Ценовые риски

Валютний  ризик. Цей вид ризику властивий  підприємствам, що ведуть зовнішньоекономічну  діяльність (імпортують сировину, матеріали  і напівфабрикати і експортують  готову продукцію). Він проявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Так, імпортуючи сировину і матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенню до національної. Зниження ж цього курсу визначає фінансові втрати підприємства при експорті готової продукції.

Депозитний  ризик. Цей ризик відображає можливість неповернення депозитних вкладів (непогашення депозитних сертифікатів). Він зустрічається відносно рідко і пов'язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства. Проте випадки реалізації депозитного ризику зустрічаються не тільки в нашій країні, але і в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Кредитний ризик. Він має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні  ним товарного (комерційного) або  споживчого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством в кредит готову продукцію, а також перевищення розрахункового бюджету по інкасуванню боргу.

Податковий  ризик. Цей вид фінансового ризику має ряд проявів: ймовірність  введення нових видів податків і зборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливість збільшення рівня ставок діючих податків і зборів; зміна строків і умов здійснення окремих податкових платежів; ймовірність відміни діючих податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємства . Будучи для підприємства непередбачуваним (про це свідчить сучасна вітчизняна фіскальна політика), він робить істотний вплив на результати його фінансової діяльності.

Структурний ризик. Цей вид ризику генерується  неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що обумовлює високу питому вагу постійних витрат в загальній їх сумі. Високий коефіцієнт операційного леверидж при несприятливих змінах кон'юнктури товарного ринку і зниженні валового обсягу позитивного грошового потоку по операційній діяльності генерує значно більш високі темпи зниження суми чистого грошового потоку по цьому виду діяльності.

Криміногенний ризик. У сфері фінансової діяльності підприємств він проявляється у  формі оголошення його партнерами фіктивного банкрутства; підробки документів, що забезпечують незаконне привласнення сторонніми особами грошових та інших активів; розкрадання окремих видів активів власним персоналом та інші. Значні цінові втрати, які у зв'язку з цим несуть підприємства на сучасному етапі, обумовлюють виділення криміногенного ризику в самостійний вид цінових ризиків.

Інші  види ризиків. Група інших цінових  ризиків досить велика, але за ймовірністю  виникнення або рівнем цінових втрат  вона не настільки значуща для підприємств, як розглянуті вище. До них відносяться ризики стихійних лих та інші аналогічні «форс-мажорні ризики», які можуть привести не тільки до втрати передбачуваного прибутку, але й частини активів підприємства (основних засобів; запасів товарно-матеріальних цінностей), ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій ( пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку); ризик емісійний та інші.

2. По  об'єкту, що характеризується виділяють  наступні групи цінових ризиків:

Ризик окремої фінансової операції. Він  характеризує в комплексі весь спектр видів цінових ризиків, властивих  певній фінансовій операції (наприклад, ризик властивий придбанню конкретної акції);

Ризик різних видів фінансової діяльності (наприклад, ризик інвестиційної чи кредитної діяльності підприємства);

Ризик фінансової діяльності підприємства в  цілому. Комплекс різних видів ризиків, властивих фінансовій діяльності підприємства, визначається специфікою організаційно-правової форми його діяльності, структурою капіталу, складом активів, співвідношенням постійних і змінних витрат і т.п.

3. За  сукупністю досліджуваних інструментів:

Індивідуальний  цінової ризик. Він характеризує сукупний ризик властивий окремим  фінансовим інструментам;

Портфельний цінової ризик. Він характеризує сукупний ризик, властивий комплексу одно функціональних цінових інструментів, об'єднаних в портфель (наприклад, кредитний портфель підприємства, його інвестиційний портфель).

4. По  комплексності дослідження:

Простий цінової ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, який не розчленовується на окремі його підвиди. Прикладом простого фінансового ризику є ризик інфляційний;

Складний  цінової ризик. Він характеризує вид фінансового ризику, що складається  з комплексу розглянутих його підвидів. Прикладом складного фінансового ризику є ризик інвестиційний (наприклад, ризик інвестиційного проекту).

5. За  джерелами виникнення виділяють  наступні групи цінових ризиків:

Зовнішній, систематичний або ринковий ризик (всі терміни визначають цей ризик  як незалежний від діяльності підприємства). Цей вид ризику характерний для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів цінових операцій. Він виникає при зміні окремих стадій економічного циклу, зміні кон'юнктури фінансового ринку та в інших аналогічних випадків, на які підприємство в процесі своєї діяльності вплинути не може. До цієї групи ризиків можуть бути віднесені інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування);

Внутрішній, несистематичний або специфічний  ризик (всі терміни визначають цей  ціновий ризик як залежить від  діяльності конкретного підприємства). Він може бути пов'язаний з не кваліфікованістю фінансового менеджменту, неефективною структурою активів і капіталу, надмірною прихильністю до ризикових (агресивним) фінансових операцій з високою нормою прибутку, недооцінкою господарських партнерів та іншими аналогічними факторами, негативні наслідки яких значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління ціновими ризиками.

Розподіл  цінових ризиків на систематичний  і несистематичний є однією з  важливих вихідних передумов теорії управління ризиками.

