Засоби психологічного впливу керівника на підлеглих

Названі психологічні механізми  так чи інакше впливають на поведінку  людей, сприяють або заважають встановленню між ними взаєморозуміння.

Афоризми для управлінців

Подобаються люди один одному чи ні, їм доводиться спілкуватися між  собою; вони мають потребу вивчати  одне одного, знати сильні й слабкі сторони — все це сприятиме  їхній співпраці. Чи не найважливішими принципами системи спілкування  між людьми є принципи чесності й  щирості.

• Дайте працівникам відчути, що вони цінні для колективу, бо виконують необхідну роботу. Кожна людина повинна усвідомити, що її робота важлива, що її помітять, оцінять.
• Докладайте зусиль, щоб запам'ятати імена людей, з якими спілкуєтеся, зусилля, витрачені на запам'ятовування імен, не будуть марними, особливо у скрутний час.
• У колективі має проводитися робота, спрямована на те, щоб працівник часто вживав слово "наша" — "нашакомпанія", "наша фірма", "наш колектив", "наша школа" . Тому важливо цікавитися людьми час від часу. Розмовляйте з ними. Знайте їхні буденні проблеми.
• Менеджеру чи керівникові не треба знати все, достатньо знати основне, бачити ситуацію загалом, щоб мати змогу правильно оцінювати труднощі взагалі й труднощі своїх підлеглих зокрема. Дрібниці поділіть між усіма.
• Покажіть підлеглим, як виконувати роботу, а не просто вказуйте, що і скільки зробити.
• Не втручайтеся у "кожну деталь". Дайте людям зрозуміти, що ваша увага спрямована й на те, що турбує особисто їх, а не лише на робочі проблеми.
• Коли справа не лагодиться, не "накидайтеся" на того, хто відповідає за неї, а намагайтеся знайти причину труднощів, які виникли. Проблеми в роботі є і будуть завжди.
• Що кращим і чистішим буде ваш офіс, то краще працювати-меться, тим більше він привертатиме увагу людей.
• Не стримуйте ініціативу співробітників, ставтеся до неї з розумінням і симпатією навіть тоді, коли пропозиції не завжди вдалі, бо зачините двері для вдалих.
• Гроші, привілеї — це ще не все, людина завжди прагне симпатії й поваги.
• Особисте життя й праця людини взаємопов'язані, майте це на увазі, коли в людини щось не виходить, з'ясуйте причину, а згодом з'явиться й можливість розв'язати проблему.
• Критикуйте людину відверто, а не поза очі.
• Критика заради критики завжди повертається бумерангом до того, хто критикує.
• На чесного й порядного завжди можна покластися.
• Зберігайте спокій. Гарний керівник будь-що має залишатися врівноваженим.
• До кожної проблеми доцільно підходити з різних сторін і різних позицій.
• Для управлінця має бути правилом: ніколи не звертайтеся до працівника поза його начальником, бо це принижує авторитет начальника і знижує ефективність його праці.
• Коли виникає проблемна ситуація, поставте себе на місце іншої людини, це допоможе зробити правильний вибір.
• Є такі керівники, які полюбляють ставити когось "на місце". Це не завжди доцільно, краще поясніть людині факти і доведіть, що розумієте проблему.
• У проблемній ситуації завжди бажано отримати пораду знавця, робіть це, таким чином ви привернете на свій бік компетентну особу.
• Не принизить ваш статус і консультація з особою нижчої посади, навпаки, ви відчуєте підтримку. Хіба можна сердитися, що є інші думки?
• Ризикуйте заради колективу. Бо хто не ризикує, той не виграє.
• Працюйте спільно, бо одноосібного лідера немає. Народне прислів'я вчить: один розум добре, а п'ять — краще!
• Робіть так, щоб ваші співробітники отримували повну й чесну інформацію од вас, а не через чутки. Співробітники хочуть знати, що відбувається навколо них.
• "Фірма повинна робити те-то й те ." — чуємо часто, проте рідко кажемо, що співробітники є складовою фірми, рідко відзначаємо їхні заслуги. Про це слід говорити.
• Будьте авторитетом, але не тисніть своїм авторитетом на інших, не пишайтеся цим, ставтеся до цього простіше.
• Найкращою є критика конфіденційна, інакше авторитет ваш і ваших підлеглих знизиться.
• Коли справи необхідно вирішити швидко, вмійте вибрати фразу, вміло й делікатно її подайте. Наприклад: "це життєво важливо", "дуже важливо", "корисно для всіх" тощо.
• Розумна похвала — найбільш ефективний шлях управління. Ми часто критикуємо, проте скупі на похвалу.
