Франчайзинг та умови його здійснення на Україні. Приклади його успішного застосування

     Зміст

І. Вступ………………………………………………………………………….3

ІІ. Основна  частина

2.1. Історія виникнення та розвитку системи франчайзингу……………….4

2.2. Суть  франчайзингу як особливої форми  організації бізнесу…………5

2.3. Розвиток  франчайзингу в Україні……………………………………….8

2.4. Приклади  успішного застосування франчайзингу  в Україні……….10

ІІІ. Висновки………………………………………………………………..…11

ІV. Список використаної літератури………………………………………..20 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

І. ВСТУП

     В сучасних умовах посилення конкуренції  на внутрішніх ринках та обмеженості  фінансових можливостей для підприємств  важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин це пояснюється  тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й  керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого  — малий бізнес, який формує конкурентне  середовище, характеризується високою  мобільністю та забезпечує самостійність  підприємницької ініціативи. Для економіки України останнім характерна активізація саме малого бізнесу. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.

     Вивченням та дослідженням механізму використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, проте через різноманітність  його видів та типів вивчення особливостей франчайзингу залишається неповним. Усе це й зумовлює необхідність та доцільність вивчення даної теми.

     Метою даної контрольної роботи є вивчення суті франчайзингу як особливої форми організації бізнесу, з врахуванням історичних умов його виникнення та особливостей використання різних типів франчайзингу. Також певна увага приділяється розвитку франчайзингових відносин у вітчизняній практиці. Тому об’єктом дослідження є сутність франчайзингу його типи та механізм застосування, а предметом — франчайзингові відносини конкретних вітчизняних та зарубіжних підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІІ. Основна частина

     2.1. Історія виникнення та розвитку системи франчайзингу

     Для характеристики будь-якого економічного явища важливе значення має історія  його виникнення, оскільки саме з історичного  минулого можна почерпнути причини  появи цього явища, його значення та наслідки. Тому, перш ніж приступити до вивчення суті франчайзингу, слід розглянути історію його появи, а також розвиток та зміну, перехід від одного типу до іншого, що відбувається зі зміною умов ведення бізнесу. Більшість науковців вважають, що франчайзинг зародився у США. Наприкінці XIX століття, коли ряд великих компаній США продають малому бізнесу право на продаж своїх виробів по всій країні, він досягає розквіту. Піонером в освоєнні франчайзингу вважають компанію "Зінгер" Спонукала до цього її власника нестача грошових засобів для наймання комівояжерів, оскільки на той час купівля-продаж відбувалася у покупця вдома після наочної демонстрації властивостей товару. Щоб не зменшувати обсяг виробництва, компанія вирішила продати право на реалізацію швейних машин незалежним продавцям на певній території.

     Інша  молода компанія "Дженерал моторс" також у 1898 році створила ефективну  франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, таким чином запроваджуючи початок сучасної системи продажу автомобілів. Дилеру виділяється певна територія і гарантується захист від конкурентів Натомість він бере на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечу вати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії. У такий же спосіб компанією "Рексол" було організовано мережу аптек.

     Період  найбільшого розвитку франчайзингу припадає на 1980 рік у США, де кожних 6.5 хвилини відкривалося нове франчайзингове підприємство. На сьогодні франчайзинговими мережами в США створюється близько 13% ВНП, у них зайнято 7 млн. осіб. За даними міністерства торгівлі США, протягом останніх дванадцяти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою франчайзингу, зростає щомісячно на 10%. Після 2000 року в США частка франчайзингу в роздрібному товарообороті досягла 50%. Після США найсильнішими є позиції франчайзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії — близько 10%. У цілому ж у промислово розвинутих країнах діє понад 1 мли. таких фірм, які забезпечують роботу 10 млн. осіб, а згідно з економічними прогнозами чисельність малих фірм, що працюють на основі франчайзингової системи привілейованих зв'язків і контрактів, зросте до 3 млн. Зрозуміло, що як і всі інші новинки бізнесу, так і франчайзинг прийшов до нас трохи пізніше. Так, у Росії вперше у практиці підприємства було використано принципи франчайзингу у 1990 році науково-виробничою фірмою "Дока", яка займалася створенням устаткування для малого і середнього бізнесу. У 1995 році інша компанія — 1С була змушена запровадити франчайзинг, щоб зберегти на до­сягнутому рівні обсяги продажу свого фірмового продукту — бухгалтерської програми "1С-Бухгалтерія". Із 850 власних дилерів вона відібрала 70, які стали франчайзі. Вони зобов'язалися згідно з франшизою щоквартально закуповувати визначену кількість копій програми, не реалізовувати продукцію конкурентів і виплачувати певний відсоток від виручки. Нині у Росії за франчайзинговою системою працюють у сфері швидкої їжі "Русское быстро" і "Золотой цыпленок", у сфері побутового обслуговування (мережа пралень) — "Синий кристалл", у роздрібній торгівлі — "Модный трикотаж" та багато інших.

