Дослідження ефективності різноманітних засобів масової інформації

 

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся  Гончара

Економічний факультет

Кафедра маркетингу та менеджменту

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Маркетингові  дослідження»

на тему «Дослідження ефективності різноманітних засобів масової інформації»

 

Виконала

Студентка Групи  ЕМ-09-1

Бабушкіна О.Л

Перевірила 

Ст.. в Сокол  П.М.

 

 

Дніпропетровськ

2012 
Зміст

 

Вступ

Масова комунікація  значною мірою опосередковує  функціонування сучасної символічної  культури, певним чином її диференціюючи, повідомляючи їй особливі принципи та зразки взаємодії значень та знаків, цінностей та символів, припускаючи існування досить різних за складом текстів, які знаходяться між собою в досить заплутаних відносинах паралельного існування. Але, все-таки, mass-media є невід’ємним чинником сучасного людського існування взагалі та культури зокрема. Масова комунікація не тільки увійшла в людське суспільство, зайнявши досить значне місце в структурі культури, але й призвела до того шляху розвитку суспільства, який відбувається і сьогодні.

У різних суспільних систем різний і набір засобів, каналів і методів духовного впливу на свідомість особи. Будь-яке суспільство створює відповідні організації, служби і центри. З'являються спеціальні канали, по яких ціннісні установки можуть бути донесені до широкого кола рецепієнтів. Вибір їх залежить від мети, спрямованості та суті суспільного виховання. Але, безсумнівно, найбільш оперативним, дохідливим і дійовим каналом формування громадської думки (як фундаменту духовного впливу на свідомість мас) є система засобів масової інформації - преса, телебачення, радіо, інтернет й нові види аудіовізуальних комунікацій тощо.

Засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса) ефективно впливають на різноманітні спільноти людей, на формування загальноприйнятих смаків, громадського настрою та соціально-психологічних установок. У процесі такого впливу засоби масової інформації (ЗМІ) дотримуються певних правил: враховувати особливості зору, слуху, пам’яті та мислення можливої аудиторії глядачів; постійно поліпшувати умови сприйняття і засвоєння інформації та прагнути отримати максимальне співчуття з боку глядачів. 
 У наш час практично всю інформацію людство отримує за допомогою телебачення, радіо, преси або Інтернету. ЗМІ стали основним джерелом розповсюдження повідомлень, що впливають на громадську свідомість. Отже, з процесу отримання інформації виключається діалог, котрий є найважливішим фактором захисту від маніпуляцій свідомістю. Саме тому ЗМІ активно використовують для впливу на глядачів. У арсеналі ЗМІ існує ціла система прийомів, спрямованих на маніпуляцію громадською думкою.[2]

  Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність

вивчати механізми  їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на

аудиторію.

Сучасні ЗМІ неможливо собі уявити без реклами, яка необхідна їм для вирішення різних завдань – інформаційних, соціальних, іміджових, але,

перш за все, економічних, бо реклама є суттєвою фінансовою підпиткою

засобів масової інформації.

  Так що ж таке реклама в нинішньому, сучасному розумінні? Реклама – це оголошення в різних ЗМІ за плату або по бартеру. Автор оголошення завжди відомий і він намагається переконати споживача у відмінних якостях свого товару, послуги або вихвалити свою фірму чи некомерційну організацію в цілому.

 

1. Засоби масової інформації. Роль та значення для суспільства

1.1 Загальна  характеристика засобів масової  інформації

Засоби масової  інформації (ЗМІ), мас медіа — преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи і відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити і панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації. Термін мас медіа застосовується також до організацій, які контролюють ці технології, наприклад, телевізійних каналів або видавництв.[4] 
 У сучасному інформаційному суспільстві з’явився могутній засіб формування спеціальних впливів, які реалізуються з допомогою засобів масової інформації. Людина, що живе в штучному інформаційному полі, одержує свіжу інформацію з усіх кінців планети, але тільки ту, яка надається їй пресою, радіопередачами, з екранів телевізорів. У такому випадку, повсякденно знаходячись у світі відірваних від реальності символів, людина може йти навіть проти своїх власних інтересів. Реальність при цьому відходить на задній план і відіграє підлеглу роль. У цьому сенсі людина не є вільною. Засоби масової комунікації формують “масову” людину нашого часу.