• Будьте уважні до проблем підлеглих. Вони — такі ж люди, їм, як і вам, потрібна підтримка.
• Заохочення благотворно діє не лише на рядових співробітників, а й на найдосвідченіших.
• Якщо людина зробила добру справу — похваліть її відкрито, якщо хочете покритикувати — зробіть це конфіденційно, коли ніхто вас не чує й не бачить. Інакше вас ненавидітимуть, хоча ви й мали рацію.
• Коли призначаєте людині час для зустрічі — будьте пунктуальні.
• Умійте при діловому виклику, зустрічі сказати людині теплі слова, поцікавтеся її самопочуттям, усміхніться . Усі ми цього потребуємо. Не забувайте і вдома робити компліменти дружині, дітям, родичам! Це позитивно вплине на ваш настрій, допоможе працювати з радістю.
• Умійте побачити навіть незначну позитивну рису свого співробітника, відреагуйте на це відповідно, наступного дня "невдаха" стане для вас серйозним "відкриттям".
• На похоронах про людей говорять тільки хороше, це моральний закон. Створюймо за життя людини можливості для моральних вчинків.
• Жодна людина у світі не бездоганна, робімо акценти на позитивних сторонах, шукаймо й пропонуймо шляхи до бездоганних дій.
• Гарний керівник має бути тактовним, дипломатичним, терплячим, але пам'ятати про вимоги щодо справи, інакше тактовність і дипломатичність стануть ознаками слабкості.
• Будьте відкритими для нових ідей ваших співробітників. У народі кажуть, що квітка завжди тендітна й ніжна. Такою є ініціатива, її можна швидко загубити. Тому практика "мозкової атаки" не дозволяє критикувати ідеї, їх вивчають, шанують.
• Дозволяйте службовцям приймати власні рішення, тим самим вони беруть на себе відповідальність за їхні результати.
• Будьте одержимі у корисних справах чи справедливих вчинках. Відстоюйте свою правоту, не здавайтеся!
• Поводьтеся з людьми "по-людськи".
• Пам'ятайте: обіймаючи високу посаду, високу довіру треба виправдовувати!
• Лідер залишається ним лише в єдиній команді, без команди неможливо бути лідером.
• Перш ніж приступити до важких справ — розслабтеся, стимулюйте себе приємною думкою, гумором.
• Людина має право помилятися, проте, щоб не допуститися помилок, — перевіряйте себе щоразу, тільки тоді є ймовірність того, що всі дії буде виконано бездоганно.
• Перший день на роботі "новачка" у фірмі чи установі має супроводжуватися позитивними емоціями, про це слід подбати керівникам. Перше враження формує наступні — це внутрішня реклама установи.
• Прагніть бути начальником дружелюбним, не зачиняйте двері перед людьми. Зрозумівши це, зумієте досягти успіху.
• Постарайтеся думати про своїх підлеглих не лише як про "робочі руки" або "коліщатка у великій машині". Люди — особистості! Завдяки їм ви начальник, бо інакше ви не будете їм потрібні, будете "самі для себе розумним начальником"!
• Будучи начальником, подумайте, як ладити з іншими начальниками.
• Будучи начальником, дбайте про те, яке рішення слід прийняти, аби досягти добрих показників, щоб захистити життєві проблеми своїх людей перед високим начальством.
• Вчинки людей краще осмислювати, і тільки в окремих випадках варто людину покарати. Покарання породжує обурення. Пам'ятаймо, Наполеон сказав, що "поганих солдатів не буває — є лише погані генерали".
• У великих справах завжди є недоліки. Не давайте дрібницям загубити великі справи.
• Думайте, спостерігайте, робіть свій розум гнучким, щоб пристосуватися до змін, прагніть удосконалюватися весь час, інакше "ваш поїзд піде"!
• Не допускайте погроз на адресу підлеглих — це принизливо для всіх, а із ста погроз ми маємо право виконати лише кілька.
• Здобувайте перемогу над людськими емоціями, розрадивши людину, ви допомогли собі на скрутний час у майбутньому.
• Ми всі небезгрішні; правими особистості бувають лише в 60 % випадків, тому знайдіть у собі сили визнати власні недоліки, вони є в кожного.
• Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, відтак, щоб досягти успіху в новій справі, не чекайте, що вас зрозуміють з першого слова. Керівник має можливість для повторення, щоб зорганізувати людей на виконання добрих справ.
• Візьміть собі за правило бути творчим, добрим, чесним, акуратним, точним. Ваш приклад будуть наслідувати. Якщо ж ці високоморальні слова будуть лише лозунгом, всі інші не будуть разом з вами їм підкорятися.
