Контрольна робота з "Комерційна діяльість підприємста"

     1) Складання одного документа

     Це  один з найпоширеніших способів укладання  договору. Саме в одному документі  під заголовком “договір”, “угода”, “контракт” сторони визначають всі  суттєві умови.

     Перевагою цього способу укладення договору є те, що при його наявності практично  не виникає спорів про сам факт укладення договору. Таким чином  укладаються будь-які господарські договори.

     2) Укладання договору у відповідності з протоколом про наміри.

     У відповідності з нашим законодавством ведення переговорів з приводу  передбачуваного договору не надає  його учасникам жодних прав та обов’язків. Але останнім часом одержав поширення  такий вид документації, як протокол про наміри.

     Чинним  законодавством передбачена така форма, як попередній договір. У відповідності з ним сторони зобов’язуються в майбутньому укласти договір про передачу товарів, виконання роботи та інше на умовах попереднього договору.

     Якщо  одна з сторін такого договору ухиляється від укладення передбаченого договору, інша сторона має право звернутися до суду з позовом про спонуку укласти договір і стягнення збитків, що могли виникнути.

     А тому до протоколів про наміри треба  ставитися більш ніж відповідально: якщо у вас немає наміру зв’язувати себе правами і обов’язками, в протоколі необхідно зробити відповідний запис.

     3) Укладання договору шляхом обміну листами.

     Договори  заключаються шляхом пропозиції однієї сторони іншій заключити договір  – оферта. Пропозиції можуть бути надіслані листами, телеграмами, телетайпограмами. Пропозиція повинна містити всю необхідну інформацію відносно суттєвих умов договору і повинна бути звернена до конкретної особи і виходити має від повноважної особи підприємства

     Але для укладання договору однієї пропозиції недостатньо. Необхідно, щоб пропозиція була прийнята, акцентована, оскільки договірні відносини виникають не із листа, а із схвалення його сторонами. Прийняття пропозиції про укладання договору називається акцентом. Акцент теж повинен відповідати певним вимогам. Він має виходити від тієї особи, якій роблено оферту. Акцент має бути безумовним. У випадку незгоди сторони хоча б з незначними умовами оферти, такий акцент розглядається як нова пропозиція укласти договір.

     При цьому будуть мати значення строки, протягом яких пропозицію має бути прийнято.

     Коли  оферту зроблено із зазначенням стоку  для відповіді, договір вважається укладеним, якщо акцент одержано протягом цього строку.

     Коли  в оферті не вказано строк, то її прийняття має юридичне значення, якщо відповідь одержано протягом нормального необхідного часу, встановленого законодавством.

     Відповідь про згоду заключити договір  на інших умовах, ніж було зазначено  в пропозиції, визнається відмовою від неї і в той же час  – новою пропозицією.

     4) Прийняття замовлення до виконання.

     В передбачених законом випадках договір  може бути укладений шляхом прийняття  до виконання замовлення. Прикладом  може бути прийняття до виконання  державного замовлення.

     Цей спосіб укладання договорів застосовується у плановій економіці для постачання товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. За умов вільного підприємництва можливості цього способу дуже обмежені.

     Про укладення договору свідчить його підписання: це власноручний підпис повноважної  особи – представника підприємства і відбиток її печатки, яка наче підтверджує повноваження особи. Але відсутність печатки не робить договір автоматично недійсним. Вирішального значення закон надає повноваженням особи, яка підписала договір. Тому наявність печатки на договорі, підписаному неповноважною особою не робить догові дійсним, тоді як відсутність печатки на підписі повноважної особи однозначно свідчить про укладення договору.

     Підписання  договору підтверджує волевиявлення  сторін на його укладання, в зв’язку  з чим виникають права, обов’язки, відповідальність сторін.

     При виникненні спору між сторонами  договір є найважливішим доказом  в суді. Інколи винна сторона обирає такий прийом захисту, коли заперечує  сам факт укладання договору.

     Порядок виконання договору.

     Порядок виконання зобов’язань кожною стороною договору підлягає певним нормативним правилам. Виконання договору не завжди зводиться до вчинення однієї дії, як це відбувається при купівлі-продажу товарів в магазині. В більшості випадків це процес, певна система послідовних дій.

     В цьому процесі можна виділити дві основні його частини.

     1) Матеріальна стадія виконання договору.

     Ця  стадія включає в себе дві взаємні  дії:

     - надання виконаного однією стороною;

     - прийняття предмету виконання  іншою стороною.

     Порядок виконання зобов’язань здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства.

     а) Строки виконання договору

     Якщо  в договорі передбачений день виконання, то зобов’язання виконується в цей  день. Зобов’язання може бути виконане в період якогось часу. Дострокове виконання допускається за згодою сторін.

     На  практиці дуже часто в договорі буває, що ця умова сформульована нечітко  або не встановлена зовсім. У цьому  випадку обов’язок має бути виконаний  у розумний строк. Цей критерій буде визначати суд.

     б) Місце виконання договору

     Якщо місце виконання не зазначено в договорі, зобов’язання виконується за місцем знаходження сторони, яка приймає виконання.

     Але з цього правила є винятки:

• об’єкт нерухомості передається за місцем знаходження;
• зобов’язання передати товар, якщо передбачається його перевезення виконується в місці здачі перевізникові;
• зобов’язання передати товар у місце виготовлення або зберігання виконується, якщо це місце відомо покупцеві.