В Україні діяльність ЗМІ регулюється законами «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та низкою інших.

  Характерні риси засобів масової інформації:

• публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);

• наявність  спеціальних технічних засобів;

• непряма, розділена  в просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів;

• непостійний  характер аудиторії;

• переважна  односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.  
 Найбільш масовий і сильний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед телебачення. [2]

1.2 Види засобів масової інформації

  Найпоширенішими засобами масової інформації є преса, телебачення, радіо та  інтернет. 
 Преса — друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж. [4] 
 Реклама в пресі – це опубліковані в періодиці різноманітні рекламні матеріали. Їх можна розділити на 2 основні групи:  
1. Рекламні  оголошення; 
2. Публікації рекламного характеру (статті, репортажі, огляди, що несуть в собі рекламну інформацію).  
 У залежності від тематики усі періодичні видання класифікуються наступним чином:  
1. суспільно-політичні – найкраще підходять для розміщення реклами, призначеної масовій аудиторії; 
2. спеціалізовані – рекламні оголошення призначені для професіоналів.  
 Реклама в газетах може виступати у вигляді:  
1. рубричної реклами, яка розміщується у газеті в рубриці у відповідності з інтересами читачів;  
2. макетної реклами, яка може розміщуватись де завгодно; реклама у різного виду додатках до  газет.   
 Для того, щоб реклама в пресі досягла потенційних споживачів, необхідно вибрати відповідне видання. При аналізі видань звичайно вивчають наступні аспекти:  
1. зміст друкованих матеріалів та їх цінність для потенційних споживачів; 
2. Читацька  аудиторія; 
3. тираж – дає уявлення про можливе охоплення цільової аудиторії; 
4. Періодичність випуску; 
5. розцінки на рекламу; 
6. можливості використання кольору.  
 Після вибору конкретних видань приступають до вирішення таких питань, як розміщення рекламного оголошення та його розміри.  
Сила впливу реклами зростає із збільшенням розміру оголошення, хоча й непрямо пропорційно (рис. 1.1.):  
Рисунок. 1.1. Привабливість рекламного звернення.