• Думайте, як делегувати владу іншим, бо одна людина не може і не повинна робити роботу за багатьох. Ви поганий лідер і керівник, якщо прагнете зробити все самі.
• Перш ніж сказати, подумайте. Сказане в гніві приносить втрату на тривалий час.
• Пам'ятаймо: хто домагається максимуму від себе, отримує максимум від інших.
• Безвідмовні на роботі не завжди щирі думкою.
• Поліцейські методи в роботі не завжди мають добрі наслідки. Добра дисципліна та добросовісна праця утверджуються чесними зусиллями.
• У колективі приховуйте лише те, що потрібно. Якщо ж ви будете подавати "все" під секретом, то співробітники дізнаються про "все" у спотвореному вигляді.
• Не кваптеся з висновками щодо людських вчинків.
• Пам'ятаймо, що емоції незрідка приносять людині зло: втрату контролю, роздратування, гнів. Практикуйте самоконтроль, рахуйте до десяти. Майте на увазі, що пізніше більше сил і часу витратите, аби відновити втрачене.
• Управлінець, керівник мусить усвідомити, що ваша повсякденна робота — мати справу зі складними проблемами, тому ви і є керівником. Нескладні, рутинні проблеми в колективі мають залишатися для ваших підлеглих. Зумійте й рутинні справи та проблеми подати підлеглим цікаво.
• У світі є різні люди і різні долі, тому допоможіть людям справлятися з різними проблемами, щоб полегшити їхні труднощі.
• Не звинувачуйте в негараздах інших, краще нічого не говоріть.
• На роботі працюйте самі й не тримайте людей без діла, бо в іншому разі вони марнуватимуть час, вимагаючи платню.
• По закінченні робочого часу аналізуйте свої успіхи, невдачі та вчинки.
• Ніколи не обіцяйте того, чого не можете виконати; стежте за тим, щоб менше обіцяти.
• Піднесення морального духу — одне з важливих завдань керівника, бо без морального стимулу не можна нічого здійснити.
• "Мені потрібна продукція, а не базікання", — часто заявляють начальники, забуваючи, що лише високе лідерство може дати помітні зрушення в праці.
• "Спішіть не поспішаючи", — так говорили стародавні латиняни. Просто диво, які прекрасні наслідки приносить спокійна бесіда й толерантна поведінка.
• Не завжди гострим словом можна закликати до відповідальності. Замість лихослів'я можна сказати: "Я розчарована вашою поведінкою!"
• Будь-яке рішення обґрунтовуйте. Люди поважають чіткість.
• Злість — продукт виховання й оточення. Позбавляйтеся його.
• Керівник зобов'язаний думати про інших, як батько про дітей.
• Відкидайте думки, що ви "великий начальник" — ви лише людина, що зайняла "крісло", яке щомиті може зайняти інша людина; до того ж вона може виявитися більш гідною, ніж ви.
• Золоте правило: на наради збирайте мало людей, проте гідних і компетентних, щоб вони були корисні й мали авторитет.
• Не бійтеся прориватися через старі догми та методи, все одно ніхто ніколи не зупинить нове, бо прийшов його час.
• Аби знайти рішення проблеми, постарайтеся вивчити досвід у Києві, в Бомбеї, Москві, Гонконгу . Тоді вже ніщо не зупинить вас на шляху до мети, ви її досягнете.
• Звертайте увагу на ледарів, бо навіть один ледар може деморалізувати колектив.
• Вину за невдачі не перекладайте ні на кого, звинувачуйте себе, тоді ви отримаєте гармонію бажаного й реального.
• Не керуйте, наганяючи на людей страх — це найгірший стимул до праці. Будьте просто вимогливою людиною.
• "Наш начальник записує і осмислює свої помилки. Він гарна людина! " — так говорять у колективі. Було б добре, аби так говорили про більшість начальників, а вони осмислювали свої дії.
• Стежте за собою. Думайте про значення вашого авторитету. Усе, що робить керівник, помічають спостережливі очі підлеглих.
• Читання книг важливе для керівника, оскільки навчає діалогові, допомагає краще зрозуміти значення слів, допомагає спілкуванню.
• Не тільки кожна фірма, установа повинні мати свою власну систему і стиль управління, а й кожен керівник, який працює в організації.
• Пам'ятаймо, що нагороди слід правильно використовувати для заохочення. Якщо нагороди застосовуються надто часто, є загроза перенасичення. Нагороди неефективні, якщо вони звичайні й роздають їх заслужено й незаслужено. У народі з цього приводу кажуть: "Якщо ледаря, нечесну людину пошановують, то для порядної, серйозної людини вшанування разом з ними не є честю". Однак це часто зустрічається в житті!