     в) Ціна договору

     Оплата  виконаного за договором проводиться  за ціною, визначеною угодою сторін. Зміни ціни договору після укладення можливі тільки на умовах, передбачених договором. В умову договору можна внести “захисне застереження”, яке передбачає можливість зміни початкових умов розрахунків чи ціни на товар у процесі виконання договору в залежності від рівня інфляції.

     г) Спосіб виконання договору

     Спосіб  виконання договору – це передбачений договором порядок дії сторін у процесі виконання. Згідно з  загальними правилами, зобов’язання має  бути виконано повністю один раз, якщо угодою сторін не передбачено виконання зобов’язання частинами. Взаємні обов’язки повинні виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з угоди. Тому при укладанні договору необхідно точно передбачати, як будуть виконуватися зобов’язання.

     2. Техніко-юридична стадія виконання договору.

     Суть  цієї стадії виконання полягає в  тому, що проводиться перевірка виконаного за кількістю та якістю, а також  складання документів, які підтверджують  факт виконання.

     Особа, яка приймає виконання, надає  іншій стороні відповідний документ. Такими документами можуть бути:

     а) акт здачі – прийому товарів (робіт, послуг);

     б) платіжне доручення, завірене установою банку, про оплату товарів (робіт, послуг);

     в) квитанція транспортного органу про відвантаження товару;

     г) квитанція про здачу – приймання товару на склад продавця;

     д) розписка отримувача;

     е) інші документи та свідчення. 
 
 
 
 
 

2. Конкурси (тендери) як форма торгів

     Конкурс - форма торгів, при якій виграв торги визнається особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало найкращі умови.

     Термін "тендер" (англ. tendering - проведення торгів) використовується в ряді законів і підзаконних актів, але ніде чітко не визначається. Тому, говорячи про державні закупівлі, ми переважно використовуємо термін «конкурс», а для закупівель міжнародних організацій - «тендер». Часто при проведенні конкурсів комерційних структур їх так само називають тендером.

     Крім цієї різниці, куди істотніше юридична наповнення терміна. Якщо організація оголошує про конкурс, то його проведення має регламентуватися Цивільним кодексом, а у разі держзакупівель - додатково і відповідними законами. Якщо ж мова йде про тендер, то все вже не так однозначно.

     На жаль, серйозно термінологією конкурсних закупівель поки ніхто не займався, тому широко використовуються деякі стійкі терміни, наприклад "конкурсні торги" і "запит котирувань", зрозумілі фахівцям, але виглядають досить дивно в очах лінгвіста. До речі, офіційний бюлетень з держзакупівель так і називається - Конкурсні торги.

     Торги - спосіб вибору постачальника (виконавця), з яким укладається договір на поставку товарів (виконання робіт, надання послуг). Договір укладається з особою, що виграв торги. Торги проводяться у формі аукціону або конкурсу.

     Аукціон - форма торгів, при якій виграв торги визнається особа, що запропонувала найвищу ціну.

     Запит котирувань - це спосіб закупівлі товарів (робіт, послуг), при якому замовник направляє постачальникам запит про надання ними котирувальної заявки із зазначенням ціни реалізації своєї продукції.

     Цілком прийнятно застосувати термін «тендер» для будь-яких конкурсів і торгів, які проводяться органами державної влади. Це посприяло б стандартизації законодавства, процедур та документації. І в результаті зробило б вплив на зниження витрат державних замовників і постачальників на участь у процедурах розміщення державного замовлення.

     Процедура закупівлі з обмеженою кількістю учасників застосовується у разі, якщо закупівля робіт або послуг має складний або спеціалізований характер і може бути запропонована обмеженій кількості учасників.

     Під час проведення тендерів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право надавати лише ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.

     Тендери також можна класифікувати по допустимості зміни конкурсних вимог до продукції в процесі обговорення конкурсних заявок між організатором та учасниками.

• Одноетапний тендери

     Вид тендеру, який проводиться в один етап, де особа бажає брати участь у тендері, подає одночасно документи для визначення учасників тендеру і переможця тендеру. У даному виді тендеру переговори заборонені.

• Двохетапні тендери

     Вид тендеру, який проходить у два етапи з проведенням на першому етапі переговорів по технічній частині пропозицій постачальників. Процедура двоетапного тендеру передбачає, що організатор тендеру на першому етапі розробляє початковий (приблизний) варіант технічного завдання, на основі якого постачальники готують попередні тендерні заявки (без зазначення ціни та інших комерційних умов). Далі організатор тендеру проводить переговори, на яких узгоджуються різні варіанти рішення задачі, запропоновані постачальниками, за результатами яких організатор тендеру готує остаточний варіант технічного завдання.

     На другому етапі постачальники (тільки ті, які брали участь у першому етапі) подають остаточні конкурсні заявки з технічною пропозицією (підготовленим згідно з уточненим варіанту конкурсної документації) і комерційною пропозицією (ціни або розцінки, терміни поставки і графік платежів, умови поставки і так далі) в тому ж порядку, в якому відбувається підготовка і подача конкурсних заявок у ході відкритого тендеру. Отримавши такі остаточні тендерні заявки, організатор тендеру забезпечує їх зіставлення та оцінку, вибирає вигравший тендер постачальника і укладає з ним договір.