Загальні рекомендації щодо реклами  в пресі зводяться до наступного:  
1. довжина рядка не повинна перевищувати 8 слів, щоб його можна було охопити одним поглядом; 
2. мінімально допустимий розмір шрифту складає 8 пунктів, для заголовків рекомендується кегль не менше 10 пунктів; 
3. перевага надається шрифтам без  засічок; 
4. різні частини тексту можна набирати різними шрифтами; 
5. в тексті доцільно використовувати як великі, так і малі літери.  
Загалом, реклама в періодичній пресі – одна з найпопулярніших. До неї звертаються як новостворені підприємства, так і великі фірми із солідним досвідом роботи. [3] 
 З появою і поширенням мережі Інтернет з'явилися інтернет-ЗМІ. Вони швидко завоювали популярність, хоча їхня аудиторія поки що менша, ніж «традиційних» (як їх стали називати) ЗМІ. Майже всі ЗМІ мають сайт и в Інтернеті, на багатьох з них публікуються регулярно оновлювана інформація: як правило, це інтернет-версії тих самих матеріалів, іноді вони виходять із затримкою, іноді до матеріалів та / або архівів доступ є платним. 
Інтернет-ЗМІ (інтернет-видання, інтернет-газета) — регулярно оновлюваний інформаційний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації (ЗМІ) і користується певною популярністю і авторитетом (має свою постійну аудиторію). 
 Першим у світі новинним інтернет-виданням вважається "Weekend city press review". Воно засноване 1991 р., за рік після створення першого у світі сайту. 
 Більшість інтернет-ЗМІ оновлюється щодня або навіть безперервно протягом дня. Завдяки цієї оперативності інтернет-ЗМІ часто використовуються як джерела інформації для звичайних ЗМІ. 
 В усьому світі зараз спостерігається тенденція падіння тиражів щоденних друкованих засобів інформації та зростання кількості відвідувань інтернет-ЗМІ. Це пов'язано з тим, що інтернет стає все більш доступним і швидким, а також свідчить про те, що люди все більше і більше звертаються за новинами до інтернет-ЗМІ, які оперативно подають новини в режимі реального часу, на відміну від щоденних газет, які поступово занепадають. 
 Відомі новинні інтернет-видання України 
Україномовні: Українська правда, Інтерфакс-Україна, УНІАН, Кореспондент.net, RegioNews, Український тиждень, Телекритика, Газета.ua, Green Flow, Главред, Захід.net, ЗІК, ЛІГА.Новини, proUA.com, РБК-Україна, TCH.ua, УРА-Інформ, 20 хвилин, Дзеркало тижня, Інфо Online, Приватне видання, FundMarket. 
Російськомовні: Обком, Украина криминальная, УкрРудПром, Остров, ugmk.info, Газета «Завтра». [2] 
 Телебачення  — загальний термін, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, пов’язаних з передачею зображень із звуковим супроводом на далекі відстані.   
 Телебачення сьогодні - один із наймасовіших засобів інформації, його роль важко переоцінити.  
 Масова аудиторія телебачення, як і читачі преси, поділяється на різні групи. Телепрограми повинні складатися з передач, що враховують усілякі смаки глядачів. 
 Реклама по телебаченню – наймасовіший, але й найдорожчий засіб рекламування, використовується для передачі рекламних повідомлень і демонстрації рекламних фільмів. Телебачення ідеально дозволяє зробити широку імідж-рекламу завдяки величезній кількості глядачів, а також стимулюючу рекламу практично будь-яких товарів і послуг шляхом безпосереднього показу товару чи переваги послуги. Тому й ефективність телереклами є надзвичайно високою.  
 Найбільш поширеним рекламним матеріалом на телебаченні є рекламний ролик. По часу трансляції і степені подробиць у викладенні рекламні ролики можна умовно поділити на бліц-ролик та розгорнутий ролик.  
 Бліц-ролик триває в середньому 15-20 секунд. У ньому, як правило, подаються назва фірми та її товарний знак. Вказуються основні напрямки діяльності фірми, а в стимулюючій рекламі крім того можуть використовуватись різноманітні прийоми – від комп’ютерної графіки до ігрового кіно. Основне завдання бліц-ролика – постійне нагадування про фірму та її товар.  
