікою основних параметрів розвитку ринку.

     До  основних показників ділової активності відносять: портфель замовлень, його склад, заповненість і динаміку; кількість, розмір, частоту і динаміку угод; ступінь завантаження виробничих і торгових потужностей.

     Основними показниками комерційного або ринкового  ризику є: інвестиційний ризик, ризик  прийняття маркетингових рішень і ризик випадкових ринкових коливань.

     Масштаб ринку залежить від рівня монополізації та конкуренції. Його основними показниками виступають: кількість фірм на ринку кожного товару, їх розподіл за формами власності та за спеціалізацією; загальний обсяг реалізації товарів і послуг; рівень приватизації; питома вага малих, середніх і великих фірм у загальному обсязі ринку.

     Особливістю більшості показників кон’юнктури  ринку є використання їх як параметрів статистичних моделей, які відображають тенденції й циклічність розвитку ринку.

     Багато  показників кон’юнктури ринку відображають не статичне явище, а динамічний або варіаційний процес, інші показники характеризують структуру й структурні зрушення в кон’юнктурі ринку.

     Кон’юнктурні  характеристики тенденцій можуть бути отримані лише в результаті відповідної  обробки трендових моделей.

     Такий основний і об’ємний показник, як попит безпосередньо не вимірюється, а піддається лише непрямій оцінці. Характеристика іншого об’ємного показника масштабу ринку доповнюється такими частковими показниками як обсяг реалізації, кількість договорів, кількість продавців і покупців.

     Кон’юнктура ринку є складним комплексом взаємозв’язків і взаємозумовлень. Для її оцінки використовується показник еластичності попиту й пропозиції, який виражає  дію відповідних ринкових законів.

     Оскільки  ринок — явище динамічне, то його розвиток у часі відображає система показників рядів динаміки та їх аналіз. Способами виявлення тенденцій розвитку ринку є трендові моделі, графічні методи тощо.

     Ринкова ситуація на мікро- і макрорівнях  відображається показниками ділової  активності, які дають змогу градуювати стан ринку. На макрорівні застосовують такі важливі показники, як стан і поведінка цін, наявність і рух товарної маси (товарообіг, товарні запаси), а також низку показників ринків цінних паперів, інвестицій, праці тощо. Для аналізу ринкової економіки в цілому використовують статистичні індекси показників, що входять в складну прогнозну модель ринку, яка називається економічним барометром. На мікрорівні до показників ділової активності відносять кількість, обсяг і характеристики укладених контрактів на закупівлю та продаж товарів і послуг, повноту завантаженості і зайнятості персоналу, прибутковість кожного замовлення і всієї сукупності замовлень.

     Важливою  складовою системи показників кон’юнктури  ринку є оцінка рівня монополізації  та конкуренції. Вона об’єднує такі показники, як кількість і розмір підприємств і фірм, їх частку на ринку та розподіл за відповідними показниками.

     Для сучасного ринку велике значення має характеристика процесів приватизації, демонополізації та роздержавлення економіки України.

     Як  інструменти вимірювання та оцінки кон’юнктури ринку використовують кон’юнктурні індикатори, до яких відносять  ціни, товарні запаси, показники  ділової активності, досвід і думки  спеціалістів та ін. Залежно від  поставленої мети аналізу та особливостей розвитку ринку ці показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами.

     У практиці застосовують такі якісні оцінки стану ринку:

     а) пожвавлений ринок; б) ринок, який розвивається; в) стабільний ринок; г) стійкий ринок; д) в’ялий ринок; є) ринок, який звужується (регресує).

     Близькі за змістом якісні оцінки ринкової ситуації оперативно виводяться на кон’юнктурних  нарадах експертів, де висловлюються  і обґрунтовуються думки, даються  оцінки, зближуються позиції, виробляється єдина точка зору. Висновки кон’юнктурних нарад учасники часто підкріплюють цифровими даними та розрахунками типу моніторинг, результатами опитувань і іншою статистичною та маркетинговою інформацією. На кон’юнктурних нарадах обговорюються також причини відхилень та розробляються заходи для їх ліквідації.

     Стан  ринку значною мірою залежить від його потенційних можливостей. Пропозиція товарів та послуг і попит  на них являють собою форми  функціонування потенціалу ринку. Потенціалом  ринку називають прогнозовану сукупність виробничих та споживчих сил, що зумовлюють попит і пропозицію.

     Виробничий  потенціал — це можливість виробити і подати на ринок відповідний  обсяг товарів і послуг.

