Формування системи оплати праці на підприємстві

    Найпоширенішими різновидами простих і складних систем є проста почасова, пряма відрядна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, акордна, почасово-преміальна, відрядно-преміальна системи оплати праці.

    За  простої почасової системи заробіток працівника формується відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого часу.

    За  прямої відрядної системи заробіток працівника залежить від відрядної розцінки на одиницю виготовленої продукції (виконаної роботи) і кількості виготовленої продукції (виконаної роботи).

    За  відрядно-прогресивної системи оплати праці, починаючи з певного рівня виконання норм виробітку, застосовуються відрядні розцінки за виконану роботу (операції, деталі, вироби тощо) у підвищеному розмірі. Таким чином, базова розцінка, яка визначена виходячи з тарифної ставки, що відповідає розряду виконаної роботи, та чинній нормі часу, диференційовано зростає залежно від досягнутого рівня виконання норм.

    Різновидом  відрядної оплати праці є також  відрядно-регресивна система, характерною ознакою якої є те, що, починаючи з певного рівня перевиконання норм, відрядні розцінки знижуються. Отже, ця система є протилежною відрядно-прогресивній.

    За  почасово-преміальної системи працівникові понад оплату відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого  часу встановлюється премія за досягнення певних кількісних і якісних показників трудової діяльності.

    За  відрядно-преміальної системи оплати праці працівникові, крім відрядного заробітку, нарахованого на підставі чинних відрядних розцінок за одиницю виготовленої продукції та її кількості, виплачується премія за досягнення показників, що передбачені відповідним преміальним положенням.

    За  акордної системи оплата здійснюється не за окремі операції чи види робіт, а за виконання певного комплексу робіт, включених до акордного завдання.

    Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового  процесу, професію і кваліфікацію робітника, його особисті інтереси, завдання, що стоять перед конкретним робітником, є ефективним організаційним засобом і значним  мотиваційним фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає  й оцінювання ефективності використовуваних систем, треба провадити систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів найманого  працівника і підприємця (власника).