 Розгорнутий ролик триває 30 і більше секунд. У ньому, крім тих відомостей, що наводяться у бліц-ролику, подається опис і характеристика товарів чи послуг, умови поставки чи надання знижок, умови роботи. Більш ретельно проробляються сюжет і сценарій.  
 В розгорнутих роликах використовуються асоціативні зв'язки з метою зацікавлення глядача та відображення позитивних якостей товару, а також створення позитивного іміджу фірми. Функція розгорнутого ролика – детальне ознайомлення з товаром чи з діяльністю фірми.  
 Рекламний ролик – це маленька історія, в якій головний герой – товар або продукт. У хороших рекламних роликах в упаковці не губиться товар, а декорації не витискають героя. Після його перегляду споживач повинен пам’ятати у крайньому разі хоча б про те, який саме товар йому пропонували, а не про те, якого розміру капелюх був на героїні.  
 На перший погляд може здатися, що зміст рекламних роликів запам’ятовується тому, що вони часто демонструються на телебаченні. Але дані опитувань свідчать, що споживач стійко пам’ятає зовсім не ті сюжети, які найчастіше демонстрували останнім часом. Це означає, що справа не у недавності та частоті показу, а у якості рекламного ходу.  
 Важливо домогтися того, щоб споживач чув і бачив те, що йому хочуть сказати і пам’ятав потрібне. Перш ніж витрачати кошти на рекламу, варто провести так-званий "учбовий політ" або "випробування зразків". Це дозволить завчасно внести поправки і зміни у рекламний матеріал. Для цього проводиться обговорення з представниками цільової аудиторії в умовах спеціально організованої дискусії вражень від тут же переглянутої, прочитаної або прослуханої реклами.  
Крім рекламних роликів використовуються й інші засоби телереклами:  
1. телеоголошення – це рекламна інформація, що зачитується диктором; 
2. рекламні телепередачі, що представляють собою різноманітні телепрограми (шоу, вікторини, репортажі, інтерв’ю та інші), в ході яких активно рекламуються товари або послуги; 
3. телезаставки – транслюються у супроводі дикторського тексту та музики, ними також заповнюють паузи між телепередачами. Елементи фірмової символіки можуть розміщуватись на екрані під час трансляції різних передач.  
 Радіореклама – один з найдоступніших засобів реклами, що охоплює значну аудиторію. Радіореклама дозволяє з мінімальними затратами охопити значну кількість слухачів, при цьому не потребується багато часу на підготовку рекламних повідомлень. Важливу роль в оцінці ефективності радіореклами відіграє склад аудиторії в момент передачі, вибір радіопрограм у відповідності з тематикою, інтересами, смаками радіослухачів.  
 Радіореклама рідко використовується в якості основного рекламного засобу – звичайно вона є одним з численних рекламоносіїв при проведенні широкомасштабних рекламних кампаній. Рекламні повідомлення слід складати в манері дружнього і природнього звернення, у формі невимушеної розмови із врахуванням інтересів слухачів до певних подій, фактів, людей, товарів. Рекомендується використовувати прийом повторення для кращого сприйняття.  
 Реклама на FM-радіо – реклама на радіостанціях, які транслюють свої передачі в діапазоні ультракоротких хвиль (частотна модуляція). В Україні високі рейтинги мають "Люкс FM", "Наше радіо", "Довіра" та інші.  
 Реклама на AM-радіо – реклама на радіостанціях амплітудної модуляції дозволяє охопити величезну аудиторію, так як радіус поширення AM-сигналу є дуже широким. AM-радіо звичайно охоплює цілу країну або декілька країн у залежності від потужності, проте якість передач не дуже висока.  
 Найпоширенішими засобами радіо реклами є:  
- радіооголошення – інформація, що зачитується диктором; 
- радіоролик – спеціально підготовлений радіо сюжет; 
- радіорепортаж – інформація про певні події (виставки, презентації), що містить як пряму, так і опосередковану рекламу (наприклад, відгуки споживачів).  
 Радіореклама звичайно використовується для інформування або нагадування. [10]