     Споживчий потенціал — це можливість купити певну кількість товарів і  послуг.

     Оцінка  та аналіз виробничого потенціалу цікавлять покупця, а оцінка і аналіз споживчого потенціалу — продавця.

     Результатом реалізації потенціалу ринку товарів  і послуг є задоволення попиту, залучення товарної маси та маси послуг у сферу обігу з подальшим  її переходом у сферу споживання.

     Поняття потенціалу ринку значно ширше, ніж  воно подано в статистиці кон’юнктури  ринку. Отже, до загального потенціалу ринку входять: а) фінансово-кредитний  потенціал; б) матеріально-технічний  потенціал сфери товарного обігу  і платних послуг; в) трудовий потенціал.

     Метою оцінки потенціалу ринку є характеристика ринкових можливостей на макро- і  мікрорівнях окремих фірм.

     Оцінка  загального потенціалу ринку потрібна кожній фірмі для аналізу власних  можливостей з метою орієнтації на свою участь у розподілі чи завоюванні ринку.

     Мікропотенціал  будь-якої фірми — це її виробничі  або торговельні потужності, максимально  можливий обсяг виробництва чи реалізації. Аналіз мікропотенціалу входить  до компетенції маркетингового дослідження.

     Розрахунок  потенціалу ринку товарів і послуг ґрунтуєть- 
ся на визначенні кількості виробничих та споживчих одиниць, обчисленні показників купівельної спроможності стосовно виробництва і споживання.

     Споживчий потенціал ринку характеризується його місткістю. Місткість ринку — це кількість товарів, які спроможній поглинути ринок за певних умов у відповідний проміжок часу.

     Цей показник визначається за допомогою  багатофакторних прогнозних моделей  або через побудову мультиплікативно-адитивних  моделей.

     Мультиплікативно-адитивні моделі можуть характеризуватись як для споживчого ринку засобів виробництва, так і для споживчого ринку товарів і послуг.

     Для дослідження пропорційності ринку  статистика використовує: балансовий метод, відносні величини структури  та координації, індекси, коефіцієнти еластичності і бета-коефіцієнти багатофакторних моделей.

     Емпіричні та теоретичні коефіцієнти еластичності встановлюють пропорційність виявлених  залежностей. Вони показують відсоткову зміну результативної ознаки у разі збільшення факторної ознаки на один відсоток. Бета-коефіцієнти, розраховані за параметрами багатофакторного рівняння регресії, виявляють силу впливу окремих структурних чинників.

     Для вивчення пропорцій ринку широко використовують графічний метод, а  саме стовпчикові та секторні діаграми.

     Аналіз  пропорційності розвитку ринку здійснюється як у статиці, так і в динаміці, широко використовуючи при цьому  індексний метод дослідження.

     Компаративний індекс (порівняльний) дозволяє порівнювати  динамічні пропорції. Він являє  собою відношення індексів двох явищ або частин досліджуваної сукупності. За своєю суттю компаративний індекс є одним із варіантів розрахунку коефіцієнтів випередження, наприклад, відношення індекса роздрібного товарообігу до індекса грошових доходів населення.

     Важливим  показником пропорційності ринку товарів і послуг є співвідношення попиту та пропозиції. Воно відображає дію закону ринку, визначає характер розвитку основних категорій ринку, його соціальну та економічну ефективність.

     Ще  одним важливим показником пропорційності ринку є співвідношення засобів виробництва та засобів споживання, яке може визначатися і у статиці, і у динаміці. Тут також розраховують компаративний індекс, який відображає зміни пропорцій.

     Однією  із найсуттєвіших характеристик  стану споживчого ринку є оцінка та аналіз співвідношення товарної маси і маси послуг, галузевої та товарної структури товарообігу.

     Для поглибленого аналізу і виявлення  причин, під впливом яких формуються конкретні пропорції ринку, здійснюють порівняльну характеристику інвестицій у промисловість та сільське господарство, важку і легку промисловість, сферу послуг і т. д.

     Список  використаної літератури:

1. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. М.:  
   «Инфра-М», 2000 г.
2. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.
3. Торговое дело: экономика и организация. Учебник под общ. Ред.  
   Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г.
4. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р.
5. Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси  
   України.— №2.— 1999г.
6. Чекмарева Е.Н. Лизинговый бизнес. — Москва: "Экономика", 1993г.
7. Васильев Н.М. Лизинг: организация, нормативно-правовая основа,  
   развитие. — М.: 1997г.
8. Горемыкин В.А. Лизинг: практическое учебно-справочное пособие. — М.: 1997г.