6. За  фінансовими наслідками всі ризики  підрозділяються на такі групи:

Ризик, що спричиняє лише економічні втрати. При цьому виді ризику цінові наслідки можуть бути тільки негативними;

Ризик, що тягне упущену вигоду. Він характеризує ситуацію, коли підприємство в силу сформованих об'єктивних і суб'єктивних причин не може здійснити заплановану  фінансову операцію (наприклад, при зниженні кредитного рейтингу підприємство не може отримати необхідний кредит і використати ефект фінансового левериджу);

Ризик, що тягне як економічні втрати, так  і додаткові доходи. У літературі цей вид фінансового ризику часто називається «спекулятивним фінансовим ризиком», так як він зв'язується зі здійсненням спекулятивних (агресивних) цінових операцій. Однак цей термін (у такій зв'язці) представляється не зовсім точним, так як даний вид ризику властивий не тільки спекулятивним фінансовим операціям (наприклад, ризик реалізації реального інвестиційного проекту, прибутковість якого в експлуатаційній стадії може бути нижче або вище розрахункового рівня).

7. За  характером прояву у часі виділяють  дві групи цінових ризиків:

Постійний цінової ризик. Він характерний для всього періоду здійснення фінансової операції і пов'язаний з дією постійних факторів. Прикладом такого фінансового ризику є процентний ризик, валютний ризик і т.п.

Тимчасовий  ціновий ризик. Він характеризує ризик, що носить перманентний характер, що виникає лише на окремих етапах здійснення фінансової операції. Прикладом такого виду фінансового ризику є ризик неплатоспроможності ефективно функціонуючого підприємства.

8. За  рівнем цінових втрат ризики  поділяються на такі групи:

Допустимий  цінової ризик. Він характеризує ризик, цінові втрати за яким не перевищують  розрахункової суми прибутку по здійснюваній фінансовій операції;

Критичний ціновий ризик. Він характеризує ризик, цінові втрати за яким не перевищують розрахункової суми валового доходу по здійснюваній фінансовій операції;

Катастрофічний  ціновий ризик. Він характеризує ризик, цінові втрати за яким визначаються частковою або повною втратою власного капіталу (цей вид ризику може супроводжуватися втратою і позикового капіталу).

9. По  можливості передбачення цінові  ризики підрозділяються на наступні  дві групи:

Прогнозований ціновий ризик. Він характеризує ті види ризиків, які пов'язані з циклічним розвитком економіки, зміною стадій кон'юнктури фінансового ринку, передбачуваним розвитком конкуренції і т.п. передбачуваність цінових ризиків носить відносний характер, тому що прогнозування з 100% результатом виключає розгляд явища з категорії ризиків. Прикладом прогнозованих цінових ризиків є інфляційний ризик, процентний ризик і деякі інші їх види (в короткостроковому періоді);

Непрогнозований ціновий ризик. Він характеризує види цінових ризиків, що відрізняються повною непередбачуваністю прояви. Прикладом таких ризиків виступають ризики форс-мажорної групи, податковий ризик і деякі інші.

Відповідно  до цієї класифікаційної ознаки цінові ризики підрозділяються також на регульовані і нерегульовані в рамках підприємства.

10. По  можливості страхування цінові  ризики підрозділяються також  на дві групи:

Цінової ризик, який страхується. До них відносяться ризики, які можуть бути передані в порядку зовнішнього страхування відповідним страховим організаціям (відповідно до номенклатури цінових ризиків, що приймаються ними до страхування);

Цінової ризик, який не страхується. До них відносяться ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку.

Склад ризиків цих розглянутих двох груп дуже рухливий і пов'язаний не тільки з можливістю їх прогнозування, а й з ефективністю здійснення окремих видів страхових операцій в конкретних економічних умовах при сформованих формах державного регулювання страхової діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Управління  ціновим ризиком  на підприємстві

Можливість  появи несприятливих подій в  умовах ринку досить велика. У процесі підприємницької діяльності ризик часто сприймається як чинник з негативною дією, але зарубіжний та вітчизняний досвід свідчать, що це зовсім не так. Все залежить від умілого управління ризиком.

Особливе  місце при вирішенні даної  проблеми займає функція системи управління ризиками, яка зорієнтована на зведення до мінімуму втрат та збитків в умовах ризикової ситуації.  Стосовно цінового ризику ефективність використання даної системи визначається мірою його сприяння збільшенню прибутку чи збитків в процесі реалізації продукції. Відправним пунктом при її формуванні в даному разі є аналіз причин і можливих наслідків цінового ризику, а також способів і джерел компенсації його негативної дії.

У процесі  формування механізму управління ціновим  ризиком завжди необхідно орієнтуватися на кінцевий результат його дії, яким є захист підприємства від ризикової ситуації. Споживачі продукції, посередники, конкуренти, досягнення НТР, стан державної економіки, політичні та міжнародні події – все це є основними чинниками, що визначають особливості дії даного механізму відносно зовнішнього конкурентного середовища. Спеціальна служба «економічної безпеки» та система «економічного попередження» на підприємстві є ефективними засобами захисту внутрішнього маркетингового середовища, які сприяють зведенню до мінімуму всіх непередбачених втрат.

Залежно від об’єкта впливу захист від  ризику поділяється на фізичний та економічний. При фізичному захисті  використовуються системи контролю якості продукції, запобігання несанкціонованому  доступу до відповідної інформації, сигналізації та охорони тощо.

Сутність  економічного захисту полягає в  оцінці обсягу можливого збитку від  ризику, використанні всього маркетингового інструментарію для ліквідації погрози  ризику або його наслідків і визначенні рівня додаткових витрат з метою запобігання даному ризику. В умовах цінового ризику більш широко використовується економічний захист.