1.3 Переваги  та недоліки різних видів ЗМІ

Певні переваги преси як рекламного засобу : 
 1. Преса є одним з найдешевших засобів виходу на велику кількість невідомих або неідентифікованих потенційних покупців, незалежно від того, де вони мешкають: в місті, селі або навіть за кордоном. 
 2. Рекламне оголошення може вийти досить швидко, порівняно з часом, якого вимагає виробництво телевізійного рекламного ролика або створення та друкування плаката. Рекламне оголошення можна вставити в газету буквально протягом однієї ночі. Тематичні оголошення (з невеликою кількістю рядків) часто продаються по телефону. 
 3. Про реакцію аудиторії можна довідатися, застосовуючи купони або публікуючи номери телефонів та факсів, адреси електронної пошти та сторінок в Інтернеті. Заохочувати аудиторію до надсилання відповідей можна також за допомогою послуг "фріпост" і "фріфон" та послуг, пов'язаних з кредитними картками. 
 4. Реклама в пресі забезпечує вихід на специфічну аудиторію завдяки використанню газет або часописів, які читають ці люди. 
 5. Газети та журнали здатні розміщувати велику кількість рекламних оголошень, на відміну від радіо або телебачення, де рекламний час є обмеженим. 
 6. Рекламні оголошення в пресі можна перечитувати та зберігати, а такі видання, як часописи, живуть досить довго, зберігаються, підшиваються або передаються іншим читачам. 
 7. Багато загальнонаціональних та регіональних видань є кольоровими. 
 8. Деякі видавці заохочують читачів надсилати відповіді за допомогою готових купонів або карток, завдяки яким вже немає потреби вирізати рекламні оголошення та самостійно писати рекламодавцю. 
 9. Рекламні оголошення про певні товари або послуги часто розміщуються поруч, і кожен індивідуальний рекламодавець може витрачати менше грошей, купуючи меншу рекламну площу. 
 Хоча преса домінує в країнах, де все населення є письменним, у неї безперечно є свої недоліки,а саме: 
 1. Коротке життя. Щоденна газета навряд чи житиме більше однієї доби, а в деяких випадках читацьке життя газети обмежується кількома годинами. Наприклад, газету можна прочитати по дорозі на роботу або додому. 
 2. Погана якість друку. Веб-офсетний та флексографічний друк підняли стандарти друку на новий рівень. Насамперед це стосується фотографій завдяки застосуванню чіткішого точкового екрану півтонів. 
 3. Пасивний засіб. На відміну від кіно, телебачення та радіо, які легко впливають на свідомість аудиторії, сприйняття рекламних оголошень у пресі потребує певних зусиль. Рекламне оголошення в газеті або часописі має боротися за увагу читача, який цікавиться також розташованими поруч статтями. А от у кіно та ефірі рекламний ролик ніколи не йде водночас з програмою. 
 4. Статичний засіб. Рекламі в пресі бракує реалізму звуку, руху і часто кольору рекламних роликів, які можна бачити на телевізійних та кіноекранах, чи просто звуку радіореклами. 
 5. Погана подача. Рекламні оголошення можуть бути скупченими на одній сторінці, отже, потрібне оголошення можна не помітити, якщо не докладати певних зусиль. Більшість інших рекламних засобів представляє кожний рекламний матеріал індивідуально й аудиторія сприймає його окремо від усіх інших. 
 6. Інколи роблять помилковий крок — купують цілу сторінку. Його причина, можливо, полягає в тому, що агентствам, які купують рекламні площі, так зручніше з економічного погляду. У газетах великого формату такі оголошення нагадують плакати і є надто громіздкими для сприйняття. Невелике оголошення часто є ефективнішим. Втім, багато газет міняють великий формат на малий (tabloid), і ціла сторінка такого формату читається краще. Однак придбання цілих сторінок часто є недоцільним, оскільки купувати цілі сторінки безперечно вигідніше з економічної точки зору (для агентства!), а от для рекламодавця, який не розуміє тактики заробляння агентством грошей, такі витрати є марними.  
 7. Безробіття та економічний спад вплинули на традиційні способи купування газет. Якщо зменшується кількість людей, які ходять на роботу і купують свою ранкову газету на зупинці або станції, то, відповідно, зменшується кількість регулярних читачів усіх газет або якої-небудь одної газети. Вони можуть купувати газету лише час від часу або тому, що їх зацікавила яка-небудь стаття. Отже, газети можуть залежати від "примх" читачів, і цей фактор робить дані, що їх  подають. 
 8. Телебачення та радіо цілодобово передають випуски новин, які є свіжішими від повідомлень у будь-якій газеті. 
 9. Продажні ціни є високими, а часи, коли головним джерелом доходу була реклама, залишилися в далекому минулому. Тоді ціна була смішною, адже її субсидувала реклама. Втім, спроби збільшити конкурентоспроможність за рахунок зниження продажних цін не дали відчутних результатів. 
 10. На обсяги продажу газет негативно впливає "алітерація", тобто "відраза до читання" (прийшла із США). Молоді люди, незважаючи на свою письменність, вважають читання дуже стомливим. Вони не відчувають від нього ніякої насолоди і стосується це, насамперед, газет великого формату. 
 11. Величезний обсяг недільного читання (додаткові розділи та часописи) відбирає читачів у газет, що виходять щопонеділка. Як правило, в понеділок продається найменша кількість газет, насамперед якісних щоденних. [7] 
 Сьогодні все більшого значення набуває Інтернет-реклама, що порівняно з традиційними теле- і радіорекламою, рекламою в друкованих засобах масової інформації (ЗМІ) має масу переваг:

- легка доступність для споживача;

- інформація, яка передається  через Інтернет-банер та відповідну Web-сторінку має більший порівняно з традиційною рекламою, опис продукту і послуги;

- Інтернет-реклама, як і сам Інтернет стає більш масовою з кожним роком;

- Інтернет-реклама є більш дешевою для рекламодавця ніж інші традиційні засоби розміщення реклами.

-  Інтернет-реклама більш за будь-який інший засіб розміщення реклами привертає увагу потенційних споживачів. Значною мірою це відбувається через професійність оформлення сайтів та можливість отримати додаткову інформацію відразу;

-  практичні результати серед різних засобів розміщення реклами, найбільш високі має Інтернет-реклама, через зручність розрахунку по кредитній картці, повноту інформації, збереження власних зусиль на пошук необхідного товару чи послуги у різних засобах розміщення реклами. 
 Але Інтернет-реклама має і свої недоліки, перелік яких звичайно менший ніж переваг:

- все менш і менш людей довіряють рекламі в Інтернеті, через бурхливий розвиток фіктивних пропозицій у перші роки Інтернет-реклами;

-   складність знайдення потрібного сайту з потрібною рекламою в другий, третій, четвертий  раз;

-   не всі громадяни України на даний час мають доступ до інтернету.[5] 
Переваги та недоліки реклами по телебаченню.  
 До переваг можна віднести:  
1. ефективність затрат – телевізійна реклама охоплює дуже широку аудиторію і тому надзвичайно ефективна з точки зору затрат; 
2. впливовість – телебачення забезпечує потужний вплив на глядача засобами зображення і звуку. Це в свою чергу підвищує рівень участі споживача до рівня, прирівняного до відвідин магазинів і спілкування з продавцями, що вміють переконувати покупця. Телебачення володіє грандіозним потенціалом – на екрані буденні товари можуть виглядати надто важливими, хвилюючими, цікавими; 
3. вплив на споживачів – перевагою телебачення є те, що воно стало одним з основних елементів нашої культури. Для багатьох громадян телебачення є основним джерелом новин, розваг, освіти. Воно настільки стало частиною самих людей, що вони швидше вірять компаніям, що рекламуються по телебаченню, ніж іншим шляхом.  
 Не дивлячись на високу ефективність телевізійної реклами, вона має також і свої недоліки:  
1. високі затрати – телереклама має надзвичайно високу вартість виробництва і трансляції, що і є найбільш вагомим обмеженням. Хоча в розрахунку на одного жителя вартість телереклами може виявитись досить низькою, абсолютна її вартість несприйнятлива для багатьох компаній;  
2. відсутність вибірковості – телереклама пов’язана з високим даремним охопленням, тобто не дає гарантії, що її побачать цільові споживачі. Телебачення слід використовувати перш за все тоді, коли потрібно здійснити вплив на масову аудиторію;  
3. негнучкість – більша частина рекламного часу закуповується весною і раннім літом на весь сезон, тому рекламодавець, якому не вдалось зробити таку покупку, мусить задовольнятись проміжками, що залишились. Також складно проводити оперативні зміни в розкладі, тексті реклами чи її зображенні. [10Ошибка! Источник ссылки не найден.] 
 Радіореклама володіє рядом  переваг:  
- дає можливість забезпечити не лише широке охоплення, але й спрямувати звернення конкретній цільовій аудиторії (наприклад, водіям за кермом, домогосподаркам, молоді). Це досягається шляхом закупки ефірного часу в певних радіопередачах у визначені  години; 
- здатність, на відміну від реклами у пресі, здійснювати потужний вплив на почуття та настрій людей, викликати у них різноманітні уявні образи (це забезпечується за допомогою музики, звукових ефектів, тембру голосу диктора); 
- порівняна дешевизна та оперативність. 
 Проте, реклама на радіо має ряд недоліків, основним з яких можна назвати скороминучість радіореклами. Багато радіослухачі вважають, що радіо - це всього лише хороший фон протягом робочого дня, справ по господарству або поїздки в автомобілі. Через це реклама на радіо слухається без особливої ​​уваги, а оскільки ролик транслюється кілька секунд, то рекламне повідомлення цілком може бути або пропущене, або просто забуте. Тим більше, що часом радіоефір буває просто перевантажений рекламою. Чим успішніше працює та чи інша радіостанція, тим, як правило, більше в неї рекламодавців. У довгому блоці реклами, ваш ролик можуть не почути. До того ж деякі радіослухачі, як і телеглядачі, з початком реклами на радіо починають перемикати приймачі на інші станції. 
 Також реклама на радіо обмежена у можливості візуального впливу на аудиторію для посилення переконливості. Тому велику увагу слід приділяти тексту радіореклами. Необхідно що б він був простим, зрозумілим і в той же час зацікавлював ваших потенційних клієнтів. Для цього потрібно ретельно перевірити тембр голосу диктора (чи є він мелодійним і приємним на слух), музичний супровід та звукові ефекти. [15]