Ефективність будь-якого  способу психологічного впливу керівника  на підлеглих залежить від таких  чинників:

1. Знання керівником особливостей  партнера по спілкуванню.

2. Досконале знання змісту, предмета того, про що йтиметься.

3. Уміння керівника об´єктивно  оцінювати свої особистісно-діловіякості, компетентність щодо винесених для обговорення проблем..

4. Володіння керівником  технологічним інструментарієм  риторики (теорії красномовства), який  зводиться до таких положень:

• доступно й логічно викладати свої думки;
• слухати і чути того, хто говорить, пам´ятаючи, що багато людей чуютьте, що прагнуть чути (слова, інформація сприймаються суб´єктивно).
• викладати свої думки чітко й коротко;
• сміливо захищати свої погляди;
• прислухатися до поглядів іншої сторони, не вести мову лише про те, що цікавить одну сторону спілкування;
• ілюструвати ключові моменти, використовувати приклади з життя;
• використовувати експресивність мови — уміння викликати співпереживання, задіювати людські відчуття;
• не реагувати на емоції партнера по спілкуванню, стримувати свої емоції;
• правильно ставити запитання, бути активним в обговоренні проблеми;
• не відхилятися від основної теми розмови;
• дбати про “ефект візуального іміджу” (зовнішню привабливість, доброзичливий погляд, елегантну манеру спілкування);
• дотримуватися “ефекту перших фраз”;
• завойовувати прихильність і увагу співрозмовника;
• знати причини, що призводять до певної втрати певної інформації. Йдеться про “ефект дисперсії” — розсіювання інформації в міру її віддаленості від відправника;
• дотримуватися “ефекту краю” (елементи інформації,розташовані на початку і наприкінці, запам´ятовуються швидше, ніжелементи, що знаходяться всередині);
• не виправдовуватися, бути активним, упевненим,готовим сприймати нападки;
• вміло користуватися контрзасобами проти недобросовісних прийомів під час розмови;
• вміло відповідати опоненту;
• вчасно зупинитись.

5. Знання керівником наслідків  комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние – СПб, 2000.

2. Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия: Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2000.

3. Лебон Г. Психология народов и масс. Пер. с фр. А. Фридмана и Э. Пименовой. – СПб., 1896.

4. Манипулятивное воздействие и рефлексивное управление / Психологический журнал, № 6, Т. 17, 1996. - С. 139-144.

5. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : навч. посібник. – Івано-Франківськ : Плай, 2001. – 400 с.

6. Татенко В. О. Психологія впливу: суб’єктна парадигма // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Збірник статей. – К.: Сталь, 2000. – Вип. 3 (6). – С. 3-18.

7. Управлінський вплив керівника на підлеглих як прояв його влади та авторитету / А.С. Сіцінський // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2009. - №3(46). – с. 179-184.