     Отже, підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що франчайзинг, як і будь-яке інше економічне явище має свою історію  виникнення та етапи розвитку. Крім того, на прикладі згаданих компаній можна ще раз впевнитися у його значенні для ведення бізнесу в сучасних умовах. 
 

2.2. Суть франчайзингу як особливої форми організації бізнесу

     В сучасних умовах господарювання кожне  підприємство, щоб не втратити свої позиції на ринку, змушене шукати нові форми організації бізнесу. Останнім часом досить актуальним став франчайзинг, його поширення зумовлене динамізмом ринку та дією конкурентів. Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва. За право займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого доходу відповідно до укладеної угоди.

     В основі франчайзингу як особливої форми  організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу або розподілу  товарів. У такому разі "батьківська  компанія" зазвичай надає індивіду або іншій компанії право чи привілей здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній формі в визначений період і в визначеному місці. Наприклад, за спільної згоди або на основі укладеної угоди фізична чи юридична особа бере на себе зобов'язання взяти партію товару і за певний період реалізувати цей товар на відповідній території. За це надаються певні привілеї, пільги у вигляді зниження ціни на зазначений товар і сплати мінімального відсотка від одержаного прибутку за реалізований товар.

     З одного боку, франчайзингова система  допомагає малим підприємствам  уникнути ряду перешкод із заснуванням  і функціонуванням власного бізнесу, з другого — як корпоративна структура  вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками.

     Отже, слід відокремити переваги системи  для франчайзі, які полягають  у тому, що:

     - за певну фіксовану плату франчайзі  має можливість навчитися ефективних  методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;

     - користуючись розробками материнської  компанії, франчайзі ідуть у ногу  зі споживчим попитом;

     - власник малого підприємства має можливість користуватися перевагами, які доступні тільки великим компаніям;

     - конкуренція відносно невелика (франшиза  знижує гостроту конкуренції  на визначеному сегменті ринку).

     До  числа недоліків слід віднести:

     - обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;

     - обсяги продажу встановлюються  власнику франшизи відповідно  до політики маркетингу компанії-франчайзера;

     - небезпека краху у випадку  банкрутства або зменшення популярності  франчайзера;

     - проблеми спадкоємності справи: у разі смерті особи, на яку  оформлена франшиза, у родичів  можуть виникнути проблеми зі  спадщиною, якщо франшизою передбачено  обов'язковий продаж справи у разі смерті франчайзі.

     Для франчайзера перевагами вважаються:

     - збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;

     - економія на матеріальному заохоченні  найманих працівників: франчайзі  як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;

     - одержання додаткового прибутку  шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;

     - франчайзі, перебуваючи безпосередньо  біля споживача, точніше відчувають  його настрої, коливання попиту  і умови конкуренції, що для  франчайзера є продуктивним джерелом  новаторських ідей.

     Також існує і ряд недоліків:

     - зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;

     - неможливість заміни "небажаного " франчайзі, навіть якщо він  невміло управляє точкою, доки  не порушені ним умови франшизи, він "недоторканний";

     - проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;

     - складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі  здатна заплямувати репутацію  всієї мережі, кинути тінь на  торгову марку. Саме через недобросовісну  діяльність франчайзі, припинила  свою діяльність російська компанія  „Дока Піцца”. Із 16 піццерій лише дві виготовляли якісну піццу та дотримувалися рецептури головної компанії.

     Вітчизняним підприємцям франчайзинг відомий завдяки таким компаніям, як "Макдональдс", "Дока Піцца", "Холідей Інн", які мають міжнародні франчайзингові мережі. Так, американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює біліьш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже 30 млн. клієнтів. Близько 66% усіх ресторанів корпорації керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди.

     Перспективність застосування франчайзингу підтверджують  такі дані: у США наприкінці п'ятого  року існування банкрутами стали  лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних молодих фірм цей показник становити більш  як 65%.

     Отже, слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється  від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тінізація. 
 
 

2.3. Розвиток франчайзингу на Україні

     Для України франчайзинг є порівняно  новим явищем, тоді як у промислово розвинутих країнах він практикується  століттями, забезпечуючи потреби суспільства  в різних послугах.

     За  даними Української асоціації франчайзингу станом на жовтень 2005 року в Україні  нараховувалось 190 франчайзингових  компаній, що співробітничали з більш  ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі  або за сегментами ринку маємо  такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% -підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг мобільний  зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер. Оскільки сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування. Такою формою фінансової підтримки з боку великих підприємств є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні.